ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 902/92/25

4. Фермерське господарство «Світ Біо» (далі - ФГ «Світ Біо») звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Хмільницької міської ради, у якому (з урахуванням його нової редакції) просило:

- визнати недійсними пункти 1, 2, 3, 4 рішення від 24.06.2021 № 603 14 сесії Хмільницької міської ради Вінницької області 8 скликання «Про не поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вільних від забудови, за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади»;

- визнати недійсним рішення від 09.06.2023 № 1848 43 сесії Хмільницької міської ради Вінницької області 8 скликання «Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)»;

- визнати укладеною угоду до договору про внесення змін до договору оренди землі (із змінами), укладеного Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 від 06.11.2015 № 1-389 (право оренди зареєстроване 25.09.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 38373662) у редакції позивача (зокрема, із визначенням у редакції угоди до договору про внесення змін до договору оренди землі орендарем ФГ «Світ Біо»).

5. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач, зокрема, зазначив, що ним належно виконувались обов`язки орендаря за договором оренди землі від 06.11.2015 № 1-389 та своєчасно було направлено орендодавцю лист-повідомленням щодо поновлення зазначеного договору з проєктом відповідної додаткової угоди, проте у порушення права позивача, без дотримання встановленого законом порядку розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк відповідачем було відмовлено позивачу в цьому.

6. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 31.10.2025 у справі № 902/92/25 у задоволенні зазначеного позову було відмовлено.

7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 це рішення залишено без змін.

8. Надаючи оцінку позовним вимогам ФГ «Світ Біо» про визнання недійсними відповідних рішень Хмільницької міської ради (їх окремих пунктів), суди попередніх інстанцій виснували, що у цьому разі відповідач завчасно, до спливу строку договору оренди землі ухвалив рішення щодо непродовження позивачу терміну користування земельною ділянкою за укладеним договором. Відповідні рішення прийнято Хмільницькою міською радою у межах її компетенції та з дотриманням встановленого законом порядку їх ухвалення. Стверджуваних ФГ «Світ Біо» порушень при їх прийнятті під час судового розгляду встановлено не було. Натомість незгода орендаря із рішеннями власника щодо способу та порядку використання належного йому майна (земельних ділянок) не є підставою для визнання їх недійсними.

9. Таким чином, виходячи із правомірності оспорюваних позивачем рішень Хмільницької міської ради, місцевий та апеляційний господарські суди виснували про відсутність підстав для визнання їх недійсними, а заразом і про відсутність підстав для задоволення заявленої ФГ «Світ Біо» позовної вимоги про визнання укладеною угоди до договору оренди землі від 06.11.2015 № 1-389 щодо внесення змін до нього.

10. При цьому серед іншого, зокрема, суд першої інстанції звернув увагу на те, що із встановлених під час розгляду судових справ № 902/125/24 та № 902/750/24 обставин слідує, що після ухвалення відповідачем рішення від 09.06.2023 № 1848 позивач неодноразово надалі звертався до Хмільницької міської ради із заявами про внесення змін до договорів оренди землі, за результатами розгляду яких було ухвалено рішення про відмову у внесенні відповідних змін та в їх поновленні. Судовими рішеннями у зазначених справах, які набрали законної сили, у задоволенні позовних вимог ФГ «Світ Біо» до Хмільницької міської ради про визнання додаткових угод до договорів оренди землі від 06.11.2015 № 1-387, № 1-388, № 1-389, № 1-396 укладеними в редакції позивача відмовлено.

Касаційна скарга

11. Не погодившись із ухваленими у цій справі судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ФГ «Світ Біо» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 31.10.2025, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарг

12. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій у поданій касаційній скарзі позивач посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

13. На обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження скаржник посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19 щодо застосування частин першої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі», зазначаючи при цьому, що наведені в ухвалених у цій справі судових рішеннях висновки судів попередніх інстанцій їм не відповідають, позаяк у вказаній постанові Верховний Суд виснував, що вирішення питання про припинення договору оренди землі відбулося шляхом прийняття органом місцевого самоврядування рішення до закінчення строку дії договору у спосіб, який не передбачений Законом України «Про оренду землі», а саме рішення не містить належного обґрунтування його прийняття.

14. За твердженнями позивача, оспорюване ним рішення Хмільницької міської ради від 24.06.2021 № 603 так само не містить належного обґрунтування його прийняття, у зв`язку з чим порушується право ФГ «Світ Біо» на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди землі на новий строк, на що місцевий та апеляційний господарські суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, уваги не звернули.

15. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно не було ураховано висновків, наведених у низці постанов Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у постановах від 15.06.2023 у справі № 800/582/16 (800/515/15) та від 26.06.2025 у справі № 990/292/24) щодо необхідності дотримання державними органами принципу рівності перед законом та недопущення несправедливої дискримінації.

16. Позивач вважає, що у даному випадку ці принципи порушено, оскільки лише ОСОБА_1 (засновниці та голові ФГ «Світ Біо») було відмовлено у поновленні договору оренди землі, всім же іншим орендарям, про договори оренди з якими йшлося у рішенні Хмільницької міської ради від 24.06.2021 № 603, відповідні договори поновлено.

17. Заразом згідно з доводами ФГ «Світ Біо» у цьому разі також порушено принцип належного урядування та позбавлено його правомірних очікувань, що підлягають захисту із застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, Рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011, заява № 29979/04 та «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, заява № 12742/87).

18. Крім того, посилаючись на висновки щодо преюдиції та преюдиційних обставин, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 та Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, скаржник наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій безпідставно взяли до уваги викладене у судових рішеннях у справах № 902/125/24 та № 902/750/24, оскільки це не є встановленими обставинами, які мали б преюдиційне значення, а є правовою оцінкою, наданою судами у зазначених справах за інших підстав заявлених позовів.

19. В межах встановленого Верховним Судом строку від Хмільницької міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому рада просить відмовити в її задоволенні.

20. У цьому відзиві, не погоджуючись із доводами касаційної скарги ФГ «Світ Біо», відповідач, зокрема, зауважив, що переважне право на поновлення договору може застосовуватись у випадку, коли власник землі має намір продовжити орендні відносини, тобто попередній орендар (за умови належного виконання договору) може мати переважне право перед іншими зацікавленими в оренді тієї ж земельної ділянки особами. Однак, якщо власник земельної ділянки не бажає продовжувати орендні відносини, про що повідомив орендаря у визначений законом спосіб, передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (що і мало місце у даному випадку), останній не може посилатись на порушення його переважного права.

21. Також відповідача у відзиві наполягає на тому, що оспорювані ФГ «Світ Біо» рішень Хмільницької міської ради є правомірними та обґрунтовує, що їх ухвалено у порядку та в спосіб, що відповідає закону.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

22. Як з`ясували суди попередніх інстанцій, 06.11.2015 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі №1-389, за умовами якого відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 08.10.2015 №2-4469/20-15-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду» орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу, на території Березнянської сільської ради (за межами населеного пункту), Хмільницького району Вінницької області.

23. Також сторони погодили та виклали у цьому договорі такі умови:

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 42,4250 га, рілля, кадастровий номер 0524880300:04:002:0394 (пункт 2);

- на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури; земельна ділянка передається в оренду без будівель і споруд та інших об`єктів (пункти 3, 4);

- договір укладено на 7 (сім) років з моменту укладання; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; дата закінчення терміну договору - 05.11.2022 (пункт 8);

- земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства; цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02) (пункти 14, 15);

- об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди (пункт 19);

- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 33);

- дія договору припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено, а також в інших випадках, передбачених законом (пункт 34);

- перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору (пункт 37);

- договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди (пункт 44).

24. Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, речове право - право оренди земельної ділянки кадастровий номер 0524880300:04:002:0394 25.09.2020 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1.

25. Водночас згідно із інформацією з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.07.2019 зареєстровано ФГ «Світ Біо» (ідентифікаційний код юридичної особи 43142680), засновником та керівником якого є ОСОБА_1 .

26. Також суди попередніх інстанцій встановили, що надалі у зв`язку із передачею земельних ділянок із державної в комунальну власність право власності у тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 0524880300:04:002:0394 було зареєстровано за Хмільницькою міською радою, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.09.2023.

27. На 14 сесії 8 скликання Хмільницької міської ради було прийнято рішення від 24.06.2021 № 603 «Про не поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вільних від забудови, за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади».

28. За змістом цього рішення, розглянувши службову записку начальника управління земельних відносин Хмільницької міської ради С. В. Тишкевич від 17.05.2021 щодо не продовження терміну користування земельними ділянками з метою сприяння соціально-економічному розвитку Хмільницької міської територіальної громади відповідно до статей 12, 19, 22, 122, абзаца 2 частини першої, частини третьої статті 126-1 Земельного кодексу України, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 6, 24, 25, 31, 34 Закону України «Про оренду землі», статтями 25, 26, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Хмільницька міська рада вирішила відмовити в поновленні, зокрема, договору оренди земельної ділянки площею 42,4250 га з кадастровим номером 0524880300:04:002:0394, що розташована за межами населеного пункту Хмільницької міської територіальної громади (територія колишньої Березнянської сільської ради), для ведення фермерського господарства (01.02), гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання (за договором): АДРЕСА_1 ). Договір оренди землі від 06.11.2015 р. № 1-389, після закінчення його терміну дії, а саме - 05.11.2022, вважати припиненим.

29. Заразом Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-ІХ дію у тому числі вищевказаного договору оренди землі було автоматично продовжено на один рік - до 05.11.2023 (підпункт «б» пункту 1 Розділу 1 названого Закону).

30. За таких обставин, 24.03.2023 ОСОБА_1 звернулася до Хмільницької міської територіальної громади в особі Хмільницької міської ради із заявою, у якій повідомила про намір укласти договори оренди землі від 06.11.2015 № 1-387, № 1-388 № 1-389 № 1-390 на новий строк, додавши до неї виписку із відповідного державного реєстра про реєстрацію ФГ «Світ Біо» та проєкти додаткових угод до зазначених договорів.

31. На офіційному веб-сайті Хмільницької міської ради 05.06.2023 було оприлюднено проєкт рішення «Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)», за змістом якого пропонувалося внести зміни до договорів оренди землі від 06.11.2015 № 1-387, № 1-388 № 1-389 № 1-390, укладених Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства (01.02), за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради) шляхом укладання угоди, згідно додатку 1 до рішення, а саме пропонувалося укладення договорів строком на 15 (п`ятнадцять) років.

32. Надалі згідно із висновком постійної комісії Хмільницької міської ради з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, екології та природокористування від 09.06.2023, наданим щодо вищевказаного проєкта рішення міської ради, було запропоновано відмовити у продовженні дії договорів оренди землі, зокрема, і договору від 06.11.2015 № 1-389, з урахуванням раніше прийнятого рішення про припинення договорів оренди землі, (у тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524880300:04:002:0394).

33. На 43 сесії 8 скликання Хмільницької міської ради за підсумками відкритого поіменного голосування прийнято рішення від 09.06.2023 № 1848 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)», яким міська рада, враховуючи пропозицію постійної комісії та керуючись рішенням 14 сесії Хмільницької міської ради 8 скликання від 24.06.2021 № 603 «Про не поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вільних від забудови, за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади», вирішила відмовити у поновленні договорів оренди землі на новий строк, зокрема, і договору від 06.11.2015 № 1-389.

34. Не погоджуючись як із рішенням Хмільницької міської ради від 24.06.2021 № 603, так і з її рішенням від 09.06.2023 № 1848, ФГ «Світ Біо» звернулося до суду з позовом про визнання цих рішень недійсними та визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 06.11.2015 № 1-389 щодо його поновлення укладеною, Зазначений позов і розглядався в межах судової справи № 902/92/25.

35. При цьому, оспорюючи рішення Хмільницької міської ради від 24.06.2021 № 603, позивач стверджував, що порядок поновлення (припинення) договорів оренди землі, таким чином (шляхом прийняття такого рішення) не встановлений чинним законодавством, що тягне за собою його незаконність. Зокрема, позивач звертав увагу на те, що на момент прийняття відповідного рішення ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення договорів оренди землі від 06.11.2015 № 1-389, № 1-387, № 1-388, № 1-390 до Хмільницькою міською радою не зверталась.

36. Натомість щодо рішення від 09.06.2023 № 1848 позивач зазначав, що воно суттєво відрізняється від проєкту рішення яке розглядалось на черговій сесії Хмільницької міської ради. Проєктом рішення, що був розглянутий постійною депутатською комісією, передбачався розгляд питання про внесення змін до договору оренди землі від 06.11.2015 № 1-389, яке було підтримане депутатами Хмільницької міської ради 43 сесії 8 скликання 09.06.2023, тоді як рішенням від 09.06.2023 № 1848 відмовлено в поновленні договору оренди землі, тобто таке рішення не було предметом розгляду.

37. З урахуванням наведеного, ФГ «Світ Біо» наполягало, що за обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору, з наданням проєкту додаткової угоди, орендодавцем було порушено права позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди стосовно цього.

38. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

40. Перевіривши, з урахуванням наведеного та з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ФГ «Світ Біо» не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

41. Як вже зазначалось, у поданій касаційній скарзі підставою касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень позивач визначив передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставу, посилаючись при цьому на висновки, викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.06.2023 у справі № 800/582/16 (800/515/15), від 26.06.2025 у справі № 990/292/24, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, а також наводячи аргументи із цитуванням наведеного у Рішеннях ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011, заява № 29979/04 та «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, заява № 12742/87.

42. Разом з тим відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

43. За змістом цієї норми, касаційний перегляд з вказаних підстав може відбутися за наявності таких складових: 1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; 2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

44. У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема і вищевказаного пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

45. З-поміж зазначених критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

46. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

47. Водночас слід виходити і з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

48. Крім того, помилково посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

49. Проаналізувавши доводи касаційної скарги ФГ «Світ Біо» з урахуванням зазначеного, Верховний Суд насамперед зауважує, що згідно із встановленими судами попередніх інстанцій фактичними обставин справи, яка переглядається (№ 902/92/25), орендодавцем було прийнято не лише рішення щодо припинення договору оренди землі від 06.11.2015 № 1-389 (рішення Хмільницької міської ради від 24.06.2021 № 603), але й у подальшому розглянуто заяву орендаря щодо його укладення на новий строк та вирішено відмовити у її задоволення, про що також ухвалено відповідне рішеня (рішення Хмільницької міської ради від 09.06.2023 № 1848).

50. Тобто за встановленими обставинами цієї справи орендодавець, хоч і прийняв рішення про припинення договору оренди, проте заразом розглянув відповідну заяву орендаря про його укладення на новий строк та ухвалив рішення про відмову у цьому.

51. Наведене свідчить про суттєві відмінності встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставинах цієї справи порівняно із справою № 905/650/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі та за обставинами якої міська рада відповіді на заяву орендаря про поновлення договору оренди землі не навала, листа-повідомлення про запаречення щодо поновлення такого договору йому не направляла, натомість у подальшому лише прийняла рішення про припинення цього договору.

52. Зважаючи на це, Верховний Суд вбачає, що спірні правовідносини у справах № 902/92/25 та № 905/650/19 виникли за різних фактичних обставин, що мають юридичне значення, а тому не є подібними.

53. Доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень через неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування правових норм, наведених у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, не можуть бути враховані, оскільки такі висновки у даному випадку є нерелевантними, а саме висловленими судом касаційної інстанції за неподібних до справи № 902/92/25 фактичних обставин.

54. Водночас із встановлених обставин справи № 902/92/25 вбачається, що відповідач однозначно висловив свою позицію про небажання продовжувати договір оренди землі від 06.11.2015 № 1-389 до закінчення такого договору, прийнявши відповідні рішення про це.

55. При цьому, зокрема, рішення Хмільницької міської ради від 24.06.2021 № 603 містить посилання на службову записку щодо непродовження терміну користування земельних ділянок (згідно зі списком) з метою сприяння соціально-економічного розвитку Хмільницької міської територіальної громади.

56. Отже, зі сторони орендодавця у даному випадку було вчинено дії, які не суперечать статті 33 Закону України «Про оренду землі», та є зрозумілими у контексті орендних правовідносин, що спростовує доводи скаржника про необґрунтованість таких дій (прийнятих рішень).

57. Такий висновок концептуально узгоджується із викладеним у постановах Верховного Суду від 08.06.2024 у справі № 912/300/23 та від 16.06.2026 у справі № 914/594/25 (щодо останньої Верховний Суд керується частиною четвертою статті 300 ГПК України).

58. До того ж при вирішенні спору у цій справі суди попередніх інстанцій, перевіривши відповідні доводи ФГ «Світ Біо», також встановили, що оспорювані рішення орендодавця (від 24.06.2021 № 603 та від 09.06.2023 № 1848) прийнято у порядку та в спосіб, встановлені законом. Порушень при їх ухваленні, на які посилався позивач, місцевим та апеляційним господарськими судами за результатами дослідження та оцінки наявних у матеріалах цієї справи доказів встановлено не було.

59. Разом з тим судами попередніх інстанцій також було враховано, що за встановленого судовими рішеннями у справі № 902/125/24 та № 902/750/24, які набрали законної сили, прийняті Хмільницькою міською радою рішення від 24.06.2021 № 603 та від 09.06.2023 № 1848 є правомірними. Крім того, з обставин встановлених під час розгляду зазначеним судових справ слідує, що після ухвалення відповідачем 09.06.2023 рішення № 1848 позивач надалі неодноразово звертався до нього із заявами про внесення змін до договорів оренди землі, за результатами розгляду яких було ухвалено рішення про відмову у внесенні змін до відповідних договорів та відмову в їх поновленні.

60. Щодо цих висновків судів попередніх інстанцій Верховний суд вбачає, що їх було зроблено не лише на підставі викладено у судових рішеннях ухвалених у справах № 902/125/24 та № 902/750/24, а й з огляду на встановлені фактичні обставини справи, що переглядається (№ 902/92/25), які були досліджені та оцінені судами попередніх інстанцій крізь призму предмета та підстав заявленого ФГ «Світ Біо» позову, що свідчить про неспроможність доводів скаржника про визначення ним у цьому разі інших підстав оспорення відповідних рішень відповідача (саме такі підстави та наведені на їх обґрунтування аргументи позивача були досліджені оцінені та мотивовано відхилені судами попередніх інстанцій).

61. У зв`язку з цим, Верховним Судом не приймаються і посилання скаржника на висновки, викладені у постановах суду касаційної інстанції від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 та від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, стосовного того, що саме слід вважати преюдиційними обставинами.

62. Оцінюючи такі доводи, Верховний Суд з дотриманням вимог вже згадуваної частини четвертої статті 300 ГПК України звертається і до власних висновків, викладених у постанові від 19.05.2026 у справі № 911/936/25, яку було ухвалено після подання ФГ «Світ Біо» касаційної скарги.

63. Так, у вказаній постанові суд касаційної інстанції констатував, що ухвалення оскаржуваних судових рішень, якими визнано поновленим договір оренди земельної ділянки на новий строк та визнано право оренди на підставі цього договору, призвело до ревізії судових рішень у іншій судовій справі та порушення принципу правової визначеності.

64. Цей висновок Верховним Судом було зроблено, у зв`язку із зверненням до викладеного у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2026 у справі 922/511/24 щодо неприпустимості здійснення ревізії судового рішення у іншій судовій справі, оскільки зворотне призвело б до порушення такого фундаментального аспекту верховенства права, як принцип правової визначеності, тобто поваги до остаточного рішення суду.

65. Схожі за змістом висновки про застосування принципу «res judicata» містяться і у постанові об`єднаної палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 910/10365/15.

66. Крім того, у рішенні від 25.11.2021 у справі «Центр «Украса» проти України» (заява № 2836/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність судового провадження не повинна нівелювати результати іншого судового провадження та/або позбавляти його остаточне рішення юридичної сили та призводити до порушення принципу юридичної визначеності.

67. Отже, як слідує з усього наведеного, задля дотримання принципу правової визначеності правова оцінка, що надається судами, має здійснюватися однаково, якщо йдеться, зокрема, по суті про ті самі фактичні обставини, встановлені у спорі між тими самими учасниками (подібний висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 07.05.2026 у справі № 922/2427/25).

68. З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується із зверненням місцевого та апеляційного господарських судів під час вирішення цієї справи до викладеного у судових рішеннях, ухвалених у справах № 902/125/24 і № 902/750/24, та не вбачає у цьому суперечності із процитованими у касаційній скарзі позивача висновками з постанов Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 та від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18.

69. Крім того, Верховний Суд зауважує, що своєю суттю відповідні доводи касаційної скарги ФГ «Світ Біо» спрямовані на спонукання до здійснення переоцінки доказів та встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, яка переглядається (зокрема, щодо дотримання порядку ухвалених відповідачем рішень, які оспорюються, та відсутності підстав для поновлення договору оренди землі), на користь позивача, що мало б наслідком ухвалення іншого судового рішення, тобто рішення про задоволення позову.

70. Проте згідно із частиною другою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

71. Верховний Суд є судом «права», а не «факту», тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18 та інші).

72. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції (що і мало місце у цій справі), то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

73. Доводи ж скаржника про не дотримання у цьому разі принципів не допущення дискримінації, забезпечення належного урядування, як і його посилання на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини, висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 800/582/16 (800/515/15), від 26.06.2025 у справі № 990/292/24, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, Рішеннях ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011, заява № 29979/04 та «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, заява № 12742/87, та звернення позивача у цьому контексті до інших актів, у тому числі міжнародних, не приймаються Верховним Судом, оскільки відповідні висновки стосуються кваліфікації правовідносин, що суттєво відрізняються за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями від спірних правовідносин, що виникли між сторонами справи № 902/92/25.

74. При цьому невідповідності наведеного у оскаржуваних судових рішеннях таким, як і порушень відповідних принципів, Верховний Суд також не вбачає, зважаючи, зокрема, на те, що відповідне звернення позивача було розглянуто відповідачем, ФГ «Світ Біо» було надано однозначну та зрозумілу у контексті орендних правовідносин відповідь, допущення з боку відповідача порушень при прийнятті рішень щодо цього за висновками судів попередніх інстанцій позивачем не доведено, а заразом і не підтверджено власної добросовісності, з урахуванням неодноразового звернення до орендодавця з метою поновлення (продовження) договору оренди землі за умов, що рішення про відмову у цьому вже були прийняті.

75. Таким чином, усі доводи касаційної скарги ФГ «Світ Біо», про які йдеться вище, відхиляються Верховним Судом, як такі, що не є належним обґрунтування визначеної ним підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

76. Натомість інші аргументи, твердження та заперечення скаржника не охоплюються визначеною ним підставою касаційного оскарження, підставами відкриття касаційного провадження у цій справі не слугували, а отже і не досліджуються та не оцінюються Верховним Судом.

77. Повноваженнями доповнювати касаційну скаргу Верховний Суд не наділений, позаяк інакше це б було порушенням принципів диспозитивності та змагальності сторін у господарському судочинстві.

78. Сама ж по собі незгода ФГ «Світ Біо» з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою обставин справи, досліджених доказів, як і в результаті його незгода із ухваленими ними судовими рішеннями, не може бути підставою для їх зміни чи скасування за умов не підтвердження доводами касаційної скарги передбачених процесуальним законом підстав касаційного оскарження.

79. Заразом аргументи відзиву Хмільницької міської ради ураховуються Верховним Суду у тій мірі, що відповідає наведеному у цій постанові.

80. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

81. Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

82. Таким чином, касаційна скарга ФГ «Світ Біо» не підлягає задоволенню, у зв`язку з чим ухвалені у цій справі постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 та рішення Господарського суду Вінницької області від 31.10.2025 слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

83. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення, що оскаржувалися, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд