ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 380/24326/24

1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 22 жовтня 2024 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці у період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2024 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням місяця підвищення посадового окладу (базового місяця) січня 2008 року відповідно до вимог Порядку №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2024 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням фактично виплачених сум.

2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 24 січня 2025 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням місяця підвищення посадового окладу (базового місяця) січня 2008 року відповідно до вимог Порядку №1078. У іншій частині у задоволенні позову відмовив.

3. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, пославшись на положення Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII), Порядку №1078 та практику Верховного Суду, виходив із того, що відповідач не позбавлений обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивачці за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року в установленому законом порядку. При цьому базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за цей період є січень 2008 року. Відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2024 року, суд першої інстанції зазначив, що позивачка має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. З довідки про розміри грошового забезпечення вбачається, що грошове забезпечення позивачки за лютий 2018 року становило 8495 грн 38 коп, а за березень 2018 року - 8427 грн 45 коп, тому в цьому випадку не відбулося підвищення доходу позивачки, оскільки розмір її грошового забезпечення у березні 2018 року зменшився порівняно із розміром грошового забезпечення у лютому 2018 року. Відтак, позивачка не має права на отримання суми індексації-різниці грошового забезпечення, а позовні вимоги у цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

4. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року - без змін.

5. Суд апеляційної інстанції, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги позивачки - у частині відмови у задоволенні позовних вимог, дійшов переконання, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

6. Адвокат Хлопецький Олександр Олександрович подав в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року частково, а саме у частині відмови визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці у період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2024 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 і зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2024 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням фактично виплачених сум. Ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Як підставу оскарження скаржник визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Стверджує, що, приймаючи рішення про відмову в задоволенні вказаної частини позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми матеріального права, а саме пункту 5 Порядку №1078, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2023 року в справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року в справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року в справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року в справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року в справі №260/6386/21. Суди попередніх інстанцій хоч і послалися на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, однак урахували такі висновки лише частково і виключно з метою звуження змісту та обсягу вже існуючих у позивачки прав на отримання індексації грошового забезпечення у період після 01 березня 2018 року.

Скаржник, серед іншого, зазначив, що відповідно до вимог абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу, відповідачеві належало вирішити питання, чи має позивачка право на отримання суми індексації-різниці. При здійсненні нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідач не застосував місяць підвищення посадового окладу січень 2008 року, що вплинуло на розмір нарахованої індексації грошового забезпечення. У результаті підвищення розміру посадового окладу позивачки у березні 2018 року на суму 2125 грн фактичного зростання її грошового доходу, що формується зі складових, які не мають разового характеру, не відбулось. Зокрема, згідно із довідкою відповідача загальний розмір грошового забезпечення позивачки до підвищення становив 8495,38 грн, а після такого склав 8427,45 грн, тобто на 67,93 грн її грошовий дохід став меншим у перший місяць після підвищення розміру посадового окладу. Разом із тим, у місяці підвищення грошових доходів позивачки, яке, з огляду на приписи абзаців 1, 3 пункту 5 Порядку №1078, все ж відбулось, оскільки підвищився розмір її посадового окладу, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів (у березні 2018 року) не була перевищена розміром підвищення доходів і у силу приписів абзацу 3 пункту 5 Порядку №1078 нарахування індексації позивачці не повинно було припинятись після березня 2018 року. Щодо визначення суми індексації грошового забезпечення позивачки, яка склалась у місяці підвищення її посадового окладу (у березні 2018 року), слід урахувати ту обставину, що відповідач протиправно не застосовував для обрахунку індексації її грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року місяць підвищення посадового окладу січень 2008 року. Саме у цій частині щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачки у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року суд першої інстанції ухвалив правомірне рішення, яке залишив у силі апеляційний суд. З огляду на зазначене, при визначенні суми індексації грошового забезпечення позивачки, яка склалась у місяці підвищення її посадового окладу (у березні 2018 року), слід також урахувати, що за офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року поріг індексації перевищував у 38 разів. Величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 253,30%. З урахування викладеного, а також актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивачки у березні 2018 року складала 1762 грн х 253,30% = 4463,15 грн. Правова позиція щодо визначення величини приросту індексу споживчих цін і встановлення суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року висловлена Верховним Судом у постанові від 22 червня 2023 року в справі №520/6243/22. Ураховуючи той факт, що в результаті підвищення розміру посадового окладу позивачки у березні 2018 року на суму 2125 грн загальний розмір її грошового забезпечення, із урахуванням усіх складових грошового доходу, які не мають разового характеру, не збільшився, то сума можливої індексації грошового забезпечення позивачки у березні 2018 року, в силу приписів абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078, мала й далі нараховуватись у розмірі 4463,15 грн. Усупереч зазначеному, суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог щодо виплати індексації грошового забезпечення за період після 01 березня 2018 року.

Отже, суди попередніх інстанцій відмовили ОСОБА_1 у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2024 року через ту обставину, що внаслідок підвищення розміру посадового окладу позивачки у березні 2018 року, а саме на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), розмір її загального доходу виявився меншим ніж той, який був до підвищення посадового окладу. Разом із тим, у силу приписів абзацу 3 пункту 5 Порядку №1078 визначальним для вирішення питання щодо наявності у позивачки права на подальше нарахування їй індексації, яка склалась у місяці підвищення посадового окладу, є саме відсутність факту перевищення суми індексації, що склалась у місяці підвищення посадового окладу, розміром підвищення доходу. Суди першої та апеляційної інстанцій фактично позбавили позивачку значної частини її грошового забезпечення, а саме індексації грошового забезпечення - однієї із основних державних гарантій щодо оплати праці, яка склалась у місяці підвищення посадового окладу (у березні 2018 року) і яка згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 червня 2023 року в справі №520/6243/22, дорівнювала сумі 4463,15 грн (щомісячно). Суди попередніх інстанцій не врахували приписи абзаців 1, 3 пункту 5 Порядку №1078, які встановлюють, що місяць, у якому відбулось підвищення тарифних ставок (посадових окладів), уважається місяцем підвищення грошових доходів, а також, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. У жодній із постанов, на які посилалася позивачка, і які ніби враховані судами під час розгляду справи №380/24326/24, Верховний Суд не виснував про те, що позивач втрачає право на отримання індексації грошового забезпечення, яка склалась у місяці підвищення посадового окладу, якщо внаслідок такого підвищення загальний розмір його грошового забезпечення виявиться меншим ніж той, що був до підвищення. Натомість Верховний Суд у своїх постановах указував на необхідність порівняння суми індексації грошового забезпечення, що склалася у місяці підвищення посадового окладу, із розміром підвищення грошового доходу (з урахуванням усіх його складових, які не мають разового характеру), а також виснував, що, з огляду на приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації у місяці підвищення посадового окладу не нараховується тоді, коли розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Також для правильного обрахунку індексації-різниці, що підлягає виплаті після підвищення посадового окладу військовослужбовцям у березні 2018 року, Верховний Суд запропонував формулу, вихідними даними у якій являються дві величини: сума можливої індексації грошового забезпечення позивача, що складається у місяці підвищення (у березні 2018 року), та розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року. Різниця між зазначеними величинами і являється сумою індексації-різниці, що має виплачуватись до чергового підвищення посадового окладу. Запропонована Верховним Судом формула для визначення індексації-різниці мала бути застосована судами першої та апеляційної інстанцій. Зокрема, враховуючи відсутність фактичного збільшення розміру грошового забезпечення позивачки у результаті підвищення її посадового окладу в березні 2018 року, значення розміру такого підвищення необхідно було брати за «нуль», а різниця між сумою індексації, яка склалась в позивачки у березні 2018 року та «нулем», рівно як і з будь-яким від`ємним значенням, піддається визначенню. Отже, застосувавши формальний підхід до вирішення спору в цій справі, суди попередніх інстанцій поставили право позивачки на отримання індексації грошового забезпечення у період після 01 березня 2018 року в залежність від наявності позитивного значення такої величини як «підвищення грошового доходу». Як наслідок, у своїх рішеннях суди першої та апеляційної інстанцій фактично проігнорували чинні норми права, а саме приписи абзаців 1, 3 пункту 5 Порядку №1078, у яких чітко зазначені підстави, коли не нараховується сума індексації у місяці підвищення посадового окладу.

7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 08 січня 2026 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

8. Військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року - без змін.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 18 серпня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 19 серпня 2026 року.

10. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22 жовтня 2024 року №306 ОСОБА_1 з 22 жовтня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

11. Представник ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із запитом, у якому просив надати інформацію чи виплачувалась позивачці індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 22 жовтня 2024 року. Якщо виплати індексації грошового забезпечення не проводились, просив здійснити такі виплати в добровільному порядку.

12. Військова частина НОМЕР_1 листом від 27 листопада 2024 року повідомила, що за період проходження служби з 01 січня 2016 року по 20 жовтня 2024 року ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення. З січня 2024 року встановлено єдиний підхід для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення у 2024 році. Законодавством не передбачено механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди.

13. Відповідно до довідки-розрахунку про нараховану та сплачену індексацію грошового забезпечення від 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 у період з січня 2016 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась. У період з грудня 2018 року по лютий 2019 року позивачці нараховано індексацію грошового забезпечення по 71 грн 08 коп за кожен місяць; з березня 2019 року по червень 2019 року - по 134 грн 47 коп за кожен місяць; з липня 2019 року по грудень 2019 року - по 206 грн 72 коп за кожен місяць (крім жовтня); з січня 2020 року по липень 2020 року - по 216 грн 51 коп за кожен місяць; з серпня 2020 року по січень 2021 року - по 226 грн 29 коп за кожен місяць; з лютого 2021 року по квітень 2021 року - по 331 грн 42 коп за кожен місяць; з травня 2021 року по липень 2021 року - по 415 грн 41 коп за кожен місяць; з серпня 2021 року по грудень 2021 року - по 540 грн 03 коп за кожен місяць; з січня 2022 року по лютий 2022 року - по 563 грн 19 коп за кожен місяць; з березня 2022 року по травень 2022 року - по 672 грн 35 коп за кожен місяць; у червні 2022 року - 913 грн 01 коп; у липні 2022 року - 1017 грн 21 коп; у серпні 2022 року - 1066 грн; з вересня 2022 року по листопад 2022 року - по 1281 грн 80 коп за кожен місяць; у грудні 2022 року - 1424 грн 80 коп; у січні 2023 року - 1470 грн 83 коп; з лютого 2023 року по липень 2024 року - не нараховувалась; з серпня 2024 року по вересень 2024 року - по 130 грн 20 коп за кожен місяць; у жовтні 2024 року - 92 грн 40 коп. У періоди з березня 2018 року по січень 2023 року та з серпня 2024 року по жовтень 2024 року застосовувався базовий місяць березень 2018 року.

14. Уважаючи, що військова частина НОМЕР_1 допустила протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 22 жовтня 2024 року в належному розмірі, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

VІ. Джерела права й акти їхнього застосування

15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Приписами частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

17. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону №2011-XII).

18. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).

19. У статті 1 Закону №1282-XII (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

20. Приписами статті 2 Закону №1282-ХІІ, з-поміж іншого, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

21. За правилами статті 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

22. Підстави для проведення індексації визначені у статті 4 Закону №1282-ХІІ, первинна редакція частини першої якої передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

23. Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року, до вказаної вище норми внесені відповідні зміни, та з 01 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Інші положення статті 4 Закону №1282-ХІІ з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

24. Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

25. Згідно із частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

26. Приписами частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

27. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок №1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

28. Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-XII, деталізуючи відповіді на питання, коли проводиться індексація. Цим пунктом установлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

29. За правилами пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

30. У пункті 4 Порядку №1078 (абзац 1) деталізовано межі індексації, які законодавець обумовив у частині шостій статті 2 Закону №1282-XII, - індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

31. Згідно із абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 оплата праці, грошове забезпечення індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

32. У абзаці 5, а з 15 березня 2018 року (в зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141)) у абзаці 4 пункту 4 Порядку №1078 передбачається, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

33. Питання про те, як саме визначається сума індексації, врегульовувалося абзацом 6, а з 15 березня 2018 року абзацом 5 пункту 4 Порядку №1078, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

34. Пункт 5 Порядку №1078 з 01 грудня 2015 року застосовується у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013).

35. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 в указаній редакції визначав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

36. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції Постанови №141 та встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

37. З 02 квітня 2021 року абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 діє у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року №278 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №278) та передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

38. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року й дотепер у редакції Постанови №1013 і визначає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

39. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078, який застосовувався з 01 грудня 2015 року в редакції Постанови №1013, встановлював, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

40. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року й дотепер діє у редакції Постанови №141 та визначає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

41. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року й дотепер у редакції Постанови №1013, встановлює, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу та розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

42. За правилами абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078, який застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року в редакції Постанови №1013, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

43. З 02 квітня 2021 року абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 діє у редакції Постанови №278 та передбачає, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

44. У абзаці 6 пункту 5 Порядку №1078, який застосовувався з 01 грудня 2015 року в редакції Постанови №1013, визначалося, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

45. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції Постанови №141 та передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

46. З 02 квітня 2021 року абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діє у редакції Постанови №278 та визначає, що до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

47. Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі Постанови №1013 і в цій редакції застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

48. З 02 квітня 2021 року пункт 10-2 Порядку №1078 діяв у редакції Постанови №278 та визначав, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби) для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу, посадова особа митної служби.

49. Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року №1141 внесено зміни до Порядку №1078. Зокрема, абзац 6 пункту 4 викладено в такій редакції: «У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу.», а у пункті 10-2 слова «, посадових осіб митної служби» і «, посадова особа митної служби» виключено, а слова «для новоприйнятих працівників» замінено словами «, для новоприйнятих працівників».

50. Пунктом 3 «Прикінцеві положення» Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII.

51. Статтею 39 Закону України від 09 листопада 2023 року №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

52. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

53. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

54. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).

55. Сторона позивачки оскаржила у касаційному порядку рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року в справі №380/24326/24 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці у період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2024 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 і зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2024 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням фактично виплачених сум. Представник позивачки просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в указаній частині й ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

56. У частині задоволених позовних вимог судові рішення не оскаржуються, тому не є предметом касаційного перегляду.

57. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

58. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги і в оскаржуваній частині рішенню Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

59. Грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні.

60. Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

61. Щодо «фіксованої» суми індексації, що є спірним у справі, що розглядається, необхідно зазначити, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної у цьому місяці.

62. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація не нараховується/нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

63. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року й дотепер діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

64. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року й дотепер у редакції Постанови №1013 та встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу та розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

65. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року в редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

66. З 02 квітня 2021 року абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 діє у редакції Постанови №278 та визначає, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

67. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакціях Постанов №1013, №141, №278) додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

68. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що нарахування та виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим, зокрема, для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання.

69. Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. При цьому обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивачки отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

70. Застосовуючи наведений підхід і ураховуючи, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та, з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивачки, за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

71. Системний та цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок про те, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивачки, відповідачеві належало вирішити питання, чи має позивачка право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.

72. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, позивачка має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

73. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу.

74. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен установити: розмір підвищення доходу позивачки у березні 2018 року (А) - визначається як різниця між сумою грошового забезпечення у березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078); суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки у березні 2018 року (Б) - визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

75. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), до дати звільнення зі служби або інших визначених законодавством обставин.

76. У такому випадку, як уже зазначалося, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

77. Такий підхід відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду, сформованій, зокрема, і у постановах від 23 березня 2023 року в справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року в справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року в справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року в справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року в справі №260/6386/21, на які посилається скаржник.

78. Розглядаючи позовні вимоги щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці з 01 березня 2018 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, пославшись на практику Верховного Суду, виходив із того, що, з огляду на приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, позивачка має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Для правильного застосування абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078 суд повинен установити: розмір підвищення доходу позивачки у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки у березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення у березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). З довідки про розміри грошового забезпечення вбачається, що грошове забезпечення позивачки за лютий 2018 року становило 8495 грн 38 коп, а за березень 2018 року - 8427 грн 45 коп. Таким чином, у цьому випадку не відбулося підвищення доходу позивачки, оскільки розмір її грошового забезпечення у березні 2018 року зменшився порівняно із розміром грошового забезпечення у лютому 2018 року. Відтак, позивачка не має права на отримання суми індексації-різниці грошового забезпечення, а позовні вимоги у цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

79. Приписами частин першої-четвертої статті 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

80. Зі змісту судових рішень випливає, що, з`ясовуючи обставини щодо наявності/відсутності у позивачки права на отримання індексації-різниці грошового забезпечення з 01 березня 2018 року, суди попередніх інстанцій послалися на методику визначення індексації-різниці, окреслену Верховним Судом у своїх постановах, і встановили, що позивачка не має права на отримання індексації-різниці грошового забезпечення, оскільки, як убачається з довідки про розміри грошового забезпечення, грошове забезпечення позивачки за лютий 2018 року становило 8495 грн 38 коп, а за березень 2018 року - 8427 грн 45 коп, а тому у спірному періоді не відбулося підвищення доходу позивачки, так як розмір її грошового забезпечення у березні 2018 року зменшився порівняно із розміром грошового забезпечення у лютому 2018 року.

81. Як уже зазначалося, розмір підвищення доходу позивачки у березні 2018 року, що підлягає обов`язковому з`ясуванню для правильного застосування приписів пункту 5 Порядку №1078, визначається як різниця між сумою грошового забезпечення у березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. При цьому в обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

82. Із наявних у справі матеріалів убачається, що, встановивши розміри грошового забезпечення позивачки у лютому та березні 2018 року, суди першої та апеляційної інстанцій врахували загальні суми грошового забезпечення, вказані як «сума до видачі на руки (грн)» у довідці військової частини НОМЕР_1 від 27 листопада 2024 року №1194/25/951/пс про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 , а саме: лютий 2018 року - 8495,38 грн, березень 2018 року - 8427,45 грн. Однак ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не з`ясували складових грошового забезпечення, виплати яких увійшли в указані суми грошового забезпечення позивачки у лютому та березні 2018 року. Суди попередніх інстанцій не встановили у судових рішеннях конкретні розміри та види нарахувань, з яких сформувалися загальні суми грошового забезпечення позивачки у лютому та березні 2018 року, не перевірили належним чином, чи дійсно саме зазначені відповідачем у довідці загальні суми грошового забезпечення позивачки (лютий 2018 року - 8495,38 грн, березень 2018 року - 8427,45 грн) мають враховуватися при розрахунку розміру підвищення її доходу в березні 2018 року.

83. Для правильного застосування приписів пункту 5 Порядку №1078 необхідно встановити й суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки у березні 2018 року, яка визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків. Водночас, неповно з`ясувавши обставини щодо розміру підвищення доходу позивачки у березні 2018 року, суди попередніх інстанцій не встановили й суму можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року.

84. Суди першої та апеляційної інстанцій послалися на постанови Верховного Суду, але не врахували в повній мірі його правових висновків, не надали належної оцінки довідці відповідача про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 , не встановили всі обставини, які належить з`ясувати для правильного застосування приписів пункту 5 Порядку №1078.

85. Позовні вимоги щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці позивачкою заявлялися за період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2024 року, однак суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки таким вимогам за весь заявлений період, а також належної оцінки всім аргументам, викладеним стороною позивачки щодо її права на отримання індексації-різниці за вказаний період.

86. Суд касаційної інстанції, у силу норм статті 341 КАС України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

87. Ураховуючи, що для правильного вирішення заявлених позовних вимог за період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2024 року необхідно, зокрема, додатково дослідити докази і встановити обставини, Верховний Суд, з огляду на приписи статті 353 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці у період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2024 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 і зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2024 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням фактично виплачених сум, і направлення справи №380/24326/24 у цій частині позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції.

88. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду