ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 380/25437/24

19.12.2024 за допомогою системи «Електронний суд» адвокат Сторонський І.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач), в якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати рішення МВС України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 (далі - Порядок № 850), що оформлене у вигляді висновку МВС України від 25.10.2024;

зобов`язати МВС України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням І групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку № 850.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 скасовано, ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії МВС України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850, оформленої листом №30329-2024 від 31.10.2024.

Зобов`язано МВС України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи, та прийняти вмотивоване рішення (щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, або щодо відмови у її призначенні) у відповідності до положень № 850, з урахуванням висновків цієї постанови. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

27.01.2026 за допомогою системи «Електронний суд» відповідач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив переглянути постанову апеляційного суду від 10.10.2025 та ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі.

У заяві відповідач посилався на положення пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, вказуючи, що на виконання судових рішень відповідач затвердив висновок про призначення ОСОБА_1 спірної одноразової грошової допомоги. Водночас, листом № 36 від 22.12.2025 ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Львівській області повідомила про смерть ОСОБА_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, на час винесення постанови апеляційного суду позивач помер, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а тому наявні підстави для закриття провадження в справі (п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України).

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.03.2026 відмовив у задоволення заяви МВС України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 - залишив в силі.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сума одноразової грошової допомоги була нарахована позивачу за життя, тому належала йому. Крім того, позивачем вчинялись необхідні дії для отримання грошової допомоги, а відмова відповідача у її виплаті визнана у судовому порядку такою, що суперечила вимогам чинного законодавства. Отже, спірні правовідносини щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до Порядку № 850 допускали правонаступництво, а тому провадження у цій справі не підлягає закриттю судом апеляційної інстанції.

31.03.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга МВС України, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026, ухвалити нове рішення, яким яким задовольнити в повному обсязі заяву МВС України про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального законодавства та безпідставно не враховано, що у разі смерті позивача у справі, предметом судового розгляду в якій є питання щодо наявності в нього особистих немайнових прав, а також прав на отримання ще ненарахованих та непризначених виплат, провадження підлягає закриттю.

МВС України у касаційній скарзі також акцентує увагу на тому, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає положення пункту 5 частини першої статті 238 КАС України, у відповідності до якого суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 20.04.2026 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою МВС України.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частин першої - четвертої та шостої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Зміна правової позиції суду, навіть якщо вона впливає на подібні правовідносини, не є нововиявленою обставиною, оскільки не змінює фактичні обставини справи, що були предметом судового розгляду.

Колегія суддів також враховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Подібна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справах №2а-7523/10/1270 та № 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі № 826/14224/15, від 30.01.2020 у справі № 127/2-а-4944/11, від 21.07.2022 у справі № 826/10281/16, від 29.09.2022 у справі № 560/3507/19 та від 02.05.2023 у справі № 420/20522/21.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20, від 08.09.2022 у справі № 9901/400/20 та від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц, дійшла подібних висновків і вказала, що нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їхнього врахування судового рішення.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові 03.02.2021 у справі № 826/20239/16 вказала, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

Для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 КАС, має бути встановлено, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Звертаючись 27.01.2026 до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відповідач надав копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 Серії НОМЕР_1 від 28.03.2025, якою підтверджується факт смерті позивача 27.03.2025.

Рішення суду першої інстанції переглянуто Восьмим апеляційним адміністративним судом 10.10.2025.

Водночас, суд апеляційної інстанції встановив, що 17.10.2019 позивач звернувся до заступника голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області із заявою, у якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що внаслідок отриманого захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС, 23.05.2019 Львівською обласною МСЕК №1 ОСОБА_1 встановлено І групу інвалідності та 90 % ступеня втрати працездатності. До заяви долучив: довідку МСЕК про результат втрати працездатності, копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності, копію свідоцтва про хворобу № 405, копію паспорта та ідентифікаційного номера, договір про відкриття рахунку в банку.

Листом ГУ МВС України у Львівській області № Оп-181/31/01-2019 від 01.11.2019 на заяву від 17.10.2019 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність законних підстав для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням першої групи інвалідності відповідно до Закону України «Про міліцію», оскільки позивач, як майор внутрішньої служби належав до категорії осіб начальницького складу державної пожежної охорони, а отже не належав до категорії працівників міліції, тому норми Закону України «Про міліцію» на нього не можуть бути поширені.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до МВС України в п`ятнадцятиденний строк з дня реєстрації заяви від 17.10.2019 разом із доданими до неї документами та нескладення і неподання до МВС України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до Порядку № 850, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі № 380/2436/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2020, зобов`язано ГУ МВС України у Львівській області прийняти та направити до МВС України заяву ОСОБА_1 від 17.10.2019 із доданими до заяви документами, а також висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до Порядку № 850.

Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом № 4136/15-2021 від 03.02.2021 повернув Ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення. Згідно цього листа медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 «Питання медико-соціальної експертизи», зокрема, повідомлено, що при проведенні медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися, п.16 Положення - під час проведення медико-соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалося.

Такі дії відповідача позивач оскаржив в судовому порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 у справі № 380/8586/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023, зобов`язано МВС України повторно розглянути заяву (рапорт) від 17.10.2019 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 і додані до нього документи та прийняти за наслідками повторного розгляду одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку № 850 (про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги).

На виконання вказаного рішення суду, за результатами розгляду заяви (рапорта) позивача від 17.10.2019 і доданих до неї документів та висновку ГУ МВС України у Львівській області від 19.10.2023, МВС України прийняло рішення про відмову в призначенні заявнику одноразової грошової допомоги та затверджено відповідний висновок.

Надалі рішення МВС України від 19.10.2023 про відмову у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги оскаржено ОСОБА_1 у судовому порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 380/2286/24 зобов`язано МВС України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням І групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Порядку № 850.

Постановою Восьмого апеляційного апеляційного суду від 30.08.2024 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 380/2286/24 та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення МВС України, яке оформлене у вигляді висновку про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від 19.10.2023; зобов`язано МВС України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.10.2019; зобов`язано МВС України під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.10.2019 врахувати те, що: Порядок № 850 поширюється на ОСОБА_1 , як працівника державної пожежної охорони; ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги, що встановлена статтею 23 Закону України Про міліцію», незважаючи на отримання ОСОБА_1 одноразової компенсації, як учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 285 від 14.05.2015 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

На виконання зазначеного судового рішення Ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Львівській області склала та надіслала до МВС України разом з поданими позивачем матеріалами Висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , розмір якої до виплати становить 480250 грн.

Відділ координації пенсійних питань МВС України у погодженні зазначеного Висновку відмовив.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що, відмовляючи у погодженні висновку, МВС України керувався наступним.

За змістом листа Відділу координації пенсійних питань МВС України № 30329-2024 від 31.10.2024, адресованого Ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області, Відділом координації пенсійних питань МВС України розглянуто матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850, надісланих на виконання рішення постанови Восьмого апеляційного апеляційного суду від 30.08.2024 у справі № 380/2286/24. За результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Відділом координації пенсійних питань МВС України вказано на те, що заява ОСОБА_1 від 17.10.2019 не відповідає формі, установленій додатком до Порядку № 850. За змістом цієї заяви ОСОБА_1 звертався за проведенням виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, внаслідок чого 23.05.2019 йому встановлено І групу інвалідності та 90 % втрати професійної працездатності. Разом з тим, у додатках до заяви міститься довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги № 257736 від 23.05.2019 про встановлення 90 % втрати професійної працездатності, зміст якої не містить та форма якої не передбачає зазначення причини установлення І групи інвалідності та 90 % втрати працездатності. Також довідка цієї форми відсутня у переліку документів, які працівник міліції подає за місцем служби для призначення одноразової грошової допомоги, що визначений пунктом 7 Порядку № 850. Причина інвалідності, зазначена у довідці МСЕК № 311114 від 23.05.2019 про встановлення І групи інвалідності не узгоджується зі змістом заяви ОСОБА_1 від 17.10.2019, а також відсутня у доданій до заяви копії свідоцтва про хворобу № 405 від 13.11.1994. Окрім цього, підставою для звернення за отриманням одноразової грошової допомоги позивачем вказано встановлення І групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та 90 % втрати працездатності. Проте, згідно з доданою довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 011806 від 15.12.2020 ОСОБА_1 встановлено 50 % втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, перелік діагнозів ОСОБА_1 не містить захворювань, пов`язаних із виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Також додана довідка УПСЗН Жовківської РДА Львівської області № 05-2564 від 20.12.2019 про те, що ОСОБА_1 було нараховано одноразову компенсацію, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом І групи внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно з постановою КМ України № 285 від 14.05.2015 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (згідно з висновками суду) не містить посилання на норму закону, яким передбачено нарахування зазначеної компенсації, що унеможливлює належну перевірку документів на відповідність вимогам пункту 5 Порядку. Таким чином, невідповідність надісланих матеріалів вимогам Порядку та наявність перелічених вище недоліків унеможливила затвердження МВС України висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з Порядком № 850. Ураховуючи викладене, прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Листом № 53 від 07.11.2024 ГУ МВС України у Львівській області повідомило позивача про повернення матеріалів щодо призначення йому одноразової грошової допомоги до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області відповідно до листа Відділу координації пенсійних питань МВС України № 30329-2024 від 31.10.2024.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що сукупність вказаних обставин вказує на те, що сума такої одноразової грошової допомоги належала позивачу за життя, останнім вчинялись необхідні дії для її отримання, а відмова відповідача у її виплаті визнана у судовому порядку такою, що суперечила вимогам чинного законодавства.

У свою чергу, згідно зі статтею 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Приписами статті 1219 ЦК України визначено права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що членам сім`ї спадкодавця передаються (або включаються до складу спадщини у разі відсутності членів сім`ї) ті суми соціальних виплат, які належали спадкодавцю за життя, проте, не були одержані ним.

Отже, за встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин у цій справі, спірні правовідносини щодо виплати позивачу нарахованої одноразової грошової допомоги у зв`язку із з встановленням І групи інвалідності відповідно до Порядку № 850 допускали правонаступництво, а тому провадження у цій справі не підлягало закриттю судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками Восьмого апеляційного адміністративного суду про те, що наведені заявником обставини не відповідають необхідним ознакам нововиявлених обставин та критеріям, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.

Суд апеляційної інстанції також обгунтовано звернув увагу на важливість дотримання балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначності, який є складовою верховенства права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «принцип юридичної визначеності» вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинно ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу «resjudicata», який є принципом остаточності рішень. Цей принцип фактично наголошує на тому, що жодна із сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру (п.43 рішення ЄСПЛ від 09.09.2011 «ZHELTYAKOV v.UKRAINE» (заява №4994/04)).

Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставини, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 - залишити без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд