ПОСТАНОВА
суддів Черняк Ю. В., Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.
Черняк Ю. В. (суддя - доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Мерженко Тетяни Петрівни, на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Заярного А. М., та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 березня 2026 року, ухвалену в складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Шемети Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії (далі - ТОВ«Газорозподільні мережі України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природнього газу.
Первісний позов ТОВ «Газорозподільні мережі України» обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії є суб`єктом господарювання, що провадить свою господарську діяльність відповідно до виданої Регулятором ліцензії в межах території Вінницької області, основним видом господарської діяльності якого є розподіл природного газу.
ОСОБА_1 приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу для побутового споживача за адресою: АДРЕСА_1 .
06 лютого 2024 року представниками Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України»у домоволодінні ОСОБА_2 за вказаною адресою виявлено несанкціонований газопровід (поліетиленовий), який за допомогою трійника вмонтовано в систему газопостачання на території домогосподарства після редуктора, що дає змогу споживачу необліковано (в обхід лічильника) споживати природній газ, про що в присутності відповідача того ж дня складено акт про порушення № 0893/23. Крім цього, на місці виявлення порушень на виконання вимог Кодексу ГРМ працівниками Вінницької філії Товариства проводилась відеофіксація, вилучено фрагменти газопроводу, через які здійснювався несанкціонований відбір газу, які додатково підтверджують факт умисного самовільного втручання в систему газопостачання.
Оскільки споживач відмовився від усунення виявленого порушення, представниками Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України»прийнято рішення припинити газопостачання шляхом опломбування вхідного крану перед редуктором охоронною пломбою. Надалі, на виконання вимог Кодексу ГРМ споживача було повідомлено про засідання комісії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення 22 лютого 2024 року о 10:00 год, наголошено про необхідність привести відповідно до проекту, ДБН, ПБСТ систему газопостачання.
ОСОБА_1 не заперечував факт існування несанкціонованого газопроводу, підписав зазначений акт як споживач.
За результатами детального аналізу порушення постійно діючою комісією з розгляду актів про порушення в присутності ОСОБА_2 прийнято рішення про задоволення акта про порушення, що оформлене протоколом засідання від 22 лютого 2024 року № 55, вирішено здійснити розрахунок необлікованого донарахованого обсягу природного газу та на підставі цього рішення сформовано акт-розрахунок необлікованих (донарахованого) об`ємів природного газу і його вартості за період з 01 жовтня 2023 року до 31 січня 2024 року за особовим рахунком ОСОБА_2 в кількості 59 971,989 м куб., вартість якого становить 453 927,38 грн.
Надалі, споживачу виписано та надіслано рахунок на оплату від 26 лютого 2024 року № 5583 за необлікований (донарахований) об`єм природного газу на суму 453 927,38 грн (у тому числі ПДВ 75 654,56 грн), який отримано останнім 09 березня 2024 року.
Однак станом на момент подання позову споживач добровільно не сплатив вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.
На підставі викладеного, ТОВ «Газорозподільні мережі України» просило суд стягнути заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природнього газу у розмірі 453 927,38 грн.
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування протоколу.
Зустрічний позов ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що наявні матеріали підтверджують наявність несанкціонованого газопроводу, але, при цьому, жоден з матеріалів справи не встановлює факт необлікованого споживання та взагалі можливість такого споживання шляхом використання несанкціонованого газопроводу.
Позивачем за первісним позовом не доведено факт здійснення відповідачем споживання газу через несанкціонований газопровід поза обліком лічильника газу, а як наслідок і обов`язку сплатити заборгованість за необлікований об`єм природного газу, тому можливо дійти висновку про наявність підстав для скасування протоколу від 22 квітня 2024 року № 55 та рахунку, який виданий на підставі такого протоколу. Складений позивачем акт не відповідає формі, встановленій законодавством, не передбачає випадку, коли оператор ГРМ при виявленому порушенні може від`єднати несанкціонований газопровід, чим буде усунуте порушення, що додатково вказує на невідповідність акта вимогам чинного законодавства і, як наслідок, незаконність протоколу.
Правомірність донарахування з 01 жовтня 2023 року позивачем за первісним позовом не доведена, тоді як контрольне зняття показань лічильника проводилося 19 грудня 2023 року.
З огляду на це, ОСОБА_1 просив суд: визнати протиправним та скасувати протокол від 22 лютого 2024 року № 55, виданий ТОВ «Газорозподільні мережі»; зобов`язати ТОВ «Газорозподільні мережі» поновити йому газопостачання.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 червня 2025 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ТОВ «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування протоколу прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природнього газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 10 березня 2026 року, позов ТОВ «Газорозподільні мережі України» задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природнього газу у розмірі 453 927,38 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що працівники Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», здійснюючи перевірку та фіксуючи несанкціоноване споживання природного газу споживачем, а також проводячи розрахунок несанкціонованого відбору газу, діяли відповідно до положень Кодексу ГРС та з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу». З огляду на це місцевий суд дійшов висновку про задоволення первісного позову.
На підтвердження доводів зустрічного позову ОСОБА_1 не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили про неправомірні дії працівників ТОВ «Газорозподільні мережі України» при оформленні порушення з несанкціонованого втручання ОСОБА_2 в газопровід та розрахунку вартості необлікованого об`єму природного газу, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
Апеляційний суд виходив з того, що на підтвердження вимог за первісним позовом ТОВ «Газорозподільні мережі України» надало розрахунок несанкціонованого відбору природного газу та акт-розрахунок, які містять детальні складові такого розрахунку.
Вказаний розрахунок ОСОБА_2 під час розгляду справи не спростований. Клопотань про призначення експертизи для спростування (чи підтвердження) вартості необлікованого донарахованого природного газу ОСОБА_1 не заявляв.
Апеляційний суд зазначив, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який правильно встановив фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову і відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
07 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_2 - адвокат Мерженко Т. П., подала касаційну скаргу на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 березня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу № 130/3040/24.
05 травня 2026 року матеріали цивільної справи № 130/3040/24 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Мерженко Т. П., про зупинення виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 грудня 2025 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 10 березня 2026 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Мерженко Т. П., просить рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 березня 2026 року скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ТОВ «Газорозподільні мережі України», а зустрічний позов ОСОБА_2 -задовольнити.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від: 18 березня 2020 року у справі 129/1033/13; постановах Верховного Суду від: 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17, 18 червня 2019 року у справі № 922/1573/18, 14 квітня 2021 року у справі № 509/4515/18, 29 червня 2021 року у справі № 215/4940/18, 18 жовтня 2024 року у справі № 522/9760/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема: 1) чи зобов`язаний позивач в справах про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природнього газу у зв`язку із несанкціонованим газопроводом доводити факт можливості споживання газу за таким несанкціонованим газопроводом; 2) чи зобов`язаний позивач у справах про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природнього газу, подаючи розрахунок, підтверджувати складові такого розрахунку? (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також, заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що матеріалами справи не підтверджується фізична можливість споживання газу через несанкціонований газопровід. Без можливості споживання газу відсутнє порушення у вигляді несанкціонованого газопороводу взагалі.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, зокрема, наявності наскрізного отвору у корпусі лічильника споживача, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). У випадку втручання в роботу ЗВТ/лічильника, Верховним Судом неодноразово враховувалося поняття, що міститься в підпункті 37 пункту 4 Глави 1 Розділу 1 Кодексу ГРМ, і наголошувалось, що само по собі втручання не є порушенням, а лише таке, яке призводить до викривлення обліку газу.
Суди не застосували аналогічний підхід під час дослідження поняття несанкціонованого газопроводу.
ТОВ «Газорозподільні мережі України» не спростувало доводи зустрічного позову про те, що величини, які використовувались під час розрахунку, не були доведені.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до Верховного Суду 11 травня 2026 року, ТОВ «Газорозподільні мережі України» заперечувало проти доводів представника ОСОБА_2 - адвоката Мерженко Т. П., просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 березня 2026 року - без змін.
Відзив мотивовано тим, що ОСОБА_1 не заперечує порушення вимог Кодексу ГРМ щодо встановлення несанкціонованого газопроводу.
Несанкціонований газопровід є самовільно під`єднаним газопроводом, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).
За результатами виявленого порушення вимог Кодексу ГРМ працівниками ТОВ «Газорозподільні мережі України» зафіксовано спосіб приєднання ОСОБА_2 в обхід лічильника природного газу несанкціонованого газопроводу та його перебування під тиском, що беззаперечно підтверджує факт проходження газу через даний несанкціонований газопровід і, як наслідок, необлікове використання природного газу споживачем.
Скаржником за період розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на спростування документально підтвердженої позиції ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо позаоблікового відбору природного газу за адресою його домоволодіння.
За час розгляду справи скаржником не надано на розгляд суду інших контррозрахунків на спростування значень що були використані ТОВ «Газорозподільні мережі України».
При виявлені порушення Кодексу ГРМ, розгляді матеріалів та здійснені розрахунку вартості необлікованого донарахованого природного газу споживачу ОСОБА_2 працівники Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяли виключно на підставі норм чинного законодавства України та із використанням розрахункових значень, які були фактично встановлені при виявлені порушення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу шляхом повернення підписаної заяви-приєднання для побутового споживача (ЕІС-код: 56ХМ01С29091258L) за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 9).
Відповідно до акта про порушення від 06 лютого 2024 року № 0893/23 представниками Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у домоволодінні ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено несанкціонований газопровід (поліетиленовий), який за допомогою трійника вмонтовано в систему газопостачання на території домогосподарства після редуктора, що дає змогу споживачу необліковано (в обхід лічильника) споживати природній газ. Несанкціонований газопровід проходив крізь стіну до підсобного приміщення на цокольному поверсі і був під`єднаний до шарового крану. Крім цього, на виконання вимог Кодексу ГРМ працівниками Вінницької філії Товариства проводилась фото- та відеофіксація виявлених порушень (а. с. 19-21, 51), що відображено у пункті 7 Акта про порушення. Також вилучено фрагменти газопроводу, через які здійснювався несанкціонований відбір газу, які додатково підтверджують факт умисного самовільного втручання в систему газопостачання (а. с. 10; 76-77).
У зв`язку з відмовою ОСОБА_2 усунути виявлені порушення представниками Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» прийнято рішення про припинення газопостачання шляхом опломбування вхідного крану перед редуктором охоронною пломбою № R40786516 (пункт 4 Акта про порушення).
Повідомлено ОСОБА_2 про дату та місце засідання комісії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення, а саме 22 лютого 2024 року о 10:00 год у адміністративному приміщенні за адресою: м. Жмеринка, вул. Одеська, 139. Акт підписаний ОСОБА_2 (а. с. 10, зворот).
Згідно з актом про проведення інвентаризації представниками Жмеринського УЕГГ Вінницької філії в присутності ОСОБА_2 , що проживає в АДРЕСА_1 , 07 лютого 2024 року було проведено інвентаризацію в його домоволодінні, зафіксовано опалювальну площу, кількість проживаючих та газові прилади (а. с. 11).
Відповідно до копії письмових пояснень ОСОБА_2 він погодився з порушенням, яке вказано в акті, проте просив врахувати його матеріальний стан (а. с. 12, 78).
З листа начальника Жмеринського УЕГГ від 07 лютого 2024 року, адресованого ОСОБА_2 , вбачається, що останнього було проінформовано про необхідність усунення порушення відповідно до акта про порушення від 06 лютого 2024 року № 0893/23 та опломбування охоронною пломбою № R40786516 вхідного крану перед надомним регулятором тиску, до усунення виявлених порушень. Крім того, наголошено про необхідність привести у відповідність до проекту, ДБН, ПБСТ систему газопостачання (а. с. 13).
Протоколом № 55 засідання постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу, в присутності ОСОБА_2 , прийнято рішення про задоволення акта про порушення. Прийнято рішення здійснити на підставі акта про порушення розрахунок об`єму необхідного природного газу згідно вимог розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (а.с.14, 79).
У результаті встановленого порушення Вінницькою філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» вирішено здійснити розрахунок необлікованого донарахованого обсягу природного газу за формулою: Uamax - об`ємна максимальна секундна витрата газу, м-3/с; f-площа отвору газопроводу (газового відводу, штуцера, патрубка) в місці фізичного з`єднання, м-2; g -прискорення вільного падіння, g = 9,8 м/с-2; Ka - показник адіабати, Ka = 1,4; P1 - тиск газу в газопроводі, кг/м-2; U1 - питомий обсяг газу, м-3/кг. Відповідно до розрахунку f (площа отвору) = 0,000176625 м. кв., g (прискорення вільного падіння) = 19,6 м/с. кв., Ка (показник адіабати) = 1,4, Р1(надлишковий тиск газу в газопроводі) = 250 кг/м кв., U1 (питомий обсяг газу) = 1,42857142857143 м. куб/кг. Проводячи арифметичні розрахунки за формулою вбачається, що Uamax (об`ємна максимальна секундна витрата газу) = 0,0112865079183437 м. куб/с. При цьому, секундна витрата газу = Uamax х 60 х час несанкціонованого відбору х кількість несанкціонованих газопроводів = 0,0112865079183437 х 60 х 177120 = 119943,9769498222 м. куб. Тобто, витрата газу через несанкціонований газопровід за вказаний період становить 119 943,977 м. куб. Витрата газу через несанкціонований газопровід, із врахуванням коефіцієнту сезонності 0,5 в опалювальний період в даному випадку становить 59 971,989 (119 943,977 / 2). Таким чином, сума вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за розрахунковий період з 01 жовтня 2023 року до 31 січня 2024 року складає 453 927,38 грн (59 971,989 х 7,56899), що стверджується копією розрахунку несанкціонованого відбору природного газу згідно з Кодексом газорозподільних систем (а. с. 15, 80).
За даним рішенням сформовано акт-розрахунок необлікованих (донарахованого) об`ємів природного газу і його вартості за період з 01 жовтня 2023 року до 31 січня 2024 року за особовим рахунком ОСОБА_2 в кількості 59971,989 м куб., вартість якого склала 453 927,38 грн (а. с. 16, 81).
На підставі рішення постійно діючої комісії та розрахунків, на ім`я ОСОБА_2 виписано рахунок на оплату від 26 лютого 2024 року № 5583 за необлікований (донарахований) об`єм природного газу на суму 453 927,38 грн (у тому числі ПДВ 75 654,56 грн) (а. с. 17).
Згідно з довідкою, складеною щодо фінансового стану споживача ОСОБА_2 , остання оплата за спожитий газ була проведена споживачем 26 вересня 2024 року; газопостачання припинено з 06 лютого 2024 року; площа будинку становить 226,00 кв. м, за період з жовтня 2023 року до жовтня 2024 року ОСОБА_2 було використано обсяг газу у кількості 131,380 м куб. Також у довідці зафіксовано дату установки газового лічильника та його поточний показник (а. с. 18).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
У статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначені права та обов`язки споживача, зокрема, споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (пункт 3 частини другої, частина третя цієї статті).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу», правопорушенням на ринку природного газу, зокрема є несанкціонований відбір природного газу.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ несанкціонований газопровід - це самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).
Самовільне під`єднання - це під`єднання несанкціонованого газопроводу та/або газових приладів чи пристроїв до газорозподільної системи, внутрішньобудинкової системи газопостачання або газових мереж внутрішнього газопостачання об`єкта споживача з порушенням встановленої законодавством процедури.
У пункті 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Згідно з підпунктом 6 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу.
Відповідно до пункту 1 параграфу 3 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
У постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 657/1135/20 зазначено, що «суди встановили, що 22 травня 2020 року працівниками ПАТ «Херсонгаз» здійснено перевірку газових мереж зовнішнього газопостачання в домоволодінні ОСОБА_1 та при огляді газопроводу виявлено наявність несанкціонованого газопроводу - наявність штуцеру діаметром 15 мл з заглушкою, на якому наявні сліди від свіжої фарби та зазубрини від слюсарських ключів, та складено акт про порушення № 002587/318. Для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем достатнім є встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу».
У постанові Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 466/8686/21 (провадження № 61-16901св23) зроблено висновок про те, що наслідком виявленого порушення (несанкціонований газопровід, врізаний у ввідний газопровід перед газовим лічильником) є несанкціонований відбір природного газу, оскільки витрата (споживання) природного газу через газову мережу внутрішнього газопостачання не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу.
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
У справі, що переглядається, суди встановили, що 06 лютого 2024 року працівниками Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» за адресою ОСОБА_2 проведено перевірку, під час якої виявлено несанкціонований газопровід (поліетиленовий); складено акт про порушення № 0893/23, в якому зафіксовано порушення Кодексу ГРМ: Розділ ХІ Глава 2, п. 1.1. - наявність несанкціонованого газопроводу. Фото- та відеофіксацією, здійсненою працівниками Вінницької філії Товариства, підтверджено наявність несанкціонованого газопроводу, який за допомогою трійника вмонтовано в систему газопостачання на території домогосподарства після редуктора, що дає змогу споживачу необліковано (в обхід лічильника) споживати природній газ.
ОСОБА_1 не заперечував факт існування несанкціонованого газопроводу, підписав зазначений акт як споживач. Виявлені порушення не усунув, вимогу позивача за первісним позовом про необхідність привести систему газопостачання відповідно до проекту, ДБН, ПБСТ не виконав.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 підтвердив виявлені порушення і просив врахувати його майновий стан.
ОСОБА_1 зазначеного в акті факту порушення не спростував, не надав належних, допустимих та достатніх доказів порушення Вінницькою філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» процедури складання акта та його розгляду.
Суд першої інстанці та апеляційний суд, яктий погодився з висновком суду першої інстанції, правильно виходили з того, що несанкціонований відбір природного газу є наслідком виявленого несанкціонованого газопроводу, врізаного у ввідний газопровід перед газовим лічильником, оскільки витрата (споживання) природного газу через газову мережу внутрішнього газопостачання не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу.
За таких обставин, подальші дії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо складення акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості, яка підлягає сплаті ОСОБА_2 як побутовим споживачем, є правомірними.
Визначення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу здійснено Вінницькою філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» з урахуванням відомостей про об`єм спожитого ОСОБА_2 газу, площі будинку, яка опалюється, та нормативних показників і вихідних даних, які використовуються при розрахунку необлікованого донарахованого обсягу природного газу згідно з Кодексом газорозподільних систем.
ОСОБА_1 не спростував розрахунок несанкціонованого відбору природного газу та акт-розрахунок, які містять детальні складові такого розрахунку, надані ТОВ «Газорозподільні мережі України», клопотань про призначення експертизи для спростування (чи підтвердження) вартості необлікованого донарахованого природного газу ОСОБА_1 не заявляв.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 за місцем знаходження свого домоволодіння допустив несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи, а саме під`єднав несанкціонований газопровід, внаслідок чого відбулося необліковане використання природного газу, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про задоволення первісного позову ТОВ «Газорозподільні мережі України» та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Незгода заявника з рішенням місцевого суду та постановою апеляційного суду ґрунтується на необхідності переоцінки доказів, які були предметом дослідження суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень. Суди зробили обґрунтовані висновки по суті спору з урахуванням доказів, наданих сторонами.
Також безпідставними є посилання заявника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, про те, чи зобов`язаний позивач в справах про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природнього газу у зв`язку із несанкціонованим газопроводом доводити факт можливості споживання газу за таким несанкціонованим газопроводом, та чи зобов`язаний позивач у справах про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природнього газу, подаючи розрахунок, підтверджувати складові такого розрахунку, оскільки такі аргументи заявника спростовуються, зокрема, змістом постанови Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 466/8686/21 (провадження
№ 61-16901св23).
Посилання заявника на неврахування судами висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, що зазначені у касаційній скарзі, колегія суддів відхиляє.
Згідно з наведеними заявником постановами сам по собі факт несанкціонованого газопроводу без встановлення факту викривлення даних обліку природного газу не є підставою для розрахунку необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу в порядку, визначеному в розділі ХІ Кодексу ГРМ. Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 квітня 2019 року у справі № 535/868/18, від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17, від 14 червня 2018 року у справі № 916/1656/17.
Наведені висновки Верховного Суду стосуються нарахуванням оператором ГРМ вартості необлікованого об`єму природного газу внаслідок встановлення факту здійснення несанкціонованого втручання у роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ/комерційного ВОГ/лічильника газу), тобто іншого правопорушення на ринку природного газу.
Натомість, за фактичних обставин цієї справи, підлягає застосуванню інший правовий висновок, а саме про те, що для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ достатнім є встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки колегія суддів встановила, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, то відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України їх необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
