ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/5353/24

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2024, з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 про виправлення описки, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024, заяву Головного управління ДПС у Харківській області про закриття провадження у справі задоволено. Провадження у справі закрито. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968,96грн.

ГУ ДПС у Харківській області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2024, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 в частині стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області судового збору в сумі 968,96грн.

У доводах касаційної скарги ГУ ДПС у Харківській області зазначає, що законодавством чітко визначено, що судові витрати підлягають відшкодуванню або оплаті суб`єктом владних повноважень лише при єдиній умові: при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень. В даній справі не мало місця задоволення позову сторони. Зазначену справу було закрито з підстави неможливості її подальшого продовження з причини відсутності предмету позову, про що ГУ ДПС було подано відповідне клопотання про закриття провадження у справі.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 29.09.2023 № 0340406-2405-20231-UА63120270000028556 про нарахування суми податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 12500,00 грн.

Вподальшому ГУ ДПС у Харківській області подано до суду клопотання про закриття провадження по справі з тих підстав, що ГУ ДПС прийнято рішення від 14.03.2024 №1043/20-40-24-05-02 про скасування податкового повідомлення рішення від 29.09.2023 № 0340406-2405-20231UA63120270000028556 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 12500,00 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України закрив провадження у справі, оскільки рішенням ГУ ДПС у Харківській області від 14.03.2024 №1043/20-40-24-05-02 скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.09.2023 № 0340406-2405-2031- НОМЕР_1 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 12500,00 грн., таке податкове повідомлення-рішення, згідно із підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України вважається відкликаними. Отже, відповідачем було виправлено оскаржуване у даній справі порушення.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції вважав за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Згідно пунктом 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

За приписами частини другої 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п`ята статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Отже, враховуючи, що в даному випадку спір по суті не вирішувався, провадження у справі закрито на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України з причини відсутності предмету спору, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не стягується, у зв`язку з чим рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню в частині стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд