ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 240/11403/24

І. Обставини справи

1. Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути із громадянина ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 заподіяну шкоду у розмірі 15 195 грн 26 коп.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1816 грн 80 коп.

5. 11 лютого 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої позивач долучив квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1816 грн 80 коп.

6. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

7. Суд апеляційної урахував надану позивачем квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1816 грн 80 коп.

8. Однак зазначив, що позовна заява подана Військовою частиною НОМЕР_1 (суб`єктом владних повноважень) та містить вимогу майнового характеру (ціна позову 15195 грн 26 коп.), а тому судовий збір за подання апеляційної скарги становить 4542 грн. Оскільки апеляційну скаргу подана через систему «Електронний суд», застосовується коефіцієнт 0,8, а тому судовий збір підлягає сплаті у розмірі - 3633,60 грн.

9. З урахуванням викладеного суд виснував, що скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1816 грн 80 коп.

10. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 04 березня 2025 року доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 04 березня 2025 року о 18:51 год.

11. На виконання вимог зазначених ухвал позивач 14 березня 2025 року звернувся до апеляційного суду з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтованим відсутністю коштів для сплати судового збору.

12. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року повернуто особі, яка її подала.

13. Апеляційний суд зазначив, що клопотання про продовження строку на усунення недоліків задоволенню не підлягає, оскільки заявнику, з урахуванням ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року, було надано достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

14. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тривале невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та звернення до суду з заявою про відстрочення сплати судового збору призводить до затягування строків розгляду справи.

15. Ураховуючи, що станом на 18 березня 2025 року особою, яка звернулася з апеляційною скаргою, у строк визначений судом, не подано документ про сплату судового збору, колегія суддів дійшла висновку, що недоліки апеляційної скарги не усунуто.

16. Не погоджуючись із такою ухвалою суду апеляційної інстанції Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року та направити справу №240/11403/24 до цього ж суду для продовження розгляду.

17. Обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваного судового рішення позивач зазначає про фінансову неспроможність своєчасно сплатити судовий збір, що не залежало від волевиявлення Військової частини НОМЕР_1 .

18. Указує, що скаржником вживалися заходи щодо своєчасної сплати судового збору, однак через проблеми бюджетного фінансування держави в умовах війни, кошти не надійшли на рахунок позивача в установлений судом строк.

19. Окрім викладеного запевняє, що Військовою частиною НОМЕР_1 не допускалось зловживання процесуальними правами, оскільки вона діяла в межах законодавства і заява про продовження процесуального строку була подана вперше.

20. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу позивача не надійшло, що, відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України, не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.

ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

21. Касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 надійшла до Верховного Суду 04 квітня 2025 року.

22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2025 року для розгляду справи №240/11403/24 визначено колегію суддів у складі головуючого - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Загороднюка А.Г.

23. Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2025 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху.

24. Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2025 року відкрито касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі №240/11403/24.

25. Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2026 року справу №240/11989/24 призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

26. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 вересня 2026 року, у зв`язку із обранням судді Мартинюк Н.М. до Великої Палати Верховного Суду, для розгляду справи №240/11403/24 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жука А.В., суддів - Загороднюка А.Г., Білак М.В.

27. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

28. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

29. У справі, що розглядається, предметом касаційного оскарження є правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали, якою повернуто апеляційну скаргу, а, оскільки поверненню передують певні обставини - правильність оцінки цих обставин.

30. Так, постановляючи оскаржувану ухвалу, Сьомий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що клопотання про продовження строку на усунення недоліків задоволенню не підлягає, оскільки заявнику, з урахуванням ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року, було надано достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

31. Суд апеляційної інстанції зазначив, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тривале невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та звернення до суду з заявою про відстрочення сплати судового збору призводить до затягування строків розгляду справи.

32. Ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року отримана апелянтом 04 березня 2025 року о 18:51 год, що підтверджується довідкою, наявною у матеріалах справи (а.с.160).

33. Отже, останнім днем для усунення скаржником недоліків апеляційної скарги було 14 березня 2025 року, однак апелянтом цього ж дня направлено до суду клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю надати документ про сплату судового збору з незалежних від нього причин.

34. Основним доводом відмови у задоволенні заявленого скаржником клопотання суд апеляційної інстанції зазначив те, що тривале невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та звернення до суду з заявою про продовження строку для усунення недоліків призводить до затягування строків розгляду справи.

35. Верховний Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

36. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

37. Статтею 296 КАС України регламентовано вимоги до форми та змісту апеляційної скарги. Пунктом 1 частини п`ятої указаної статті передбачено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

38. Зі змісту частини другої статті 298 КАС України вбачається, що апеляційна скарга повинна відповідати вимогам, встановленим статтею 296 КАС України. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням цих вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

39. За змістом частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

40. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

41. Частиною п`ятою статті 298 КАС України визначено, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

42. Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

43. Згідно з частиною третьою статті 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

44. Частиною шостою статті 121 КАС України передбачено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

45. Так, апеляційна скарга, зміст та форма якої не відповідають вимогам, установленим статтею 296 КАС України, залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення її недоліків, тривалість якого установлюється судом, але не може перевищувати десяти днів.

46. У виняткових випадках установлений судом строк для усунення недоліків може бути ним продовжений з власної ініціативи або за заявою учасника справи.

47. Продовження процесуального строку - це надання судом додаткового часу для вчинення процесуальної дії, що з поважної причини не може бути вчинена в установлений строк.

48. Метою продовження процесуального строку, установленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконання процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується.

49. Умови та порядок продовження процесуальних строків визначено статтею 121 КАС України, аналіз якої дає підстави для висновку, що заявити про продовження процесуального строку учасник справи може до його закінчення, а про задоволення або відмову в задоволенні такого клопотання суд, який установив процесуальний строк, постановляє ухвалу.

50. Суд зазначає, що хоча частина друга статті 121 КАС України установлює право суду, а не обов`язок, продовжити процесуальний строк, однак це право має бути реалізовано судом у межах процесуального закону із належним мотивуванням будь-якого рішення (продовження або відмова у продовженні строку), які дають скаржнику чітке розуміння дій суду.

51. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі №640/16029/19.

52. Матеріалами справи підтверджено, що позивач у межах десятиденного строку з дня вручення ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху [ухвалу вручено 31 січня 2025 року о 17:36 год.] надав суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1816 грн 80 коп. [визначений судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху].

53. Пізніше, продовжуючи Військовій частині НОМЕР_1 строк на усунення недоліків за власною ініціативою [ухвалою від 04 березня 2025 року], суд апеляційної інстанції, фактично, виправив допущену ним помилку у визначенні розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, та указав на необхідність доплатити судовий збір у розмірі 1816 грн 80 коп.

54. Позивач, у межах десятиденного строку, наданого судом [ухвалу вручено 04 березня 2025 року о 18:51 год.] вперше звернувся до суду з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків, тобто дотримався вимог, установлених статтею 121 КАС України, та не допустив зловживання процесуальними правами.

55. Оцінюючи обставини щодо продовження процесуального строку, суд повинен виходити з оцінки та аналізу усіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно виконати свій обов`язок, у даному випадку щодо доплати судового збору.

56. Суд зауважує, що позивач у клопотанні від 14 березня 2025 року зазначив, що грошові кошти на доплату судового збору на момент подання клопотання відсутні. Водночас, скаржником було надано Розрахунок потреби в коштах на березень 2025 року, який було направлено начальнику забезпечувального фінансового органу (відповідальному за бюджетну підпрограму), у якому зазначено про необхідність виділення коштів у розмірі 1817 грн для доплати судового збору у справі №240/11403/24.

57. Тобто, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що подане клопотання було обґрунтоване не відсутністю коштів для сплати судового збору, а відсутністю можливості їх сплати станом на 14 березня 2025 року [останній день строку на усунення недоліків], оскільки залишок коштів по КЕКВ складає 00 грн. 00 коп.

58. Верховний Суд зазначає, що відповідач продемонстрував суду добросовісну поведінку, направивши до апеляційного суду платіжну інструкцію №156 від 05 лютого 2025 року про сплату судового збору у розмірі 1816 грн 80 коп. (а.с.158) у строк, установлений судом в ухвалі від 31 січня 2025 року. У подальшому, після повторного залишення апеляційної скарги без руху та продовження судом апеляційної інстанції з власної ініціативи строку на усунення недоліків апеляційної скарги [ухвалою від 04 березня 2025 року], позивач протягом 10 днів з моменту отримання указаної ухвали направив до суду власне клопотання про продовження строку на усунення недоліків, обґрунтоване відсутністю додаткових коштів, та копію розрахунку, який був направлений начальнику забезпечувального фінансового органу (відповідальному за бюджетну підпрограму) про надання бюджетних асигнувань для доплати судового збору за подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №240/11403/24 (а.с.162 зворот).

59. Указане, на думку Суду, є належним підтвердженням наміру виконати обов`язок щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

60. Однак, повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції не урахував означених вище обставин, залишив поза увагою надані позивачем докази, що призвело до передчасного висновку про неусунення скаржником недоліків апеляційної скарги та, відповідно, постановлення оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

61. З огляду на викладене Суд дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як така що постановлена внаслідок надмірного формалізму.

62. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

63. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

64. Ураховуючи викладене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи та вимоги касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права і постановлено ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

V. Висновок щодо розподілу судових витрат

65. З огляду на результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд