ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 2-283/09

1. Описова частина

У грудні 2008 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗПС Холдінг» (далі - ТОВ «ЗПС Холдінг») про припинення та розірвання договорів, відшкодування завданих збитків, в якому просили суд:

- визнати припиненим попередній договір, укладений між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ТОВ «ЗПС Холдінг» 21 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шунтовою Н. С.;

- визнати розірваним договір купівлі-продажу земельної ділянки із кадастровим номером 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58 800,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 та ТОВ «ЗПС Холдінг» 21 серпня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шунтовою Н. С.;

- зобов`язати ТОВ «ЗПС Холдінг» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку із кадастровим номером 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58 800,00 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-розважального центру для обслуговування жителів територіальної громади району;

- визнати право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58 800,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-розважального центру для обслуговування жителів територіальної громади району;

- стягнути з ТОВ «ЗПС Холдінг» на користь ОСОБА_2 відшкодування завданих збитків на суму 2 738 718,80 грн;

- стягнути з ТОВ «ЗПС Холдінг» на користь ОСОБА_1 відшкодування завданих збитків на суму 2 738 718,80 грн.

27 лютого 2009 року до суду із заявою про затвердження мирової угоди звернулися за довіреністю в інтересах ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , а також в інтересах ТОВ «ЗПС Холдінг» - Яговенко І. О. та надали суду мирову угоду від 30 січня 2009 року.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ТОВ «ЗПС Холдінг» про припинення та розірвання договорів, відшкодування завданих збитків закрито.

Визнано мирову угоду, укладену між сторонами, за якою:

- визнано припиненим попередній договір, укладений між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ТОВ «ЗПС Холдінг» 21 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шунтовою Н. С.;

- визнано розірваним договір купівлі-продажу земельної ділянкиіз кадастровим номером 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58 800,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 та ТОВ «ЗПС Холдінг» 21 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шунтовою Н. С.;

- ТОВ «ЗПС Холдінг» повертає ОСОБА_2 земельну ділянкуіз кадастровим номером 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58 800,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-розважального центру для обслуговування жителів територіальної громади району;

- визнано право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянкуіз кадастровим номером 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58 800,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-розважального центру для обслуговування жителів територіальної громади району;

- сторони домовилися, що ТОВ «ЗПС Холдінг» визнає завдання збитків ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та вважають їх відшкодованими зі сплачених грошових коштів на суму 3 390 660,00 грн за платіжним дорученням від 21 серпня 2008 року № 4;

- сторони визнали та повністю погодилися, що не мають жодних претензій одна до одної за попереднім договором, укладеним між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ТОВ «ЗПС Холдінг» 21 серпня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шунтовою Н. С., та за договором купівлі-продажу земельної ділянки із кадастровим номером5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58 800,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеним ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 та ТОВ «ЗПС Холдінг» 21 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шунтовою Н. С.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «ЗПС Холдінг» у січні 2021 року звернулося до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 березня 2021 року заяву ТОВ «ЗПС Холдінг» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року задоволено.

Поновлено заявнику процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року та відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року залучено до участі у справі замість позивача ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , його правонаступника - ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як позивача.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ЗПС Холдінг» задоволено.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року - без змін (касаційне провадження № 61-4493св23).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 29 серпня 2024 року у складі судді Портної О. П. позовну заяву ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що належно повідомлені позивачі та їхні представники в підготовчі засідання, призначені на 21 листопада 2023 року, 29 лютого 2024 року, 11 липня 2024 року та 29 серпня 2024 року не з`явилися, заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не подали, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Районний суд узяв до уваги тривалість провадження у суді та розумність строку розгляду справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_3 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , який не брав участі у справі, у квітні 2025 року звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 29 серпня 2024 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_10 , в інтересах якого діє адвокат Швець К. О., задоволено частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законним представник ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Томашевський Р. М., задоволено частково.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 29 серпня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду є помилковими, оскільки позивачі не були належно повідомлені про призначені підготовчі засідання на 11 липня 2024 року та 29 серпня 2024 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_4 , яка є законним представником ОСОБА_3 , повідомлялася про розгляд справи, призначений на 21 листопада 2023 року, 29 лютого 2024 року. Ураховуючи, що про підготовчі засідання, призначені на 11 липня 2024 року, 29 серпня 2024 року остання повідомлялася за номером телефону, телефонограмою, суд дійшов висновку, що позивачка ОСОБА_4 , яка є законним представником ОСОБА_3 , не була належно повідомлена про розгляд справи. Докази повідомлення позивача ОСОБА_1 або його представника - адвоката Марченко К. Б. про підготовче засідання, призначене на 29 серпня 2024 року, в матеріалах справи відсутні.

Апеляційний суд урахував, що представник ОСОБА_1 - адвокат Марченко К. Б. має електронний кабінет у підсистемі Електронний суд, за допомогою якого суд першої інстанції мав можливість повідомляти останню про дату розгляду справи.

Відтак, у суду першої інстанції не було визначених процесуальним законом підстав для залишення позову ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 без розгляду.

Суд послався на відповідну судову практику Верховного Суду.

У касаційній скарзі ТОВ «ЗПС Холдінг», посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року скасувати та залишити в силі ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 29 серпня 2024 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2026 року касаційна скарга ТОВ «ЗПС Холдінг» надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції та роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України.

У лютому 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга ТОВ «ЗПС Холдінг» мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 без розгляду, оскількиналежно повідомлені позивачі та їхні представники в підготовчі засідання, призначені на 21 листопада 2023 року, 29 лютого 2024 року, 11 липня 2024 року та 29 серпня 2024 року не з`явилися без поважних причин, заяви про розгляд справи за їхньої відсутності до суду не подавали. Вважає, що поведінка позивачів свідчить про зловживання процесуальними правами.

На думку заявника, апеляційний суд порушив статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та не врахував правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі № 390/116/18-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18.

У березні 2026 року представник ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 , - адвокат Томашевський Р. М., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що доводи, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими, а підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, яка відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України, відсутні.

2. Мотивувальна частина

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «ЗПС Холдінг» задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частинах третій - шостій статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Згідно із частиною дев`ятою статті 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси (пункти 2, 5 і 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28).

Отже, суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових (SMS) повідомлень, однак виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/15, від 04 листопада 2019 року у справі № 214/9062/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц, від 10 листопада 2022 року у справі № 440/222/19, від 24 липня 2023 року у справі № 495/6258/20 та багатьох інших.

Зазначена судова практика є незмінною, до подібних висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22.

Крім того, Верховний Суд зауважує, що телефонограма не є належним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи, оскільки за загальним правилом повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку вручення судової повістки (див.: постанови Верховного Суду: від 10 вересня 2021 року у справі № 295/8610/15-ц (провадження № 61-19082св20), від 15 червня 2022 року у справі № 369/9386/17 (провадження № 61-18689св21), від 05 квітня 2023 року у справі № 545/1103/20 (провадження № 61-17914св21), від 03 травня 2023 року у справі № 569/24240/21 (провадження № 61-668св23)).

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

Згідно із частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини другої статті 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина друга статті 200 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, однією з підстав для залишення позовної заяви без розгляду є неявка у судове засідання належно повідомленого позивача двічі поспіль, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належно в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 11 березня 2021 року у справі № 761/8849/19, від 29 липня 2021 року у справі № 359/7882/19, від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/15, від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17, від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24, від 10 червня 2026 року у справі № 758/5240/24 та інших.

У справі, яка переглядається Верховним Судом, апеляційним судом встановлено, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 30 березня 2023 року прийнято справу до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (том 2, а. с. 5-6).

Після повернення матеріалів цивільної справи з Верховного Суду, підготовче засідання у справі було призначене на 21 листопада 2023 року (том 2, а. с. 96).

Судова повістка про виклик до суду на 21 листопада 2023 року, адресована позивачу ОСОБА_1 за адресою, вказаною ним у позовній заяві, була отримана останнім 19 вересня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2, а. с. 117-118).

Протокольною ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 21 листопада 2023 року підготовче засідання було відкладено у зв`язку із неявкою позивачів та оголошенням сигналу «Повітряна тривога». Підготовче засідання було відкладено на 29 лютого 2024 року (том 1, а. с. 125-128).

Судову повістку про виклик до суду на 29 лютого 2024 року отримала представник ОСОБА_1 - адвокат Марченко К. Б., про що особисто розписалася у повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2, а. с. 136).

Докази повідомлення ОСОБА_4 , яка є законним представником ОСОБА_3 , про підготовчі засідання, призначені на 21 листопада 2023 року, 29 лютого 2024 року в матеріалах справи відсутні.

Згідно з довідкою помічника судді від 29 лютого 2024 року у зв`язку із перебуванням судді в нарадчій кімнаті підготовче засідання у справі було відкладено на 11 липня 2024 року (том 2, а. с. 138).

Відповідно до довідки про доставку повідомлення у додаток «Vіber», складеною відповідальною особою, у додатку «Viber» повідомлення щодо судової повістки про виклик до суду на 11 липня 2024 року, яка сформована 05 березня 2024 року, доставлено одержувачу Марченко К. Б. 05 березня 2024 року (том 2, а. с. 139).

Матеріали містять телефонограму, відповідно до якої 06 березня 2024 року ОСОБА_4 була повідомлена про те, що розгляд справи призначений на 11 липня 2024 року (том 2, а. с. 140).

Відповідно до довідки помічника судді від 11 липня 2024 року у зв`язку із перебуванням судді в судовому засіданні колегії суддів у кримінальній справі підготовче засідання у справі було відкладено на 29 серпня 2024 року (том 2, а. с. 141).

Про відкладення розгляду справи на 29 серпня 2024 року ОСОБА_4 була повідомлена телефонограмою від 11 липня 2024 року (том 1, а. с. 142).

Докази повідомлення позивача ОСОБА_1 та/або його представника - адвоката Марченко К. Б. про підготовче засідання, призначене на 29 серпня 2024 року в матеріалах справи відсутні.

Установивши, що ОСОБА_4 , яка є законним представником ОСОБА_3 , взагалі не повідомлялася про розгляд справи, призначений на 21 листопада 2023 року, 29 лютого 2024 року; про підготовчі засідання, призначені на 11 липня 2024 року, 29 серпня 2024 року остання повідомлялася телефонограмою, що не є належним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи, а докази повідомлення позивача ОСОБА_1 та/або його представника - адвоката Марченко К. Б. про підготовче засідання, призначене на 29 серпня 2024 року, в матеріалах справи відсутні, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що районний суд був позбавлений процесуальної можливості залишати позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Верховний Суд погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку зумовлює порушення не лише права учасника справи на таке повідомлення, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див.: постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, постанову Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 461/2716/20).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (§ 23 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Гурепка проти України» (№ 2), заява № 38789/04).

Отже, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції, а також порушенням вимог статей 128, 130 ЦПК України.

Наведене свідчить про те, що у Біляївського районного суду Одеської області не було підстав для залишення позову ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, у зв`язку із чим апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування зазначеної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду.

Доказів того, що позивачі зловживали своїми процесуальними правами суд не встановив. Так, як позивачі, так їхні представники мають зареєстроване місце проживання. Тому не існувало об`єктивних причин ненаправлення повісток позивачці ОСОБА_4 , яка є законним представником ОСОБА_3 , та направлення повісток представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Марченко К. Б. через додаток «VIBER», а не в електронний кабінет у підсистемі Електронний суд. Але і в цьому випадку, у разі доведення зловживання процесуальними правами, застосування норми процесуального права буде іншим. Відтак, відповідні доводи касаційної скарги заявника Верховний Суд відхиляє.

Наведені ТОВ «ЗПС Холдінг» у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, а значною мірою зводяться до тлумачення норм процесуального права на власний розсуд. При цьому, висновки апеляційного суду не суперечать правовим висновкам Верховного Суду, викладених у наведених заявником постановах.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду