ПОСТАНОВА
головуючого Червинської М. Є.,
суддів Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , відповідач - ОСОБА_3 розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Карпінської Олени Борисівни про ухвалення додаткового рішення,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив розірвати договір довічного утримання, укладений 04 жовтня 2013 року між ним та ОСОБА_3 , посвідчений державним нотаріусом П`ятої державної нотаріальної контори Ясинською Н. М., за № 2107, скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та скасувати заборону відчуження майна з квартири АДРЕСА_1 за договором довічного утримання.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 липня 2022 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 червня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 липня 2022 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір довічного утримання, укладений 04 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений державним нотаріусом П`ятої державної нотаріальної контори Ясинською Н. М., за № 2107.
Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та скасовано заборону відчуження майна з квартири АДРЕСА_1 за договором довічного утримання.
Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2023 року скасовано та залишено в силі рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 липня 2022 року.
У грудні 2024 року від представника ОСОБА_3 - адвоката Карпінської О. Ю. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, обґрунтована тим, що суд касаційної інстанції не вирішив питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до вимог підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що при вирішенні цієї справи Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2024 року не вирішив питання про розподіл судових витрат. При поданні касаційної скарги ОСОБА_3 сплатила судовий збір у розмірі 1 816,00 грн, що підтверджується квитанцією від 25 вересня 2023 року № NOНА23322М..
З огляду на задоволення касаційної скарги ОСОБА_3 , скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з ОСОБА_2 (правонаступника ОСОБА_1 ) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,