ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/21344/21

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною діяльність відповідача щодо зменшення розмірів доплат за науковий ступінь кандидата юридичних наук із 15% до 5%, за вчене звання доцента із 25% до 5% та премії з 78,60% до 40,74% грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії за прирівняною посадою поліцейського - начальника відділу Національної поліції України у довідках № 2603024684 від 06 грудня 2017 року, № 880 від 16 червня 2021 року Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» з 01 січня 2016 року;

- зобов`язати відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку та виплати пенсії позивачу за прирівняною посадою поліцейського - начальника відділу Національної поліції України з урахуванням раніше виплачених сум, а саме: посадовий оклад - 4000,00 грн з 01 січня 2016 року; оклад за військовим (спеціальним) званням полковник міліції - 2400,00 грн з 01 січня 2016 року; надбавка за стаж служби (50%) - 3200,00 грн з 01 січня 2016 року; надбавка за специфічні умови проходження служби - 90,14% - 8653,44 грн з 01 грудня 2019 року; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (відсотків посадового окладу) 15% - 600,00 грн з 01 січня 2016 року; доплата за науковий ступінь кандидат наук 15% - 600,00 грн з 01 січня 2016 року; доплата за вчене звання доцент 25% - 1000,00 грн з 01 січня 2016 року; премія (78,60% - 16076,40 грн) з 01 січня 2016 року. Усього 36529,84 грн.

На обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач під час оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення на виконання рішення суду протиправно зменшив відсоткові розміри доплат за науковий ступінь, вчене звання та премії порівняно з тими, які фактично враховувалися під час призначення та первинного нарахування його пенсії. Позивач вважає, що звуження обсягу існуючих прав та зниження встановлених відсоткових розмірів додаткових видів грошового забезпечення суперечить чинному законодавству України та призводить до порушення його права на належне пенсійне забезпечення.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» щодо зменшення розмірів доплат за науковий ступінь кандидата юридичних наук із 15% до 5%, за вчене звання доцента із 25% до 5% та премії з 78,60% до 40,74% від розміру грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії за прирівняною посадою поліцейського - начальника відділу Національної поліції України у довідках від 06 грудня 2017 року № 2603024684 та від 16 червня 2021 року № 880 з 01 грудня 2019 року. Зобов`язано Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року за прирівняною посадою поліцейського (начальник відділу Національної поліції України) з урахуванням раніше виплачених сум, а саме: доплати за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15%, доплати за вчене звання доцента у розмірі 25%, премії у розмірі 78,60%. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач протиправно зменшив відсоткове значення премії позивача з 78,60% до 40,74% при перерахунку пенсії у 2019 році.

Щодо встановлення позивачу доплат за науковий ступінь та вчене звання суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що для визначення розміру спірних доплат має застосовуватися частина друга статті 59 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII). У зв`язку з цим під час визначення розміру грошового забезпечення позивача доплату за науковий ступінь слід встановлювати у розмірі 15% посадового окладу, а за вчене звання доцента - 25% посадового окладу.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

3. Міністерство внутрішніх справ України подало касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 640/21344/21 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Як на підставу касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, МВС України посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2025 року у справі №420/12420/24, від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, в яких викладено висновок про застосування норми права, зокрема частини другої статті 59 Закону № 1556-VII, у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, щодо застосування норми права, зокрема частини другої статті 59 Закону № 1556-VII у подібних правовідносинах.

Міністерство внутрішніх справ України вказує, що у пункті 86 зазначеної постанови Верховний Суд дійшов такого висновку: « 86. Таким чином, враховуючи, що положення Закону України «Про вищу освіту» регулюють питання, пов`язані з діяльністю у сфері вищої освіти і не мають стосунку до нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовців, визначені цим Законом гарантії щодо визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти не застосовуються при визначенні розміру відповідних доплат військовослужбовцям, які проходять військову службу у вищих військових навчальних закладах та обіймають посади, пов`язані з науково-педагогічною діяльністю у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання), а відповідно не повинні застосовуватися при визначенні розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання, які зазначаються у довідках про розмір грошового забезпечення, що видаються для проведення перерахунку пенсії.».

Міністерство внутрішніх справ України в касаційній скарзі звертає увагу, що Верховний Суд зробив висновок про те, що положення частини другої статті 59 Закону № 1556-VII не поширюються на військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Також вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 04 листопада 2025 року у справі № 420/12420/24, які стосуються аналогічного правового регулювання подібних правовідносин та є застосовними до спору в цій справі.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

4. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-XII, що відповідачем не заперечується.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив підготувати та надати до територіального органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум, а саме: посадовий оклад - 4000,00 грн з 01 січня 2016 року; оклад за військовим (спеціальним) званням «полковник міліції» - 2400,00 грн з 01 січня 2016 року; надбавка за стаж служби (50%) - 3200,00 грн з 01 січня 2016 року; надбавка за специфічні умови проходження служби (90,14%) - 8653,44 грн з 01 грудня 2019 року; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15% посадового окладу) - 600,00 грн з 01 січня 2016 року; доплата за науковий ступінь кандидата наук (15%) - 600,00 грн з 01 січня 2016 року; доплата за вчене звання доцента (25%) - 1000,00 грн з 01 січня 2016 року; премія (78,60%) - 16 076,40 грн з 01 січня 2016 року. Усього - 36 529,84 грн.

Листом відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для оформлення та надання довідки про грошове забезпечення.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

5. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

6. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

7. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

8. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

9. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

10. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.

11. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

12. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

14. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у разі невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

15. Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

16. У статті 1, частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.

17. Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

18. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

19. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

20. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

21. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

22. У справі, що розглядається, позивач стверджує, що відповідач протиправно зазначив у довідці зменшений розмір премії, зменшивши її відсоток із 78,60 % до 40,74 %, а також зменшив розміри доплат за науковий ступінь кандидата юридичних наук - із 15 % до 5 %, за вчене звання доцента - із 25 % до 5 %.

23. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

24. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

25. Частина 2 статті 51 Закону № 2262-XII передбачає, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

26. Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), встановлена певна послідовність дій для проведення перерахунку пенсії.

27. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

28. Згідно із пунктом 5 Порядку № 45 для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», як такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

29. Відповідно до абзацу сьомого пункту 5 Порядку № 45 додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою, крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахування пенсії не враховуються.

30. Кабінет Міністрів України у пункті 4 Постанови № 988 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» делегував своє право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції, зокрема, установлювати надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, а також здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення.

31. Положеннями пункту 4 Розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260), передбачено, що розмір надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу; виплата надбавки проводиться на підставі наказу про її встановлення з дня, зазначеного в наказі, у разі відсутності дати - з дня підписання наказу.

32. Пунктом 12 Розділу ІІ Порядку № 260, передбачено, що розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

33. У справі, що розглядається, позивач стверджує, що премію у довідці протиправно зазначено в меншому розмірі - 40,74 % замість 78,60 %.

34. Обставини цієї справи є аналогічними до обставин зразкової справи № 802/2196/17-а, у якій Верховний Суд у рішенні від 12 березня 2018 року дійшов таких висновків:

«Розмір премії для перерахунку пенсій враховується у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою».

35. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року залишила зазначене судове рішення у зразковій справі без змін, сформулювала додатково такі висновки:

« 2) у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії належить вказати розмір премії, визначений у середньому розмірі, що фактично виплачений за відповідною посадою поліцейського за січень 2016 року».

36. Висновки Верховного Суду в зразковій справі № 802/2196/17-а належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення пенсіонерів органів внутрішніх справ, яким призначено пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», до суду з адміністративними позовами щодо виготовлення та направленя до органів Пенсійного фонду України нової довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення.

37. Колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від такої правової позиції.

38. Щодо позовних вимог у частині врахування премії у розмірі 78,60 % замість 40,74 %, колегія суддів зазначає, що Порядком № 45 передбачено врахування премії саме у середньому розмірі, фактично виплаченому за відповідною посадою у місяці виникнення права на перерахунок пенсії. Підстав для врахування премії у розмірі, який отримував позивач на момент звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, немає.

39. Отже, не врахувавши правові висновки, викладені у судових рішеннях Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

40. Стосовно вимог про зазначення у довідці відомостей про доплату за науковий ступінь (15 % посадового окладу) та доплату за вчене звання (25 % посадового окладу) відповідно до частини другої статті 59 Закону № 1556-VII, колегія суддів зазначає таке.

41. Спірні правовідносини у цій частині виникли з приводу, зокрема, відмови відповідача надати довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії із включенням доплати за науковий ступінь у розмірі 15 % посадового окладу та доплати за вчене звання у розмірі 25 % посадового окладу. При цьому позивач обґрунтовує свої вимоги положеннями частини другої статті 59 Закону № 1556-VII, відповідно до яких такі доплати встановлюються науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам у визначених розмірах.

42. Закон № 1556-VII, відповідно до його преамбули, встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу із закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

43. Відповідно до пунктів 6 та 61 частини першої статті 1 Закону № 1556-VII:

- вищий військовий навчальний заклад - заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад`юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського і старшинського) складу з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, інших розвідувальних органів України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

- заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання - заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад`юнктів для подальшої служби на посадах середнього та вищого складу Національної поліції України, начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

44. Частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII визначено, що науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір за рахунок власних надходжень.

45. Згідно із підпунктом 8 пункту 2 розділу XV Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1556-VII після набрання чинності цим Законом науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника.

46. З наведеного вбачається, що приписи Закону № 1556-VII визначають правові засади організації, функціонування та розвитку системи вищої освіти в Україні; встановлюють стандарти якості освіти, порядок акредитації навчальних закладів, а також засади фінансування вищої освіти; регулюють виключно відносини у сфері надання освітніх послуг, створення і утримання навчальних закладів; визначають права та обов`язки учасників освітнього процесу і безпосередньо їх стосуються.

47. При цьому з метою стимулювання наукової діяльності та збереження кваліфікованих кадрів у сфері вищої освіти частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII передбачено, що до складу матеріального забезпечення науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників університетів, академій, інститутів та коледжів входять додаткові виплати у вигляді доплат за наукові ступені та вчені звання, у розмірах, встановлених частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII.

48. Водночас позивач є особою, яка отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, а отже, правове регулювання його грошового забезпечення та порядку обчислення пенсії здійснюється спеціальним законодавством, зокрема Постановою КМУ № 704 та Порядком № 260, які, у свою чергу, містять спеціальні правові норми щодо соціального захисту військовослужбовців.

49. Приписами підпунктів 2 та 3 пункту 6 Постанови КМУ № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право виплачувати:

доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 % посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;

доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 %, професора - 10 % посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.

50. Виплату доплати за науковий ступінь та за вчене звання врегульовано також і розділом ХV Порядку № 260, розмір яких ідентичний розміру, визначеному у Постанові КМУ № 704.

51. На переконання колегії суддів, системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що вказані нормативно-правові акти регулюють різні за своєю правовою природою (стимулюючі доплати до заробітної плати і складові грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії) та за суб`єктним складом (науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники і військовослужбовці) правовідносини, а тому колегія суддів вважає, що посилання позивача на приписи частини другої статті 59 Закону № 1556-VII є безпідставними і не свідчать про наявність суперечностей у правовому регулюванні.

52. Таким чином, враховуючи, що положення Закону № 1556-VII регулюють питання, пов`язані з діяльністю у сфері вищої освіти і не мають стосунку до нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовців, визначені цим Законом гарантії щодо визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти не застосовуються при визначенні розміру відповідних доплат військовослужбовцям, які проходять військову службу у вищих військових навчальних закладах та обіймають посади, пов`язані з науково-педагогічною діяльністю у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання), а отже не повинні застосовуватися при визначенні розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання, які зазначаються у довідках про розмір грошового забезпечення, що видаються для проведення перерахунку пенсії.

53. Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 04 листопада 2025 року у справі № 420/12420/24, в якій Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала висновок про те, що розмір доплат за науковий ступінь та вчене звання, що враховується при перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, визначається виключно на підставі спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють питання соціального забезпечення військовослужбовців, зокрема, відповідно до положень Постанови КМУ № 704 та Порядку № 260, без застосування положень частини другої статті 59 Закону № 1556-VII.

54. Отже, колегія суддів доходить висновку про відсутність у відповідача обов`язку щодо зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення позивача відомостей про доплату за науковий ступінь та вчене звання у розмірах, визначених Законом № 1556-VII, що виключає підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

55. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

56. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

57. За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі слід скасувати, а касаційну скаргу - задовольнити.

58. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд