ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 444/3403/20

У грудні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Львівського національного університету природокористування, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просили визнати за ними право на проживання та користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 112, 6 кв. м, житловою площею 41, 1 кв. м, яка знаходиться в будинку лабораторії насінництва Львівського національного аграрного університету, а також визнати частину приміщення будинку лабораторії насінництва - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вони проживають, таким, що відноситься за призначенням до житла.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 16 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського національного університету природокористування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн: по 1 000,00 грн з кожного із них.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що до закінчення судових дебатів сторона відповідача звернулася до суду із заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу і надала докази на підтвердження понесених витрат з дотриманням встановленого процесуальним законом строку.

Колегія суддів вважає, що визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в апеляційному суді в сумі 10 450,00 грн є завищеним, оскільки на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція сторони вже сформована, а всі докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, досліджені в суді першої інстанції. Враховуючи викладене, заява Львівського національного університету природокористування підлягає частковому задоволенню, з позивачів на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн, по 1 000,00 грн з кожного.

У жовтні 2023 року Львівський національний університет природокористування звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про стягнення з позивачів на його користь 10 450,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно, без відповідного клопотання позивачів, зменшив розмір коштів, стягнутих на відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу, чим порушив вимоги частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Жовківського районного суду Львівської області.

27 листопада 2023 року справа № 444/3403/20 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами першою та другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду першої інстанції, Львівський національний університет природокористування зазначав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у розмірі 9 250,00 грн.

12 вересня 2023 року Львівський апеляційний суд прийняв постанову, якою залишив без змін рішення Жовківського районного суду Львівської області.

15 вересня 2023 року, тобто у визначений ЦПК України строк, Львівський національний університет природокористування звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просив стягнути на його користь 10 450,00 грн на відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача надав договір № 0301/23/7/40 про надання правової допомоги від 12 січня 2023 року, акти про надання послуг з адвокатської діяльності-правової допомоги № 2 від 12 квітня 2023 року, № 3 від 29 травня 2023 року, № 9-1 від 13 вересня 2023 року, № 5 від 20 червня 2023 року.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з клопотаннями про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не зверталися.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

З урахуванням наведеного, оскільки позивачі з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не зверталися, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу з власної ініціативи.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу Львівського національного університету природокористування задовольнити, змінити постанову апеляційного суду в частині збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 10 450,00 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду