ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 320/4936/23

У березні 2023 року Підприємство об`єднання громадян «Інватехно» (далі - ПОГ «Інватехно»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2022 року № 00355560704; зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленої позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість від 13 квітня 2022 року за звітний (податковий) період березень 2022 року, реєстраційний номер: 9046200706.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 03 квітня 2023 року визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2022 року № 00355560704, дійшовши висновку про реальний характер розглядуваних господарських операцій.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 листопада 2023 року рішення суду першої інстанції змінив у мотивувальній частині, а в іншій частині залишив без змін.

Додатковим рішенням від 05 червня 2023 року Київський окружний адміністративний суд зобов`язав відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленої ПОГ «Інватехно» в податковій декларації з податку на додану вартість від 13 квітня 2022 року за звітний (податковий) період березень 2022 року, реєстраційний номер: 9046200706. У задоволенні вимоги про стягнення понесених витрат на правничу допомогу відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 листопада 2023 року додаткове рішення суду першої інстанції скасував. Постановив нове додаткове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання контролюючого органу внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленої позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість від 13 квітня 2022 року за звітний (податковий) період березень 2022 року, реєстраційний номер: 9046200706, відмовив. Заяву ПОГ «Інватехно» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнив. Стягнув з ГУ ДПС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, в сумі 100000,00 грн.

ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року в частині відшкодування витрат на правничу допомогу та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви платника про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.

Мотивуючи свої вимоги, відповідач посилається на порушення судом норм процесуального права. При цьому звертає увагу на те, що стягнута Шостим апеляційним адміністративним судом сума витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою та непропорційною відповідно до предмета спору, складності адміністративної справи та витраченого часу під час вирішення спору в суді.

Верховний Суд ухвалою від 21 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

05 березня 2024 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

У розглядуваній ситуації судом апеляційної інстанції з`ясовано, що 21 вересня 2020 року між ПОГ «Інватехно» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Верум Лекс» (адвокатське об`єднання) укладено договір № 2109 про надання правової (правничої) допомоги.

03 січня 2023 року між позивачем та адвокатським об`єднанням укладено додаткову угоду до договору від 21 вересня 2020 року № 2109 про надання правової (правничої) допомоги, пунктом 4 якої визначено, що розмір гонорару за надання правової (правничої) допомоги в Київському окружному адміністративному суді, передбаченої пунктами 1, 2 та 3 даної додаткової угоди, становить 100000,00 грн.

05 квітня 2023 року між сторонами підписано акт надання послуг № 7, відповідно до якого Адвокатським об`єднанням «Верум Лекс» виконано такі роботи: надання правової (правничої) допомоги відповідно до додаткової угоди від 03 січня 2023 року до договору від 21 вересня 2020 року № 2109 про надання правової (правничої) допомоги в Київському окружному адміністративному суді (справа № 320/4936/23), загальна вартість робіт склала 100000,00 грн.

08 червня 2023 року позивачем здійснено оплату на користь Адвокатського об`єднання «Верум Лекс» у розмірі 100000,00 грн із призначенням платежу - за надання правової допомоги згідно з додатковою угодою від 03 січня 2023 року до договору від 21 вересня 2020 року № 2109 про надання правової (правничої) допомоги за актом надання послуг від 05 квітня 2023 року № 7.

Дослідивши та проаналізувавши зміст поданих платником документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір таких витрат є документально підтвердженим у повному обсязі.

При цьому станом на дату ухвалення судом першої інстанції додаткового рішення від 05 червня 2023 року контролюючим органом не подано до суду жодних заперечень та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач не обґрунтовував необхідність зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а платником подано належні докази на підтвердження розміру понесених на таку допомогу витрат, суд апеляційної інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що розмір судових витрат, що складається з витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи, в сумі 100000,00 грн є співмірним з обсягом виконаної адвокатом роботи та значенням справи для учасників.

За таких обставин касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення в частині відшкодування витрат на правничу допомогу - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -