ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 753/15207/21

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва (далі - приватний виконавець) Пишного А. В., державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акту про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

2. Позовна заява обґрунтована тим, що 08 серпня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), був укладений договір кредиту № 10-29/2318, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 55 000 грн зі строком повернення до 07 серпня 2021 року.

3. У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором між позивачкою та банком був укладений іпотечний договір від 08 серпня 2006 року № 02-10/2174, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності однокімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 .

4. 08 жовтня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С. М. вчинив виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки, а постановою приватного виконавця Пишного А. В. від 26 жовтня 2020 року було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого напису. У межах цього виконавчого провадження ДП «Сетам» провело електронні торги з реалізації предмета іпотеки, переможцем яких визнано ОСОБА_2 .

5. При вчиненні виконавчого напису, у процесі виконавчого провадження та при проведенні електронних торгів були допущені порушення, які полягають у наступному: виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», адже вимоги за ним не були безспірними та з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років; позивачка не була повідомлена про відкриття виконавчого провадження, результати оцінки майна та проведення торгів; зміст заявки виконавця на реалізацію арештованого майна не відповідає вимогам Порядку реалізації арештованого майна та всупереч цього Порядку її було відправлено не через особистий кабінет виконавця; у друкованих ЗМІ не було повідомлення про оспорювані торги; кошти за придбане на торгах майно були сплачені не переможцем торгів, а іншими особами.

6. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд

- визнати недійсними електронні торги з продажу належної їй квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати протокол проведення електронних торгів від 07 травня

2021 року № 537588;

- скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 21 травня 2021 року, складений приватним виконавцем Пишним А. В. у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1;

- скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставного майна від 04 червня 2021 року № 1407, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Кондрою Л. В.;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав від 04 червня

2021 року за індексним номером 5856071 про реєстрацію права власності на продане майно за ОСОБА_2 .

7. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва, у складі судді

Трусової Т. О., від 11 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

8. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та недоведеності, вказав на таке.

Дії приватного виконавця Пишного А. В. щодо порушення порядку надсилання документів виконавчого провадження позивачка у визначеному законом порядку не оскаржувала. До того ж докази, надані приватним виконавцем Пишним А. В., підтверджують факт надсилання позивачці копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому написі та у заяві про відкриття виконавчого провадження, а тому згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» вона вважається повідомленою про початок примусового виконання.

Про результати оцінки предмета іпотеки приватний виконавець Пишний А. В. також повідомляв позивачку за адресою, яка була зазначена в іпотечному договорі, проте поштове відправлення повернулося без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Доказів, які б свідчили про те, що позивачка повідомляла іпотекодержателя (банк) про зміну своєї адреси проживання, суду не надано.

Правомірність оцінки майна (невідповідність оцінки майна його ринковій вартості) та правомірність його уцінки (зменшення ціни предмета іпотеки), позивачкою не оспорюються.

Організатор торгів з дотриманням відповідних строків розмістив у центральній базі даних системи електронних торгів інформацію про призначені на 07 травня 2021 року електронні торги з реалізації спірної квартири, опублікував у газеті повідомлення про їх проведення та письмово сповістив про призначені торги ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у заявці на реалізацію арештованого майна.

Перевірка змісту заявки приватного виконавця щодо реалізації арештованого майна на відповідність вимогам законодавства, організатором торгів не здійснюється.

Надсилання заявки приватного виконавця щодо реалізації арештованого майна організатору не через особистий кабінет приватного виконавця, її складання до ознайомлення сторін із результатами оцінки майна та відсутність у ній відомостей про осіб зареєстрованих у спірній квартирі, не впливають на результат торгів та права позивачки, у зв`язку з чим ці обставини не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними.

З підстав відсутності порушених прав позивачки, суд відхилив і її доводи про те, що кошти за придбане на спірних електронних торгах майно були сплачені не ОСОБА_2 , а іншими особами ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ). Крім того, можливість виконання обов`язку боржника іншою особою у зобов`язаннях неособистого характеру закріплена у статті 528 ЦК України. Переможець електронних торгів ОСОБА_2 , через свого представника, підтвердила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внесли належну до сплати суму за її дорученням.

Виконавчий напис нотаріуса на час проведення торгів був чинним.

9. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 листопада

2022 року заяву приватного виконавця Пишного А. В. про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.

10. Постановою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 02 листопада 2023 року, апеляційну скаргу приватного виконавця Пишного А. В. залишено без задоволення, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року залишено без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 скасовано та ухвалене нове судове рішення про задоволення позову.

Визнано недійсними електронні торги, що відбулись 07 травня 2021 року з продажу однокімнатної квартири, загальною площею 26,5 кв. м, житловою площею 13 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано протокол проведення електронних торгів від 07 жовтня 2021 року за № 537588, сформований за результатами електронних торгів з продажу вказаної квартири.

Скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки від 25 травня 2021 року, складений приватним виконавцем Пишним А. В. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна від 04 червня 2021 року № 1407, видане приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Кондрою Л. В.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 червня 2021 року за індексним номером 58560721 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , номер запису 42331603.

11. Колегія суддів апеляційного суду, скасовуючи рішення першої інстанції та задовольняючи позов, вказала, що судовим рішення, яке набрало законної сили, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, на підставі якого проведені прилюдні торги. Оскільки прилюдні торги проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню з моменту його вчинення, тому процедуру реалізації належного позивачці іпотечного майна у примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону, адже зі скасуванням виконавчого напису втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають.

12. Водночас колегія суддів додатково вказала на безпідставність інших доводів ОСОБА_1 , зокрема щодо неповідомлення її приватним виконавцем про вчинення виконавчих дій та здійснення оплати майна, проданого на прилюдних торгах, особами відмінними від переможця торгів.

13. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року вирішено питання розподілу судових витрат.

14. У касаційних скаргах представник ОСОБА_2 - адвокат Мазур І. О. та ДП «Сетам» просять постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

15. 01 грудня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Мазур І. О. та

04 грудня 2023 року ДП «Сетам» подали касаційні скарги на постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 753/15207/21.

16. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Мазур І. О., витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

17. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «Сетам».

18. У січні 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

19. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

20. Підставою касаційного оскарження судового рішення представник ОСОБА_2 - адвокат Мазур І. О. вказує те, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, у постанові Верховного Суду від 24 червня

2021 року у справі № 661/3476/18, у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Вважає, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції. Наголошує, що позивачка не зверталась до суду першої інстанції із заявою про зміну підстав позову, а викладеним у позовній заяві підставам було надано оцінку судом першої інстанції.

22. Підставою касаційного оскарження судового рішення ДП «Сетам» вказує те, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі

№ 910/856/17, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі 488/5027/14-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 07 листопада 2018 року у справі 488/6211/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 28 листопада

2018 року у справі № 19/028-10/13, від 01 жовтня 2019 року у справі

№ 910/3907/18, від 23 жовтня 2019 року у справі 922/3537/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 19 травня 2020 року у справі

№ 916/1608/18, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/19, від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц, від 22 вересня 2020 року у справі

№ 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі 916/1415/19, від 26 січня

2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 02 лютого 2021 року у справі

№ 925/642/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 15 червня 2021 року у справі

№ 922/2416/17, від 22 червня 2021 року у справі 200/606/18, від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20, від 01 липня 2021 року у справі

№ 9901/381/20, від 05 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19, від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19, від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц, від 25 січня 2022 року у справі 143/591/20, від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14, від 08 лютого 2022 року у справі № 910/3009/18, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190, від 22 вересня 2022 року у справі 462/5368/16-ц, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц, від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18, у постановах Верховного Суду від 02 травня

2018 року у справі № 910/10136/17, від 13 березня 2018 року у справі

№ 911/494/17, від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17, від 11 березня 2021 року у справі № 644/8749/18, від 14 грудня 2022 року у справі 755/5232/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

23. Звертає увагу, що торги відбулись до того, як виконавчий напис було визнано таким, що не підлягає виконанню, а визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню вже після проведення електронних торгів, які відбулись на його підставі, не є підставою для визнання цих торгів недійсними.

24. Наголошує, що жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результати торгів, а також порушення законних прав позивачки в результаті проведення спірних торгів судами не встановлено.

25. Зауважує, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту порушених прав. Оскільки позивачка не була стороною договору купівлі-продажу, укладеного на спірних електронних торгах, належним способом захисту її прав є звернення до суду з позовом про витребування майна.

26. У січні 2024 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без змін.

27. Зазначає, що не була повідомлена ні про вчинення виконавчого напису, ні про відкриття виконавчого провадження, ні про призначення та проведення електронних торгів. Зауважує, що виконавчий напис вчинено всупереч Закону України «Про нотаріат». Вказує, що у судовому порядку було відмовлено у задоволенні вимог банку до неї про стягнення заборгованості з підстав припинення поруки. Банк мав спочатку стягувати заборгованість з позичальника, а потім звертати стягнення на предмет іпотеки.

28. Наголошує, що у матеріалах справи є всі необхідні документи на підтвердження вчинення нею дій щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зокрема подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи за її позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. До клопотання було долучено копію відповідної позовної заяви.

29. У лютому 2024 року до Верховного Суду від імені ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ДП «Сетам», доводи якого не можуть бути враховані Верховним Судом, оскільки вказаний відзив не підписано.

Інші процесуальні звернення

30. 29 січня 2024 року представник приватного виконавця Пишного А. В. - адвокат Воробйов О. В. подав до Верховного Суду письмові пояснення, в яких підтримав касаційну скаргу ОСОБА_2 та просив її задовольнити. Водночас вказані пояснення фактично є відзивом на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки такий відзив подано з пропуском строку, встановленого в ухвалі від 20 грудня 2023 року про відкриття касаційного провадження. Колегією суддів не встановлено підстав для продовження строку на подання відзиву. Крім того, всупереч вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України до відзиву не додані докази надсилання його копії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватному нотаріусу Кондрі Л. В.

31. 30 січня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Мазур І. О. подала відповідь на відзив ОСОБА_1 .

32. 05 лютого 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву, в якій зазначає, що ЦПК України не передбачає можливості подавати відповідь на відзив на стадії касаційного перегляду справу. Наголошує, що відповідь на відзив не була надіслана іншим учасникам справи.

33. 06 березня 2024 року представник приватного виконавця

Пишного А. В. - адвокат Воробйов О. В. подав до Верховного Суду заяву про витрати на правничу допомогу, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Пишного А. В. 60 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Обставини справи, встановлені судами

34. 08 серпня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 10-29/2318, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на поточні потреби в розмірі

55 000 грн зі сплатою за користування кредитними коштами 18% річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 07 серпня 2021 року.

35. Виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором забезпечувалась ОСОБА_7 порукою відповідно до укладеного договору поруки та іпотекою, за іпотечним договором № 02-10/2174 від 08 серпня 2006 року.

36. Відповідно до умов іпотечного договору ОСОБА_1 передала банку в іпотеку належну їй на праві власності однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

37. Умовами пункту 6.2 іпотечного договору № 02-10/2171 від 08 серпня 2006 року визначено, що всі повідомлення, зроблені за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними адресами сторін.

38. Докази, які б свідчили про те, що позивачка повідомляла іпотекодержателя (банк) про зміну своєї адреси проживання відсутні.

39. Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 жовтня 2018 року у справі № 753/5222/18 позов АТ «Альфа-Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у солідарному порядку борг за кредитним договором в розмірі 148 556,14 грн та судовий в розмірі 1 114,17 грн з кожного.

40. Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 жовтня 2018 року змінено - стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в розмірі 148 556,14 грн та судовий в розмірі 2 228,34 грн, а у задоволенні вимог до ОСОБА_1 відмовлено через припинення поруки за договором поруки від 08 серпня 2006 року.

41. 08 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 2320, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , для задоволення вимог АТ «Альфа-Банк» за кредитним договором в загальному розмірі 157 902, 34 грн та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 1 400 грн.

42. За цим виконавчим написом 26 жовтня 2020 року приватним виконавцем Пишним А. В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

43. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлялась ОСОБА_1 на адресу, зазначену в іпотечному договорі, у заяві про відкриття виконавчого провадження ( АДРЕСА_2 ), та у позовній заяві як адреса для листування (

АДРЕСА_3 ), проте поштові відправлення повернулись без вручення з відмітками «за закінченням терміну зберігання».

44. За зверненням приватного виконавця Пишного А. В., ТОВ «Оцінка і консультація», як суб`єктом оціночної діяльності, було складено звіт про оцінку майна, відповідно до якого вартість квартири за адресою:

АДРЕСА_1 , станом на 07 грудня 2020 року складає 653 500 грн.

45. 05 січня 2021 року приватний виконавець Пишний А. В. склав заявку на реалізацію арештованого майна за початковою ціною згідно зі звітом про оцінку майна та направив її організатору торгів ДП «Сетам».

46. 07 травня 2021 року відбулися торги з реалізації належного ОСОБА_1 предмета іпотеки (реєстраційний номер лота 474626) зі стартовою ціною продажу в розмірі 457 450 грн (після уцінки), переможцем торгів стала ОСОБА_2 .

47. 08 квітня 2021 року організатор торгів письмово сповіщав приватного виконавця Пишного А. В., АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 про проведення 07 травня 2021 року електронних торгів за лотом № 474626.

48. Інформація про проведення електронних торгів з продажу лота

№ 474626 також була розміщена на веб-сайті ДП «Сетам» та у друкованих виданнях: газетах «Вести», випуск № 072 (1830) від 21 квітня 2021 року, «Метро», випуск № 17 (779) від 12 квітня 2021 року.

49. 24 травня 2021 року кошти за лот № 474626 в сумі 434 577,50 грн були перераховані на рахунок приватного виконавця Пишного А. В.

50. 25 травня 2021 року приватний виконавець Пишний А. В. склав акт про реалізацію предмета іпотеки переможцю електронних торгів ОСОБА_2 .

51. 04 червня 2021 року приватний нотаріус Кондра Л. В. видала

ОСОБА_2 свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставного майна, зареєстроване у нотаріальному реєстрі за

№ 1407, на підставі якого прийняла рішення за індексним номером 58560721 про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_2 , запис про право власності за номером 31319649.

52. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 вересня

2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2023 року, у справі № 752/18156/21 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2320 від 08 жовтня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А.

53. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

54. Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

55. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

56. Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

57. У розглядуваній справі ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця Пишного А. В., ДП «Сетам», ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акту про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

58. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня

2022 року у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

59. Постановою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 скасовано та ухвалене нове судове рішення про задоволення позову, з огляду на те, що рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, на підставі якого були проведені прилюдні торги. Інші наведені позивачкою підстави для задоволення позову апеляційний суд вважав необґрунтованими, зокрема і доводи

ОСОБА_1 щодо неповідомлення її приватним виконавцем про вчинення виконавчих дій.

60. ОСОБА_1 постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року в касаційному порядку не оскаржує.

61. Надаючи оцінку висновкам апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення позову у зв`язку із тим, що виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів враховує наступне.

62. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

63. Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

64. Згідно з частинами першою, другою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

65. Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

66. Відповідно до вищенаведених правових норм виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими виконавчою службою укладається відповідний договір.

67. Згідно з пунктом 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня

2016 року № 2831/5, електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

68. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 дійшла висновку про те, що, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, проведення процедури прилюдних торгів є правочином.

69. Такий висновок узгоджується й з нормами статей 650, 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах, публічних торгах та визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

70. За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, щодо спірного майна відбулася спеціальна процедура його продажу приватним виконавцем на прилюдних торгах і висновків щодо неналежного виконання продавцем та покупцем своїх взаємних зобов`язань у правовідносинах купівлі-продажу чи неналежного оформлення приватним виконавцем результатів проведеної процедури прилюдних торгів як способу вчинення правочину судові рішення не містять.

71. У правовій доктрині сформульовано точку зору, згідно з якою продавцем майна, яке реалізується з торгів у рамках виконання рішення суду, є власник майна, оскільки саме його майно продається; держава не переносить на себе право власності на це майно і діє в зазначеному випадку від імені власника-боржника.

72. Таким чином, з аналізу змісту статей 203, 215, 650, 655 і 656 ЦК України, положень Порядку реалізації арештованого майна вбачається, що: реалізація майна на прилюдних торгах полягає у продажі майна, за яким продавцем відчужуваного майна є боржник, переможець прилюдних торгів виступає покупцем, а особи, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів; складання за результатами проведення прилюдних торгів акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

73. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц зазначено, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою - третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину

ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

74. Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

75. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина перша та друга статті 273 ЦПК України).

76. Аналіз вказаних норм, з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), свідчить про те, що наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлюватися судом саме на момент їх проведення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, в тому числі й щодо недійсності торгів, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

77. По своїй суті публічні торги мають бути найбезпечнішою підставою набуття майна, оскільки публічна процедура реалізації майна має гарантувати невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, набутого у такий спосіб. Очевидно, що використання як підстави для оспорення торгів визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суттєво підриває стабільність обороту та характеристику власне торгів як найбезпечнішої підстави набуття майна, за умови, що такої підстави недійсності не існувало в момент проведення публічних торгів.

78. Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 червня 2024 року у справі № 587/2230/21, яка відповідно до приписів частині третьої статті 400 ЦПК України підлягає врахуванню під час розгляду цієї справи.

79. У вказаній постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14, від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц, які були враховані апеляційний судом при ухваленні оскарженої постанови.

80. У справі, що переглядається, електронні торги з реалізації належної позивачці квартири відбулись 07 травня 2021 року на підставі виконавчого напису нотаріуса від 08 жовтня 2020 року. Позов у справі № 752/18156/21 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню подано у липні 2021 року, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року у справі № 752/18156/21, яким визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, набрало законної сили

13 березня 2023 року.

81. Наявність підстав для визнання того чи іншого правочину недійсним має встановлюватися судом саме на момент його вчинення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, у тому числі й щодо недійсності правочину, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

82. Щодо судових рішень в справі № 753/5222/18, то колегія суддів звертає увагу, що незважаючи на відмову у стягнення заборгованості із

ОСОБА_1 , як із поручителя за договором поруки від 08 серпня

2006 року, апеляційним судом у постанові від 22 вересня 2022 року встановлено порушення позичальником ОСОБА_3 зобов`язань за кредитним договором від 08 серпня 2006 року та стягнуто заборгованість за цим договором в сумі 148 556,14 грн.

83. Виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором від 08 вересня 2006 року забезпечувалось не тільки порукою, а й іпотекою ОСОБА_1 . При цьому відомостей щодо припинення іпотеки ОСОБА_1 за іпотечним договором № 02-10/2174 від 08 серпня

2006 року, до моменту проведення електронних торгів 07 травня 2021 року, матеріали розглядуваної справи не містять.

84. Враховуючи обставини, які встановлені у розглядуваній справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки виконавчий напис нотаріуса на час проведення електронних торгів був чинним, а відповідне судове рішення про визнання його таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі.

85. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 червня 2024 року у справі № 587/2230/21, з посиланням на пункт 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, вказав, що за подібних обставин права позивачки можуть бути захищені шляхом відшкодування завданої їй шкоди

(частина третя статті 386 ЦК України). Відповідачами за цим позовом можуть бути особи, з вини яких така шкода була заподіяна.

86. Відповідно до положень статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

87. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційні скарги підлягають задоволенню, постанова Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року в частині скасування рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, із залишенням в силі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року.

88. Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі

№ 904/8884/21).

89. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року в частині скасування рішення суду першої інстанції, то додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, прийняту щодо розподілу судових витрат за наслідком розгляду спору по суті, також слід скасувати.

90. За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

91. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

92. Враховуючи задоволення касаційних скарг, скасування постанови апеляційного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції, із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ДП «Сетам» підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання касаційних скарг у розмірі по 9 080 грн кожному.

93. Водночас колегія суддів не вбачає підстав для стягнення судових витрат на правничу допомогу, як того просив представник приватного виконавця Пишного А. В. - адвокат Воробйов О. В.

94. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року заяву приватного виконавця Пишного А. В. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу залишено без задоволення.

95. Постановою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця Пишного А. В. залишено без задоволення, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року залишено без змін.

96. Постанова Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року в цій частині учасниками справи, зокрема приватним виконавцем Пишним А. В., не оскаржується, а тому справа в цій частині касаційним судом не переглядається.

97. Щодо судових витратна правничу допомогу, понесену приватним виконавцем Пишним А. В. під час апеляційного перегляду справи, то останнім не було подано доказів понесення таких витрат до апеляційного суду в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

98. Щодо судових витратна правничу допомогу, понесених приватним виконавцем Пишним А. В. під час касаційного перегляду справи, то колегією суддів не було враховано письмові пояснення, подані 29 січня 2024 року представником приватного виконавця Пишного А. В. - адвокатом

Воробйов О. В. з порушенням норм процесуального права, а відомості про вчинення адвокатом інших процесуальних дій під час касаційного перегляду справи відсутні, тому відсутні підстави для стягнення відповідних судових витрат.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду