ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 444/3774/23

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (старшого державного виконавця Зубка С. В.) про визнання незаконними та скасування постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, витребування об`єктів нерухомого майна, в якому просив суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову від 06 вересня 2023 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, винесену у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - державний виконавець) Зубком С. В.;

- визнати незаконним та скасувати акт від 06 вересня 2023 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, складений у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 державним виконавцем Зубком С. В.;

- витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 об`єкти нерухомого майна:

1) житловий будинок, загальною площею 414,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1297391346227;

2) земельну ділянку, площею 0,25 га, з кадастровим номером: 4622787200:01:016:0014, за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1295101346227;

3) комплекс нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2795200046060;

4) земельну ділянку, площею 0,9 га, з кадастровим номером: 4622787200:01:013:004, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2795222646227;

5) земельну ділянку, площею 0,3018 га, з кадастровим номером: 4622787200:01:016:0013, за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2794778846227.

2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що наприкінці вересня

2023 року він дізнався, що право власності на вказане нерухоме майно

08 вересня 2023 року зареєстрував за собою ОСОБА_2 , на підставі: постанови від 06 вересня 2023 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, винесеної у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 державним виконавцем Зубком С. В.; акта від 06 вересня 2023 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, складеного у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 державним виконавцем Зубком С. В.

3. Виконавче провадження № НОМЕР_1 було відкрито на виконання виконавчого листа № 824/82/23, виданого 03 липня 2023 року Київським апеляційним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 03 лютого 2011 в розмірі

1 035 361 доларів США та штрафних санкцій за прострочення виконання договору позики від 03 лютого 2011 року в розмірі 110 000 доларів США.

4. В межах цього виконавчого провадження спірне майно було передано стягувачу в рахунок погашення заборгованості за ціною 13 125 000 грн.

5. Постанова та акт від 06 вересня 2023 року складені державним виконавцем відповідно до частини восьмої статті 26 3акону України «Про виконавче провадження, згідно з якою у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

6. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03 березня 2022 року для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання російською федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором.

7. Як вбачається з постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03 березня 2022 року, особами, пов`язаними з державою-агресором, є громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах. Дія мораторію, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03 березня 2022 року, передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов`язань.

8. Позивач вказує, що він є громадянином росії і проживає за межами України, а відтак з моменту запровадження вказаного мораторію вчинення дій щодо відчуження його майна третім особами не допускається. Однак, всупереч обмеженням, встановленим постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03 березня 2022 року, державний виконавець відчужив належне йому майно на користь ОСОБА_2 .

9. Рішенням Жовківського районного суду Львівської області, у складі Зеліско Р. Й., від 14 жовтня 2024 року позов задоволено.

Визнано незаконною та скасовано постанову від 06 вересня 2023 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, винесену у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 державним виконавцем Зубко С. В.

Визнано незаконним та скасовано акт від 06 вересня 2023 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, складений у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 державним виконавцем Зубко С. В.

Витребувано від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 об`єкти нерухомого майна:

1) житловий будинок, загальною площею 414,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1297391346227;

2) земельну ділянку, площею 0,25 га, з кадастровим номером: 4622787200:01:016:0014, за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1295101346227;

3) комплекс нежитлових будівель за адресою:

АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2795200046060;

4) земельну ділянку, площею 0,9 га, з кадастровим номером: 4622787200:01:013:004, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2795222646227;

5) земельну ділянку, площею 0,3018 га, з кадастровим номером: 4622787200:01:016:0013, за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2794778846227.

Вирішено питання про судові витрати.

10. Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є громадянином росії і проживає за межами України, а тому державним виконавцем відчужене належне позивачу майно, всупереч обмеженням, встановленим постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03 березня 2022 року. При цьому і державному виконавцю і ОСОБА_2 було відомо, що позивач є громадянином росії.

11. Постановою Львівського апеляційного від 19 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 14 жовтня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, про відмову в позові ОСОБА_1 .

12. Колегія суддів виходила з того, що постанова Кабінету Міністрів України № 187 від 03 березня 2022 року була прийнята для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації, а відтак передбачені цією постановою заборони не стосуються майна боржника у виконавчому провадженні.

13. Виконавчий лист, який виконувався у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, не визнаний таким, що не підлягає виконанню.

14. Колегія суддів вважала, що обраний позивачем спосіб захисту з посиланням на норми постанови КМУ № 187 від 03 березня 2022 року є неналежним, а заявлені вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

15. У касаційній скарзіОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лопушанський І. Б., просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 19 грудня 2025 року, залишивши в силі рішення Жовківського районного суду Львівської області від 14 жовтня 2024 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. 16 січня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лопушанський І. Б., подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 19 грудня 2025 року у справі № 444/3774/23.

17. Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 444/3774/23, які надійшли до суду у березні

2026 року.

18. Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 916/1947/22, від 18 вересня 2025 року у справі № 560/8753/24 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

20. Вказує, що дії з передання майна боржника (особи, пов`язаної з державою-агресором) стягувачу в рахунок погашення боргу в межах виконавчого провадження підпадають під дію мораторію, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03 березня 2022 року.

21. Звертає увагу, що на підставі постанови та акта державного виконавця про передачу майна стягувачу спірне нерухоме майно було відчужене на користь фізичної особи, тобто виведене з під мораторію встановленого державою щодо майна громадян росії.

22. Вважає, що апеляційний суд помилково не застосував до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03 березня 2022 року та дійшов хибного висновку, що положення цієї постанови не застосовуються у виконавчих провадженнях щодо боржників-громадян рф.

23. Зауважує, що ОСОБА_1 не укладав жодних договорів позики у 2011 році з ОСОБА_2 , з цього приводу зареєстроване кримінальне провадження № 12023141400000423 від 04 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Обставини справи, встановлені судами

24. ОСОБА_1 є громадянином російської федерації і проживає за межами України.

25. ОСОБА_1 на праві приватної власності належали в Україні, зокрема такі об`єкти нерухомості:

1) житловий будинок, загальною площею 414,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1297391346227;

2) земельна ділянка, площею 0,25 га, з кадастровим номером: 4622787200:01:016:0014, за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1295101346227;

3) комплекс нежитлових будівель за адресою:

АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2795200046060;

4) земельна ділянка, площею 0,9 га, з кадастровим номером: 4622787200:01:013:004, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2795222646227;

5) земельна ділянка, площею 0,3018 га, з кадастровим номером: 4622787200:01:016:0013, за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2794778846227.

26. 08 вересня 2023 року право власності на вказане майно зареєстровано за ОСОБА_2 , на підставі:

- постанови від 06 вересня 2023 року про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу, винесеної у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 державним виконавцем Зубком С. В.;

- акта від 06 вересня 2023 року про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу, складеного у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 державним виконавцем Зубком С. В.

27. З копії постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення заборгованості від 06 вересня 2023 року вбачається, що виконавче провадження № НОМЕР_1 було відкрито на підставі виконавчого листа

№ 824/82/23, виданого 03 липня 2023 року Київським апеляційним судом щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 03 лютого 2011 року в розмірі 1 035 361 доларів США та штрафних санкцій за прострочення виконання договору позики від 03 лютого 2011 року в розмірі 110 000 доларів США.

28. Відповідно до постанови державного виконавця від 06 вересня 2023 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, передано стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № 824/82/23 від 03 липня 2023 року, що видав Київський апеляційний суд, спірне нерухоме майно, яке належить боржнику ОСОБА_3 за ціною 13 125 000 грн.

29. Державним виконавцем складено акт від 06 вересня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про передачу майна стягувачу ( ОСОБА_2 ) в рахунок погашення боргу в розмірі 13 125 000 грн за виконавчим листом № 824/82/23, виданим 03 липня 2023 року.

30. Вказані постанова та акт від 06 вересня 2023 року складені державним виконавцем з посиланням на статтю 26 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

31. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

32. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

33. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

34. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

35. Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

36. Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

37. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

38. Згідно з частиною першою статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

39. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

40. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

41. Згідно з частиною восьмою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

42. Постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03 березня 2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:

- виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах (підпункт 1 пункту 1);

- відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання російською федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім: безоплатного відчуження/передачі на користь держави Україна; задоволення вимог Національного банку за наданими кредитами рефінансування з підтримки ліквідності банків (підпункт 2 пункту 1);

- відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або російської федерації, крім набуття ними права власності на такі об`єкти на підставі рішення суду або свідоцтва про право на спадщину (підпункт 3 пункту 1).

Встановлено, що правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними (пункт 2 вказаної постанови).

43. Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2023 року у справі

№ 910/4052/22 зазначив, що в умовах збройної агресії російської федерації та введеного у зв`язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022

(з наступними змінами, внесеними указами Президента України), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, є в цілому допустимим.

44. Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року у справі

№ 916/1947/22, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, аналізуючи постанову Кабінету Міністрів України № 187 від 03 березня 2022 року, зокрема вказав:

«… зазначеною постановою установлено мораторій (заборону) на:

- виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи, відповідно до зазначеного переліку;

- відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання російської федерації або особами, пов`язаними з державою-агресором, окрім зазначених винятків;

- відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або російської федерації.

З моменту запровадження вказаного мораторію суб`єктивне право осіб, перелік яких наведений у зазначеній постанові, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов`язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом, та зазнають обмежень дії таких осіб та дії на користь таких осіб перелік, яких зазначений у цій постанові. Також мораторій хоча і не припиняє суб`єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання».

45. Крім того, специфікою розглядуваної справи, яка не може залишитись поза увагою колегії суддів є те, що постановою Верховного Суду від 19 лютого 2026 року у справі № 824/82/23 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист виданий Київським апеляційним судом 03 липня 2023 року на примусове виконання рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

46. При цьому, ухвалюючи постанову від 19 лютого 2026 року у справі

№ 824/82/23, Верховний Суд вказав, що з огляду на відсутність підтвердження факту знаходження Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» в м. Києві та продовження здійснення цим судом розгляду третейських спорів, неотримання апеляційним судом оригіналів або завірених копій матеріалів третейської справи № 02-10/2021, невідповідностей наявних у рішенні від 20 жовтня

2022 року, а також беручи до уваги обставини, які є предметом досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12023000000001693, суд не може стверджувати про наявність у ОСОБА_1 матеріально-правового обов`язку, який є предметом виконавчого листа № 824/82/23, виданого Київським апеляційним судом 03 липня 2023 року.

47. Водночас, саме виконавчий лист, виданий Київським апеляційним судом 03 липня 2023 року, про примусове виконання рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 став підставою для відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, в межах якого відбулось оспорюване відчуження майна ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 .

48. З огляду на вищевикладене, Верховний Суд вважає правильним по суті, висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

49. Врахувавши встановлені обставини та здійснивши оцінку доказів, суд першої інстанції дійшов загалом правильного висновку про незаконність набуття відповідачем у власність майна позивача.

50. Натомість апеляційний суд в цій частині помилково скасував рішення районного суду, узв`язку з чим постанову апеляційного суду необхідно скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі в частині вирішення позовних вимог по суті спору.

51. Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду