ПОСТАНОВА
головуючого Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю.,Коротенка Є. В.,Коротуна В. М.,Тітова М. Ю.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат та повернення судового збору та заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Обслуговуючий кооператив «ЖБК Володимирівський», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , орган опіки та піклування Шевченківської районної у місті Дніпрі ради, про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 16 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 16 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на незавершений будівництвом багатоквартирний житловий будинок літ. А-1, загальною площею 13 198,3 кв.м по АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 150 000, 00 грн.
Постановою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_7 (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року скасовано, рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 16 вересня 2019 року змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
ОСОБА_1 через представника ОСОБА_8 подала до Верховного Суду заяву, у якій просить здійснити розподіл судових витрат та повернути їй сплачений судовий збір за подання касаційної скарги.
ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з заявою, у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити питання про розподіл понесених нею витрат, а саме судового збору за подання касаційної скарги.
Заява ОСОБА_1 про розподіл судових витрат та повернення судового збору підлягає частковому задоволенню, а заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до підпунктів «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
При поданні касаційної скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_2 сплатили по 200 000,00 грн кожен судового збору за подання касаційних скарг.
Оскільки постановою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року їхні касаційні скарги частково задоволено,оскаржувану постанову апеляційного суду про задоволення позову скасовано й залишено в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову зі зміною мотивів такої відмови, з позивача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути по 200 000,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.
При цьому зайво сплаченої ОСОБА_7 суми судового збору при поданні касаційної скарги не встановлено, тому підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині повернення їй як правонаступнику судового збору за подання касаційної скарги з Державного бюджету України немає.
Керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,