ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 420/437/21

1. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15.04.2021 у справі №420/437/21, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2022, у задоволенні позову відмовив.

3. Верховний Суд постановою від 17.01.2024 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №420/437/21 скасував і ухвалив нову постанову про часткове задоволення позову. Визнав протиправною відмову ГУ ПФУ в Одеській області, викладену у листі від 28.12.2020 №12481-12100/К-02/8-1500/20, щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви від 08.12.2020. Зобов`язав ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.12.2020 про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду, наведених у цій постанові. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

4. 08.12.2025 ГУ ПФУ в Одеській області подало до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду, де повідомило про виконання покладених на нього зобов`язань в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах його повноважень.

5. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.12.2025, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026, прийняв звіт ГУ ПФУ в Одеській області про результати виконання постанови Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №420/437/21. Установив ГУ ПФУ в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №420/437/21 - протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили.

6. ОСОБА_1 подав до П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд постанови цього суду від 17.02.2026 за виключними обставинами.

7. На обґрунтування заяви доводив, що зазначену постанову П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалив без урахування висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 11.09.2025 у справі №120/1081/25, щодо застосування статті 46 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1.

8. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №420/437/21 за виключними обставинами.

9. П`ятий апеляційний адміністративний суд обґрунтував своє рішення тим, що ухвала суду про прийняття звіту суб`єкта владних повноважень щодо виконання судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), як і постанова апеляційного суду про залишення такої ухвали без змін, не є рішенням, яким закінчено розгляд справи, тобто не є об`єктом перегляду за частиною п`ятою статті 361 КАС України.

10. Крім того, П`ятий апеляційний адміністративний суд підкреслив, що наведений у частині п`ятій статті 361 КАС України перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а отже, посилання заявника на постанову Верховного Суду від 11.09.2025 у справі №120/1081/25, у якій висловлено правовий висновок щодо застосування норм матеріального права, не є виключною обставиною в розумінні вимог процесуального закону.

11. Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 та направити матеріали справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом.

12. На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, зокрема частину п`яту статті 361 КАС України, що призвело до безпідставної відмови у відкритті провадження за його заявою.

13. Так, на спростування висновку П`ятого апеляційного адміністративного суду про те, що постанова цього суду від 11.09.2025 не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи у розумінні статті 361 КАС України, доводить, що зазначеною постановою остаточно вирішено питання щодо належності виконання постанови Верховного Суду від 17.01.2024 у цій справі, а отже, вона фактично завершує стадію судового контролю за виконанням рішення суду та унеможливлює подальший захист його прав в межах цієї справи.

14. Крім того, наполягає, що в наведеній постанові П`ятий апеляційний адміністративний суд, оцінюючи належність виконання постанови Верховного Суду від 17.01.2024, визнав допустимим спосіб її виконання, який передбачає застосування статті 46 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, висловлених у постанові від 11.09.2025 у справі №120/1081/25. Переконує, що ця обставина відповідає підставі перегляду, передбаченій пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України.

15. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

16. Касаційна скарга позивача надійшла до Верховного Суду 08.04.2026.

17. Верховний Суд ухвалою від 22.04.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував із Одеського окружного адміністративного суду справу №420/437/21.

18. Справа №420/437/21 надійшла до Верховного Суду 07.05.2026.

19. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів.

20. Під час касаційного розгляду цієї справи учасники справи клопотань не заявили.

21. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

23. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

24. Отже, за нововиявленими або виключними обставинами може бути переглянуто виключно судове рішення, яким закінчено розгляд справи, за умови, що воно набрало законної сили.

25. Згідно із частиною п`ятою статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

26. Вирішуючи питання, чи можна вважати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 про залишення без змін ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 (про прийняття звіту ГУ ПФУ в Одеській області про результати виконання постанови Верховного Суду від 17.01.2024 у цій справі), яка набрала законної сили, судовим рішенням, що може бути об`єктом перегляду за виключними обставинами, Верховний Суд виходить із такого.

27. За змістом пунктів 12- 15 частини першої статті 4 КАС України судовим рішенням є рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції; рішенням суду є рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги; постановою є письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги; ухвала - це письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

28. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша статті 14 КАС України).

29. Відповідно до частин третьої-четвертої статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови.

У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.

30. Аналізуючи наведені норми процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 20.05.2020 у справі №800/98/17, від 28.04.2022 у справі №9901/141/20, зазначала, що закінченням розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі прийняття рішення щодо частини позовних вимог, ухвалення додаткового судового рішення та вирішення вимог апеляційної й касаційної скарг.

31. Отже, за наявності судового рішення, яким закінчено розгляд справи і спір вирішено, особа не може ініціювати його повторний розгляд у суді.

32. Водночас за нормами КАС України ухвала суду першої інстанції щодо прийняття звіту про виконання судового рішення, як і постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідному розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу, не є рішенням, яким закінчено розгляд справи по суті, а є судовим рішенням щодо вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, яким вирішено спір по суті, що врегульовано статтями 382- 382-2 розділу IV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України. А отже, такі судові рішення не є об`єктами перегляду відповідно до частини першої статті 361КАС України.

33. Подібний підхід щодо застосування положень частини першої статті 361 КАС України Верховний Суд застосовував у постановах від 29.03.2023 у справі №804/101/13-а, від 13.09.2023 у справі №260/4603/20, від 27.11.2023 у справі №2а-279-2007, від 31.03.2026 у справі №520/24639/23.

34. Верховний Суд також ураховує, що обставини, які навів позивач (висловлення Верховним Судом правового висновку щодо застосування статті 46 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1) не належать до визначеного частиною п`ятою статті 361 КАС України вичерпного переліку виключних обставин як підстав для перегляду судових рішень.

35. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №420/437/21 за виключними обставинами.

36. Викладені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_1 не спростовують правильності висновків П`ятого апеляційного адміністративного суду, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому не можуть бути підставою для її скасування.

37. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. Оскільки П`ятий апеляційний адміністративний суд постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд