ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/3218/23

1. До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач, скаржник), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 7540917/2445509757 від 01 листопада 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 25 від 01 листопада 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 25 від 08 липня 2022 року, подану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за датою фактичного подання - 14 жовтня 2022 року.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року позов задоволено повністю.

3. Копія вказаного рішення була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС у Рівненській області 20 квітня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

4. Головне управління ДПС у Рівненській області не погодившись із прийнятим судовим рішенням подало 19 травня 2023 року апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року залишено без руху у зв`язку з порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

5. Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС у Рівненській області 29 червня 2023 року (15:14), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

6. На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, 10 липня 2023 року через підсистему «Електронний суд» від ГУ ДПС у Рівненській області до суду надійшло клопотання, відповідно до якого скаржник просив про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення, в обґрунтування якого зазначено, що на даний час у відповідача відсутні кошти для сплати судового збору, в підтвердження чого надано виписку від 30 червня 2023 року.

7. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Таке рішення суду вмотивоване тим, що вказані скаржником обставини не є поважною підставою для відстрочення його сплати судового збору та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. А отже, враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 29 червня 2023 року у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику в порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 298 КАС України. При цьому, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що повернення апеляційної скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою в порядку, визначеному законом.

8. Вищезазначену ухвалу суду від 31 липня 2023 року про повернення апеляційної скарги скаржнику, направлено Другим апеляційним адміністративним судом та доставлено до Електронного кабінету ГУ ДПС у Рівненській області 31 липня 2023 року.

9. 05 вересня 2023 року ГУ ДПС у Рівненській області через підсистему «Електронний суд» повторно звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року, разом з клопотанням про поновлення строку на його оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що первинну апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року було подано у визначені КАС України строки, але у зв`язку з недостатнім обсягом фінансування її було повернуто.

10. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року призначено розгляд клопотання ГУ ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі № 520/3218/23 в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду

11. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Рівненській області про поновлення строків звернення;

визнано неповажними вказані в клопотанні ГУ ДПС у Рівненській області причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі № 520/3218/23;

повторно подану апеляційну скаргу ГУ ДПС у Рівненській області на рішення суду першої інстанції залишено без руху. Надано десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надіслання: заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку.

12. 16 жовтня 2023 року на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду про залишення без руху, ГУ ДПС у Рівненській області через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого податковий орган зазначив про те, що вперше апеляційна скарга була подана в межах процесуального строку, але через відсутність належного фінансування апеляційну скаргу було повернуто. Оскільки повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення, подаючи вдруге апеляційну скаргу у розумні, на думку апелянта, терміни після повернення, апелянт вважає що є підстави для поновлення строку подання апеляційної скарги.

13. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року.

14. Не погодившись із ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року, ГУ ДПС у Рівненській області 20 листопада 2023 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

15. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

16. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

17. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

18. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки у поданому клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження не зазначено поважних підстав для його поновлення.

19. Оцінюючи наведені податковим органом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що копія ухвали про повернення вперше поданої ГУ ДПС у Рівненській області апеляційної скарги була отримана ним ще 31 липня 2023 року, проте, з апеляційною скаргою повторно він звернувся лише 05 вересня 2023 року. Водночас, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження у період з 01 серпня 2023 року по дату повторного звернення із скаргою відповідач не зазначив.

20. Врахувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21, від 22 березня 2023 року у справі № 640/9792/20, від 24 липня 2023 у справі № 200/3692/21, апеляційний суд виснував, що обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений КАС України, не можуть вважатись поважними причинами. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку, і не надає права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

22. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що оскільки первинно апеляційну скаргу подано з дотриманням строку апеляційного оскарження, а повторне звернення до суду відбулося в найкоротші строки без зволікань, пропущення процесуального строку має бути визнано судом таким, що відбулось з поважних причин.

23. Скаржник також вважає, що апеляційний суд під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 травня 2020 року № 820/1212/17. Посилаючись на вказане судове рішення, скаржник вважає, що апеляційний суд не врахував обставини, які стали підставою для повернення.

24. Також, скаржник зазначає, що внаслідок впровадження воєнного стану рахунок Головного управління ДПС у Рівненській області за КВЕК 2800 («судовий збір», за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану фінансується в недостатньому обсязі. На підтвердження обставин відсутності коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 520/3218/23 ГУ ДПС у Рівненській області долучалися виписки з рахунку завірені електронно-цифровою печаткою.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

26. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

27. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

28. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

29. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

30. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

31. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

32. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

33. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

34. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

35. У пункті 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

36. Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

37. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

38. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

39. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

40. При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

41. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

42. Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

43. У постановах від 24 липня 2023 року (справа № 200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа № 120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

44. З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції відповідач подав 19 травня 2023 року, тобто, у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Проте, документ про сплату судового збору до вказаної скарги апелянт не долучив, про причини, які зумовили невиконання пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України не повідомив, що обґрунтовано слугувало підставою для залишення без руху первинної апеляційної скарги.

45. Повернення цієї апеляційної скарги було зумовлене невиконанням станом на 31 липня 2023 року вимог ухвали суду від 29 червня 2023 року в частині сплати судового збору.

46. Водночас з матеріалів адміністративної справи слідує, що звертаючись повторно з апеляційною скаргою, а саме, 05 вересня 2023 року, скаржником так і не було долучено квитанцію про сплату судового збору, а також ні в подальшому в інших процесуальних документах, що надавались як до суду апеляційної, так і до суду касаційної інстанції. При цьому апелянт вважав, що первинну апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було подано у визначенні КАС України строку, але у зв`язку з недостатнім обсягом фінансування її було повернуто.

47. Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше та вдруге апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.

48. При цьому усталеною є практика Верховного Суду, що хоча повернення апеляційної скарги і не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, це не свідчить про наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

49. Суд касаційної інстанції зазначає, що питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.

50. У повторно поданій апеляційній скарзі відповідачем не вказало, які саме обставини перешкоджали йому звернутись до суду з цією скаргою у період з 01 серпня 2023 року до 05 вересня 2023 року. Залишаючи вказану апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції також просив апелянта навести поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження саме за указаний період. Проте, у клопотанні, поданому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ГУ ДПС у Рівненській області обмежилось лише загальними посиланнями на приписи Конституції України та КАС України, а також на фінансову неспроможність сплатити судовий збір, але так і не надало пояснень щодо дійсних обставин, які перешкоджали невідкладно звернутись з апеляційною скаргою повторно.

51. Водночас, Суд звертає увагу на усталену практику Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 804/2979/17, від 07 червня 2018 року у справі № 822/276/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/16458/18.

52. Слід зазначити, що отримавши копію ухвали про повернення апеляційної скарги 31 липня 2023 року, скаржник лише 05 вересня 2023 року, тобто через 35 календарних дні, звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою повторно. Сплив такого проміжку часу об`єктивно не може бути визнаним таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.

53. Вказані обставини відповідачем були оцінені судом апеляційної інстанції як неповажні, оскільки поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

54. Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

55. Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

56. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

57. За таких обставин суд касаційної інстанції з урахуванням доводів касаційної скарги не знаходить підстав не погодитись з наданою наведеним вище обставинам оцінкою апеляційного суду та погоджується з його висновком про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений скаржником з поважних причин.

58. Посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції під час постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17), скаржник залишив поза увагою, що у приведеній вище справі Верховний Суд вказав, що за загальним правилом відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не може вважатись поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку. Разом з тим, у деяких випадках розмір належного до сплати судового збору, а саме у цій справи він складав 3 200 807,54 грн., у сукупності з іншими суттєвими обставинами може бути розцінений судами як об`єктивна обставина, що значно ускладнила можливість вчинення процесуальної дії у визначений законом або судом строк. Саме такі випадки були конкретизовані у наведених постановах Верховного Суду.

59. Отже, обставини у наведеній справі не можна вважати подібними цій справі, а висновки Верховного Суду сформовані за наслідками оцінки конкретних обставин. При цьому, слід звернути увагу на те, що у розглядуваній справі № 520/3218/23, заявнику апеляційної скарги потрібно було надати до суду документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4026,00 грн.

60. Разом з тим, суд касаційної інстанції повторно звертає увагу на те, з матеріалів цієї справи слідує, що ГУ ДПС у Рівненській області судовий збір не сплатило ні під час першого, ні під час повторного подання апеляційної скарги. Доказів вжиття усіх можливих і залежних від відповідача заходів задля отримання відповідних коштів на сплату судового збору у період до 05 вересня 2023 року матеріали справи не містять. Отже, такі обставини не можуть бути розцінені як прояв добросовісного ставлення апелянта до наявних у нього прав і сумлінної їх реалізації.

61. Окрім того, посилання на обставини введення в Україні воєнного стану скаржником наведені в загальному без конкретизації того, яким саме чином ці обставини вплинули на можливість виконання апелянтом своїх процесуальних обов`язків, та без надання належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

62. Оскільки викладені відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для поновлення строку суд апеляційної інстанції правильно визнав неповажними, колегія суддів доходить висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

63. Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 КАС України.

64. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

65. Відповідно до частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

66. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

67. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд