ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/16488/25

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (далі - ТОВ "Євроенерготрейд", кредитор) звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі - ТОВ "ЙЕ Енергія", боржник) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

2. Ухвалою від 05.02.2025 Господарського суду міста Києва, зокрема, відкрито провадження у справі № 910/16488/25 про банкрутство ТОВ "ЙЕ Енергія" (ідентифікаційний код 38863790);

визнано грошові вимоги ТОВ "Євроенерготрейд" до ТОВ "ЙЕ Енергія" в розмірі 24 641 100, 31 грн;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

введено процедуру розпорядження майном боржника;

призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кучерявого Д.В.;

вирішено інші процедурні та процесуальні питання.

3. Місцевий господарський суд обґрунтував ухвалу від 05.02.2025 тим, що:

- ТОВ "ЙЕ Енергія" зареєстровано за адресою: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 31, оф. 338; ідентифікаційний код 38863790;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 у справі № 910/3237/25 стягнуто з ТОВ "ЙЕ Енергія" на користь ТОВ "Євроенерготрейд" основну суму заборгованості - 15 950 000 грн, інфляційні витрати - 3 483 221,72 грн, 3 % річних 1 074 986,30 грн, пеню - 2 150 623,31 грн, штраф - 1 595 000 грн та витрати по сплаті судового збору - 291 045,98 грн;

- ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 повернуто апеляційну скаргу ТОВ "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 у справі № 910/3237/25. Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 у справі № 910/3237/25 набрало законної сили 27.10.2025;

- наявність заборгованості ТОВ "ЙЕ Енергія" перед ТОВ "Євроенерготрейд" підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 у справі № 910/3237/25, яке набрало законної сили 27.10.2025, тому, з урахуванням частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини щодо заборгованості не потребують доказуванню;

- в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 у справі № 910/3237/25;

- у підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЙЕ Енергія", перелічених у частині шостій статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ);

- в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також відсутні докази, які б підтверджували спроможності боржника виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість;

- в матеріалах справи відсутні докази існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- арбітражний керуючий Комлик І.С. у поданій 02.02.2026 заяві просив суд про залишення без розгляду його заяви про участь у справі;

- відомостей про те, що арбітражний керуючий Кучерявий Д.В. здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених частиною третьою статті 28 КУзПБ, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті. Таким чином, враховуючи імперативні приписи п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд дійшов висновку про необхідність призначення розпорядником майна ТОВ "ЙЕ Енергія" арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1963 від 15.10.2020).

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 апеляційну скаргу ТОВ "ЙЕ Енергія" залишено без задоволення;

ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2026 у справі №910/16488/25 залишено без змін.

5. Апеляційний господарський суд зазначив, що:

- станом на момент оголошення оскаржуваної ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, у суду першої інстанції були відсутні будь-які об`єктивні дані про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/3237/25, рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 у справі № 910/3237/25 набрало законної сили та його дія не була на цей момент зупинена, що свідчить про відсутність спору про право у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ;

- сам по собі факт здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу або наявність відповідної ліцензії на постачання електричної енергії не свідчить про набуття боржником у справі статусу "оптового постачальника електричної енергії" у розумінні спеціального законодавства та КУзПБ;

- в умовах функціонування нового ринку електричної енергії оптовий постачальник електричної енергії як окремий суб`єкт не існує, а норма, на яку посилався скаржник, встановлює спеціальне обмеження щодо можливості відкриття провадження у справі про банкрутство виключно щодо оптового постачальника електричної енергії. При цьому участь суб`єкта господарювання на ринку електричної енергії, у тому числі здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачу або реєстрація як учасника оптового ринку, не є тотожною набуттю статусу оптового постачальника електричної енергії, тому наявність у ТОВ "ЙЕ Енергія" ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, як і його реєстрація як учасника ринку електричної енергії, сама по собі не змінює правового статусу такого суб`єкта та не свідчить про його належність до категорії оптових постачальників електричної енергії у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ;

- скаржником не надано належних і допустимих доказів того, що ТОВ "ЙЕ Енергія" має саме той спеціальний статус, який виключає можливість застосування до нього процедур банкрутства;

- враховуючи імперативні приписи п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд першої інстанції правомірно призначив розпорядником майна ТОВ "ЙЕ Енергія" арбітражного керуючого Кучерявого Д.В.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

6. ТОВ "ЙЕ Енергія" 30.04.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі № 910/16488/25.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/16488/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2026.

8. Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2026 касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

9. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою "ЙЕ Енергія", датою проведення судового засідання визначено 30.06.2026.

10. 29.06.2026 від розпорядника майна - Кучерявого Д.В. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

11. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2026 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "ЙЕ Енергія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі № 910/16488/25 на 14.07.2026, 11:30.

12. Від представника ТОВ "Євроенерготрейд" - адвоката Мошенця Д.В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник Товариства просив касаційну скаргу ТОВ "ЙЕ Енергія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі №910/16488/25 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі №910/16488/25 - залишити без змін; судові витрати покласти на ТОВ "ЙЕ Енергія".

13. Відзив обґрунтовано тим, що скаржник формально перелічує низку постанов Верховного Суду, однак не обґрунтовує, який саме конкретний правовий висновок Верховного Суду не був врахований Північним апеляційним господарським судом, у чому саме полягає подібність правовідносин у наведених справах та справі № 910/16488/25, а також яким чином застосування таких висновків могло б призвести до іншого результату розгляду справи. Більше того, сам Скаржник у заяві про усунення недоліків визнає, що висновки Верховного Суду у наведених ним справах "не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи № 910/16488/25". Зазначене фактично підтверджує відсутність належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, оскільки застосування пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України передбачає не абстрактне цитування практики Верховного Суду, а доведення подібності правовідносин та неврахування конкретного правового висновку у подібних правовідносинах.

14. Крім того, у відзиві зазначено, що на цей час:

відсутні будь-які сумніви щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора, адже такі вимоги підтверджені судовим рішенням, яке не лише набрало законної сили, але й перевірене судом апеляційної інстанції та залишене без змін;

наявні обставини свідчать про стійку неспроможність боржника після настання встановленого строку, виконувати грошові зобов`язання перед кредиторами, що в розрізі статті 1 КУзПБ вказують на неплатоспроможність боржника;

скаржником не надано належних і допустимих доказів того, що ТОВ "ЙЕ Енергія" має саме той спеціальний статус, який виключає можливість застосування до нього процедур банкрутства.

15. У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Огородніка К.М. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/16488/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026.

16. 13.07.2026 від представника ТОВ "ЙЕ Енергія" надійшло клопотання, в якому представник Товариства - Васьківський Л.М. просив суд відкласти судове засідання по справі № 910/16488/25 з розгляду касаційної скарги ТОВ "ЙЕ Енергія" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 призначене на 14.07.2026 11:30, на іншу дату, про що повідомити учасників справи в спосіб і строк визначений чинним законодавством.

17. Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, зокрема з огляду на таке.

18. За змістом клопотання вбачається, що підставою відкладення представник Товариства визначив необхідність представництва інтересів Товариства у іншій справі № 905/426/26, яка розглядається Господарському суді Донецької області.

19. Колегія суддів враховує, що скаржником не надано доказів на підтвердження неможливості участі у цій справі іншого представника. Розгляд справи вже було відкладено ухвалою Верховного Суду від 30.06.2026 і за змістом зазначеної ухвали явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалася обов`язковою.

20. Водночас, матеріали справи містять не лише касаційну скаргу ТОВ "ЙЕ Енергія", але й докази належного повідомлення представника про час і дату розгляду.

21. З огляду на зазначене та з урахуванням строків, визначених ГПК України щодо тривалості розгляду касаційних справ, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника ТОВ "ЙЕ Енергія" про відкладення розгляду справи на інші дату та час.

22. В судовому засіданні 14.07.2026 уповноважений представник кредитора надав свої пояснення та заперечення щодо доводів та вимог касаційної скарги.

23. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

24. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 14.07.2026 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло інших заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 14.07.2026 (крім зазначеного в пунктах 16 - 21 цієї Постанови). Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

25. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 12.01.2026 № 40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 28.04.2026 № 4857-IX), Верховний Суд розглядає справу № 910/16488/25) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ СКАРЖНИКА

(ТОВ "ЙЕ Енергія")

26. В обґрунтування підстав касаційного оскарження, заявник зазначив, що;

- станом на день (05.02.2026) відкриття провадження в справі № 910/16488/25 про банкрутство ТОВ "ЙЕ Енергія" між ініціюючим кредитором та боржником існував спір щодо наявності права вимоги та його розміру, що розглядався в межах справи № 910/3237/25;

- на переконання скаржника висновки Верховного Суду у справах № 922/2503/20, № 910/2423/23, № 902/560/20, № 911/3185/20, № 910/16246/18 підлягали застосуванню в справі 910/16488/25 незважаючи на особу позивача в справі № 910/3237/25;

- Північний апеляційний господарський суд, взагалі не досліджував питання щодо того, що ТОВ "ЙЕ Енергія" є постачальником оптових енергетичних продуктів, а обмежився лише формальним висновком проте, що наявність ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, як і його реєстрація як учасника ринку електричної енергії, сама по собі не змінює правового статусу такого суб`єкта та не свідчить про його належність до категорії оптових постачальників електричної енергії у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ.

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

27. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

30. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

31. Предметом касаційного розгляду є питання щодо наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

32. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень місцевого та апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

33. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

34. Право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор (частина друга статті 8 КУзПБ).

35. Порядок звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, зміст такої заяви та перелік додатків до неї визначено у статті 34 КУзПБ

36. Згідно з частиною першою статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

37. Відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.

38. Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет:

1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання (у розумінні визначеного частиною першою статті 1 КУзПБ терміну);

2) встановлення наявності / відсутності спору про право;

3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі;

4) пред`явлення таких вимог до суб`єкта господарювання - оптового постачальника електричної енергії.

39. Суд зауважує, що відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

40. Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

41. У разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тож чинне законодавство, окрім добровільного погашення боржником кредиторської заборгованості, визначає два основних способи її погашення із застосуванням державного примусу: шляхом вирішення судом спору між кредитором та боржником про стягнення відповідної суми заборгованості в позовному порядку або шляхом задоволення відповідних вимог у межах провадження у справі про банкрутство.

42. Відсутність спору про право у розумінні процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, факту наявності, суті (предмету), підстави виникнення, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

43. Одним із методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є:

- дослідження господарським судом відзиву боржника, який надається до господарського суду та заявнику до дати проведення підготовчого засідання із зазначенням у відзиві, зокрема заперечень боржника щодо вимог заявника, доказів необґрунтованості вимог заявника (за наявності), інших відомостей, що мають значення для розгляду справи (частини перша, друга статті 36 КУзПБ);

- оцінка обґрунтованості як вимог заявника, так і викладених у відзиві боржника заперечень (частини перша, друга статті 39 цього Кодексу);

- заслуховування пояснень представників і заявника, і боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (частина друга статті 39 КУзПБ).

44. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі та у порядку, передбаченому статтями 74, 76-77 ГПК України, виходячи із правової природи правовідносин, які виникли між боржником та його кредитором.

45. Враховуючи правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (висновок у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

46. Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, по суті, є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

47. При цьому на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження (висновок у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

48. За змістом оскаржуваних судових рішень та встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 у справі № 910/3237/25 стягнуто з ТОВ "ЙЕ Енергія" на користь ТОВ "Євроенерготрейд" основну суму заборгованості - 15 950 000 грн, інфляційні витрати - 3 483 221,72 грн, 3 % річних 1 074 986,30 грн, пеню - 2 150 623,31 грн, штраф - 1 595 000 грн та витрати по сплаті судового збору - 291 045,98 грн.

49. Водночас, суди попередніх інстанцій встановили, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 повернуто апеляційну скаргу ТОВ "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 у справі № 910/3237/25.

50. Отже, з урахуванням положень статті 241 ГПК України, рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 у справі № 910/3237/25 набрало законної сили 27.10.2025.

51. Водночас, наявність касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЙЕ Енергія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/3237/25 не спростовує обставин набрання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 у справі № 910/3237/25 законної сили. Також колегія суддів враховує, що в цьому випадку Верховний Суд ухвалою від 30.06.2026 у зазначеній справі не зупиняв дію зазначеного рішення до вирішення справи по суті.

52. Відтак, в зазначеній частині доводи скаржника є такими, що не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність спору про право у цій справі.

53. Крім того, суди попередніх інстанцій встановили відсутність доказів на підтвердження виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 у справі № 910/3237/25, а також будь-яких інших доказів задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство та які б підтверджували спроможності боржника виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

54. Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на частину шосту статті 39 КУзПБ як на підставі для відмови у відкритті провадження у цій справі, оскільки за змістом Пояснювальної записки до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" від 28.07.2023 № 3291-IX, зазначена норма спрямована на забезпечення своєчасної реалізації всіх механізмів погашення заборгованості на ОРЕ, визначених законопроектом "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", які спрямовані на повне погашення заборгованості на оптовому ринку електроенергії, а також забезпечення умов для сталих розрахунків на новому ринку електричної енергії.

55. Водночас відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" оптовий постачальник електричної енергії - Державне підприємство "Енергоринок", утворене для забезпечення функціонування оптового ринку електричної енергії України;

56. Разом з тим, скаржник під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій не надав у порядку, визначеному положеннями статей 13, 74, 76-77 ГПК України, докази на підтвердження його приналежності до ДП "Енергоринок", тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для застосування в цьому випадку частини шостої статті 39 КУзПБ.

57. Колегія суддів враховує, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "ЙЕ Енергія" є ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1 ), який має непрямий вирішальний вплив та щодо якого Указом Президента України №266/2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

58. Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд не обмежується виключно перевіркою наявності та розміру грошових вимог кредитора, а також відсутності спору про право, а зобов`язаний враховувати усі чинні на момент проведення підготовчого засідання законодавчі обмеження та заборони, які можуть впливати на можливість відкриття такого провадження.

59. Одним із нових аспектів публічного порядку в Україні є поява обмежень, встановлених Законом України "Про санкції", відповідно до преамбули якого метою його ухвалення, зокрема, є гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України та потреба невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров`ю населення.

60. У пунктах 1, 5 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції" передбачено як окремі види санкцій: блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

61. Також, з огляду на статтю 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", статтю 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", статтю 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", національне законодавство пов`язує статус кінцевого бенефіціарного власника не лише з формальним володінням корпоративними правами, а й з наявністю можливості визначати господарську діяльність юридичної особи та впливати на реалізацію її майнових інтересів, тому застосовані до певної особи санкційні обмеження не можуть розглядатися ізольовано від діяльності юридичної особи, яка перебуває під її корпоративним контролем та через яку така особа може реалізовувати свої майнові інтереси.

62. Відтак, слід враховувати, що санкції у вигляді блокування активів поширюється не лише на активи, які належать підсанкційній особі безпосередньо, а й на активи, щодо яких вона може опосередковано через інших фізичних чи юридичних осіб вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

63. Процедури банкрутства не обмежуються встановленням наявності чи відсутності грошових вимог кредитора, а є спеціальним механізмом примусового задоволення таких вимог за рахунок майна боржника у порядку, визначеному КУзПБ. Однак, в умовах збройної агресії російської федерації та введеного у зв`язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (з подальшим продовженням дії воєнного стану на підставі відповідних Указів), затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX (з подальшим продовженням дії воєнного стану на підставі відповідних Законів), запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, є в цілому допустимим.

64. Разом з тим, у контексті правовідносин у цій справі необхідно зауважити, що сама лише наявність у певної особи, щодо якої запроваджено такі санкції як блокування активів та/або зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань, правового статусу кінцевого бенефіціарного власника іншої (юридичної) особи не є достатньою підставою для висновку про неприпустимість відкриття провадження у справі про банкрутство зазначеної підконтрольної юридичної особи.

65. Враховуючи те, що процедура банкрутства має на меті погашення за рахунок активів боржника грошових вимог його кредиторів і таке погашення здійснюється ліквідатором боржника за активної участі кредиторів та під контролем господарського суду, вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи, підконтрольної іншій особи, щодо якої запроваджено відповідні санкції, має здійснюватися на підставі встановлення та надання оцінки обставинам щодо наявності або відсутності підстав для висновку про ініціювання такої процедури з неправомірною метою задля виведення певних активів з-під санкцій шляхом опосередкованого розпорядження ними особою, щодо якої застосовані санкції.

66. При цьому, Верховний Суд враховує, що обставин накладення санкцій на ініціюючого кредитора, його учасника чи кінцевих бенефіціарних власників на момент звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та в подальшому судами попередніх інстанцій не встановлено.

67. Колегія суддів дійшла висновку про правильність доводів представника ТОВ "Євроенерготрейд" про те, що наявність санкційного статусу у кінцевого бенефіціарного власника боржника - ТОВ "ЙЕ Енергія" не змінює правового статусу ТОВ "Євроенерготрейд" як кредитора, не спростовує наявності його грошових вимог до боржника та не позбавляє такого кредитора права ініціювати процедуру банкрутства у порядку, визначеному нормами КУзПБ.

68. Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність з`ясування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій обставин щодо наявності або відсутності підстав вважати ОСОБА_1 кінцевим бенефіціарним власником боржника не призвело до неправильних висновків по суті питання, вирішеного в оскаржуваних судових рішеннях.

69. Водночас, фактично суть викладених у касаційній скарзі доводів полягає у незгоді скаржника у оцінці судами попередніх інстанцій зазначених обставин, зводиться до його власного тлумачення наведених в оскаржуваних судових рішеннях висновків із посиланням на їх невідповідність висновкам Верховного Суду та свідчить про спонукання до здійснення переоцінки фактичних обставин щодо їх вжиття на свою користь, що мало б наслідком ухвалення протилежного судового рішення з цього питання.

70. Разом з тим, саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування ухвалених судами попередніх інстанцій рішень, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази, вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

71. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "ЙЕ Енергія" та про наявність підстав для залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

72. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

73. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

74. Верховний Суд дійшов висновків про те, що оскаржувані судові рішення прийняті з повним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.

75. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

76. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалені у цій справі судові рішення, витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги Верховний Суд покладає на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-