ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/8118/25

1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова № 168);

- зобов`язати ГУНП в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168;

- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, сум індексації;

- зобов`язати ГУНП в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу у ГУНП в Харківській області. При звільненні з військової служби йому виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, проте, без включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова компенсація, сум додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168. Також, у 2022 та 2024 роках позивачу виплачувалась матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, але до складу грошового забезпечення, з якого обчислені ці допомоги, не включено суми індексації.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Харківській області, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. Зобов`язано ГУ НП в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168. Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Харківській області, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, сум індексації. Зобов`язано ГУ НП в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації.

4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року змінено з підстав та мотивів прийняття. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року проходив службу у ГУНП в Харківській області, наказом від 03 лютого 2025 року № 44 о/с звільнений та виключений зі списків особового складу.

8. З довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області від 24 березня 2025 року № 312 вбачається, що при звільненні з військової служби позивачу виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток (147 діб), а саме: у 2015 році в сумі - 3 045,80 грн, у 2016 році в сумі - 33 503,81 грн, у 2017 році в сумі - 14 213,73 грн, у 2022 році в сумі 17 259,54 грн, у 2023 році в сумі - 31 473,28 грн, у 2024 році в сумі - 45 687,02 грн, у 2025 році в сумі - 4 061,06 грн.

9. У розрахунку компенсації за невикористані відпустки за 2015-2025 роки зазначено, що на день звільнення ОСОБА_1 до складу грошового забезпечення включені наступні складові: посадовий оклад - 2 500,00 грн; оклад за спеціальним званням - 2 000,00 грн; надбавки за вислугу років 50% - 2 500,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (45 %) - 3 037,50 грн; премія (211.193 %) - 20 670,51 грн.

10. Відповідно до інформації, зазначеної в довідках про грошове забезпечення від 24 березня 2025 року № 312 за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, від 24 березня 2025 року № 311 за період з січня 2024 року по грудень 2024 року, від 26 березня 2025 року № 310 за період з січня 2023 року по грудень 2023 року та від 26 березня 2025 року № 309 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року позивачу щомісячно виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168. Також, у 2022 - 2024 році позивачу виплачувалась грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення.

11. Відповідно до інформації, зазначеної в довідках про грошове забезпечення від 26 березня 2025 року № 309, № 310, № 311 у березні 2022 року ОСОБА_1 виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 14 804,87 грн; у листопаді 2022 року виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань у сумі 13 861,40 грн; у серпні 2023 виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 29 543,98 грн, у грудні 2023 виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань у сумі 16 610,00 грн; у серпні 2024 виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 30 458,00 грн, у грудні 2024 виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань у сумі 6 750,00 грн.

12. При цьому до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаних вище виплат, відповідач не включив суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 (до грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток), та сум індексації (до грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань).

13. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

14. В березні 2025 позивач через свого представника звернувся до відповідача із запитом, в якому просив надати інформацію про виплачені йому при звільненні суми та у разі, якщо такі суми нараховані невірно, перерахувати та доплатити належні суми.

15. Проте, у відповідь листом від 28 березня 2025 року № 137аз/119/05/29-2025 відповідач відмовив у перерахунку спірних виплат за відсутності правових підстав.

16. Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що додаткова винагорода, запроваджена постановою № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні оплачуваних відпусток. Окрім того, індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована сума грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

18. Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, вказав, що за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення. При цьому, абзац 10 пункту 8 Розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Наказ № 260) не містить жодних застережень щодо заборони урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється виплата грошової компенсації за невикористану відпустку.

19. Касаційне провадження за скаргою позивача відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статі 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

20. У касаційній скарзі вказано, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані до спірних правовідносин, позивачем у яких є поліцейський, норми Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не враховано, що відносини, які виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції (стаття 60 Закону 2 липня 2015 року № 580-VIII). Тому скаржник вважає, що вказане призвело до неправильного застосування і пункту 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 (далі - Порядок № 260), яким чітко визначено які види грошового забезпечення входять до його складу, у зв`язку з чим суди помилково віднесли додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 168 до доходів, що мають постійний характер. Окрім того, не враховано положення наказу Міністерства Внутрішніх Справ від 28 листопада 2022 року № 775 «Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), який чітко класифікує цю виплату як «одноразовий додатковий вид грошового забезпечення». При цьому відповідач посилається на неврахування висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постановах від 27 березня 2025 року у справі № 240/2921/23 та від 16 січня 2025 року у справі № 200/1564/24.

21. Також ГУНП в Харківській області подало додаткові пояснення у справі, в яких просило при розгляді справи врахувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12 червня 2026 року у справі № 420/77/25.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

23. Як вбачається з вимог касаційної скарги, відповідач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання ГУНП в Харківській області перерахувати ОСОБА_1 розмір одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням грошової винагороди, яка передбачена Постановою № 168.

24. Приймаючи оскаржувані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку щодо протиправності бездіяльність ГУНП в Харківській області стосовно не включенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди передбаченої Постанова № 168.

25. Верховний Суд не погоджується із цим висновком з огляду на таке.

26. Як установлено судами попередніх інстанцій, наказом ГУНП в Харківській області від 03 лютого 2025 року № 44 о/с позивача звільнено з органів Національної поліції.

27. Згідно з довідками від 24 березня 2025 року № 312 за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, від 24 березня 2025 року № 311 за період з січня 2024 року по грудень 2024 року, від 26 березня 2025 року № 310 за період з січня 2023 року по грудень 2023 року та від 26 березня 2025 року № 309 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року позивачу щомісячно виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168..

28. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимогі в цій частині, вказав, що за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення. При цьому, абзац 10 пункту 8 Розділу III Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється виплата грошової компенсації за невикористану відпустку. Навпаки, за приписами указаної норми виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму додаткової винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

29. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно не включено до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168.

30. Верховний Суд уважає помилковим такий висновок судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

31. Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VI Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

32. Виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.

33. Вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, Верховний Суд зазначає, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:

- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

34. Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

35. Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

36. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2025 у справі №200/1564/24.

37. Застосовуючи указану правову позицію колегія суддів не стверджує про подібність правовідносин у справі № 200/1564/24 та у справі що розглядається, а використовує указаний підхід для з`ясування правової природи додаткової винагороди, установленої пунктом 1 Постанови № 168.

38. Отже, указаний висновок є застосовним до спірних правовідносин та колегія суддів, яка здійснює касаційний перегляд цієї справи, не знаходить підстав для відступу від останнього.

39. Отже, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, має тимчасовий (непостійний) характер, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивача зі служби в поліції, додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася йому з січня 2022 року по грудень 2022 року, з січня 2023 року по грудень 2023 року, з січня 2024 року по грудень 2024 року та з січня 2025 року по грудень 2025 року включно, відповідно до Постанови № 168.

40. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27 березня 2025 року у справі № 240/2921/23, про застосування якого наголошує відповідач у касаційній скарзі.

41. З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень в оскаржуваній частині, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС України, Верховний Суд уважає необхідним судові рішення скасувати в оскаржуваній частині та в цій частині відмовити в позові.

42. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

43. Ураховуючи, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові в оскаржуваній частині.

44. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд