РІШЕННЯ Касаційний цивільний суд ВС у справі № 127/2-4466/09

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося з заявою про заміну сторони у виконавчому листі.

Заява обґрунтована тим, що 06 листопада 2009 року Ленінським районним судом м. Вінниці ухвалено рішення за позовом Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ВАТ «Універсал Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ВL1144 від 17 грудня 2007 року.

22 січня 2010 року видано виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ВАТ «Універсал Банк» в розмірі 172 264,48 грн, який 10 лютого 2010 року пред`явлено до виконання Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Перший ВДВС у місті Вінниці).

14 березня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір про відступлення прав вимоги № UB-ОР/17-018, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ПАТ «Універсал Банк», зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № BL1144 від 17 грудня 2007 року.

13 грудня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» з тих підстав, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.

Отже, рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 06 листопада 2009 року не виконано, заборгованість за кредитним договором № BL1144 від 17 грудня 2007 року не погашена.

На підставі викладеного, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило:

замінити стягувача з ВАТ «Універсал Банк» на ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у правовідносинах за виконавчим листом № 2-4466/09, виданим на виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 06 листопада 2009 року за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2023 року у складі судді Бессараб Н. М. замінено стягувача ВАТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у справі №2-4466/09 за позовом ВАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала суду мотивована тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Оскільки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є правонаступником первісного стягувача ВАТ «Універсал Банк» відносно боржника ОСОБА_1 наявні підстави для заміни стягувача.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про заміну сторони у виконавчому листі задоволено. Замінено стягувача ВАТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у правовідносинах за виконавчим листом № 2-4466/09, виданим Ленінським районним судом міста Вінниці 22 січня 2010 року на виконання рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 06 листопада 2009 року у цивільній справі №2-4466/09 за позовом ВАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що з матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що судове засідання у даній справі було призначене судом першої інстанції на 22 березня 2023 року. На аркуші справи 63 знаходиться повістка про виклик сторін у судове засідання, проте доказів її вручення ОСОБА_1 матеріали справи не містять, тобто відсутні підстави для висновку, що він був належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду справи, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Переглядаючи справи по суті заявлених вимог апеляційний суд зазначив, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». На момент звернення ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до суду із заявою про заміну сторони у спірних правовідносинах строк на повторне пред`явлення до виконання виконавчого листа пропущений не був.

Отже, враховуючи викладене апеляційний суд прийшов до висновку, що оскільки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором про відступлення права вимоги від 14 березня 2017 року є правонаступником ПАТ «Універсал Банк» відносно боржника ОСОБА_1 , тому наявні підстави для заміни первісного стягувача його правонаступником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що виконавчий документ було видано неналежному стягувачу, оскільки на той момент назву банка ВАТ «Універсал Банк» було змінено на ПАТ «Універсал Банк».

Покликання ОСОБА_1 на те, що правонаступником ВАТ «Універсал Банк» є ПАТ «Універсал Банк», а не ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», із посиланням на постанову Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі №203/1911/18 не заслуговують на увагу, адже вказана постанова не містить такого правового висновку суду касаційної інстанції.

Також апеляційний суд вважав безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, виконавчий лист Ленінського районного суду м. Вінниці не відповідає вимогам чинного законодавства, через відсутність у ньому прізвища та ініціалів посадових осіб, що підписали документ, оскільки відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, що була чинна на момент видачі судом виконавчого документу, такий документ мав бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Вказані реквізити містяться на виконавчому листі, виданому Ленінським районним судом м. Вінниці 22 січня 2010 року у цій справі.

Колегія суддів зауважила, що при розгляді питання про заміну сторони у виконавчому провадженні питання залишку заборгованості за зобов`язаннями судом не досліджується та за наявності підстав може бути предметом окремого судового розгляду.

Аргументи учасників справи

У січні 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 18 січня 2024 року, постановити нове судове рішення, яким відмовити відмовити ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

оскаржені судові рішення складені з порушенням статей 265, 382 ЦПК України щодо змісту рішення суду, не відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-49гс20) про те, що за відсутності відритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником вважається неможливою;

суди не звернули уваги, що на дату звернення ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до суду першої інстанції постановою державного виконавця від 13 грудня 2022 року виконавче провадження було закрито, тому заміна відповідної сторони її правонаступником була неможливою;

виконавчий лист був складений всупереч встановленої форми, що не відповідає вимогам діючого законодавства, заява про видачу виконавчого листа була явно підроблена, оскільки станом на 22 січня 2010 року такої юридичної особи як ВАТ «Універсал Банк» не існувало;

суди не дослідили, що заявник не надав суду першої інстанції реєстр боржників, який є обов`язковим додатком № 1 до договору про відступлення прав вимоги, суди не звернули уваги, що в наданих суду копії договору про відступлення прав вимоги та витягу з реєстру боргових зобов`язань взагалі не вказано прізвище ОСОБА_1 та сума заборгованості.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2024 року з урахуванням ухвали Верховного Суду від 21 лютого 2024 року про виправлення описки, відкрито касаційне провадження у справі № 127/2-4466/09, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № № 127/2-4466/09.

У березні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участі та повідомлення про час та місце розгляду справи відмовлено.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 16 лютого 2024 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини

Суди встановили, що відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 06 листопада 2009 року по цивільній справі № 2-4466/09 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 17 грудня 2007 року в загальній сумі 172 264,48 грн, а також судовий збір в сумі 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252 грн.

22 січня 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці стягувачу ВАТ «Універсал Банк» видано виконавчий лист, який перебував на виконанні в Першому ВДВС, виконавче провадження № НОМЕР_1.

13 грудня 2022 року державним виконавцем Першого ВДВС Геворгян А. А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» з тих підстав, що у боржника відсутні грошові кошти, транспортні засоби, рухоме і нерухоме майно, на які можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.

14 березня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір про відступлення прав вимоги № UB-ОР/17-018, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ «Універсал Банк», та договорами зобов`язання включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № BL1144 від 17 грудня 2007 року.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), зазначено, що «на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства […]

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу […]

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва».

У справі, що переглядається, суди встановили, що:

22 січня 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці стягувачу ВАТ «Універсал Банк» видано виконавчий лист, який перебував на виконанні в Першому ВДВС, виконавче провадження № НОМЕР_1;

13 грудня 2022 року державним виконавцем Першого ВДВС Геворгян А. А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» з тих підстав, що у боржника відсутні грошові кошти, транспортні засоби, рухоме і нерухоме майно, на які можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості;

14 березня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір про відступлення прав вимоги № UB-ОР/17-018, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ «Універсал Банк», та договорами зобов`язання включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № BL1144 від 17 грудня 2007 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив обгрунтований висновок про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що виконавче провадження було закінчено, що виключає можливість заміни сторони з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 березня 2023 року в справі 202/1182/22 (провадження № 61-8190св22), зазначено, що: «Статтею 49 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа…

Відповідно до пункту 3.17 Інструкція № 512/5 у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Отже, з огляду на наведені норми Закону № 606-XIV, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21, від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18, від 26 квітня 2022 року у справі № 242/4601/20, від 04 листопада 2022 року у справі № 686/6010/14-ц.

Чинний Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII також передбачає право стягувача, у разі повернення йому виконавчого документу, повторно пред`явити виконавчий документ до виконання (частина п`ята статті 37 Закону № 1404-VIII).

Суди встановили, що 29 грудня 2016 року державний виконавець повернув виконавчий документ відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Верховний Суд зазначає, що державний виконавець, повернувши виконавчий документ, керувався нормами Закону № 1404-VIII, проте відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII мав керуватися Законом № 606-XIV, тобто пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV. Проте вказане не впливає на підставу повернення виконавчого документа, оскільки норма в Законі №1404-VIII є ідентичною нормі, якою керувався державний виконавець.

Враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, повернення виконавчого документа стягувачу у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно врахував, що постановами державного виконавця від 29 грудня 2016 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, тобто, виконавчі провадження не є закінченими».

Враховуючи, що виконавчий лист було повернуто на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» з тих підстав, що у боржника відсутні грошові кошти, транспортні засоби, рухоме і нерухоме майно, на які можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, що не виключає можливість повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, виконавче провадження не є закінченим.

Посилання в касаційній скарзі на те, що заявник не надав суду першої інстанції реєстр боржників, а в наданих суду копії договору про відступлення прав вимоги та витягу з реєстру боргових зобов`язань взагалі не вказано прізвище ОСОБА_1 та сума заборгованості спростовується матеріалами справи, в якій міститься договір відступлення права вимоги № UB-OP/17-018 від 14 березня 2017 року, укладений між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК Кредит-Капітал» (а. с. 48-52), акт приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань від 14 березня 2017 року до договору відступлення права вимоги № UB-OP/17-018 від 14 березня 2017 року (а. с. 53) та витяг з реєстру боргових зобов`язань від 14 березня 2017 року, в якому зазначені дані станом на 13 березня 2017 року, а саме ПІБ Боржника - ОСОБА_1 , номер кредитного договору - BL1144, дата укладення кредитного договору - 17 грудня 2007 року, загальний розмір зобов`язань Боржника - 1 730 906,51 грн (а. с. 54). Зазначеним обставинам суд апеляційної інстанції дав належну правову оцінку.

Посилання в касаційній скарзі на правові висновки, які зроблені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-49гс20) не свідчить про те, що суди ухвалили оскаржені судові рішення без їх урахування.

Так, в постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20)Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що «на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення. Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження».

За обставин справи № 916/617/17 судовими рішеннями господарських судів з ФОП ОСОБА_1. на користь Южненської міськради стягнуто 290 404,81 грн збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. На виконання цих рішень судом було видано відповідний наказ, на підставі якого 15 серпня 2017 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2. ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. 19 листопада 2019 року старшим державним виконавцем згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 та статтею 40 Закону № 1404-VIII винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання рішення суду у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_1.

У постанові від 03 листопада 2020 року від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-49гс20)Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «при розгляді заяви ТОВ «ФК «Геліос» суди попередніх інстанцій з`ясували, що виконавче провадження у цій справі закрито у зв`язку з його виконанням. В такому випадку особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу (на оскарження судового рішення та/або постанови державного виконавця, подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу. Саме після відкриття однієї зі стадій господарського процесу і можуть бути досліджені обставини та подані на їх обґрунтування докази щодо правонаступництва у спірних правовідносинах. Якщо після відкриття провадження за скаргою/заявою на судове рішення, поданою особою, яка вважає себе правонаступником позивача у спірних правовідносинах, буде встановлено, що така особа не набула прав та обов`язків правопопередника, суд своєю ухвалою закриває відповідне провадження на підставі визначеної процесуальним законодавством норми. У випадку коли ставиться питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні та скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження, встановлення судом обставин відсутності переходу прав від правопопередника до правонаступника буде мати процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису».

Натомість, у справі №127/2-4466/09, яка переглядається, суд апеляційної інстанції замінив стягувача ВАТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у правовідносинах за виконавчим листом, при цьому встановив, що 13 грудня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» з тих підстав, що у боржника відсутні грошові кошти, транспортні засоби, рухоме і нерухоме майно, на які можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, на момент звернення ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до суду із заявою про заміну сторони у спірних правовідносинах строк на повторне пред`явлення до виконання виконавчого листа пропущений не був.

За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції не свідчать про те, що оскаржене судове рішення прийнято без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду в зазначених постановах.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду