ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 400/1537/21

1. Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового бору у розмірі 528636,27 грн.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 позов Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості з земельного податку з фізичних осіб 484889,18 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків апеляційного оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 залишено без руху.

Надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

Копія ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 про залишення апеляційної скарги без руху отримана апелянтом 09.01.2025 о 18:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету ОСОБА_1 .

5. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неподанням заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження у строк, визначений судом.

6. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі №400/1537/21 та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує на безпідставність прийняття П`ятим апеляційним адміністративним судом ухвали від 29.01.2025 зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Вказує, що 02.01.2025 через систему «Електронний суд» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 подана апеляційна скарга. 09.01.2025 ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків апеляційного оскарження відмовлено, апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції залишено без руху.

На виконання цієї ухвали 10.01.2025 було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав пропуску цього строку та наданням доказів на підтвердження наведених підстав.

Поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для поновлення строку, було зазначена обставина, що відповідач фактично не отримував копію позову, ухвалу про відкриття провадження у справі та оскаржуване рішення суду першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи.

Також вказує, що про наявність рішення суду першої інстанції випадково дізнався наприкінці листопада 2024 року. 27.11.2024 представник відповідача на підставі договору про надання правничої допомоги, надіслав через систему «Електронний суд» заяву про надання доступу до справи. 03.12.2024 суд надав доступ до справи в «Електронному суді», серед якого наявний повний текст рішення, що підтверджується скріншотом з системи.

Враховуючи наведене, на переконання відповідача, днем фактичного вручення повного тексту рішення вважається 03.12.2024, а тому апеляційна скарга подана вчасно - 02.01.2025, протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вважає, що суд апеляційної інстанції при застосуванні процесуальних норм судам слід проявив надмірний формалізму, що призвело до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

7. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанцій про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, у зв`язку з чим просить закрити касаційне проводження у справі №400/1537/21.

8. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

9. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів та встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Частинами першою, третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Наведеним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на апеляційне оскарження закріплено у статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Частинами першою - третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З аналізу вказаної норми вбачається, що апеляційна скарга подана після закінчення строків апеляційного оскарження, має бути залишена без руху, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. Апеляційна скарга також має бути залишена і у випадку, якщо скаржником наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, проте такі підстави судом визнано неповажними.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 03.01.2025 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 з пропущенням строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків апеляційного оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 залишено без руху, у зв`язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, та надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

Копія ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 про залишення апеляційної скарги без руху отримана апелянтом 09.01.2025 о 18:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету ОСОБА_1 .

10.01.2025 (в межах наданого строку) скаржником до суду подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 про що зазначено і в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025, яка є предметом оскарження у касаційному порядку.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025 суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як вбачається з ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025 суд апеляційної інстанції вказує, що станом на 29.01.2025 вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржником не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано.

Наведене свідчить, що апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі неподання апелянтом заяви (клопотання) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Слід також зазначити, що в ухвалі від 29.01.2025 відсутній висновок апеляційного суду щодо визнання судом неповажності наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню з огляду на порушення судом норми процесуального права.

Окремо Суд звертає увагу, що вирішенні питання щодо строків оскарження судових рішень слід враховувати усталену практику Верховного Суду висловлену, зокрема, у постановах від 10.02.2022 у справі №540/1540/20, від 23.12.2021 у справі №640/5058/20, від 04.11.2021 у справі №826/4978/16, від 29.12.2020 у справі №640/21490/19, від 27.02.2020 у справі №814/1469/17, від 22.08.2024 у справі № 560/21175/23 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17, від 12.02.2019 у справі №906/142/18.

10. Відповідно до частини першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

11. З урахуванням вищенаведених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що П`ятий апеляційний адміністративний суд, постановивши ухвалу від 29.01.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження, порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим його рішення підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

12. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

13. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,