ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 583/3136/21

У грудні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цуркан В. І., звернулася із заявою про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що Охтирським міськрайонним судом Сумської області за відсутності законних підстав видано судові накази за заявами Приватного підприємства (далі - ПП) «Жилкомсервіс» про стягнення заборгованості зі сплати комунальних послуг з управління багатоповерховим житловим будинком.

Охтирський міськрайонний суд Сумської області 8 січня 2020 року видав судовий наказ у справі № 583/5266/19, яким стягнено з ОСОБА_1 на користь

ПП «Жилкомсервіс» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним житловим будинком в сумі 2 757,58 грн та судовий збір у вигляді судового збору у розмірі 192,10 грн. На виконання вказаного судового наказу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 примусово стягнено 3 589,64 грн.

Судовим наказом Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 2 березня 2021 року у справі № 583/680/21 стягнено з ОСОБА_1 на користь ПП «Жилкомсервіс» 2 941,13 грн заборгованості за спожиту теплову енергію та 227 грн у відшкодування сплаченого судового збору.

19 серпня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області видав судовий наказ у справі № 583/3136/21, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ПП «Жилкомсервіс» 4 697,75 грн заборгованості за послуги з управління багатоквартирним житловим будинком та 227 грн у відшкодування судового збору.

Вказує, що відповідно до частини четвертої статті 432 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України підлягають стягненню зі стягувача на користь заявника безпідставно одержані за виконавчими документами грошові кошти.

У зв`язку з викладеними обставинами просила:

- визнати такими, що не підлягають виконанню, судові накази Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 8 січня 2020 року у справі № 583/5266/19 (провадження № 2-н/583/3/20) від 2 березня 2021 року у справі № 583/680/21 (провадження № 2-н/583/104/21); від 19 серпня 2021 року у справі № 583/3136/21 (провадження № 2-н/583/316/21);

- стягнути безпідставно одержані ПП «Жилкомсервіс» грошові кошти від ОСОБА_1 за вказаними виконавчими документами;

- відшкодувати на її користь судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 300 грн та витрати на поштову кореспонденцію у розмірі 42 грн.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 лютого

2022 року, постановленою у складі судді Сидоренка Р. В., заяву

ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано судовий наказ № 583/3136/21 (провадження № 2-н-583/316/21), виданий

19 серпня 2021 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області, таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Жилкомсервіс» 2 941,13 грн заборгованості за послуги з управління багатоквартирним житловим будинком.

Стягнено з ПП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 850 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволені заяви в іншій частині відмовлено.

Постановою Сумського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 лютого

2022 року в частині відмови у визнанні такими, що не підлягають виконанню, судових наказів від 8 січня 2020 року, від 2 березня 2021 року, від 19 серпня

2021 року та розподілу судових витрат скасовано і ухвалено нове судове рішення.

Визнано такими, що не підлягають виконанню, судові накази:

- від 8 січня 2020 року в частині стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним житловим будинком у розмірі 1 182,96 грн та судового збору за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 192,10 грн;

- від 2 березня 2021 року в частині стягнення судового збору за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 227,10 грн;

- від 19 серпня 2021 року в частині стягнення судового збору за подання заяви про видачу судового наказу у розмір 227 грн.

Понесені ПП «Жилкомсервіс» судові витрати за подання заяв про видачу судових наказів в сумі 646,20 грн компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнено з ПП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 1 182,96 грн за судовим наказом від 8 січня

2020 року у справі № 583/5266/19 та 192,10 грн у відшкодування судового збору.

Стягнено з ПП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу і інші витрати, понесені в суді першої інстанції, у розмірі 1 898,25 грн.

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Додатковою постановою Сумського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року стягнено з ПП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 фактично понесені судові витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в сумі 285,41 грн.

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керувався тим, що згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 14 березня 2023 року заяву

ОСОБА_1 про розподіл судових витрат понесенихв суді апеляційної інстанції залишено без розгляду.

Залишаючи вказану заяву без розгляду, апеляційний суд вважав, що вона подана з пропуском п`ятиденного строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, оскільки справу розглянуто судом 21 лютого 2023 року, а вказану заяву подано 28 лютого 2023 року.

18 квітня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

Цуркан В. І., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Сумського апеляційного суду від 14 березня

2023 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Вказує, що правові підстави для залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення відсутні, оскільки таку заяву її представник Цуркан В. І. подав 28 лютого 2023 року, після 27 лютого 2023 року - дати виготовлення повного тексту оскаржуваної постанови. До опублікування повного тексту постанови суду апеляційної інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень їй не було відомо про розгляд справи та прийняте судове рішення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року справу № 583/3136/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи

У грудні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цуркан В. І., звернулася із заявою про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 лютого

2022 року, постановленою у складі судді Сидоренка Р. В., заяву

ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано судовий наказ № 583/3136/21 (провадження № 2-н-583/316/21), виданий

19 серпня 2021 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області, таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Жилкомсервіс» 2 941,13 грн заборгованості за послуги з управління багатоквартирним житловим будинком.

Стягнено з ПП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 850 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволені заяви в іншій частині відмовлено.

Постановою Сумського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 лютого

2022 року в частині відмови у визнанні такими, що не підлягають виконанню, судових наказів від 8 січня 2020 року, від 2 березня 2021 року, від 19 серпня

2021 року та розподілу судових витрат скасовано і ухвалено нове судове рішення.

Визнано такими, що не підлягають виконанню, судові накази:

- від 8 січня 2020 року в частині стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним житловим будинком у розмірі 1 182,96 грн та судового збору за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 192,10 грн;

- від 2 березня 2021 року в частині стягнення судового збору за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 227,10 грн;

- від 19 серпня 2021 року в частині стягнення судового збору за подання заяви про видачу судового наказу у розмір 227 грн.

Понесені ПП «Жилкомсервіс» судові витрати за подання заяв про видачу судових наказів в сумі 646,20 грн компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнено з ПП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 1 182,96 грн за судовим наказом від 8 січня

2020 року у справі № 583/5266/19 та 192,10 грн у відшкодування судового збору.

Стягнено з ПП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу і інші витрати, понесені в суді першої інстанції, у розмірі 1 898,25 грн.

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Повний текст вказаної постанови складено 27 лютого 2023 року.

Додатковою постановою Сумського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року стягнено з ПП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 фактично понесені судові витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції справи в сумі 285,41 грн.

28 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Цуркан В. І. звернувся через підсистему «Електронний суд» до Сумського апеляційного суду із заявою, в якій просив розподілити судові витрати шляхом стягнення з ПП «Жилкомсервіс» на користь заявника 2 100 грн витрат на професійну правничу допомогу та 92,48 витрат на оплату поштової кореспонденції.

До вказаної заяви на підтвердження її вимог заявником долучено копії: акта приймання-передачі (звіту) виконаних робіт за договором про правничу допомогу від 27 лютого 2023 року, розрахункової квитанції, договору про правничу допомогу від 13 листопада 2022 року та квитанцій АТ «Укрпошта».

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 14 березня 2023 року заяву

ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, залишено без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши додержання судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах вимог і доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша та друга статті 137 ЦПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу

(стаття 246 ЦПК України).

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі № 202/2163/21 (провадження № 61-11823св22).

У справі, яка переглядається касаційним судом, вимога щодо розподілу судових витрат, понесених ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, заявлена в апеляційній скарзі, у заяві про розгляд справи без участі заявника від 20 лютого 2023 року, а також у клопотанні від 28 лютого 2023 року про стягнення судових витрат.

До заяви про розподіл судових витрат від 28 лютого 2023 року долучено копії:

акта приймання-передачі (звіту) виконаних робіт за договором про правничу допомогу від 27 лютого 2023 року, розрахункової квитанції, договору про правничу допомогу від 13 листопада 2022 року та квитанцій АТ «Укрпошта».

Залишаючи вказану заяву без розгляду, апеляційний суд вважав, що вона подана з пропуском п`ятиденного строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, оскільки розгляд справи відбувся 21 лютого 2023 року, а заяву про розподіл судових витрат подано до апеляційного суду 28 лютого

2023 року.

Проте з вказаним висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитись з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини сьомої статті 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про дату складення повного судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 268 ЦПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частини перша, третя статті 368 ЦПК України).

Згідно зі статтею 383 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції проголошується за правилами, встановленими статтею 268 цього Кодексу.

Слід розмежовувати порядок проголошення судового рішення (скороченого або повного) у разі явки учасників справи у судове засідання та складення повного судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або якщо учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується

(частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

У передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення), та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо судове рішення не проголошується, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку фактичного прийняття такого рішення у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи за відсутності її учасників. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд і у яке не з`явились всі учасники справи.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 5 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

Постанову від 21 лютого 2023 року Сумським апеляційним судом прийнято в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, її повний текст складено 27 лютого 2023 року, відтак датою ухвалення вказаного судового рішення необхідно вважати саме 27 лютого 2023 року згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України.

Отже адвокат Цуркан В. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звертаючись

28 лютого 2023 року до Сумського апеляційного суду із заявою про розподіл судових витрат не пропустив п`ятиденний строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, оскільки докази щодо понесених судових витрат він подав протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та до закінчення судових дебатів у справі зробив про це відповідну заяву, зокрема, в апеляційній скарзі та в заяві від 20 лютого 2023 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, а саме понесених

ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу та витрат на оплату поштової кореспонденції, апеляційний суд не врахував вказаних вимог процесуального закону, тому дійшов помилкового висновку про пропуск заявником строку для подання відповідних доказів.

Враховуючи наведене, доводи касаційної скарги заявника знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в касаційному порядку.

Допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат понесених ОСОБА_1 .

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з порушення норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги і скасування оскарженої ухвали апеляційного суду з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки касаційний суд дійшов висновку про направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, встановлених статтею 141 ЦПК України підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,