ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/1856/22

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Бомонд Плюс" (далі - ПП "Бомонд Плюс", боржник);

визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (далі - ТОВ "Овіс Трейд", кредитор) на загальну суму 1 207 520,07 грн;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядника майна.

2. Ухвалою від 23.10.2024 в попередньому засіданні господарський суд визнав розмір грошових вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а саме:

- ТОВ "Овіс Трейд" на загальну суму 1 207 520,07 грн (з яких 1 066 906,52 - основний борг, 14 389,55 грн - судового збору у справі № 922/1856/22, 30 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/1856/22, 24 224 судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у цій справі та 72 000 грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно із статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства);

- ПрАТ "Харківенергозбут" на суму 14 410,55 грн та 4 844 грн судового збору;

- Головного управління ДПС у Харківській області на суму 5 879,02 грн та 4 844 грн судового збору.

3. Постановою місцевого господарського суду від 27.11.2024, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна ПП "Бомонд Плюс" арбітражного керуючого Кошовського С.В. (свідоцтво № 923 від 14.05.2013);

визнано банкрутом ПП "Бомонд Плюс" та відкрито ліквідаційну процедуру;

призначено ліквідатором ПП "Бомонд Плюс" (код ЄДРПОУ 32435728) арбітражного керуючого Кошовського С.В.

4. Ухвалою від 09.04.2025 місцевий господарський суд замінив кредитора у справі № 922/2681/24 ТОВ "Овіс Трейд" (код ЄДРПОУ 34392042) його правонаступником - ФОП Поповим О.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 1 207 520,07 грн (з яких: 879 552,02 - основний борг, 68 275,41 грн - інфляційних збитків, згідно рішення суду у справі № 922/1856/22, 69 794,19 грн - інфляційних збитків, нарахованих після набрання рішенням суду законної сили, за весь час прострочення зобов`язання, 11 476,21 грн - 3% річних, згідно рішення суду у справі № 922/1856/22, 37 808,69 грн - інфляційних збитків, нарахованих після набрання рішенням суду законної сили за весь час прострочення зобов`язання, 14 389,55 грн - судового збору у справі № 922/1856/22, 30 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/1856/22, 24 224 судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 72 000 грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно із статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ)).

5. 26.11.2025 до суду першої інстанції надійшла заява Попова О.В. про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі № 922/1856/22 за нововиявленими обставинами, в якій він просив суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/1856/22 від 24.01.2023 року та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог ТОВ "Овіс Трейд" до ПП "Бомонд Плюс" про стягнення 959 303,64 грн. відмовити у повному обсязі.

6. В обґрунтування заяви Попов О.В. посилається на Висновок експертів № 494/1-14/25 за результатами проведення комісійного комп`ютерно - технічного дослідження, яке було проведене Науково - дослідницьким центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності на замовлення ФОП Попова О.В.

7. Ухвалою від 27.01.2026 Господарський суд Харківської області відмовив в задоволенні заяви Попова О.В. (вх. №17 від 26.11.2025) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі № 922/1856/22.

8. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що:

- рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі № 922/1856/22 стягнуто з ПП "Бомонд Плюс" (код ЄДРПОУ 32435728) на користь ТОВ "Овіс Трейд" (код ЄДРПОУ 34392042) 879 552,02 грн боргу за фактично спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №ПЕ-213/21 від 23.06.2021, 68 275,41 грн інфляційних збитків, 11 476,21 грн 3% річних, 14 389,55 грн судового збору, 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. 23.02.2023 зазначене рішення набрало законної сили;

- постановою місцевого господарського суду від 27.11.2024 у справі № 922/2681/24 серед іншого визнано банкрутом ПП "Бомонд Плюс" та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ПП "Бомонд Плюс" (код ЄДРПОУ 32435728) арбітражного керуючого Кошовського С.В. (свідоцтво № 923 від 14.05.2013);

- 05.03.2025 між кредитором ТОВ "Овіс Трейд" та ФОП Поповим О.В. укладено договір про відступлення права вимоги, за змістом якого ТОВ "Овіс Трейд" відступило свої право вимоги до боржника у повному обсязі новому кредитору ФОП Попову О.В., а також права кредитора у справі про банкрутство № 922/2681/24, за заявою ТОВ "Овіс Трейд" до ПП "Бомонд Плюс", яка розглядається Господарським судом Харківської області;

- право вимоги первісного кредитора до боржника - ПП "Бомонд Плюс" у справі про банкрутство № 922/2681/24 підтверджується ухвалою Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі про банкрутство від 09.08.2024 та рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/1856/22 від 24.01.2023 (п. 1.3 Договору);

- у справі № 922/2681/24 відбулась заміна кредитора ТОВ "Овіс Трейд" (код ЄДРПОУ 34392042) на його правонаступника - ФОП Попова О.В (РНОКПП НОМЕР_1 ) з вимогами до боржника ПП "Бомонд Плюс" на суму 1 207 520,07 грн;

- в межах провадження у справі № 922/1856/22 ФОП Попов О.В. з відповідною заявою про заміну сторони не звертався, тому процесуальної заміни учасника позовного провадження в справі № 922/1856/22 не відбулось.

9. Суд врахував заміну ТОВ "Овіс Трейд" на ФОП Попова О.В. та відповідне правонаступництво у зобов`язанні, але не встановив перешкод щодо участі первісного кредитора боржника ТОВ "Овіс Трейд" як позивача в цій справі та врахування його правової позиції в цьому провадженні щодо перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 за нововиявленими обставинами по справі № 922/1856/22;

10. Щодо клопотання ТОВ "Овіс Трейд" про залучення до участі у справі № 922/1856/22 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача АТ "Харківобленерго", суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки будь-який результат розгляду цієї заяви про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 за нововиявленими обставинами у справі № 922/1856/22 не впливатиме на права або обов`язки АТ "Харківобленерго".

11. Суд зазначив, що у цій справі заявник як на нововиявлену обставину посилається на відомості, встановлені експертним дослідженням від 19.09.2025, однак зазначений Висновок експертів був складений вже після ухвалення судового рішення, про перегляд якого просить заявник.

12. Тому заявник фактично намагається підмінити поняття нововиявленої обставини новим доказом, який не був поданий ним до суду першої інстанції, однак позивач не був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи під час розгляду справи по суті для перевірки автентичності електронних доказів, якщо мав сумніви щодо їх дійсності. Крім того, доводи заявника зводяться до тверджень про підроблення (фіктивність) доказів, покладених в основу судового рішення.

13. Крім того, місцевий господарський суд звернув увагу, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 320 ГПК України, підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з фальшивістю доказів є встановлена вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, фальшивість письмових, речових чи електронних доказів.

14. Наразі заявником не надано відповідного вироку або ухвали суду в кримінальній справі, якими було б встановлено факт підроблення спірних електронних файлів чи актів.

15. Постановою від 12.03.2026 Східний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ФОП Попова О.В. (вх.№278Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2026 у справі № 922/1856/22 залишив без задоволення;

ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2026 у справі №922/1856/22 залишив без змін.

16. Апеляційний господарський суд мотивував постанову, зокрема, тим, що:

- судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач не був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи під час розгляду справи по суті для перевірки автентичності електронних доказів, якщо мав сумніви щодо їх дійсності;

- неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи на думку колегії суддів не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав;

- правонаступництво передбачає перехід до нового учасника (правонаступника) всіх прав та обов`язків сторони, включаючи обов`язки, що випливають із їх попереднього невиконання або неналежного виконання, тобто правонаступник набуває процесуальних обов`язків, які виникли, але не були виконані попередником, у зв`язку з чим, обставина, зазначена заявником, встановлена на підставі висновку експерта, який не був своєчасно поданий особою, правонаступником якої він є, не є нововиявленою, що узгоджується з висновком суду першої інстанції.

- позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладена в постанові від 21.10.2020 у справі № 726/938/18, не є застосовною у цій справі оскільки, в межах справи № 726/938/18, судом встановлено факт того, що обставина недійсності страхового сертифіката "Зелена карта" не була і не могла бути відома позивачу на час розгляду справи та ухвалення судом рішення, при цьому в межах справи № 922/1856/22 встановлено протилежне;

- доводи скаржника фактично ґрунтуються на безпідставному ототожненні двох різних підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої статті 320 ГПК України та без урахування скаржником того, що визначена пунктом 2 частини другої цієї статті підстава виникає виключно в разі встановлення факту фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що підтверджено вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, чого наразі скаржник не довів і матеріали справи не містять;

- докази на підтвердження родинних стосунків між заявником та колишнім учасником ТОВ "Бомонд плюс", які були надані в ході перегляду рішення за нововиявленими обставинами, не мають значення в умовах висновку про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

17. ФОП Попов О.В. 31.03.2026, засобами електронного зв`язку, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі №922/1856/22.

18. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/1856/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я.↗, суддя - Васьковський О.В.↗, суддя - Огороднік К.М.↗, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026.

19. 06.04.2026 ТОВ "Овіс Трейд" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Попова О.В.

20. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2026 витребувано матеріали справи №922/1856/22, відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Попова О.В., на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 до надходження матеріалів справи №922/1856/22 до Верховного Суду.

21. 06.07.2026 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на запита надійшли матеріали справи № 922/1856/22.

22. Ухвалою від 27.07.2026 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 922/1856/22 за касаційною скаргою ФОП Попова О.В. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2026;

ухвалив здійснити перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 27.01.2026 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі № 922/1856/22 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи;

надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 18.08.2026.

23. Від ліквідатора Кошовського С.В. 19.08.2028 до Верховного Суду надійшли письмові пояснення, в яких заявник зазначив, що обставини, на які посилається скаржник, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

24. Суддя Погребняк В.Я.↗ перебував у відпустці з 31.07.2026 до 28.08.2026 та з 29.08.2026 до 30.08.206 /наказ В.о. голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2026 № 3600/0/5-26/; суддя Васьковський О.В.↗ перебував у відпустці з 31.07.2026 до 01.09.2026 /наказ В.о. голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2026 № 3599/0/5-26/.

25. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.07.2026 №4928-IX), з огляду на обставини зазначені в пунктах 20, 21, 24 цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 922/1856/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(ФОП Попов О.В.)

26. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що:

- суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, передбачені статті 13, пункту 2 частини першої статті 42, частини першої статті 56, частин першої, п`ятої, восьмої статті 197, частини четвертої статті 236 ГПК України, що призвело до ухвалення незаконного рішення, оскільки заявника було фактично позбавлено можливості реалізувати право на участь у судовому засіданні та на професійну правничу допомогу, а суд, не забезпечивши належних умов для проведення відеоконференції, не з`ясував причин технічних перешкод, не перевірив технічну можливість їх усунення та безпідставно розглянув справу за відсутності представника, чим істотно порушив принципи змагальності сторін, рівності учасників процесу та гарантії права на справедливий суд;

- суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, передбачені статтями 86, 91, 236, 320 ГПК України, що призвело до ухвалення незаконного рішення, оскільки неправильно визначив правову природу заявлених обставин, безпідставно ототожнив їх із переоцінкою доказів та застосував до спірних правовідносин виключно пункт 2 частини другої статті 320 ГПК України, фактично проігнорувавши підставу, передбачену пунктом 1 цієї норми, не врахував правові висновки Верховного Суду щодо розмежування нововиявлених обставин і нових доказів, а також не надав належної оцінки встановленим фактичним даним, які спростовують обставини, покладені в основу судового рішення, що унеможливило повний, всебічний та об`єктивний розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

27. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

30. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

31. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300, Верховний Суд вважає прийнятними касаційну скаргу щодо доводів, зазначених в пункті 26 описової частини цієї постанови.

32. Предметом судового розгляду є питання щодо наявності/відсутності правових підстав для перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі № 922/1856/22 за нововиявленими обставинами.

33. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів Верховного Суду враховує таке.

34. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

35. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді.

36. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

37. Передбачений нормами глави 3 Розділу IV ГПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.

38. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

39. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

40. Крім того, колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, за змістом якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

41. Звертаючись до категорії "істотності", Верховний Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17).

42. Суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти росії").

43. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

44. Водночас, вирішення питання чи правильно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в межах розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

45. Отже, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;

- має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи, оскільки якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду;

- існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

- не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

46. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підкріплюються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть слугувати підґрунтям для перегляду судового рішення, як це відбувається у зв`язку з нововиявленими обставинами.

47. Згідно із частиною четвертою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

48. Отже, не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14.04.2021 (пункт 6.38), від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17).

49. Процесуальні порушення під час розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, але можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

50. Обставини, які виникли чи змінилися після винесення судом рішення, також не можуть визнаватися нововиявленими.

51. Такі висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, наприклад, у постановах від 23.11.2021 в справі № 908/1727/19, від 15.10.2024 у справі № 914/1353/16.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

52. Скаржник як на нововиявлену обставину посилається на фальсифікацію позивачем доказів, що підтверджується висновком експертів № 494/1-14/25 за результатами проведення комісійного комп`ютерно - технічного дослідження, що була проведена Науково-дослідницьким центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності на замовлення ФОП Попова О.В.

53. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що заява ФОП Попова О.В. фактично спрямована на переоцінку доказів, досліджених судом під час розгляду справи.

54. Колегія суддів, оцінюючи доводи скаржника, дійшла про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для перегляду рішення місцевого суду за нововиявленими обставинами, зокрема, з огляду на таке.

55. За наявними в Єдиному державному реєстрі судових рішень судовими рішеннями вбачається, що скаржник звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, зазначав про те, що файли (акти приймання-передачі електричної енергії), які стали основою судового рішення були скомпільовані з різних графічних елементів у жовтні 2022 року, оскільки в таких файлах наявна можливість змінювати місце розташування дат, підписів, що, в свою чергу, свідчить про фальсифікацію документів.

56. Водночас, суд апеляційної інстанції ухвалою від 15.07.2025 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Попова О.В., (вх. № 1560Х від 08.07.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі № 922/1856/22, оскільки суд на підставі Договору про відступлення права вимоги від 05.03.2025 встановив, що заявником набуто право вимоги саме прав кредитора у справі про банкрутство № 922/2681/24, а не як сторона спірних правовідносин.

57. Зазначена ухвала від 15.07.2025 в касаційному порядку не оскаржувалося. Рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2024 в апеляційному та касаційному порядку також не переглядалося.

58. Проаналізувавши доводи скаржника та висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, Верховний Суд зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильному застосуванні положень статті 320 ГПК України та відповідають правовим позиціям, викладеним у цій постанові, оскільки розглядаючи заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суди дослідили та надали належну правову оцінку обставинам, на які посилалася сторона як на нововиявлені для підстави перегляду, встановив скрізь призму статті 320 ГПК України, що ці обставини не є нововиявленими та не впливають на правильність вирішення справи, не змінюють змісту прийнятого у справі судового рішення.

59. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта не має заздалегідь установленої сили та оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами статті 86 цього Кодексу. Висновок експертів № 494/1-14/25 за результатами проведення комісійного комп`ютерно - технічного дослідження, що була проведена Науково-дослідницьким центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності, є доказом, який міг бути отриманий та поданий відповідачем до суду першої інстанції під час розгляду справи, проте цього зроблено не було. При цьому вирок суду, що набрав законної сили, у розумінні пункту 2 частини другої статті 320 ГПК України заявником не надано.

60. З огляду на зазначене, Суд звертає увагу і на те, що висновок експерта є окремим доказом у справі, висновок експерта не має заздалегідь установленої сили та оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами статті 86 ГПК України, висновок експерта не є вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження, наявність сумнівів щодо підписання відповідних доказів, не має того істотного характеру (обов`язкової ознаки нововиявленої обставини у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України), який міг би спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, зміст судового рішення був би іншим, оскільки рішення обґрунтовано й іншими доказами, оцінені судами у порядку статті 86 ГПК України.

61. Відтак, намагання скаржника переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами є фактично намаганням його повторного перегляду у процесуальний спосіб та з наданнями повторної оцінки доказів, що є властивим не для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а в порядку апеляційного оскарження.

62. Щодо посилання скаржника на ухвалення незаконного рішення, оскільки заявника було фактично позбавлено можливості реалізувати право на участь у судовому засіданні та на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, зокрема, з огляду на таке.

63. Відповідно до частини одинадцятої статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

64. ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

65. Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 16.03.2026 у справі № 128/1272/18 виснував, що відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

66. Водночас, підлягає врахуванню правовий висновок Верховного Суду у постановах від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 02.07.2026 у справі № 908/1562/25, за змістом якого якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

67. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

68. За змістом постанови апеляційного суду та наявними матеріалами справи вбачається, що копія ухвали суду від 17.02.2026 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду доставлена до електронних кабінетів заявника, позивача та представника відповідача 18.02.2026 (довідки про доставку електронного листа наявні в томі 3, а. с. 70 - 72), у зв`язку з чим, враховуючи положення частини шостої статті 242 ГПК України, копія ухвали вважається врученою 18.02.2026. Тобто учасники справи були повідомлені про час і місце розгляду справи.

69. У зв`язку з відсутністю електронного кабінету у відповідача, копія ухвали суду від 17.02.2026 направлена на адресу його місцезнаходження, листом з рекомендованим повідомленням. Конверт з рекомендованим повідомленням повернувся на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

70. Частиною дванадцятою статті 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

71. Водночас, згідно з усталеною судовою практикою та позицією ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.

72. 06.03.2026 від представника ФОП Попова О.В. через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про проведення судового засідання 12.03.2026 у справі № 922/1856/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису за допомогою сервісу https://vkz.court.gov.ua/, яку суд задовольнив ухвалою від 09.03.2026.

73. За результатами розгляду зазначеної заяви апеляційний суд ухвалою від 09.03.2026, зокрема, задовольнив Заяву представника ФОП Попова О.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; ухвалив відеоконференцію провести з використанням програмного забезпечення ВКЗ через Електронний кабінет учасника справи (https://vkz.court.gov.ua/).

74. Водночас, за змістом зазначеної ухвали апеляційного суду вбачається, що суд апеляційної інстанції попередив учасників справи, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Також суд зазначив, що у разі виникнення обставин зумовлених військовою агресією проти України та які об`єктивно унеможливлюють проведення судового засідання у призначений час, судове засідання може бути відкладено.

75. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не визнавав явку представників обов`язковою та звернув увагу заявника на те, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

76. При цьому, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову у цій справі встановив, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін цього спору, в яких останні висловили свою позицію щодо оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.

77. Враховуючи вищенаведене та те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а скаржник не був позбавлений права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні безпосередньо, а також із залученням будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, встановлених ГПК України, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції вважав можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

78. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не забезпечив належних умов для проведення відеоконференції, не з`ясував причин технічних перешкод, не перевірив технічну можливість їх усунення та безпідставно розглянув справу за відсутності представника, чим істотно порушив принципи змагальності сторін, рівності учасників процесу та гарантії права на справедливий суд є безпідставними та зводяться виключно до незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції щодо цього питання.

79. Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України, на порушення якого посилається заявник касаційної скарги, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

80. Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі не зазначив, які саме обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не були встановлені судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи, внаслідок незабезпечення можливості участі представника відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

81. Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне відзначити, що такі концептуальні підходи щодо процедури поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження узгоджуються з практикою усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

82. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

83. Інші доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судами попередніх інстанцій, та спрямовані на їх переоцінку, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

84. Суть викладених у касаційній скарзі доводів зводиться власного тлумачення наведених в оскаржуваних судових рішеннях висновків із посиланням на їх невідповідність висновкам Верховного Суду та свідчить про спонукання до здійснення переоцінки фактичних обставин щодо їх вжиття на свою користь, що мало б наслідком ухвалення протилежного судового рішення з цього питання.

85. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування ухвалених судами попередніх інстанцій рішень, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази, вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

86. Отже, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримали підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

87. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

88. Частиною першою статті 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

89. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

90. У зв`язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-