ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 139/179/25

1. У березні 2025 року ТОВ «Фінанс проперті груп» звернулося до суду зі скаргою на дії заступника начальника відділу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрішена А. А. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII«Про виконавче провадження» (далі - Закон України «Про виконавче провадження»).

2. Скарга обґрунтована таким:

- рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08 квітня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» від 01 листопада 2007 року у розмірі 4 298,12 дол. США, що станом на 08 квітня 2014 року еквівалентно 50 077,27 грн, а також судовий збір в розмірі 347,85 грн;

- 11 жовтня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа

№ 139/37/14-ц виданого 10 лютого 2015 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 50 425,12 грн;

- 13 травня 2021 року ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області по справі № 139/37/14-ц замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Фінанс проперті груп»;

- 18 червня 2021 року постановою про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_1 замінено сторону у виконавчому провадженні з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Фінанс проперті груп»;

- 12 жовтня 2022 року заступником начальника відділу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрішеним А. А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 у зв`язку з фактичним виконанням в повному об`ємі рішення суду;

- відсутні підстави вважати, що рішення суду від 08 квітня 2014 року виконане в частині повного стягнення кредитної заборгованості з боржника, оскільки судовим рішенням стягнуто кредитну заборгованість у іноземній валюті, а саме в розмірі 4 298,12 дол. США, що еквівалентно 50 077,27 грн (станом на день ухвалення рішення), тому сплата боржником заборгованості на виконання рішення суду повинна здійснюватися в національній валюті в розмірі, що еквівалентний розміру заборгованості в іноземній валюті станом на дату платежу, а не станом на 08 квітня 2014 року;

- зазначало, що про порушення своїх прав дізналося лише після фактичного отримання оскаржуваної постанови 24 лютого 2025 року, тому строк для звернення зі скаргою підлягає обчисленню саме з 24 лютого 2025 року.

3. Враховуючи викладене, ТОВ «Фінанс проперті груп» просило суд:

- визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрішена А. А. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 12 жовтня 2022 року № НОМЕР_1;

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 12 жовтня 2022 року № НОМЕР_1.

4. Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2025 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 28 травня 2025 року, скаргу задоволено.

Визнано неправомірними дії заступника начальника відділу Другого відділу виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрішена А. А. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 12 жовтня 2022 року № НОМЕР_1.

Скасовано постанову заступника начальника відділу Другого відділу виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрішена А. А. від 12 жовтня 2022 року № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження.

5. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, задовольняючи скаргу, виходив з такого:

- у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення;

- постановою заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петрішеним А. А. від 12 жовтня 2022 року закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1 без фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно із виконавчим документом, тому є неправомірною та підлягає скасуванню.

6. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

Івачковський В. В., просить ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Касаційна скарга містить таке обґрунтування:

- суди неправильно застосували статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та 449 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), зазначивши, що перебіг строку на оскарження дій державного виконавця розпочато з моменту коли скаржник отримав відповідь державного виконавця про хід виконавчого провадження;

- 10 лютого 2025 року ТОВ «Фінанс проперті груп» направило запит до відділу ДВС про хід виконавчого провадження, у якому зазначено, що є постанова про закінчення виконавчого провадження та просить її видати, отже заявник знав про її наявність;

- виконавче провадження закінчено 12 жовтня 2022 року і тільки через два роки та чотири місяця ТОВ «Фінанс проперті груп» виявило бажання ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження та отримати його копії;

- суди не з`ясували настання строку коли заявник мав звернутися до суду з цією заявою та не приймали рішення щодо поновлення строку для подачі скарги, відповідне клопотання також відсутнє;

- апеляційний суд не взяв до уваги доводи апеляційної скарги щодо пропуску стягувачем строку на оскарження дій державного виконавця.

ІV. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. 01 серпня2025 року ТОВ «Фінанс проперті груп» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу та навело такі мотиви для відмови у її задоволенні:

- посилання в скарзі на наявність у стягувача можливості дізнатися про стан виконавчого провадження, знайомитись з матеріалами виконавчого провадження в АСВП, відповідно дізнатися про порушення своїх прав, ґрунтується на припущеннях, які не підтверджуються матеріалами справи;

- ТОВ «Фінанс проперті груп» лише 24 лютого 2025 року вперше отримало лист від 18 лютого 2025 року № 11895/22.22-34 з постановою про закінчення провадження, що підтверджується поштовим конвертом, тому саме 25 лютого 2025 року почався десятиденний строк, встановлений частиною першою статті 449 ЦПК;

- скарга, подана у межах цього строку, є належною, допустимою та підлягає розгляду судом, тому не було необхідності просити суд поновити строк;

- ТОВ «Фінанс проперті груп», отримуючи на свою користь погашення заборгованості в загальному розмірі на день винесення оскаржуваної постанови 24 756,05 грн, не могло передбачити, що державний виконавець визнає цю суму як виплачену в повному обсязі боржником та закінчить виконавче провадження;

- попередня (орієнтовна) вартість правничої (правової) допомоги, яку

ТОВ «Фінанс проперті груп» очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, становить 13 000 грн, тому просить стягнути її з боржника.

9. 26 червня 2025 року представник ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.

10. Ухвалою від 21 липня 2025 року відкрито касаційне провадження.

11. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 11 серпня 2025 року.

12. Ухвалою від 29 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

13. Ухвалою від 12 листопада 2025 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

14. Матеріали справи після розгляду Великою Палатою Верховного Суду надійшли до Верховного Суду 06 квітня 2026 року.

15. Інші учасники не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

VІ. Встановлені судами обставини

16. Заочним рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08 квітня 2014 року у справі № 139/37/14-ц задоволено позов

ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» від 01 листопада 2007 року

№ 01/11/2007/840-АП/632 у розмірі 4 298,12 дол. США, що станом на 08 квітня 2014 року еквівалентно 50 077,27 грн, з яких 4 107,61 дол. США, що еквівалентно 47 857,64 грн - основний борг; 180,87 дол. США, що еквівалентно 2 107,31 грн - проценти; 9,64 дол. США, що еквівалентно 112,32 грн - пеня, а також судовий збір в розмірі 347,85 грн.

17. 27 липня 2015 року відділом ДВС Мурованокуриловецького району Вінницької області за заявою КБ «Надра» відкрито виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1 50 427,12 грн, на виконання рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області у справі № 139/37/14-ц.

18. 29 вересня 2015 року відділом ДВС Мурованокуриловецького району Вінницької області закінчено виконавче провадження та направлено за належністю до Замостянського ВДВС м. Вінниці за місцем реєстрації та роботи боржника.

19. 04 жовтня 2016 року заступником начальника Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Петрішеним А. А., відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 139/37/14-ц виданого 10 лютого 2015 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» борг у розмірі 50 425,12 грн.

20. З 17 листопада 2016 року до 24 вересня 2019 року у виконавчому провадженні вчинено ряд виконавчих дій.

21. 13 травня 2021 року ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області у справі № 139/37/14-ц замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Фінанс проперті груп» при виконанні рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08 квітня 2014 року.

22. 18 червня 2021 року постановою про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_1 замінено сторону у виконавчому провадженні з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Фінанс проперті груп».

23. 12 жовтня 2022 року заступником начальника відділу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрішеним А. А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягнуто в повному обсязі.

24. Переглянувши оскаржувані судові рішення та в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК), Верховний Суд зазначає таке.

25. У пункті 9 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією з засад виконавчого провадження.

26. За змістом статті 447 ЦПК, частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.

27. Відповідно до частини першої статті 449 ЦПК скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

28. Десятиденний строк для оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця встановлений також статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

29. Верховний Суд враховує позицію щодо правової природи норм Закону України «Про виконавче провадження» та положень процесуального кодексу, яку висловила Велика Палата Верховного Суду і зазначала, що стаття 74 цього Закону є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) (схожі положення закріплені в статях 447-451 ЦПК), адже застосовується до більш широкого кола відносин:

1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК, зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк 10 календарних днів, визначений пунктом «а» частини першої статті 341 цього Кодексу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18).

30. Так само і стаття 449 ЦПК є спеціальною нормою щодо статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та має переважне право на застосування при обрахуванні строку для звернення сторони виконавчого провадження зі скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення (див. постанову Верховного Суду від 05 вересня 2025 року у справі № 2-2170/11).

31. У своїй практиці цей суд вже наголошував, що суди залишили поза увагою, що під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ, слід дотримуватися відповідних положень ЦПК, вміщених у розділі VIІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів (див. постанову Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі № 725/7510/22).

32. Далі Верховний Суд наголошує, що статтею 122 ЦПК передбачено, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

33. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК).

34. Згідно зі статтею 126 ЦПК право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

35. Частиною першою статті 127 ЦПК визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

36. Верховний Суд неодноразово наголошував, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 127/2-200/2004).

37. Порівняльний аналіз змісту термінів «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні. Доведення факту, що сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася своєчасно до суду за його захистом недостатньо для вирішення питання про поновлення строку звернення до суду. Для поновлення строку звернення до суду заявнику потрібно довести наявність об`єктивних обставин, які свідчать про те, що заявник не знав та не міг дізнатись про порушення своїх прав (див. постанову Верховного Суду від 04 листопада 2022 року у справі № 761/38464/20).

38. Строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові (див. постанову Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19).

39. Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) виконавця необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо) (див. постанову Верховного Суду від 04 лютого 2022 року у справі № 925/308/13-г).

40. Верховний Суд підкреслював, що пропуск строку на подання скарги на дії виконавця є підставою для залишення скарги без розгляду (див. постанову Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 361/717/13-ц).

41. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК).

42. При зверненні до суду зі скаргою на дії державного виконавця, саме на скаржника покладається обов`язок доведення наявності обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом (див. постанову Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року у cправі № 910/18480/20).

43. Висновки щодо презумпції обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 910/7221/17; від 12 січня 2021 року у справі № 910/8794/17; від 12 жовтня 2021 року у справі № 918/333/13-г.

44. Верховний Суд наголошує, що згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 265 ЦПК, пунктом 3 частини першої статті 382 ЦПК у мотивувальній частині судового рішення зазначаються, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

45. Касаційний суд зауважував, що законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 10 січня 2024 року в справі № 501/1672/22).

46. При зверненні до суду зі скаргою ТОВ «Фінанс проперті груп»вказувало, що в результаті пошуку в АСВП дізналося, що виконавче провадження № НОМЕР_1 завершено, проте фактично оскаржувану постанову не отримувало. В результаті чого товариством було направлено запит до виконавчої служби щодо надання інформації. 24 лютого 2025 року товариство отримало лист від 18 лютого

2025 року № 11895/22.22-34, відповідно до якого в ході здійснення виконавчих дій було стягнено лише 24 756,05 грн та надано копію оскаржуваної постанови, тому саме 25 лютого 2025 року почався десятиденний строк, встановлений частиною першою статті 449 ЦПК.

47. Суд першої інстанції, вирішуючи питання вчасності звернення ТОВ «Фінанс проперті груп» до суду із скаргою, виходив з того, що твердження скаржника про те, що про порушення своїх прав він дізнався лише після фактичного отримання оскаржуваної постанови 24 лютого 2025 року, є обґрунтованими, тому строк для звернення зі скаргою підлягає обчисленню саме з 24 лютого 2025 року.

48. При цьому поза увагою суду залишилося те, що в запереченнях на скаргу ОСОБА_1 вказувала, що ТОВ «Фінанс проперті груп» не цікавилося ходом виконавчого провадження з часу заміни сторони у виконавчому провадженні, з жодними клопотаннями чи зауваженнями до державного виконавця не зверталося, тому мало розуміти усі ризики, пов`язані з бездіяльністю та недбалим ставлення до ведення власних справ (том 1, а. с. 79-81).

49. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, вказавши, що про порушене право стягувач дізнався 24 лютого 2025 року, а зі скаргою до суду звернувся 28 лютого 2025 року, тому ним не пропущений десятиденний строк для звернення зі скаргою на дії ДВС.

50. При цьому апеляційний суд не звернув уваги, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилалася на те, що стягувач мав можливість дізнатися про стан виконавчого провадження, знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, відповідно дізнатися про порушення своїх прав вчасно (том 1, а. с. 124-128).

51. Апеляційний суд на вказані аргументи апеляційної скарги не надав належну правову оцінку, не дослідив запит від 10 лютого 2025 року, направлений

ТОВ «Фінанс проперті груп» до відділу ДВС, у якому зазначено, що є постанова про закінчення виконавчого провадження та просить її видати, що свідчить про обізнаність заявника про неї.

52. Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до відповіді ДВС від 18 лютого 2025 року в ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем за період з 18 червня 2021 року до 12 серпня 2022 року на рахунок ТОВ «Фінанс проперті груп» стягнуто залишок боргу за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 в сумі 24 756,05 грн. Повідомлено, що 16 жовтня 2024 року на адресу представника стягувача направлено відповідь за її заявою щодо виконавчого провадження.

53. Також апеляційний суд не звернув увагу на те, що виконавче провадження закінчено 12 жовтня 2022 року і тільки через більше ніж два роки ТОВ «Фінанс проперті груп» виявило бажання ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження та отримати його копії, доказів зворотного не надано.

54. Як наслідок, при розгляді скарги ТОВ «Фінанс проперті груп» по суті апеляційний суд зробив передчасний висновок про те, що строк на звернення зі скаргою не пропущено, при цьому не з`ясував, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав; чи дотримано строк звернення до суду зі скаргою, встановлений статтею 449 ЦПК, не врахувавши, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

55. За таких обставин апеляційний суд передчасно погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення скарги. Тому постанову апеляційного суду належить скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

56. Апеляційний суд не звернув уваги, що правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

57. Суд касаційної інстанції не має процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК.

58. За змістом пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

59. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 411 ЦПК).

60. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, що відповідає змісту статті 411 ЦПК.

61. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК не здійснюється.

Із цих підстав, керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд