ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 235/1299/20

У квітні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (далі - ТОВ «Глобал Спліт») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2020 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором. 08 лютого 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. повідомила стягувача, що належний їй офіс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року знищено разом з документами виконавчого провадження, в тому числі з виконавчими листами.

З огляду на зазначене заявник просив видати дублікати виконавчих листів за рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2020 року у справі № 235/1299/20 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованості за кредитним договором від 04 лютого 2014 року у розмірі 219 323,67 грн та судових витрат у розмірі 1 644,93 грн з кожного.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є., у задоволенні заяви ТОВ «Глобал Спліт» про видачу дублікатів виконавчих листів відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що заявником не надано належних доказів на підтвердження факту втрати приватним виконавцем матеріалів виконавчого провадження, тому відсутні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів.

12 листопада 2023 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. подала касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви стягувача у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про видачу дублікатів виконавчих листів, оскільки заявником надано належні докази на підтвердження їх втрати. Відсутність оригіналів виконавчих листів унеможливить виконання рішення суду приватним виконавцем, що призведе до порушення прав стягувача.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2020 року у справі № 235/1299/20 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором від 04 лютого 2014 року у розмірі 219 323,67 грн та судові витрати у розмірі 1 644,93 грн з кожного.

02 вересня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на підставі виконавчого листа № 235/1299/20 від 16 червня 2020 року відкрила виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. у виконавчих провадженнях №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 систематично здійснює виконавчі дії і неодноразово зверталась із відповідними поданнями після 24 лютого 2022 року, про що свідчать ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 та 23 січня 2023 року (справа № 235/1299/20).

Згідно із вказаними судовими рішеннями приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 зверталась до суду з поданням про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та про розшук боржника, у задоволенні яких судом було відмовлено.

Згідно із листом від 08 лютого 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. повідомила стягувача ТОВ «Глобал Спліт», що скановані копії виконавчих листів завантажено до Автоматизованої системи виконавчого провадження (а. с.16).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною першою статті 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили (постанова Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року в справі № 2-824/2009, провадження № 61-5388ск18).

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що стягувачем не доведено наявність поважних причин для видачі дублікатів виконавчих документів, оскільки наявні відкриті виконавчі провадження з примусового виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2020 року, по яким приватним виконавцем здійснюються виконавчі дії, зокрема зверталась із поданням про розшук боржника та тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (справа № 235/1299/20), дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для видачі дублікатів виконавчих листів.

Водночас суди підставно узяли до уваги той факт, що приватний виконавець Матвійчук Н. Є. повідомила стягувача про те, що виконавчі листи завантажено до Автоматизованої системи виконавчого провадження, тобто вони є наявні та існують в електронному вигляді.

Разом із тим дані Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень свідчать, що на час розгляду справи судами виконавчі провадження №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 є відкритими.

З огляду на зазначене безпідставними є аргументи касаційної скарги приватного виконавця про те, що відсутність оригіналів виконавчих листів унеможливить виконання нею рішення суду, що у свою чергу призведе до порушення прав стягувача.

Крім того, колегія суддів враховує і позицію стягувача, який не оскаржував судове рішення про відмову в задоволенні його заяви про видачу дубліката виконавчого листа ні в апеляційному, ні у касаційному порядку.

Таким чином, на підставі належним чином оцінених доказів суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що стягувачем не доведено наявність поважних причин для видачі дублікатів виконавчих документів, та підставно відмовили у задоволенні поданої стягувачем ТОВ «Глобал Спліт» заяви.

Аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені без додержанням норм процесуального права та зводяться до власного тлумачення заявником норм процесуального права.

Такі доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду