ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 203/7774/23

У грудні 2023 року Центральна окружна прокуратура м. Дніпра звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому просила усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою державної власності загальною площею 0,0255 га із кадастровим номером 1210100000:06:005:0100, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, проведеної на підставі рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренка С. В. від 09 жовтня 2017року № 37474601 (номер відомостей про речове право 22730130); зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою, шляхом її повернення у власність держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_1

08 серпня 2024 року рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська в задоволенні позову Центральної окружної прокуратури м. Дніпра відмовлено.

05 вересня 2024 року додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

26 листопада 2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишено без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року та додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2024 року залишено без змін.

10 грудня 2024 року додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

05 серпня 2025 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури - Савенка О. А. залишено без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року, додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року залишено без змін.

Учасники справи отримали зазначену постанову Верховного Суду через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» 14 серпня 2025 року.

15 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Патика А. В. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратуридокументально підтверджених витрат на правову допомогу, понесених під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, в розмірі 10 000,00 грн.

Перевіривши доводи зазначених заяв, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Як установлено в частині другій статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Патика А. В. на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції надав разом із відзивом на касаційну скаргу копії:

- ордера на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Патикою А. В. клієнту ОСОБА_1 у Верховному Суді;

- додаткової угоди від 25 лютого 2015 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 19 січня 2024 року № 1;

- акта виконаних робіт від 04 березня 2025 року на суму 10 000,00 грн.

Як відзив (з додатками), так і заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Патики А. В. про ухвалення додаткового рішення доставлені до електронних кабінетів учасників справи через систему «Електронний суд», зокрема й Дніпропетровській обласній прокуратурі, яка не скористалася правом на подання заяви щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року в справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат враховуються: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Верховний Суд, зважаючи на характер виконаної адвокатом Патикою А. В. роботи, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та відсутності заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 про стягнення із позивача 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду