ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 766/5837/21

1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації права власності.

2. Позов мотивований тим, що в межах справи № 766/10737/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики на суму 40 000 дол. США та 40 000 дол. США, яка до цього часу перебуває на розгляді в суді, ухвалою від 27 червня 2017 року було застосовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту на все майно, належне ОСОБА_2 , і відомості про це обтяження внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 червня 2017 року.

3. Проте, державний реєстратор Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Суханов Д. М. під час дії вказаної ухвали здійснив реєстраційні дії, які призвели до вибуття майна із власності ОСОБА_2 , а саме: 25 березня 2021 року зареєстрував право власності на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 за ОСОБА_4 , а 03 липня 2020 року на житловий будинок та земельну ділянку по

АДРЕСА_4 - за ОСОБА_3 .

4. Позивач вважає, що дії відповідачів були спрямовані на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів - боргу за договорами позики.

5. Посилаючись на те, що дії державного реєстратора є протиправними, ОСОБА_1 просив суд скасувати державну реєстрацію права власності з одночасним припиненням прав власності:

- ОСОБА_3 на житловий будинок

АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_3 на земельну ділянку із кадастровим номером 6520381400:01:021:0031 по АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_5 ;

- ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_6 ;

- ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_3 .

6. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року, позов задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію права власності з одночасним припиненням права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_5 , на квартиру АДРЕСА_6 , на квартиру

АДРЕСА_3 , які були здійсненні на підставі рішень державного реєстратора Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Суханова Д. М. № 57379595, № 57379999, № 57379803 від 30 березня 2021 року. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі по 272,40 грн з кожного. В іншій частині позову відмовлено.

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації нерухомого майна за ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на існування арешту, застосованого ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27 червня 2017 року, у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови в реєстрації за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6520381400:01:021:0031 та будинок АДРЕСА_7 , оскільки така реєстрація фактично була проведена на підставі рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 14 лютого 2020 року.

8. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції оцінив дії ОСОБА_2 на предмет їх добросовісності та врахував вимоги пункту

6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент здійснення державної реєстрації), відповідно до яких наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно є підставою для відмови в державній реєстрації прав. За встановлених обставин суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора Суханова Д. М. № 57379595, № 57379999, № 57379803 від 30 березня 2021 року не відповідають вимогам закону, а державна реєстрація права власності на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 за ОСОБА_4 підлягає скасуванню.

9. Апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги

ОСОБА_2 , залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог, вказав, що дії ОСОБА_2 щодо відмови від права власності на квартири були спрямовані на уникнення звернення стягнення на це майно в рахунок погашення боргу перед позивачем, у випадку виконання відповідного рішення суду. Такі дії, з урахуванням застосованого судом обтяження всього його майна, є недобросовісними.

10. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Крижановський М. М., на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року.

11. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга

ОСОБА_4 , на рішення суду від 17 листопада 2025 року надійшла після закінчення апеляційного розгляду справи, обґрунтована тими самими обставинами, яким апеляційний суд вже надав оцінку у постанові від 16 лютого 2026 року, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 та доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є ідентичними і нових доводів апеляційна скарга ОСОБА_4 не містить.

12. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі частини п`ятої статті 370 ЦПК України.

13. У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат

Калугін Д. О., просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову в позові.

14. У касаційній скарзі ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Крижановський М. М., просить скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

15. У березні 2026 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат

Калугін Д. О., подав касаційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року.

16. У квітні 2026 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Крижановський М. М., подав касаційну скаргу на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2026 року.

17. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Крижановський М. М., на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2026 року, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у квітні 2026 року надійшли до Верховного Суду.

18. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Калугін Д. О., на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року.

19. Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

20. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Калугін Д. О., рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 16 лютого 2026 рокуєзастосування судами норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16 (пункт

1 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 задовго до накладення судом арешту на його майно відчужив майнові права на спірні квартири, а відтак не є власником цих квартир.

22. Вказує, що суди попередніх інстанцій помилково ототожнили запис про право власності на спірні квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 із фактичним правом власності, яке за договором купівлі-продажу майнових прав належить ОСОБА_4 .

23. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Крижановський М. М., ухвали Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2026 року є неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження.

24. Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про тотожність доводів апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не відповідає їх реальному змісту. Вказує, що апеляційна скарга

ОСОБА_4 містила самостійні доводи, яких не було в апеляційній скарзі ОСОБА_2 , зокрема щодо неналежного повідомлення ОСОБА_4 про розгляд справи; невручення йому копії рішення суду першої інстанції; проходження ним військової служби на час розгляду справи судом першої інстанції; стану його здоров`я після звільнення з військової служби; наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження; порушення оскарженим рішення суду прав ОСОБА_4 як добросовісного набувача.

25. У травні 2026 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Крижановський М. М., подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому погоджується з доводами, викладеними у цій касаційній скарзі.

26. Відзив мотивований тим, що внаслідок скасування рішень державного реєстратора, записи про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартири не будуть відновлені, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно взагалі буде відсутня реєстрація прав на ці об`єкти нерухомості за будь-якою особою. Це унеможливить звернення стягнення на спірні об`єкти нерухомості як майно ОСОБА_2 за можливим рішенням суду на користь ОСОБА_1 , що свідчить про обрання ОСОБА_1 неналежного способу захисту своїх прав.

27. У травні 2026 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат

Калугін Д. О., надіслав до Верховного Суду заяву, у якій погоджується з доводами, викладеними у касаційній скарзі ОСОБА_4 .

Обставини справи, встановлені судами

28. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27 червня 2017 року у справі № 766/10737/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 401 600 доларів США, задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та вжито, до набрання рішенням суду законної сили, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все майно, що перебуває у власності ОСОБА_2 .

Відомості про обтяження майна ОСОБА_2 на підставі вказаної ухвали суду внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

29 червня 2017 року.

29. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2017 року у справі № 766/10737/17 прийнято до провадження суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів та об`єднано її в одне провадження з позовом ОСОБА_1 .

30. В подальшому ОСОБА_1 збільшив свої вимоги у справі № 766/10737/17, а ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого

2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2

40 000 дол. США заборгованості за договором позики від 20 жовтня 2015 року та 692 400 дол. США пені за цим договором, залишено без розгляду за заявою позивача.

31. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 квітня 2020 року у справі № 766/10737/17 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

32. Із матеріалів реєстраційних справ, судами встановлено:

-16 липня 2017 року приватний нотаріус Нікодон О. О. на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 31 травня 2017 року, двох протоколів та однієї довідки ОСББ «Гірського,18» здійснив державну реєстрацію квартири АДРЕСА_1 , квартири АДРЕСА_2 , квартири АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 ;

-декларація про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 31 травня 2017 року свідчить, що замовником є ОСОБА_2 , він же є генеральним підрядником, а також виступав забудовником виконання реконструкції житлового будинку АДРЕСА_8 ;

-10 березня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора із заявою про відмову від свого права власності на зазначені квартири, у зв`язку з відсутністю в нього майнових прав на ці об`єкти нерухомості, з огляду на їх продаж за договором купівлі-продажу майнових прав;

- після подання ОСОБА_2 заяви про відмову від права власності на квартири по АДРЕСА_8 державному реєстратору надано договір купівлі-продажу майнових прав від 18 лютого 2017 року, відповідно до якого покупець ОСОБА_4 зобов`язується прийняти у власність, а продавець ОСОБА_2 зобов`язується передати у власність майнові права на об`єкт нерухомості (три однокімнатні квартири по АДРЕСА_8 ).

33. Рішеннями державного реєстратора Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Суханова Д. М. № 57379595, № 57379999, № 57379803 від 30 березня 2021 року здійснено реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

34. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

35. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_2 .

36. З огляду на межі касаційного оскарження визначені у статті 400 ЦПК України рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року та постанова Херсонського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року переглядаються Верховним Судом в межах доводів касаційної скарги ОСОБА_2 та в частині задоволених позовних вимог.

37. ОСОБА_2 , звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року, посилався на те, що:

- не існує судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів;

- фіктивним може бути лише правочин, який внаслідок фіктивності може бути визнаний недійсним;

- суд першої інстанції не зазначив, яке саме положення закону було порушено державним реєстратором і з яких підстав державний реєстратор повинен був відмовити у проведенні державної реєстрації;

- ОСОБА_4 виконав свої зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав, повністю сплативши вартість об`єкта будівництва, установлену цим договором, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги на перехід права власності на введений в експлуатацію об`єкт будівництва;

- майнові права є відмінними від права власності на майно, вони охороняються законом та не потребують державної реєстрації;

- для проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_4 надав повний перелік документів, визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», і будь-яких порушень в частині невідповідності поданих для реєстрації документів вимогам закону судом не встановлено;

- ОСОБА_2 в силу укладання договору купівлі-продажу майнових прав на спірні квартири не був і не міг бути власником цих квартир.

38. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову, апеляційний суд переглянув рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 , та встановивши, що

- 16 червня 2017 року за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на три квартири в будинку АДРЕСА_8 ;

- ухвалою суду від 27 червня 2017 року, яка набрала законної сили, у справі № 766/10737/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, застосовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все майно ОСОБА_2 ;

- заходи забезпечення позову не скасовані, а розгляд справи № 766/10737/17 не завершено;

- надавши оцінку добросовісності дії ОСОБА_2 щодо подання у 2021 році заяви про відмову від зареєстрованого права власності на квартири, дійшов висновку, що рішення державного реєстратора № 57379595, № 57379999, № 57379803 від 30 березня 2021 року, які призвели до зменшення обсягу майна ОСОБА_2 , не відповідають вимогам закону, а саме пункту

6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент здійснення державної реєстрації), відповідно до яких наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

39. Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог.

40. З урахуванням встановлених обставин, а також меж апеляційного та касаційного перегляду справи за скаргами ОСОБА_2 , оскаржені судові рішення не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16, від 23 листопада 2021 року у справі

№ 359/3373/16, на які посилався ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі.

41. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (див. зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

42. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

43. В межах доводів та вимог касаційної скарги ОСОБА_2 , які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для скасування оскаржених судових рішень.

44. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

45. За цих обставин, касаційну скаргу ОСОБА_2 необхідно залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року - без змін.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_4 .

46. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

47. Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

48. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

49. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

50. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

51. За змістом частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

52. Стаття 370 ЦПК України визначає порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятого ним судового рішення та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

53. Верховний Суд у постанові від 26 серпня 2020 року у справі

№ 320/7396/16-ц звертав увагу, що тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, мотивам особи, яка подає апеляційну скаргу після закінчення апеляційного розгляду справи, визначається шляхом логічного співставлення відповідних аргументів та їх змістовним співпадінням. При цьому, аналізуючи та співставляючи зміст відповідних аргументів, суду апеляційної інстанції слід виходити також зі змісту міжнародних зобов`язань України, зокрема, змісту статті 6 Конвенції, яка, серед іншого, передбачає повагу до судового рішення, що набрало законної сили, та не допускати задоволення апеляційної скарги, поданої згідно зі статтею 370 ЦПК України з підстав, які за своїм матеріально-правовим навантаженням не є суттєвими для вирішення конкретного спору.

Невідповідність (неповнота) мотивів постанови суду апеляційної інстанції поданій апеляційній скарзі надає апелянту право оскаржити відповідне судове рішення суду апеляційної інстанції до суду касаційної інстанції у встановлених законом випадках. При цьому таке порушення не обмежує іншу особу, яка має право подати апеляційну скаргу згідно зі статтею 370 ЦПК України, просити суд апеляційної інстанції розглянути відповідні мотиви, що їх викладено в апеляційній скарзі первісного апелянта і які не було належно розглянуто судом апеляційної інстанції під час розгляду первісної апеляційної скарги/скарг.

Аналогічне правило діє і у тому випадку, якщо судове рішення суду апеляційної інстанції містить опис аргументів первісного скаржника в описовій частині власного судового рішення, але не містить висновків суду апеляційної інстанції як результату судового розгляду таких аргументів.

54. Постановляючи оскаржену ухвалу від 19 березня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що доводи апеляційних скарг ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , є ідентичними, нових доводів апеляційна скарга ОСОБА_4 , не містить, а тому наявні передбачені частиною п`ятою статті 370 ЦПК України підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року.

55. Верховний Суд не може в повній мірі погодитись з цим висновком апеляційного суду.

56. 06 березня 2026 року, тобто після закінчення апеляційного розгляду справи, ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Крижановський М. М., подав апеляційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року, в якій посилався на те, що:

- суд порушив право ОСОБА_4 як добросовісного набувача на мирне володіння майном;

- державний реєстратор не має повноважень оцінувати правочини (договори) на предмет їх відповідності закону, а лише перевіряє наявність підстав для реєстрації, справжність підписів та відсутність суперечностей між заявленими правами та вже зареєстрованими;

- у разі звернення третьої особи (не сторони договору) з метою захисту прав та інтересів кредитора належним та ефективним способом захисту є вимога про визнання недійсним правочину, як фраудаторного;

- договір купівлі-продажу майнових прав не був визнаний недійсним рішенням суду і чинним законодавством прямо не встановлена недійсність цього договору;

- ОСОБА_4 не брав участі у судових засіданнях в суді першої інстанції, оскільки проходив військову службу, внаслідок чого був позбавлений можливості належим чином реалізувати свої процесуальні права.

57. Ці доводи наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_4 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року не були предметом оцінки апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 та ухвалення постанови від 16 лютого 2026 року.

58. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на підставі частини п`ятої статті 370 ЦПК України, а тому касаційну скаргу ОСОБА_4 необхідно задовольнити, ухвалу Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2026 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року.

59. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду