ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 757/37986/20-ц

1. Описова частина

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недостовірною і такою, що порушує його особисті немайнові права, інформацію про причетність ОСОБА_1 до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» та інформацію про погрози ОСОБА_1 редакції програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях», поширену:

- 16 серпня 2020 року о 22 год 01 хв на веб-сторінці ОСОБА_2 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_3 у наступних фразах: «Щодо нічного підпалу редакційного автомобіля «Схем», який належить нашому водієві ОСОБА_5 …

З очевидних думок… рік тому ОСОБА_6 ... погрожував редакції…

У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу… у минулу п`ятницю ОСОБА_1 … опублікував ось таке: « маргинальное Радио Свобода – продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер »;

- 17 серпня 2020 року о 08 год 18 хв на веб-cайті ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_7 у публікації під назвою « Схеми » підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання. Він заперечує», у наступних фразах:

« Схеми » підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання.

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_9 підозрює голову Адміністрації президента часів ОСОБА_10 ОСОБА_11 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи»;

- 17 серпня 2020 року о 9 год 17 хв на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_10 у публікації під назвою «Головна редакторка «Схем» підозрює ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки знімальної групи », у наступних фразах:

« Головна редакторка « Схем » підозрює ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки знімальної групи…

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_9 підозрює колишнього голову Адміністрації президента… ОСОБА_11 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи.

… приблизно рік тому ОСОБА_1 … погрожував редакції»;

- 17 серпня 2020 року о 9 год. 47 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_13 у публікації під назвою « ОСОБА_14 про підпал: Авто Схем знають фігуранти розслідувань, і ОСОБА_1 публікував дані», у наступних фразах:

Ведуча програми Схеми: корупція в деталях ОСОБА_9 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_11 до цього.

«… ОСОБА_6 …погрожував редакції;

- 17 серпня 2020 року о 10 год 30 хв на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_15 у публікації під назвою « Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу їхнього автомобіля », у наступних фразах:

« Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу їхнього автомобіля»

«Ведуча програми «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_9 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_11 до цього.

… ОСОБА_6 … погрожував редакції»;

зобов`язати ОСОБА_2 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 . 16 серпня 2020 року на веб-сторінці ОСОБА_2 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом розміщення на веб-сторінці ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_17 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування»;

зобов`язати Громадську організацію «Громадське телебачення» (далі - ГО «Громадське телебачення») протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 17 серпня 2020 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_7 у публікації під назвою «« Схеми » підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання. Він заперечує», шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування»;

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Продакшн Студія 5 Плюс» (далі - ТОВ «Продакшн Студія 5 Плюс») протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 17 серпня 2020 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_10 у публікації під назвою « Головна редакторка «Схем» підозрює ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки знімальної групи », шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування»;

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Медія-ДК» (далі - ТОВ «Видавничий Дім «Медіа-ДК») протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 17 серпня 2020 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_13 у публікації під назвою « ОСОБА_14 про підпал: Авто Схем знають фігуранти розслідувань, і ОСОБА_1 публікував дані », шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування»;

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Прямий» (далі - ТОВ «Телеканал «Прямий») протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 17 серпня 2020 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_15 у публікації під назвою « Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу їхнього автомобіля », шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 16 серпня 2020 року та 17 серпня 2020 року відповідачі в мережі «Інтернет» поширили недостовірну інформацію, а саме про його причетність до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» та про погрози ОСОБА_1 редакції цієї програми.

Поширення вказаної інформації про ОСОБА_1 здійснене у таких публікацій та фразах відповідачів:

1. 16 серпня 2020 року о 22 год 01 хв на веб-сторінці ОСОБА_2 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_3 , у таких фразах:

«Щодо нічного підпалу редакційного автомобіля «Схем», який належить нашому водієві ОСОБА_5 …

З очевидних думок… рік тому ОСОБА_6 … погрожував редакції…

У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу… у минулу п`ятницю ОСОБА_1 … опублікував ось таке: « маргинальное Радио Свобода – продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер »;

2. 17 серпня 2020 року :

- о 08 год 18 хв на веб-cайті ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_7 у публікації під назвою «« Схеми » підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання. Він заперечує», у таких фразах:

« Схеми » підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання.

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_9 підозрює голову Адміністрації президента часів ОСОБА_10 ОСОБА_17 ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи».

- о 9 год 17 хв на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_10 у публікації під назвою «Головна редакторка «Схем» підозрює ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки знімальної групи », у наступних фразах:

« Головна редакторка « Схем » підозрює ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки знімальної групи

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_9 підозрює колишнього голову Адміністрації президента … ОСОБА_17 ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи.

…приблизно рік тому ОСОБА_1 …погрожував редакції».

- о 9 год. 47 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_13 у публікації під назвою « ОСОБА_14 про підпал: Авто Схем знають фігуранти розслідувань і ОСОБА_1 публікував дані », у таких фразах:

« Ведуча програми «Схеми: корупція в деталях » ОСОБА_9 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_11 до цього.

… ОСОБА_6 …погрожував редакції».

- о 10 год 30 хв на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_15 у публікації під назвою « Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу їхнього автомобіля », у таких фразах:

« Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу їхнього автомобіля ».

Ведуча програми Схеми: корупція в деталях ОСОБА_9 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_11 до цього.

… ОСОБА_6 …погрожував редакції».

Позивач вказував, що поширена відповідачами інформація є взаємопов`язаною і спрямована на маніпулювання громадською думкою читачів цих веб-сайтів та на створення негативного враження про особу позивача, оскільки спочатку наводиться інформація про нібито його причетність до підпалу автомобіля журналіста програми «Схеми: корупція в деталях», а потім про нібито причетність ОСОБА_1 до погроз журналістам цієї програми та наявність кримінального провадження, порушеного за цим фактом.

Наведена в оспорюваних фразах інформація порушує не тільки честь та гідність позивача, які гарантовані Конституцією України та Загальною декларацію про прав людини, а і його ділову репутацію як особи, яка займається правничою діяльністю та відкрито висловлює своє ставлення до порушень не тільки власних прав, але й прав громадян України, зокрема, на недоторканність приватного життя.

У зв`язку з цим позивач просив позов задовольнити.

Печерський районний суд міста Києва рішенням від 27 березня 2023 року, з урахуванням ухвали від 04 квітня 2023 року про виправлення описки, позов задовольнив. Визнав недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію про причетність ОСОБА_1 до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» та інформацію про погрози ОСОБА_1 редакції програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях», поширену:

- 16 серпня 2020 року о 22 год 01 хв на веб-сторінці ОСОБА_2 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_3 у наступних фразах:

« Щодо нічного підпалу редакційного автомобіля «Схем », який належить нашому водієві ОСОБА_5 …

З очевидних думок… рік тому ОСОБА_6 … погрожував редакції…

У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу ... у минулу п`ятницю ОСОБА_1 опублікував ось таке: «маргинальное Радио Свобода – продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер »;

- 17 серпня 2020 року о 08 год 18 хв на веб-cайті ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_7 у публікації під назвою « Схеми » підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання. Він заперечує», у наступних фразах:

« Схеми » підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання.

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_9 підозрює голову Адміністрації президента часів ОСОБА_10 ОСОБА_11 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи»;

- 17 серпня 2020 року о 09 год 17 хв на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_10 у публікації під назвою «Головна редакторка «Схем» підозрює ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки знімальної групи », у наступних фразах:

« Головна редакторка « Схем » підозрює ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки знімальної групи

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_9 підозрює колишнього голову Адміністрації президента… ОСОБА_11 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи.

… приблизно рік тому ОСОБА_1 …погрожував редакції»;

- 17 серпня 2020 року о 09 год 47 хв на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_13 у публікації під назвою « ОСОБА_14 про підпал: Авто Схем знають фігуранти розслідувань і ОСОБА_1 публікував дані », у наступних фразах:

Ведуча програми «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_9 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_11 до цього.

«… ОСОБА_6 …погрожував редакції;

- 17 серпня 2020 року о 10 год. 30 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_15 у публікації під назвою « Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу їхнього автомобіля », у наступних фразах:

« Журналісти « Схем» підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу їхнього автомобіля », Ведуча програми «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_9 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_11 до цього.

… ОСОБА_6 …погрожував редакції».

Зобов`язав ОСОБА_2 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 . 16 серпня 2020 року на веб-сторінці ОСОБА_2 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом розміщення на веб-сторінці ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_17 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Зобов`язав ГО «Громадське телебачення» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 17 серпня 2020 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_7 у публікації під назвою « Схеми » підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання. Він заперечує», шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Зобов`язав ТОВ «Продакшн Студія 5 Плюс» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 17 серпня 2020 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_10 у публікації під назвою « Головна редакторка «Схем» підозрює ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки знімальної групи », шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Медіа-ДК» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 17 серпня 2020 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_13 у публікації під назвою «ОСОБА_2 про підпал: Авто Схем знають фігуранти розслідувань і ОСОБА_1 публікував дані », шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Зобов`язав ТОВ «Телеканал «Прямий» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 17 серпня 2020 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_15 у публікації під назвою « Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу їхнього автомобіля », шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. Суд виходив з того, що інформація, поширена відповідачами про ОСОБА_1 , містить фактичні дані, зі змісту оспорюваних фраз та контексту їх повідомлення випливає констатація факту про причетність ОСОБА_1 до протиправної діяльності та порушення ним норм законодавства. Інформація про причетність ОСОБА_1 до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» та про погрози ОСОБА_1 редакції цієї програми є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності, що підтверджується матеріалами справи, зокрема немає вироку суду, який підтверджував би правдивість тверджень відповідачів, та відсутні будь-які кримінальні провадження, пов`язані з фактами чи обставинами, що згаданли відповідачі, в яких ОСОБА_1 мав би будь-який процесуальний статус, передбачений КПК України. Суд дійшов висновку, що поширення відповідачами інформації, що є предметом розгляду у цій справі, є неправдивою, порушує принцип презумпції невинуватості та особисті немайнові права ОСОБА_1 , тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.

Київський апеляційний суд постановою від 25 вересня 2024 року апеляційні скарги ТОВ «Телеканал «Прямий», ТОВ «Видавничий дім «Медіа-ДК», ГО «Громадське телебачення» та представника ОСОБА_2 - адвоката Попова А. С. залишив без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року та ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року залишив без змін.

Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У листопаді 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Максименюк О. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 і в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити повністю.

Підставою касаційного оскарження вказував те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 757/35116/19-ц, від 27 березня 2024 року у справі № 2-777/11, від 11 вересня 2024 року у справі № 127/18042/20, від 14 лютого 2024 року у справі № 453/1347/22, від 27 березня 2023 року у справі № 214/1292/22, від 23 червня 2022 року у справі № 748/912/20, від 22 вересня 2021 року у справі № 742/512/17, від 08 червня 2021 року у справі № 918/121/20, від 28 лютого 2023 року у справі № 914/1377/33, від 29 вересня 2021 року у справі № 757/35116/19-ц, від 17 липня 2019 року у справі № 757/49189/16-ц, від 06 травня 2020 року у справі № 757/25649/17, від 21 жовтня 2020 року у справі № 757/65146/17-ц, від 09 червня 2023 року у справі № 761/14615/21, від 08 грудня 2021 року у справі № 757/10886/20-ц;

відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо законності поширення персональних даних сторін як способу відновлення порушеного права позивача з урахуванням обмежень, передбачених частиною першою статті 27 Закону України «Про захист персональних даних»;

відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування частини четвертої статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (який був чинним на момент публікації спірної інформації) в частині публікації тексту судового рішення, який перевищує передбачений законодавством обсяг тексту спростування.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили та не врахували контекст, у якому були зроблені висловлювання, що є предметом спростування в цій справі, а також належним чином не застосували критерій публічності особи позивача, який передбачає ширші межі допустимої його критики. Також скарга містить доводи про безпідставність висновків судів про те, що ОСОБА_2 своїми висловлюваннями порушила презумпцію невинуватості та звинуватила позивача у вчиненні суспільно-небезпечних діянь без наявних доказів. Крім того, зазначено про неврахування судами того, що позивач обрав неправильний спосіб захисту своїх прав.

У листопаді 2024 року ГО «Громадське телебачення» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року в частині задоволення позовних вимог до ГО «Громадське телебачення» та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову до ГО «Громадське телебачення» відмовити повністю.

Підставою касаційного оскарження вказано те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 127/18042/20, від 14 лютого 2024 року у справі № 453/1347/22, від 27 березня 2023 року у справі № 214/1292/22, від 23 червня 2022 року у справі № 748/912,20, від 22 вересня 2021 року у справі № 742/512/17, від 08 червня 2021 року у справі № 918/121/20;

суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставини, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що ГО «Громадське телебачення» в судах попередніх інстанцій вказувала, що інформацію, яку суд зобов`язував спростувати та інформація, яку поширила ГО «Громадське телебачення» істотно відрізняються. Зокрема, зазначалось, що спростуванню підлягають дослівні цитати з поширеної інформації, без їх коригування з боку позивача або суду. Тобто спростуванню підлягають твердження повністю, а не його скорочення чи довільна інтерпретація. Всупереч зазначеному мотивувальні частини оскаржених рішень навіть не містять жодної дослівної цитати інформації, яку відповідач поширив, і які суд зобов`язав спростувати, тобто суди не встановили дійсні обставини справи.

Зокрема, у відзиві на позов та в апеляційній скарзі наводилась порівняльна таблиця, з якої можна побачити відмінності між інформацією, яку суд зобов`язав відповідача спростувати, та інформацією, яку насправді поширював відповідач. Отже, наведені в позовній заяві висловлювання були вирвані судом з контексту. Суд зобов`язав спростувати фрази, які первісно використовували слово «ймовірно», що підкреслювало, що йдеться лише про одну з оціночних версій, а не про твердження.

Зобов`язавши відповідача спростувати оціночні судження, суд порушив вимоги статті 30 Закону України «Про інформацію» та статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначені в судових рішеннях відео, публікації, дописи мають значний суспільний інтерес, персона позивача є відомою не лише в Україні, а і на світовому рівні, тож, якщо припустити, що відповідач причетний до поширення оспорюваної інформації, він як медіа діяв добросовісно і дотримав усіх основоположних принципів національного і міжнародного законодавства щодо висвітлення інформації.

Оскільки вся оспорювана інформація є оціночними судженнями, що виключає правові підстави для визнання її недостовірною та спростування, то наведене виключає і правові підстави для задоволення позовних вимог про видалення відповідних публікацій, відео.

Також скарга містить доводи про те, що місцевий суд всупереч вимогам закону стягнув судові витрати з відповідачів в солідарному поряду, а апеляційний суд не звернув уваги на ці процесуальні порушення.

У листопаді 2024 року ТОВ «Телеканал «Прямий» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Підставою касаційного оскарження вказувало те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 501/3208/19, від 08 грудня 2021 року у справі № 757/10886/20, від 04 липня 2018 року у справі № 761/7795/17, від 22 грудня 2019 року у справі № 157/22307/17-ц, від 18 березня 2021 року у справі № 927/791/18, від 17 лютого 2020 року у справі № 152/17699/18, від 08 травня 2018 року у справі № 369/1052/16-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 712/1141/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 760/11161/17, від 21 січня 2019 року у справі № 757/11377/17, від 16 травня 2018 року у справі № 757/15956/16-ц, від 20 лютого 2020 року у справі № 462/4634/17, від 27 травня 2020 року у справі № 757/72390/17-ц, від 30 липня 2020 року у справі № 200/20351/18-ц, від 15 квітня 2019 року у справі № 182/6720/17-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17, від 18 березня 2021 року у справі № 927/791/18, від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17 ц, від 11 лютого 2019 року у справі № 725/5585/16, від 24 квітня 2019 року, у справі № 569/5269/16, від 07 вересня 2020 року у справі № 490/3098/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 757/4403/16-ц, від 15 лютого 2023 року у справі № 466/94/20, від 29 листопада 2018 року у справі № 914/2583/17, від 10 липня 2018 року у справі № 910/15148/17, від 19 липня 2018 року у справі 910/5117/17, від 16 травня 2018 року у справі № 461/5420/14-ц, від 24 березня 2021 року у справі № 462/2077/17, від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16, від 17 травня 2023 року у справі № 522/5582/16-ц, від 17 серпня 2022 року у справі № 745/342/19, від 24 березня 2021 року у справі № 462/2077/17.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не проаналізували жодної з оспорюваних фраз, не здійснили аналізу всього контексту поширеної інформації про позивача, проігнорували доводи ТОВ «Телеканал «Прямий» та, покладаючись тільки на пояснення позивача, які майже дослівно виклали у рішеннях, вказали, що такі фрази є недостовірними, при цьому не зазначивши, у чому саме полягає недостовірність такої інформації. В результаті цього прийнято необґрунтоване рішення про задоволення позову.

У грудні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мікітян К. О. подала відзив на касаційну скаргу ГО «Громадське телебачення», в якому просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали їм належну правову оцінку.

У грудні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мікітян К. О. подала письмові пояснення.

У січні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мікітян К. О. подала відзив на касаційну скаргу ТОВ «Телеканал «Прямий», в якому просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У січні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мікітян К. О. подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГО «Громадське телебачення» та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Телеканал «Прямий».

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Максименюка О. М.

14 травня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що 16 серпня та 17 серпня 2020 року відповідачі в мережі «Інтернет» поширили інформацію про ОСОБА_1 , а саме про причетність ОСОБА_1 до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» та про погрози ОСОБА_1 редакції цієї програми.

Поширення вказаної інформації здійснене у таких публікаціях та фразах відповідачів:

16 серпня 2020 року о 22 год 01 хв на веб-сторінці ОСОБА_2 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_3 , у таких фразах:

«Щодо нічного підпалу редакційного автомобіля «Схем», який належить нашому водієві ОСОБА_5 …

З очевидних думок... рік тому ОСОБА_6 погрожував редакції…

У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу.. у минулу п`ятницю ОСОБА_1 … опублікував ось таке: « маргинальное Радио Свобода – продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер »;

17 серпня 2020 року :

- о 08 год 18 хв на веб-cайті ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_7 у публікації під назвою «« Схеми » підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання. Він заперечує», у таких фразах:

« Схеми » підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання.

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_9 підозрює голову Адміністрації президента часів ОСОБА_10 ОСОБА_17 ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи».

- о 9 год 17 хв на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_10 у публікації під назвою «Головна редакторка «Схем» підозрює ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки знімальної групи », у таких фразах:

« Головна редакторка «Схем» підозрює ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки знімальної групи

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_9 підозрює колишнього голову Адміністрації президента… ОСОБА_17 ОСОБА_1 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи.

…приблизно рік тому ОСОБА_1 …погрожував редакції».

- о 9 год 47 хв на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_13 у публікації під назвою « ОСОБА_14 про підпал: Авто Схем знають фігуранти розслідувань і ОСОБА_1 публікував дані », у таких фразах:

« Ведуча програми «Схеми: корупція в деталях » ОСОБА_9 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_11 до цього.

… ОСОБА_6 …погрожував редакції».

- о 10 год 30 хв на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 за адресою в мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_15 у публікації під назвою « Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу їхнього автомобіля », у таких фразах:

«Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_1 у причетності до підпалу їхнього автомобіля»

Ведуча програми «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_9 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_11 до цього.

… ОСОБА_6 …погрожував редакції».

У матеріалах справи є відповідь Головного слідчого управління Національної поліції України від 26 жовтня 2020 року № 24/М-784аз на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 А. В., в якій повідомлено, що відповідно до даних Єдиного реєстру досудових розслідувань, доступних Національній поліції України, в кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється слідчими підрозділів органів Національної поліції України, ОСОБА_1 статусу підозрюваного або іншого статусу не має, відомостей щодо направлених обвинувальних актів до суду за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень немає.

2. Мотивувальна частина

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі статтями 263-265 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. У мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення відповідають не повною мірою.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з частинами другою і третьою статті 34 Конституції України і статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Підставою для втручання у право на свободу вираження поглядів, для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної чи юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Одним з основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. При цьому підлягає врахуванню зміст поширеної інформації, її значення для суспільної дискусії, важливість посади, яку обіймає особа, щодо якої поширена інформація, достовірність інформації, наслідки її поширення.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо (частина друга статті 29 Закону України «Про інформацію»).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 757/48574/20-ц зазначено, що «юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації потрібно розуміти опублікування її у пресі, передання з використанням радіо, телебачення чи інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є демонстрація в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, а так само поширення за допомогою електронних засобів, що за своїм змістом або формою ганьблять гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 569/5269/16-ц вказано, що «вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. …особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року у справі № 758/14324/15-ц зазначено, що «вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції також виходив з того, що суд першої інстанції, визнавши поширену інформацію недостовірною та зобов`язавши відповідачів її спростувати, не узяв до уваги відсутність достатнього балансу для необхідності втручання суду у процес реалізації особою права на свободу вираження поглядів. Так, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 757/4403/16-ц вказано, що «встановивши, що інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, взята з контексту конференцій, та оскільки в оспорюваній інформації не йдеться та не стверджується винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень позивачем, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що при поширенні оспорюваної інформації про позивача посадовими особами Генеральної прокуратури України та Служби Безпеки України не порушено принцип презумпції невинуватості».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 757/30984/18-ц зазначено, що «Верховний Суд відхиляє посилання касаційної скарги на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має статус підозрюваного, обвинуваченого або засудженого у кримінальних провадженнях, на які посилалася сторона відповідача, як на підставу скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки такі не спростовують характеру спірних висловлювань як оціночних суджень, а з урахуванням особливого політичного статусу позивача, розповсюджена інформація не може сприйматися як твердження про вчинення конкретної дії, і щодо такої інформації існував правомірний суспільний інтерес».

У постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 757/10886/20-ц вказано, що «для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів. Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 490/9966/19 зазначено, що «недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи. Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку. Встановивши, що у контексті оскаржуваної інформації у цілому, з огляду на використані мовно-стилістичні засоби, вона має характер оціночних та особистих суб`єктивних суджень осіб, які виступають у вказаному відеосюжеті, їх особистому сприйнятті діяльності певного кола відомих діячів м. Миколаєва, не містить однозначного твердження про факт вчинення позивачем конкретного кримінального правопорушення, відповідність дійсності та правдивість цієї інформації не може бути піддана перевірці, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог».

Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 просив визнати поширену відповідачами інформацію недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язати відповідачів спростувати таку інформацію.

Суди попередніх інстанцій вважали, що поширена відповідачами інформація в цілому створює однозначне сприйняття позивача як особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, проте така інформація не підтверджена належними і допустимими доказами. З огляду на це поширена відповідачами інформація є недостовірною та порушує особисті немайнові права позивача, які підлягають судовому захисту.

Проте, всупереч наведеним нормам матеріального права суди належним чином не дослідили та не розрізнили фактичні твердження і оціночні судження. При цьому суди без будь-якого фактичного й правового мотивування послалися лише на те, що поширена відповідачами інформація про позивача є не оціночним судженням, а твердженням про факт. Отже, висновки судів ґрунтуються на припущеннях, що є порушенням частини шостої статті 81 ЦПК України.

Контекст оскаржуваної інформації у цілому, з огляду на використані мовно-стилістичні засоби дає підстави для висновку, що вона має характер оціночних та особистих суб`єктивних суджень, ця інформація не містить однозначного твердження про факт вчинення позивачем конкретного кримінального правопорушення, відповідність дійсності та правдивість цієї інформації не може бути піддана перевірці.

За таких обставин суди зробили помилковий висновок, що стосовно позивача поширено фактичне твердження про вчинення ним кримінально-караних діянь та у зв`язку з цим про задоволення позовних вимог.

Крім того, суд першої інстанції помилково стягнув солідарно з відповідачів судовий збір, оскільки солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на ці обставини і таке порушення не усунув.

Разом з тим, предметом позову у цій справі є захист гідності, честі та ділової репутації, спростування недостовірної інформації щодо позивача.

З Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема з ухвали Київського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 753/1301/24, відомо, що за відкритими інформаційними даними, Міністерство закордонних справ України отримало офіційну інформацію про факт вбивства ОСОБА_19ІНФОРМАЦІЯ_18 у м. Мадриді, Іспанія. Про ці обставини повідомила апеляційний суд і представник ОСОБА_19 - адвокат Косінова Г. В. як про підставу припинення її повноважень представника.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Право на повагу до гідності та честі, право на недоторканість своєї ділової репутації належать до особистих немайнових прав фізичної особи (статті 297, 299 ЦК України).

Враховуючи, що позивач помер, а позов стосується захисту його честі, гідності та ділової репутації, які є особистими немайновими правами фізичної особи і згідно з частиною першою статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Перелік підстав, за яких суд закриває провадження у справі, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У частині першій статті 414 ЦПК України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 414 ЦПК України, якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування частини першої цієї статті.

Оскільки позивач у цій справі помер, і спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а під час касаційного перегляду встановлено, що оскаржувані судові рішення не відповідають закону, Верховний Суд дійшов висновку, що частина третя статті 414 ЦПК України у цьому випадку не може бути застосована, тому судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в порядку, передбаченому частиною першою зазначеної статті, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Однак такого клопотання у цій справі не заявлено.

З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають (частина друга статті 419 ЦПК України).

Керуючись статтями 255, 400, 409, 411, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду