ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 320/3047/23

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» (далі - ТОВ «Фірма «Дісна») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2022 року №6864/15-32-09-04-18/31566495, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28179086,70 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Стягнуто на користь ТОВ «Фірма «Дісна» сплачений судовий збір у розмірі 26840 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС в Одеській області.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС в Одеській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року. Витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу.

Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

Зокрема ГУ ДПС в Одеській області зазначає про те, що предметом розгляду справи є податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом на підставі проведеної фактичної перевірки, згідно Наказу від 1 вересня 2022 року № 2784-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ФІРМА "ДІСНА"» (код ЄДРПОУ 31566495)», який винесено на підставі визначених підпунктом 191.1.4 пункту 191.1 статті 191, підпунктом 191.1.14 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України (далі - ПК України) функцій та у відповідності до вимог підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Контролюючий орган наполягає, що предметність та визначення предмета доказування та сутність норми матеріального права підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України була невірно трактована, при прийнятті судових рішень, ГУ ДПС в Одеській області під час слухання у відкритому засіданні у судах першої та апеляційної інстанцій у повній мірі було зазначено щодо наведеної судової практики у вигляді висновків Верховного Суду щодо відповідної предметності. Відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій щодо відповідного предмета оскарження у межах цієї справи не взято до уваги численну практику, що зазначалась контролюючим органом, та яка саме свідчить про правомірність дій контролюючого органу в межах предмету спору.

Так, судами попередніх інстанцій не взято до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 6 листопада 2025 року у справі №420/9909/23, в якій зазначено, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

ТОВ «Фірма «Дісна», скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Фірма «Дісна» є юридичною особою, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом господарської діяльності є оптова торгівля напоями (код КВЕД 46.34).

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Фірма «Дісна» отримано ліцензії, а саме: на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) (переоформлення) №100553 від 9 грудня 2019 року, видана ДПС України з додатками за місцем розташування філій; на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі №990209202100035 від 14 квітня 2021 року, видана ГУ ДПС у м. Києві з додатками за місцем розташування філій.

Для здійснення господарської діяльності позивачем створено Дніпропетровську, Одеську та Харківську філії, а також відкрито склади, зокрема, у м. Львів, м. Одеса та м. Дніпро, де зберігаються алкогольні напої.

Одеська філія ТОВ «Фірма «Дісна» зареєстрована в ЄДРПОУ (код ВП ЄДРПОУ 33546617), розташована за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, буд. 38, основний вид діяльності - код КВЕД 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями, та тютюновими виробами.

Для здійснення господарської діяльності Одеська філія використовує вказане приміщення за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, буд. 38, а також склад для зберігання алкогольних напоїв, які в подальшому, зокрема передаються на реалізацію, який розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, буд. 3/5, літ. «А», площею 500,00 кв.м., що орендується з 20 квітня 2018 року на підставі Договору оренди нерухомого майна від 20 квітня 2018 року №200416, укладеного між ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» та ТОВ «Фірма «Дісна».

Про використання ТОВ «Фірма «Дісна» вказаних приміщень, Товариство повідомляло контролюючий податковий орган, в якого перебуває на обліку шляхом направлення повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Складське приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, буд. 3/5, літ. «А», яке використовується Одеською філією ТОВ «Фірма «Дісна», на підставі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) № 100553 від 24 жовтня 2017 року, внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, що підтверджується Довідкою про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання Серії АП № 148852 від 24 січня 2020 року.

Вказане складське приміщення (нежитлові приміщення) орендується ТОВ «Фірма «Дісна» на підставі Договору оренди нерухомого майна від 1 квітня 2021 року №010421, укладеного з ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ». Належність даного складського приміщення на праві власності орендодавцю - ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» підтверджується Інформаційною довідкою №309646185 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого станом на 13 вересня 2022 року.

Відповідно до Наказу ГУ ДПС в Одеській області №2784-П від 1 вересня 2022 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Фірма «Дісна» (код ЄДРПОУ 31566495), на підставі підпунктів 19-1.1.4, 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, призначено проведення перевірки господарської одиниці позивача за адресою: м. Одеса, Генерала Цветаєва, буд. 3/5, літ. «А» за період з 1 січня 2021 року по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявність ліцензій, свідоцтва.

ГУ ДПС в Одеській області надіслало позивачу запит від 1 вересня 2022 року про надання документів, а саме: інформації щодо залишків підакцизної продукції у розрізі найменувань станом на початок перевірки; інформації щодо залишків підакцизних товарів у розрізі найменувань станом на початок місяця, починаючи з 1 січня 2021 року; копій ліцензій, довідок, дозволів на підставі яких здійснюється діяльність у сфері обігу підакцизних товарів та документів, які стали підставою для їх отримання; копій прибуткових та видаткових накладних, ТТН на підакцизний товар за період з 1 січня 2021 року по дату початку проведення фактичної перевірки; розрахункових документів, які підтверджують оплату за отриманий підакцизний товар; оборотно-сальдових відомостей по рахункам 203, 361, 631, 28, 10, 02 на дату початку проведення фактичної перевірки; копій наказів про призначення посадових осіб та матеріально-відповідальних осіб підприємства; інших документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки.

Також, податковим органом надіслано ТОВ «Фірма «Дісна» вимогу від 1 вересня 2022 року, в ході фактичної перевірки, забезпечити доступ фахівців контролюючого органу до території, приміщень та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Позивачем надано ГУ ДПС в Одеській області документи, які були витребувані останнім та проведено інвентаризацію залишків товарів в Одеській філії, за наслідками якої, супровідним листом від 9 вересня 2022 року надіслано відповідачу інвентаризаційний опис від 8 вересня 2022 року, за результатами інвентаризації залишків товарів в Одеській філії, проведеної комісією в присутності фахівців управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області та матеріально відповідальної особи позивача (комірника).

Контролюючим органом проведено фактичну перевірку ТОВ «Фірма «Дісна» з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального, а саме складу, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, буд. 3/5, літ. «А», за результатами якої 12 вересня 2022 року складено Акт №7123/15-32-09-04-13/31566495 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано такі обставини та порушення.

До перевірки надано: ліцензії №100553 та №990209202100035; витяг з ЄДРПОУ; копії наказів про призначення керівників філій; Довідку про внесення місць зберігання алкогольних напоїв; Договір оренди №010421; копії накладних на переміщення та ТТН.

Перевіркою встановлено, що, відповідно до наданих ТОВ «Фірма «Дісна» накладних на внутрішнє переміщення та товарно-транспортних накладних, встановлено переміщення алкогольних напоїв із пункту навантаження: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 47, в пункт розвантаження: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, склад №1.

Згідно Акта перевірки, у період з 1 січня 2021 року по 9 вересня 2022 року за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, склад №1, місце зберігання не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Таким чином, порушені вимоги статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», а саме зберігання алкогольних напоїв в місці не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Враховуючи зазначене, за результатами перевірки сформовано висновок, що за порушення статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» передбачено відповідальність згідно зі статтею 17 вищезазначеного Закону.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, ТОВ «Фірма «Дісна» подало до ГУ ДПС в Одеській області заперечення на Акт перевірки від 20 вересня 2022 року №1448.

У запереченнях ТОВ «Фірма «Дісна» вказано, що згідно з наданої до перевірки Довідки про внесення місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру, місце зберігання за адресою: вул. Генерала Цветаєва, 3/5, літера А, у місті Одесі внесено до Єдиного реєстру та відповідає адресі місця перевірки. У відповідності до наданого до перевірки Договору оренди нерухомого майна від 1 квітня 2021 року, Товариство винаймає склад за вказаною вище адресою у ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ». При цьому, адреса з приміткою «склад № 1» зазначена умовно тільки в товарно-транспортних накладних, а в накладних на внутрішнє переміщення - відсутня. До того ж, в Акті перевірки вказано накладну за № ПФ-0012544 від 5 липня 2021 року на суму вартості алкогольних напоїв - 907224,08 грн, проте, такої накладної позивач не виписував та її фактично не існує. Більш того, під час здійснення фактичної перевірки представники податкового органу були допущені на склад, зокрема були присутні при проведенні інвентаризації, та пересвідчились, що саме там у місці зберігання, внесеному до Єдиного реєстру, знаходяться залишки алкогольних напоїв, зазначені у наданих накладних та в наданому інвентаризаційному описі, з урахуванням видаткових операцій за період, який перевірявся. Відтак, умовно зазначена назва пункту розвантаження в ТТН, що у даному випадку не змінює відповідності такого пункту місцю зберігання, у той час, коли переміщення алкогольних напоїв на склад (місце перевірки) також підтверджується накладними на внутрішнє переміщення, інвентаризаційним описом тощо, не дає підстав для сумнівів у переміщені алкогольних напоїв в даному випадку саме до місця зберігання. При цьому, ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» листом від 19 вересня 2022 року №31 підтверджено, що на підставі Договору оренди нерухомого майна від 1 квітня 2021 року №010421 ТОВ «Фірма «Дісна» орендує приміщення площею 500 кв.м., розташоване на першому поверсі будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, літера А. При цьому, ТОВ «БІ-ДЖІ РІЕЛТІ» невідомо про існування приміщення (споруди) «склад №1» за вказаною адресою. Таке приміщенням за ним не зареєстровано та не значиться.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у Протоколі засідання Комісії з питань розгляду заперечень платників податків та пояснень до актів перевірок від 4 жовтня 2022 року №93/15-32-09-04-16 зазначено, що представник контролюючого органу зазначив, що у наданих документах, адресу розвантаження містять лише ТТН, які були надані до накладних на внутрішнє переміщення, у самих накладних на внутрішнє переміщення пункт розвантаження не зазначається, але вказаний у ТТН відрізняється від фактичної адреси місця зберігання, а саме: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, літ. А, яке вказано у Довідці про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, наданої позивачем. Також, відповідач зазначив, що фактична перевірка здійснювалась за адресою зареєстрованого місця зберігання Підприємства, а саме: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, літ. А, також відмітив, що інвентаризація залишків підакцизної продукції проводилась за тією ж адресою. Під час розгляду заперечень позивача до Акта перевірки, представнику контролюючого органу ставилося питання щодо ідентичності підакцизної продукції вказаної в Акті інвентаризації із підакцизною продукцією вказаною позивачем у наданих накладних на внутрішнє переміщення. У відповідь було зазначено, оскільки в ТТН пункт розвантаження підакцизної продукції вказано за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, склад №1, то підакцизна продукція вказана у інвентаризаційному опису схожа на продукцію у наданих накладних на внутрішнє переміщення. Представник позивача неодноразово наголошував Комісії на тому, що зазначення у ТТН умовного позначення «склад №1» жодним чином не може свідчити про використання позивачем іншого місця зберігання ніж склад за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, літ. А, оскільки такого іншого місця не існує. У свою чергу, представник контролюючого органу підтвердив, що дійсно, внаслідок технічної помилки було вказано невірний номер накладної на внутрішнє переміщення від 5 липня 2021 року №ПФ-0012544.

Незважаючи на зазначене, за результатом розгляду заперечень позивача, контролюючий орган встановив не враховувати у результатах перевірки відомості щодо невірно вказаної накладної на внутрішнє переміщення та залишити без змін порушення, яке викладене в Акті, у зв`язку з ненаданням вагомих доказів щодо його спростування.

На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем 11 жовтня 2022 року прийнято податкове повідомлення-рішення №№6864/15-32-09-04-18/31566495, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28179086,70 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем 11 жовтня 2022 року податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Фірма «Дісна» звернулося до суду з цим позовом про визнання його протиправним та про його скасування.

Стосовно доводів у касаційній скарзі відповідача про те, що в основу наказу про проведення фактичної перевірки покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, відповідно до якого самостійною підставою для призначення фактичної перевірки є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, тобто норма цього пункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі, на виконання функцій контролюючого органу, визначених у зазначеній сфері, колегія суддів касаційної інстанції зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

У відповідності до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Як встановлено судами попередніх інстанцій в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, за приписами якого фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин, зокрема і у сфері виробництва та обігу пального.

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.54 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.

Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі №160/2357/21, від 8 грудня 2022 року у справі №140/2889/21, від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20, від 10 серпня 2020 року у справі №815/1978/18, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, від 7 листопада 2019 року у справі №140/391/19, від 20 березня 2018 року у справі №820/4766/17, від 22 травня 2018 року у справі №810/1394/16.

При цьому, необхідно зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Як вбачається з встановлених обставин справи, а також наказу №2784-П від 1 вересня 2022 року, контролюючий орган фактично призначив перевірку з метою здійснення функцій контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарів, запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

З урахуванням вище викладеного, Верховний Суд зазначає, що у межах цієї справи відповідачем у наказі було зазначена підставу для проведення фактичної перевірки у відповідності до вимог підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій, що відсутність у наказі №2784-П від 1 вересня 2022 року, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України підстав для проведення фактичної перевірки (не вказано, яка інформація була отримана щодо порушень з боку позивача) свідчить про не дотримання контролюючим органом порядку проведення фактичної перевірки позивача, у тому числі, щодо обґрунтування підстави її призначення.

Водночас судами попередніх інстанцій було також досліджено зміст порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, встановленого відповідачем під час фактичної перевірки позивача, яке стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на що було встановлено наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).

Стаття 1 Закону №481/95-ВР визначає такі поняття, зокрема: місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно статті 15 Закону №481/95-ВР, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, місце зберігання алкогольних напоїв Одеської філії позивача, де відповідачем проведена фактична перевірка, за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, літ «А», використовується ТОВ «Фірма «Дісна» на законних підставах, а саме (на підставі Договору оренди) та внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Внутрішнє переміщення алкогольних напоїв із пункту навантаження позивача: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 47 у пункт розвантаження: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, підтверджується накладними на внутрішнє переміщення та товарно-транспортними накладними, які надавалися позивачем до перевірки.

Підставою для висновку відповідача про використання позивачем місця зберігання не внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання стало те, що товарно-транспортні накладні містять в адресі пункт розвантаження м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, умовне позначення «склад № 1».

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що накладні на внутрішнє переміщення такого умовного позначення не містять, а пунктом розвантаження вказано: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5.

Тобто, в описовій частині Акта перевірки відповідачем безпідставно зазначено, що накладні на внутрішнє переміщення містять адресу: м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, склад №1.

При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що представники відповідача були присутні при проведенні фактичної перевірки та інвентаризації залишків товару в Одеській філії за відповідною адресою місця зберігання, внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Жодних документів (актів, довідок), які б підтвердили існування за вказаною адресою інших приміщень (складів), ніж те, що орендує позивач та яке внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, представниками контролюючого органу, які приймали безпосередню участь у перевірці/інвентаризації та перебували на вказаному об`єкті, - не складалися та до матеріалів перевірки не долучалися, як і не подавалися до суду на підтвердження своїх доводів і висновків.

Крім того, відповідач мав реальну можливість виявити невідповідність товарів, які зберігаються у місці зберігання, внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, де проводилася фактична перевірка, товарам, зазначеним у наданих до перевірки накладних на внутрішнє переміщення та товарно-транспортним накладним.

За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність висновків контролюючого органу про те, що у період з 1 січня 2021 року по 9 вересня 2022 року ТОВ «Фірма «Дісна» здійснювало зберігання алкогольних напоїв на загальну суму 28179086,70 грн у місці за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, склад №1, яке не внесене до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Отже, наведені відповідачем в Акті перевірки висновки, покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, є непідтвердженими та не можуть бути підставою для застосування до ТОВ «Фірма «Дісна» штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду враховує, що вказані вище у цій постанові помилкові висновки судів попередніх інстанцій щодо наказу контролюючого органу від №2784-П від 1 вересня 2022 року про проведення перевірки ТОВ «Фірма «Дісна», не спростовують факту протиправності податкового повідомлення-рішення від 11 жовтня 2022 року №6864/15-32-09-04-18/31566495, який встановлений судами першої та апеляційної інстанцій на підставі належних та допустимих доказів.

З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

За приписами частини першої, четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З урахуванням наведеного рішення Київського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2025 року та Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року підлягають зміні в частині мотивів задоволення позовних вимог, наведених у цій постанові Верховного Суду саме щодо правомірності призначення та проведення фактичної перевірки позивача, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,