ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/4155/22

1. У лютому 2022 року ОСОБА_1 пред`явила позов до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення січня 2016 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для проведення індексації її грошового забезпечення за період з 16 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування й виплату їй індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, у сумі: 64974,85 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі також - «Порядок №44»), з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації розміром: 4057,97 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі також - «Порядок №1078»);

- стягнути з відповідача на її користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення розміром: 4057,97 грн за період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року включно в сумі: 84946,84 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44 з урахуванням раніше виплачених сум.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що у період проходження військової служби з 16 серпня 2016 року до 28 листопада 2019 року відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував їй індексацію грошового забезпечення, чим порушив вимоги Закону України «Про індексацією грошових доходів населення», Порядку №1078 і допустив протиправні дії й бездіяльність. Зазначала, що у позасудовому порядку відповідач залишив без задоволення її заяву з вимогою нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення у належному розмірі.

Позовні вимоги стосовно періоду з 16 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що за указаний період відповідач узагалі не нараховував і не виплачував їй індексацію грошового забезпечення. Одночасно з цим, ОСОБА_1 доводила, що для розрахунку індексації за вказаний період слід застосовувати січень 2008 року у якості базового місяця і відповідач не має дискреційних повноважень під час вирішення цього питання.

Вимоги стосовно періоду з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року включно ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року (405,18 грн) був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці (4463,15 грн), тож у силу вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року виплачувати їй фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 4057,97 грн щомісяця як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, однак цього обов`язку не виконав.

Зрештою включно ОСОБА_1 стверджувала, що з огляду на податкові правила відповідач повинен нарахувати й виплатити їй відповідну індексацію із одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб.

3. Суди розглядали цю справу неодноразово.

4. 24 січня 2023 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд (головуючий суддя: Юрков Е.О.) ухвалив рішення про відмову у задоволені позову.

Суд першої інстанції виходив з позиції про необґрунтованість позовних вимог у частині визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання його нарахувати й виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення з установленням базового місяця січень 2008 року за період з 16 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року.

Стосовно щомісячної індексації у фіксованому розмірі за період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ці позовні вимоги ґрунтуються на нечинних приписах Порядку №1078 і доводи позивачки є безпідставними.

5. 31 травня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою частково задоволений апеляційну скаргу позивачки, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове про часткове задоволення позову:

- визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 16 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за цей період із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - січень 2008 року;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) військовослужбовців і за правилами Порядку №1078 саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 1 грудня 2015 року, на що суд першої інстанції не звернув увагу.

Також суд апеляційної інстанції виснував, що не може бути задоволений позов у частині вимог про визначення конкретної суми індексації, оскільки її обчислення належить до компетенції відповідача і суд не може його підміняти.

Стосовно індексації грошового забезпечення за період служби із 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач виплатив позивачці цю індексацію у правильному розмірі й відповідно до вимог Порядку №1078.

6. 17 серпня 2023 року Верховний Суд прийняв постанову, відповідно до якої:

- касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задоволено частково;

- постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до цього ж апеляційного суду;

- у іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року залишено без змін.

Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції помилково визначив характер спірних правовідносин за період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року; не застосував абзаци 3 - 6 пункту 5 Порядку №1078, які стосуються нарахування й виплати щомісячної суми індексації-ризниці за указаний період; не здійснив розрахунок суми індексації грошового забезпечення, яка належить до стягнення; не урахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21.

7. 19 вересня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою залишив без задоволення апеляційну скаргу позивачки, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року змінив у частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо невиплати позивачці індексації грошового забезпечення у фіксованій сумі за період служби з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року та стягнення з відповідача цієї індексації за вказаний період.

Суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року, мотивувавши тим, що розмір підвищення її доходу у березні 2018 року склав 449,92 грн, що є більшим за суму індексації розміром 19,38 грн.

8. У жовтні 2023 року представник позивачки подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

9. В обґрунтування підстав касаційного оскарження послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - «КАС України»).

10. Скаржник покликається на неправильне застосуваннями судом апеляційної інстанції норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

11. Позиція скаржника полягає в тому, що суд апеляційної інстанції:

1) необґрунтовано позбавив позивачку права на отримання індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року у сумі: 4057,97 грн в місяць, оскільки:

- не врахував тієї обставини, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у поточному місяці за минулий, внаслідок чого помилково порівняв грошове забезпечення позивачки за січень 2018 року (у сумі 8275,20 грн із посадовим окладом 740,00 грн) та за лютий 2018 року (у сумі 8725,12 грн із посадовим окладом 740,00 грн), які відображені відповідачем у картці особового рахунку як за лютий 2018 року і березень 2018 року. За цими доводами скаржника, суд апеляційної інстанції порівняв грошові забезпечення, які не пов`язані з підвищенням посадового окладу позивачки відповідно до постанови Уряду №704 до 3080,00 грн, та не взяв до уваги того, що її грошове забезпечення за березень 2018 року склало 9130,30 грн (відображено у картці особового рахунку у квітні 2018 року);

- не правильно застосував норми абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 та помилко визначив суму індексації грошового забезпечення за березень 2018 року, а саме: без застосування величини приросту індексу споживчих цін, яка розраховується наростаючим підсумком при застосуванні базового місяця січень 2008 року та складає 253,30% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100%)), внаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що сума індексації у березні 2018 року складає 19,38 грн, а не 4463,15 грн;

2) не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 17 серпня 2023 року у справі №160/4155/22 (цій же справі) у частині необхідності визначення загальної суми індексації грошового забезпечення, належної позивачці, за період з 16 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року.

12. Військова частина НОМЕР_1 просить Верховний Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року залишити без змін.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. У період із 16 серпня 2016 року до 28 листопада 2019 року ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28 листопада 2019 року №257 ОСОБА_1 виключена зі списків особового складу цієї частини.

14. ОСОБА_1 зверталася до військової частини НОМЕР_1 із заявою від 8 жовтня 2021 року, у якій просила надати їй інформацію про нарахування й виплату індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби.

15. Військова частина НОМЕР_1 листом від 29 жовтня 2021 року повідомила ОСОБА_1 про те, що:

- нарахування й виплата їй індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року не здійснювалася у зв`язку з відсутністю фінансового забезпечення;

- нарахування й виплата їй індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 1 грудня 2018 року не здійснювалася, оскільки величина споживчих цін з січня 2016 року до листопада 2018 року не перевищувала поріг індексацій у розмірі 103%;

- індексація грошового забезпечення за період 1 грудня 2018 року до 28 листопада 2019 року була нарахована й виплачена.

16. Вважаючи, що Військова частина НОМЕР_1 не в повному розмірі виплатила їй індексацію грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

ІІI. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ

17. У статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі також - «Закон №1282-ХІІ») законодавець навів визначення таких понять:

індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

18. Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

19. Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

20. Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

21. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.

У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав законну силу 1 січня 2016 року.

Тож з 1 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

22. Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078

23. Згідно з пунктом 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення (далі також - «Порядок №1078», у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

24. Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

25. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

26. Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

27. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

28. Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.

29. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

30. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

31. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

32. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

33. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

34. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

35. Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.

У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII

36. Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - «Закон №2011-XII») передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

37. Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

38. Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджена наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260

39. Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - «Інструкція №260») була чинною з 25 липня 2008 року до 20 липня 2018 року та визначала порядок й умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

40. Абзаци 2 - 5 пункту 1.2 розділу І Інструкції №260 передбачали, що до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

41. Абзац 2 пункту 1.9 розділу І Інструкції №260 установлював, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

42. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

43. Ця справа пов`язана з двома групами спірних правовідносин:

- щодо виплати позивачці поточної індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року;

- щодо виплати позивачці фіксованої індексації/індексації-різниці грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року.

44. Позовні вимоги щодо індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року були частково задоволені постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, яка у цій частині була залишена без змін постановою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року.

Позовні вимоги щодо індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року були залишені без задоволення як рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, так і постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року.

Надалі Верховний Суд скасував постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у частині позовних вимог, залишених без задоволення, та направив справу в цій частині на новий апеляційний розгляд.

У результаті нового апеляційного розгляду справи у частині раніше відмовлених позовних вимог Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 19 вересня 2023 року змінив мотивувальну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, по суті лишивши без змін його резолютивну частину про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

45. Отже, у результаті двох апеляційних розглядів справи частина позовних вимог задоволена постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, а частина позовних вимог залишена без задоволення рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, зміненим у мотивувальній частині постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року.

46. Представник позивачки, не погоджуючись із залишенням без задоволення частини позовних вимог, у касаційній скарзі оскаржив лише постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року, просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду.

47. Суд апеляційної інстанції, змінюючи мотиви суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, які стосуються виплати позивачці фіксованої індексації/індексації-різниці грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року, провів розрахунки й дійшов висновку про те, що позивачка не набула права на отримання цієї індексації.

Узагальнено цей висновок апеляційного суду мотивований тим, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) позивачки не нараховується, оскільки розмір підвищення її грошового доходу (449,92 грн) перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (19,38 грн).

48. Зважаючи на висновки судів попередніх інстанцій, доводи й межі касаційної скарги, на стадії касаційного перегляду ключове питання справи стосується правильності обчислення розміру підвищення доходу позивачки і суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року у контексті з`ясування того, чи має позивачка право на отримання індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року і чи порушив це право відповідач.

49. Розв`язуючи поставлене питання, Суд виходить з таких норм права й практики їхнього застосування.

50. Скаржник поставив під сумнів правильність застосування судом апеляційної інстанції приписів пункту 5 Порядку №1078 та правильність проведених розрахунків, на основі яких суд дійшов висновку про відсутність у позивачки права на отримання індексації-різниці.

51. Перевіряючи обґрунтованість цих доводів і вимог касаційної скарги, Суд виходить з такого.

52. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).

53. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19).

54. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).

55. Порядок №1078 у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць».

Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

56. 9 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі також - «Постанова №1013»).

Цією постановою були внесені зміни до Порядку №1078.

57. Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою №1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

58. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.

59. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

60. Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

61. Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивачки як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 1 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

62. Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

63. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку №1078).

64. У випадку ОСОБА_1 правовідносини щодо нарахування й виплати їй поточної індексації з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року не є спірними.

65. Щодо «фіксованої» суми індексації, то Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

66. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

67. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

68. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

69. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження військової частини НОМЕР_1 щодо виплати позивачці цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивачки отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

70. З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

71. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 дають Суду підстави дійти висновку, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 військовій частині НОМЕР_1 належало вирішити питання про те, чи має вона право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

72. Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 та ін.

73. З обсягу встановлених судами обставин справи вбачається, що військова частина НОМЕР_1 не нараховувала і не виплачувала ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року (дати звільнення з військової служби).

74. У справі ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції, змінюючи мотиви суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, які стосуються виплати позивачці фіксованої індексації/індексації-різниці грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року, дійшов висновку про правомірність оскаржуваної поведінки військової частини НОМЕР_1 , мотивувавши відсутністю у позивачки права на отримання суми індексації-різниці.

75. У цьому контексті Суд зауважує, що за змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

76. Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суду належить з`ясувати таке:

розмір підвищення доходу позивача (військовослужбовця) в березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

77. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Також слід ураховувати правила Інструкції №260, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, і пункт 1.9 якої передбачав, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

78. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року у якості місяця підвищення доходу, а не березня 2018 року. Це пояснюється тим, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 ведуть мову про суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися у березні 2018 року, якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.

79. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу (військовослужбовцю) індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

80. Указані висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду, що викладені у пунктах 102-109 постанови від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, пунктах 104-110 постанови від 28 серпня 2023 року у справі №420/17338/22, пункті 105 постанови від 18 жовтня 2023 року у справі №380/14195/22.

81. На тлі викладеного Суд погоджується з доводами касаційної скарги стосовно того, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи пункту 5 Порядку №1078, пункту 1.9 Інструкції №260 та здійснив помилкові розрахунки, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у позивачки права на отримання суми індексації-різниці.

82. Так, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір підвищення доходу позивачки у березні 2018 року склав 449,92 грн, що є більшим індексацію розміром 19,38 грн, а тому її вимоги безпідставні.

Однак суд апеляційної інстанції під час обчислення розміру підвищення доходу не врахував того, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у поточному місяці за минулий. Через це апеляційний суд помилково порівняв грошове забезпечення позивачки за січень 2018 року (у сумі 8275,20 грн із посадовим окладом 740,00 грн) та за лютий 2018 року (у сумі 8725,12 грн із посадовим окладом 740,00 грн), відомості про які військова частина відобразила у Довідці про доходи як за лютий 2018 року і березень 2018 року. Тобто, суд апеляційної інстанції порівняв грошові забезпечення, які не пов`язані з підвищенням посадового окладу позивачки у березні 2018 року відповідно до постанови Уряду №704.

Також суд апеляційної інстанції помилко визначив суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки у місяці підвищення грошового доходу (березні 2018 року), оскільки розрахував цю суму не на основі застосування січня 2008 року у якості місяця підвищення доходу.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що розмір підвищення доходу позивачки є більшим за суму можливої індексації, є необґрунтованим.

83. У цьому контексті Суд зазначає, що з огляду на правила пункту 1.9 Інструкції №260, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, для правильного визначення розміру підвищення доходу позивачки (А) слід враховувати грошове забезпечення, виплачене їй військовою частиною НОМЕР_1 у березні й квітні 2018 року за лютий і березень 2018 року відповідно.

84. У позовній заяві й апеляційній скарзі представник позивачки з посиланням на долучену до справи копію Картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2016-2019 роки зазначав про те, що:

- грошове забезпечення за лютий 2018 року (виплачене у березні 2018 року) становило 8725,12 грн, а саме:

посадовий оклад - 740,00 грн;

оклад за військовим званням - 60,00 грн;

надбавка за вислугу років - 280,00 грн;

надбавка за виконання особливо важливих завдань - 540,00 грн;

премія - 3722,20 грн;

щомісячна додаткова грошова винагорода - 3271,92 грн;

надбавка за таємність - 74,00 грн;

надбавка за класність - 37,00 грн;

- грошове забезпечення позивача за березень 2018 року (виплачене у квітні 2018 року) становило 9130,30 грн, а саме:

посадовий оклад - 3080,00 грн;

оклад за військовим званням - 950,00 грн;

надбавка за вислугу років - 1813,50 грн;

надбавка за особливості проходження служби - 701,22 грн;

премія - 2183,72 грн;

щомісячна додаткова грошова винагорода - 1,46 грн;

надбавка за таємність - 308,00 грн;

надбавка за класність - 92,40 грн.

Ці суми підтверджені дослідженою апеляційним судом Довідкою про доходи ОСОБА_1 за 2018 рік та наявними у справі відомостями з Картки її особового рахунку за 2018 рік.

Спору щодо цих сум грошового забезпечення між сторонами немає.

Отже, розмір підвищення грошового доходу позивачки у березні 2018 року склав 405,18 грн (9130,30 грн - 8725,12 грн = 405,18 грн).

85. Згідно з приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року становив 1762,00 грн.

У зв`язку з останнім підвищенням тарифних ставок (окладів) військовослужбовців з січня 2008 року, величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачки у березні 2018 року становила 253,3% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3%).

Ці дані підтверджені листом Міністерства соціальної політики України від 8 вересня 2021 року №826/3263/фес, наявним у матеріалах справи. Суд вважає правильною розрахованою у ньому величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачки у березні 2018 року.

Спору щодо розміру цієї величини приросту індексу споживчих цін між сторонами немає.

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення позивачки у 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).

86. На цій основі Суд констатує, що у випадку ОСОБА_1 розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, тому відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у березні 2018 року визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу і становить 4057,97 грн (4463,15 грн - 405,18 грн = 4057,97 грн).

Отже, ОСОБА_1 має право на виплату їй військовою частиною НОМЕР_1 щомісячної суми індексації-різниці розміром 4057,97 грн з 1 березня 2018 року до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

87. Оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, і протягом указаного часу Уряд не здійснював чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, то відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 військова частина повинна була нараховувати й виплачувати позивачці щомісячно суму індексацію-різниці розміром 4057,97 грн з 1 березня 2018 року до дати її звільнення зі служби 28 листопада 2019 року.

Період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року охоплює 21 місяць, тож до нарахування й виплати належала індексація-різниця у загальній сумі: 85217,37 грн (4057,97 грн * 21 місяць).

88. Факт невиплати позивачці вказаної індексації грошового забезпечення свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Порушене право належить захистити у спосіб стягнення з відповідача на користь позивачки щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення розміром: 4057,97 грн за період 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року у загальній сумі: 85217,37 грн, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

89. Суд зауважує, що сума індексації, нарахована представником позивачки, є меншою на 270,53 грн, ніж розрахована в цій постанові. Різниця пояснюється опискою, допущеною представником позивачки в обчисленнях суми індексації за жовтень і листопад 2019 року.

За правилами частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на те, що належна позивачці сума індексації-різниці формально виходить за межі її позовних вимог, то для ефективного й повного захисту її права на отримання цієї індексації Суд вважає необхідним вийти за межі вказаних вимог.

90. Стосовно доводів касаційної скарги про помилкове невизначення судом апеляційної інстанції у постанові від 19 вересня 2023 року суми індексації грошового забезпечення, належної позивачці, за період з 16 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року, Суд звертає увагу на таке.

91. У справі №400/3826/21, на яку покликається скаржник, спір стосувався невиплати позивачу (військовослужбовцю) у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року та з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року і суди першої й апеляційної інстанції позовні вимоги задовольнили частково.

У вказаній справі Верховний Суд постановою від 23 березня 2023 року скасував рішення судів першої й апеляційної інстанції і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції головно з підстав неповноти її розгляду.

Серед іншого, у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 Суд дійшов висновку, що застосований судами попередніх інстанцій спонукаючий спосіб судового захисту має усічений вплив, оскільки ними не вказано конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Цей висновок Суд зробив з урахуванням повного скасування рішень судів першої й апеляційної інстанції, направлення справи №400/3826/21 на новий розгляд і міркувань про здатність судів застосувати ефективний спосіб захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення під час нового розгляду справи.

92. На тлі цього колегія суддів зауважує, що у справі ОСОБА_1 . Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 31 травня 2023 року (під час першого апеляційного розгляду справи), частково задовольняючи позовні вимоги, визначив спосіб судового захисту порушеного відповідачем права позивачки на отримання поточної індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року і такий спосіб захисту був залишений без змін постановою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року. Також указаною постановою справа ОСОБА_1 повністю на новий розгляд не направлялася.

93. З урахуванням цих відмінностей в обставинах справ та з огляду на викладені міркування, підстави для перегляду судом касаційної інстанції постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року в іншій частині відсутні.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

94. Підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, знайшли часткове підтвердження.

95. Відповідно до частини першої, третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

96. Суд апеляційної інстанції, змінюючи мотиви суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, які стосуються виплати позивачці фіксованої індексації/індексації-різниці грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 28 листопада 2019 року, неправильно застосував норми матеріального права (пункту 5 Порядку №1078, пункт 1.9 Інструкції №260), не в повній мірі урахував релевантні висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в означеній частині спору.

З огляду на це наявні підстави для скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року.

Водночас, ураховуючи, що в цій частині позовних вимог суд першої інстанції теж неправильно застосував норми матеріального права і припустився помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, Суд вважає, що скасуванню підлягають обидва судові рішення, якими у цій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

97. У касаційній скарзі представник позивачки заявив вимогу про скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року і направлення справи для продовження розгляду.

Втім, указана постанова суду апеляційної інстанції не є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а стосується вирішення справи по суті, тож відсутні підстави для вирішення питання про направлення справи для продовження розгляду.

Оскільки у цій частині вирішення спору залежить від застосування норм матеріального права, а фактичні обставини справи суди установили достатньо повно, то за правилами частини першої статті 351 КАС України Суд вважає за необхідне прийняти нове рішення, не направляючи справу на новий судовий розгляд, про задоволення позовних вимог.

У іншій частині, яка не перевіряється Верховним Судом у межах цього касаційного провадження, рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

98. Касаційну скаргу належить задовольнити частково.

99. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 КАС України,