ПОСТАНОВА
головуючого Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю.,Коротенка Є. В.,Коротуна В. М.,Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - Мале приватне підприємство «Теренок», відповідачі: Дубенська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Малого приватного підприємства «Теренок» до Дубенської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення міської ради, визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2018 року Мале приватне підприємство «Теренок» (далі - МПП «Теренок») звернулося до суду з позовом до Дубенської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення міської ради, визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від15 лютого 2024 року апеляційну скаргу МПП «Теренок» задоволено. Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано незаконним та скасовано рішення Дубенської міської ради від 25 вересня 2015 року № 4444 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 грудня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 180, посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Пришко О. О. Скасовано запис № 12492469 від 11 грудня 2015 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 5160300000:02:001:2188 за ОСОБА_2 . Вирішено питання про судовий збір.
У березні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року, у якій просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду від 05 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Постанову Рівненського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року скасовано, а рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 серпня 2023 року залишено в силі.
У березні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, у якій заявник просив стягнути з МПП «Теренок» на її користь сплачений судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 10 572,00 грн.
Перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про задоволення цієї заяви.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
При цьому згідно з частиною дванадцятою статті 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, вирішується у постанові суду касаційної інстанції, а також нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення (стаття 416 ЦПК).
При прийнятті постанови від 05 лютого 2025 року, Верховним Судом розподіл судових витрат, за подання ОСОБА_2 касаційної скарги , не був здійснений.
ОСОБА_2 були понесені витрати, зі сплати судового збору при подачі касаційної скарги в сумі 10 572,00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 28 від 20 березня 2024 року.
З урахуванням задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 та скасування судом касаційної інстанції постанови апеляційного суду про задоволення позову МПП «Теренок», витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 10 572,00 підлягають стягненню з останнього.
Керуючись статтями 141, 270, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду