ПОСТАНОВА
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я.,Ханової Р.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Офісу великих платників податків ДПС та Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2020 року (головуючий суддя - Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Костюк Л.О.; судді - Бужак Н.П., Кобаль М.І.) у справі № 640/22250/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «С К С» (далі - ТОВ «С К С»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС; відповідач; контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Офісу ВПП ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлено протоколом від 23 вересня 2019 року № 4, в частині внесення/включення позивача до переліку ризикових платників податків; зобов`язати контролюючий орган виключити ТОВ «С К С» з переліку ризикових платників податків.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 23 грудня 2019 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
24 грудня 2019 року від позивача надійшла заява про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог у справі.
Справа в частині вирішення питання про відшкодування судових витрат розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Окружний адміністративний суд м. Києва додатковим рішенням від 27 липня 2020 року заяву платника задовольнив частково. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДПС на користь ТОВ «С К С» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. В задоволенні іншої частини заяви відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 жовтня 2020 року додаткове рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Офіс ВПП ДПС звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судами норм процесуального права. При цьому наголошує що, стягнутий у цій справі за рахунок його бюджетних асигнувань розмір витрат на професійну правничу допомогу є абсолютно неспівмірним із заявленими позовними вимогами.
Верховний Суд ухвалою від 15 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу ВПП ДПС.
29 грудня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм процесуального права в частині задоволення заяви.
ТОВ «С К С» також звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2020 року в частині відмови у стягненні 27500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з контролюючого органу на користь платника 27500,00 грн витрат, понесених останнім на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм процесуального права. При цьому наголошує, що судовими інстанціями не наведено об`єктивних мотивів щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 37500,00 грн, які фактично понесено платником, до 10000,00 грн.
Верховний Суд ухвалою від 15 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «С К С».
28 грудня 2020 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм процесуального права в частині відмови в задоволенні заяви.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Задовольняючи частково заяву позивача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суди попередніх інстанцій виходили з наявності достатньої кількості судової практики з вирішення даної категорії спорів, а також заперечення відповідача щодо співмірності витрат на правову допомогу та дійшли висновку, що витрати в розмірі 37500,00 грн, які позивач просить відшкодувати на його користь, є неспівмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами). Поряд з цим, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, а також результат вирішення Окружним адміністративним судом м. Києва даної справи, на переконання судів, доцільним є відшкодування платнику витрат саме в розмірі 10000,00 грн.
Проте, оскільки постановою Верховного Суду від 31 березня 2023 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року про задоволення позову скасовано, відсутні встановлені частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для стягнення судових витрат на користь позивача, відповідно скасуванню підлягає і додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2020 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -