ПОСТАНОВА
Мачульський Г. М. - головуючий, Рогач Л. І., Краснов Є. В.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ?Етрекс?
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Етрекс?
до Київської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пилипчука Віталія Анатолійовича про визнання незаконним і скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
1. Фактичні обставини справи
1.1 Постановою Верховного Суду від 24.09.2025, з урахуванням ухвали цього ж суду від 24.09.2025 про виправлення описки, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?Етрекс? задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради скасовано і прийнято нове рішення, яким позов задоволено; визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 20.04.2023 № 6313/6354 ?Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.11.2004 № 82-6-00245 у редакції договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.01.2014, зареєстрованого в реєстрі № 3, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ?Етрекс?"; в іншій частині позовних вимог постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті - залишено без змін.
2. Підстави прийняття додаткової постанови
2.1 Товариство з обмеженою відповідальністю ?Етрекс? засобами електронного зв`язку ?Електронний суд? подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у цій справі по сплаті судового збору.
2.2 Судом касаційної інстанції під час прийняття вказаної постанови від 24.09.2025 не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
3. Позиція Верховного Суду
3.1 Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
3.2 Частиною 14 статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
3.3 Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
3.4 З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2024 згідно з платіжною інструкцією № 236 позивач сплатив судовий збір у розмірі 6 056,00 грн за подання позовної заяви, відповідно до платіжної інструкції від 22.04.2025 № 564 позивач сплатив судовий збір у сумі 7 267,20 грн за подання апеляційної скарги та згідно з платіжною інструкцією від 23.07.2025 № 643 сплатив судовий збір у розмірі 12 112,00 грн за подання касаційної скарги.
3.5 Наведеною вище постановою Верховного Суду від 24.09.2025, касаційну скаргу позивача задоволено частково, скасовано постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради скасовано і прийнято нове рішення, яким позов у цій частині задоволено.
3.6 Пунктом 4.52 вказаної постанови суду касаційної інстанції зазначено, що відповідно до пункту 3 частини 9 статті 129, статті 315 ГПК України, судові витрати в частині задоволених позовних вимог належить покласти на відповідача, а в частині відмови у позові - на позивача.
3.7 З огляду на викладене, витрати зі сплати судового збору за одну вимогу немайнового характеру, які були понесені позивачем у суді першої інстанції у розмірі 3028,00 грн, у суді апеляційної інстанції у сумі 3633,60 грн (апеляційна скарга подана позивачем через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягав сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 - 3028,00 грн х 150% х 0,8=3633,60 грн) та у суді касаційної інстанції (3028,00 х 200% = 6056,00 грн), становлять загальну суму витрат зі сплати позивачем судового збору - 12 717,60 грн (3028,00 + 3633,60 + 6056,00).
3.8 Таким чином, загальний розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача за наслідками розгляду справи у судах становить 12 717,60 грн.
3.9 З огляду на наведені обставини та зазначені положення процесуального законодавства суд дійшов висновку про те, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню шляхом стягнення зазначеної суми з відповідача на користь позивача.
3.10 Відповідно до частини 1 статті 327 ГПК України видачу наказу має здійснити суд, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Керуючись статтями 129, 244 ГПК України,