ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/14311/25

1. 18.11.2025 Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - АТ "ДТЕК Західенерго", Товариство, постачальник послуг з балансування (ППБ), позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", Компанія, Оператор системи передачі (ОСП), відповідач) про стягнення з відповідача 2 269 585 847,13 грн заборгованості, з яких: 2 236 729 269,37 грн основного боргу; 19 185 588,70 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 13 670 989,06 грн, посилаючись на положення статей 525, 526, 530, 610, 612, 617, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України, чинного до 27.08.2025 (далі - ГК України), статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії", пунктів 1.1.2, 7.7.1, 7.7.4, 7.3.2, 7.8.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - НКРЕКП, Регулятор, Правила ринку відповідно).

2. Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням ПрАТ "НЕК "Укренерго" грошових зобов`язань за договором про участь у балансуючому ринку (ідентифікатор № 0424-04013, дата акцептування 27.05.2019) (далі - договір участі у балансуючому ринку від 27.05.2019, договір № 0424-04013), оскільки Компанія в установлені строки не сплатила вартості отриманої балансуючої електричної енергії за період травень - жовтень 2025 року, унаслідок чого позивачем нараховано 3 % річних за період із 11.06.2025 до 07.11.2025 у сумі 13 670 989,06 грн, а також інфляційні втрати за період із 11.06.2025 до 31.10.2025 у сумі 19 185 588,70 грн.

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 03.03.2026 (суддя Кирилюк Т. Ю.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 (головуючий - Шаратов Ю. А.↗, судді Бестаченко О. Л., Скрипка І. М.), позов задовольнив частково. Стягнув із ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь АТ "ДТЕК Західенерго" 2 226 043 947,25 грн основного боргу, 19 184 048,01 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 13 555 196,27 грн. Закрив провадження у справі № 910/14311/25 у частині позовних вимог про стягнення 10 685 322,12 грн на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з відсутністю предмета спору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

4. Рішення та постанова мотивовані частковою обґрунтованістю позовних вимог з огляду на те, що:

1) після 01.07.2024 для забезпечення розрахунків з учасниками ринку адміністратор ринку формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються адміністратором розрахунків (далі - АР) на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем. Тобто до 01.07.2024 передбачався платіжний документ, а після 01.07.2024 - декадний звіт;

2) за змістом пункту 7.7.4 глави 7.7 "Терміни формування звітів та рахунків" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка, тобто після 01.07.2024 це стосується дати оплати платіжного документа, яким є декадний звіт, що, як і рахунок, підтверджує суму поточного зобов`язання. З огляду на встановлений пунктом 7.7.4 Правил ринку строк оплати виставлених відповідачу рахунків, а, починаючи з 01.07.2024, - строк сформованих (виставлених) декадних звітів як платіжних документів, початок прострочення оплати вартості балансуючої електричної енергії визначається окремо за кожним сформованим декадним звітом (схожі висновки викладено у пунктах 31, 32 постанови Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24);

3) пункти 7.2.1 та 7.2.2 глави 7.2 "Розрахунки за балансуючу енергію та ДП" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку регламентують забезпечення на рахунку ескроу ППБ (позивача) наявності коштів для оплати послуг відповідача і перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача, а не порядок оплати послуг, наданих ППБ (позивачем) на користь ОСП (відповідача) (схожий висновок викладено у пункті 78 постанови Верховного Суду від 09.04.2026 у справі № 910/6071/25). Натомість порядок поточної оплати АР на користь постачальника послуг з балансування (далі - ППБ) визначено пунктами 7.7.1, 7.7.4 Правил ринку, відповідно до яких оплаті підлягають декадні звіти, а не місячні звіти на підставі акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії;

4) умови договору участі у балансуючому ринку від 27.05.2019 не ставлять здійснення оплати відповідачем за поставлену електричну енергію для врегулювання небалансів у залежність від здійснення оплати позивачем за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0424-03013.

При цьому суд першої інстанції відхилив доводи Компанії про відсутність прострочення виконання нею зобов`язань за договором про участь у балансуючому ринку з огляду на порушення Товариством зобов`язань зі своєчасної оплати послуг відповідача за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0424-03013, оскільки наявність між сторонами інших договірних відносин, та, як наслідок, інших узгоджених зобов`язань не впливає на обов`язок оператора системи передачі(далі - ОСП) вчасно і відповідно до умов договору та норм чинного законодавства України здійснювати оплату послуг за договором про участь у балансуючому ринку.

Водночас при здійсненні перевірки розрахунку позовних вимог суд першої інстанції встановив помилковість деяких нарахувань. Зокрема, позивач не врахував, що коли останній день оплати припадає на вихідний день, то таке зобов`язання переноситься на перший робочий день. Отже, позивач помилково визначив початок прострочення за такими зобов`язаннями: за третю декаду травня 2025 року - прострочення почалося не з 11.06.2025, а з 12.06.2025; за третю декаду липня 2025 року - прострочення почалося не з 11.08.2025, а з 13.08.2025. Разом із тим позивач неправильно визначив суму заборгованості за травень, червень і вересень 2025 року за кожен місяць окремо, на яку здійснено нарахування за період, наведений у розрахунку.

Також місцевий господарський суд встановив, що після відкриття провадження у справі відповідач погасив частину основного боргу у сумі 10 685 322,12 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 27.11.2025 № 000007486 на суму 4 135 396,54 грн, від 02.01.2026 № 000008115 на суму 6 549 925,58 грн. Як наслідок, суд першої інстанції виснував про наявність передбачених пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення 10 685 322,12 грн заборгованості, тобто у зв`язку з відсутністю предмета спору.

5. Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати у частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 4 243 975,55 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 772 022,55 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, наголошуючи на:

1) наявності підстав для відступлення від урахованих судами при вирішенні цього спору висновків щодо застосування положень пункту 7.7.4 та пунктів 7.2.1, 7.2.2 Правил ринку, викладених у пунктах 31, 32 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24 та в пунктах 78, 80 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2026 у справі № 910/6071/25 відповідно, яке (відступлення) відповідач аргументує тим, що Правила ринку передбачають обов`язок відповідача щодо перерахування коштів позивачу виключно за місячним звітом - відповідно до акта купівлі-продажу, який оформлюється раз на місяць "з урахуванням даних місячного звіту" (абзаци 4, 6 пункту 7.2.2 Правил ринку), тоді як із абзацу 30 пункту 1.1.2 Правил ринку випливає, що у цих Правилах термін "платіжний документ" вживається у значенні "рахунок", а не "декадний звіт". Таким чином, у відповідача не виникає жодних грошових зобов`язань щодо перерахування коштів позивачу на підставі декадних звітів;

2) на теперішній час відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування положень абзацу 30 пункту 1.1.2 Правил ринку у подібних правовідносинах, а саме щодо визначення терміну "платіжний документ" як рахунку, сформованого адміністратором розрахунків, а не декадного звіту;

3) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми статті 14 ГПК України у подібних правовідносинах (щодо дотримання принципу диспозитивності господарського судочинства), а саме з огляду на те, що суди не мали права здійснювати жодних самовільних нарахувань за декадними звітами, адже такі вимоги не заявлені позивачем, а підставою позову було виключно прострочення оплати за місячними звітами.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. АТ "ДТЕК Західенерго" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові, зокрема, посилається на сталість правової позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладеної в постановах від 24.06.2025 у справі № 910/10878/24, від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24, від 09.04.2026 у справі № 910/6071/25, від 14.05.2026 у справі № 910/6076/25.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду ухвалою від 17.08.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 у справі № 910/14311/25 та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. ПрАТ "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі електричної енергії, на якого також покладено функції АР (адміністратора розрахунків) та який діє на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 17.12.2021 № 2624.

Заява-згода АТ "ДТЕК Західенерго" (ППБ) на приєднання до договору про участь у балансуючому ринку акцептована Компанією (ОСП) 27.05.2019.

Позивачу було повідомлено про приєднання до договору участі у балансуючому ринку від 27.05.2019, за умовами пунктів 1.2, 1.3, 2.1, 2.2 якого ППБ зобов`язується надавати послуги з балансування електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС) в частині купівлі або продажу електричної енергії на балансуючому ринку, а ОСП зобов`язується продавати або придбавати електричну енергію у ППБ та отримувати плату за продану або оплачувати придбану у ППБ балансуючу електричну електроенергію відповідно до умов цього договору та Правил ринку. Надання позивачем відповідачу заяви-приєднання до договору є погодженням пропозиції на приєднання до договору, а також зобов`язанням щодо виконання Правил ринку. Загальна вартість складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії договору та відповідно до умов договору. Розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.

У пунктах 4.1- 4.3 договору № 0424-04013 сторони погодили, що формування ОСП декадних звітів ППБ, місячних звітів ППБ, забезпечення коштів на рахунку ескроу ППБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу ППБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та договором. Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у первинному документі, то він зобов`язаний повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень ППБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення ППБ наявності коштів на рахунку ескроу. ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу (далі - акт) до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі "Інтернет" за посиланням: https://online.ua.energy/ Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До вирішення спору обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті. Якщо ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони ППБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним ППБ.

Згідно з підпунктом 1 пункту 5.4 договору участі у балансуючому ринку від 27.05.2019 ОСП зобов`язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ (позивачем) балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та договором.

За змістом пунктів 9.1, 9.2 договору № 0424-04013 цей договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ППБ, про що ОСП повідомляє ППБ, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії договору з ініціативою щодо його розірвання, то договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.

10. Вартість отриманої балансуючої електричної енергії за період із травня по жовтень 2025 року становить 2 236 729 269,37 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії: від 31.05.2025 № ППБ_02_2025_05_04, від 30.06.2025 № ППБ_2025_06_04, від 31.07.2025 № ППБ_2025_07_04, від 31.08.2025 № ППБ_2025_08_04, від 30.09.2025 № ППБ_2025_09_04, від 31.10.2025 № ППБ_2025_09_04.

11. Позивач надіслав на електронну пошту відповідача (settlement@ua.energy та nec-kanc@ua.energy) листи із декадними та місячними звітами за спірний період, які скріплені кваліфікованим електронним підписом представника Товариства (роздруківки знімків екрану щодо направлення декадних та місячних звітів на електронну пошту Компанії долучено до матеріалів справи).

12. Після відкриття провадження у справі, відповідач погасив частину основного боргу (у сумі 10 685 322,12 грн), що підтверджується платіжними інструкціями від 27.11.2025 № 000007486 на суму 4 135 396,54 грн і від 02.01.2026 № 000008115 на суму 6 549 925,58 грн.

13. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Оскільки вимоги поданої касаційної скарги стосуються незгоди відповідача із рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції саме в частині задоволення позовних вимог про стягнення 4 243 975,55 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 772 022,55 грн та виключно в цій частині рішення суду першої інстанції було предметом апеляційного оскарження і перегляду, колегія суддів здійснює касаційний перегляд зазначених судових рішень лише у відповідній частині.

15. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

16. В основу висновку судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 4 243 975,55 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 772 022,55 грн покладено сформульований в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24, від 09.04.2026 у справі № 910/6071/25 правовий висновок про те, що за змістом пункту 7.7.4 глави 7.7 "Терміни формування звітів та рахунків" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка, тобто після 01.07.2024 це стосується дати оплати платіжного документа, яким є декадний звіт, що, як і рахунок, підтверджує суму поточного зобов`язання. З огляду на встановлений пунктом 7.7.4 Правил ринку строк оплати виставлених відповідачу рахунків, а, починаючи із 01.07.2024, - строк сформованих (виставлених) декадних звітів як платіжних документів, початок прострочення оплати вартості балансуючої електричної енергії визначається окремо за кожним сформованим декадним звітом. Разом із тим пункти 7.2.1 та 7.2.2 глави 7.2 "Розрахунки за балансуючу енергію та ДП" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку регламентують забезпечення на рахунку ескроу ППБ (позивача) наявність коштів для оплати послуг відповідача і перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача, а не порядок оплати послуг, наданих ППБ (позивачем) на користь ОСП (відповідача). Натомість порядок поточної оплати адміністратором АР на користь ППБ визначено пунктами 7.7.1, 7.7.4 Правил ринку, відповідно до яких оплаті підлягають декадні звіти, а не місячні звіти на підставі акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.

17. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

18. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

19. За змістом пунктів 1, 2 частини 1 та частини 2 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс. Виробники зобов`язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.

Згідно з частинами 1, 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

20. Пунктом 1.1.2 Правил ринку передбачено, що платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.

21. За змістом абзаців 1, 2 пункту 7.2.1 Правил ринку (у редакції, чинній із 01.07.2024) АР через систему управління ринком (далі - СУР) на четвертий робочий день після завершення декади формує декадний звіт ППБ та надсилає на електронну адресу ППБ повідомлення про формування декадного звіту ППБ. ППБ зобов`язаний упродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування декадного звіту ППБ забезпечити на рахунку ескроу ППБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості ППБ та погашення простроченої заборгованості ППБ, в обсязі, достатньому для оплати ППБ балансуючої електричної енергії відповідно до цього звіту.

Відповідно до абзаців 1- 3, 5, 6 пункту 7.2.2 Правил ринку (у редакції, чинній із 01.07.2024) для формування місячного звіту ППБ, АКО (адміністратор комерційного обліку) на дев`ятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць. АР через СУР на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт ППБ та надсилає на електронну адресу ППБ повідомлення про формування місячного звіту ППБ. ППБ зобов`язаний упродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту ППБ забезпечити на рахунку ескроу ППБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості ППБ та погашення простроченої заборгованості ППБ, в обсязі, достатньому для оплати ППБ балансуючої електричної енергії відповідно до місячного звіту ППБ. АР на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту ППБ перераховує з рахунку ескроу ППБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати ППБ балансуючої електричної енергії відповідно до Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії. Якщо за результатами місячного звіту ППБ має відбутись списання для АР (нарахування для ППБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту ППБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок ППБ відповідно до Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.

22. У свою чергу згідно з пунктами 7.7.1, 7.7.4 Правил ринку (у редакції, чинній із 01.07.2024) для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем. Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

23. Таким чином, порядок поточної оплати АР (відповідача) на користь ППБ (позивача) визначено пунктами 7.7.1 та 7.7.4 глави 7.7 "Терміни формування звітів та рахунків" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку, відповідно до яких оплаті підлягають декадні звіти, а не місячні звіти на підставі акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.

24. Як достовірно встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовується скаржником, строк виконання грошового зобов`язання з оплати послуг за договором № 2187-01024, наданих Товариством у спірний період (травень - жовтень 2025 року), на час подання цього позову настав і Оператор системи передачі не заперечував ані факту надання таких послуг, ані їх вартості, зокрема, Компанія формувала декадні та місячні звіти, не висловлювала жодних претензій чи заперечень щодо інформації, яка містилася у них.

До того ж Верховний Суд у постанові від 24.06.2025 у справі № 910/10878/24, у якій вирішувалося питання про стягнення з ПрАТ "Укренерго" на корить Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 № 0421-41013 щодо вчасної оплати за балансуючу електричну енергію, придбану за період лютий - вересень 2024 року, тобто зі спору, що виник із правовідносин за договорами врегулювання небалансів електричної енергії, погодився із судом апеляційної інстанції про те, що відповідно до Правил ринку оплаті підлягають саме декадні, а не місячні звіти.

25. Колегія суддів наголошує на тому, що з наведеним висновком Верховного Суду, від якого скаржник наразі не пропонує відступити, узгоджується позиція судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог про стягнення 4 243 975,55 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 772 022,55 грн, нарахованих за прострочення виконання Компанією договірного зобов`язання з оплати послуг, оформлених декадними звітами за спірний період.

26. Відповідач у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме:

- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України

27. Згідно з абзацом 3 пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити належне обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

28. Так, необхідність відступлення від висновків щодо застосування положень пункту 7.7.4 та пунктів 7.2.1, 7.2.2 Правил ринку, викладених у пунктах 31, 32 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24 та в пунктах 78, 80 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2026 у справі № 910/6071/25, відповідач аргументує тим, що Правила ринку передбачають обов`язок відповідача щодо перерахування коштів позивачу виключно за місячним звітом - відповідно до акта купівлі-продажу, який оформлюється раз на місяць "з урахуванням даних місячного звіту" (абзаци 4, 6 пункту 7.2.2 Правил ринку), тоді як із абзацу 30 пункту 1.1.2 Правил ринку випливає, що у цих Правилах термін "платіжний документ" вживається у значенні "рахунок", а не "декадний звіт". Таким чином, у відповідача не виникає жодних грошових зобов`язань щодо перерахування коштів позивачу на підставі декадних звітів.

29. Проте колегія суддів відхиляє доводи скаржника про необхідність відступлення від зазначених правових висновків як необґрунтовані з огляду на таке.

30. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v.United Kingdom) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

31. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 43- 45), від 05.12.2018 у справах № 757/1660/17-ц (пункти 43, 44) і № 818/1688/16 (пункти 44, 45), від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18 (пункт 54), від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункти 44, 45), від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (пункт 24), від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23), від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (пункт 48), від 30.06.2020 у справах № 264/5957/17 (пункт 41) і № 727/2878/19 (пункт 39), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 35), від 09.09.2020 у справі № 260/91/19 (пункти 58, 59), від 29.09.2020 у справі № 712/5476/19 (пункт 40), від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18 (пункт 29); від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.19), від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (пункт 34), від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 90), від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (пункт 31), від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 49), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21 (пункт 45)).

32. Відступаючи від висновку щодо застосування юридичної норми, Верховний Суд може шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми або повністю відмовитися від свого висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши належні способи тлумачення юридичних норм.

33. Колегія суддів також зазначає, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж прийняття рішення Європейським судом з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань тощо.

Відступ від правових позицій Верховного Суду, сформованих нещодавно, з одного і того самого питання є небажаним та юридично необґрунтованим, якщо відсутні вагомі зміни у правовому регулюванні чи суспільних відносинах, якщо такий відступ не пов`язаний із суперечливістю, неповнотою, невизначеністю (нечіткістю чи неясністю) та неефективністю правового регулювання охоронюваних прав, свобод та інтересів.

34. Колегія суддів зауважує, що при вирішенні аналогічних господарських спорів Компанія, наводячи визначені у пункті 28 цієї постанови аргументи, вже неодноразово порушувала питання про відступлення від висновків щодо застосування положень пунктів 7.2.1, 7.2.2, 7.7.4 Правил ринку, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24.

35. Так, обґрунтовуючи відсутність підстав для мотивованого відступлення від висновків, викладених у пунктах 31, 32 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24, Верховний Суд у постановах від 09.04.2026 у справі № 910/6071/25 і від 14.05.2026 у справі № 910/6076/25 (за участю тих самих сторін), детально виснував про таке:

1) до внесення змін постановою НКРЕКП від 10.10.2023 № 1882, пунктом 7.7.1 Правил ринку передбачався "платіжний документ", а після змін - "декадний звіт". Зазначеними пунктами передбачено оплату АР платіжних документів, якими є декадні звіти, що формуються АР - відповідачем;

2) відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває у різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, формує декадні звіти, що підтверджують необхідність розрахунків за поставлену електричну енергію для балансування;

3) пункти 7.2.1 та 7.2.2 Правил ринку регламентують забезпечення на рахунку ескроу ППБ (у цій справі - АТ "ДТЕК Західенерго") наявність коштів для оплати послуг АР (у цій справі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") і встановлюють перерахування коштів з рахунку ППБ на рахунок ОСП, а не порядок оплати ОСП послуг, наданих ППБ. Тобто пункти 7.2.1, 7.2.2 Правил ринку регламентують оплату заборгованості ППБ перед АР на підставі декадних та місячних звітів;

4) абзац 6 пункту 7.2.2 Правил ринку встановлює підсумковий розрахунок між сторонами за результатами місячного звіту відповідно до акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, якщо за результатами місячного звіту відповідно до акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії з рахунку ескроу ППБ списано на користь АР коштів більше, ніж зазначено в акті купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, водночас не встановлює порядок поточної оплати послуг, які надані ППБ (АТ "ДТЕК Західенерго") на користь АР (ПрАТ "НЕК "Укренерго"). Зазначений абзац необхідно трактувати у нерозривному взаємозв?язку з розділом 7.2 Правил ринку;

5) ПрАТ "НЕК "Укренерго" не формує у системі управління ринком (СУР) рахунки для оплати послуг ППБ, а формує декадні звіти, які є документами для здійснення розрахунків. Тому помилковими є твердження відповідача про відсутність виникнення у нього жодних грошових зобов`язань із перерахування коштів позивачу на підставі декадних звітів.

36. Отже, відповідач у касаційній скарзі в контексті положень пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України вмотивовано не обґрунтував необхідності відступлення від правових висновків, сформульованих у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24 і від 09.04.2026 у справі № 910/6071/25, а також не навів вагомих, умотивованих, обґрунтованих і достатніх аргументів для такого відступлення.

37. Доводи скаржника у відповідній частині фактично ґрунтуються на власних запереченнях висновків Верховного Суду, викладених у зазначених скаржником постановах, однак вони не містять фундаментальних обґрунтувань щодо підстав для відступу від правових позицій, вміщених у зазначених постановах Верховного Суду, в тому числі помилковості попередніх рішень чи суттєвої зміни змісту правового регулювання спірних правовідносин внаслідок зміни законодавства, про яке зазначає скаржник.

38. Водночас аргументи відповідача зводяться передусім до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, за результатом перегляду рішення першої інстанції, стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлення інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з Компанії інфляційних втрат і 3 % річних, нарахованих за прострочення виконання нею договірних зобов`язань із проведення розрахунків вартості наданих Товариством послуг із балансування електричної енергії відповідно до умов договору та Правил ринку.

39. При цьому наявні доводи скаржника не містять будь-яких посилань на зміни суспільного контексту в період із 21.10.2025, через які застосований в постанові Верховного Суду в справі № 910/10946/24 усталений підхід очевидно застарів унаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання, що свідчить про відсутність підстав для відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування положень пунктів 7.2.1, 7.2.2, 7.7.4 Правил ринку (у редакції, чинній із 01.07.2024) у подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах.

40. Адже аналогічні правові висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, а саме в постановах від 24.06.2025 у справі № 910/10878/24, від 14.05.2026 у справі № 910/6076/25 (спір за участю тих самих сторін), тобто зі спорів, що виникли з правовідносин за договорами врегулювання небалансів електричної енергії.

41. За наведених вище обставин колегія суддів констатує, що скаржник належним чином не обґрунтував необхідності відступлення від зазначеного усталеного правового висновку Верховного Суду, правомірно врахованого судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору, що виник із подібних правовідносин.

42. Таким чином, вказана відповідачем підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови із зазначеної підстави.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

43. Тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

44. Зі змісту пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України вбачається, що зазначена норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

45. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

46. Із мотивів, детально наведених у пунктах 28- 36 цієї постанови, колегія суддів не бере до уваги безпідставні доводи скаржника про необхідність формування Верховним Судом висновків щодо застосування положень абзацу 30 пункту 1.1.2 Правил ринку у подібних правовідносинах (у контексті щодо визначення терміну "платіжний документ" як рахунку, сформованого адміністратором розрахунків, а не декадного звіту), оскільки вказані доводи відповідача фактично зводяться до відступлення від сформульованих у постановах від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24 і від 09.04.2026 у справі № 910/6071/25 висновків Верховного Суду про те, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" не формує у системі управління ринком (СУР) рахунки для оплати послуг постачальника послуг з балансування (ППБ), а формує декадні звіти, які є документами для здійснення розрахунків.

Натомість обґрунтування відсутності підстав для відступлення від зазначеного правового висновку викладено раніше у цій постанові.

47. У свою чергу, суд касаційної інстанції відхиляє аргументи скаржника про необхідність формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норми статті 14 ГПК України у подібних правовідносинах (щодо дотримання принципу диспозитивності господарського судочинства) з огляду на те, що суди не мали права здійснювати жодних самовільних нарахувань за декадними звітами, адже такі вимоги не заявлені позивачем, а підставою позову було виключно прострочення оплати за місячними звітами, оскільки, по-перше, як убачається з матеріалів справи, суди не виходили за межі розміру заявлених позовних вимог, тобто дотрималися вимог статті 14 ГПК України, а натомість перевіряли наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат і 3 % річних, який ґрунтувався на простроченні виконання Компанією зобов`язань з оплати послуг, оформлених декадними звітами, і тим більше, жодним чином не змінювали з власної ініціативи підставу позову - прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором участі у балансуючому ринку від 27.05.2019.

По-друге, вказані доводи скаржника стосуються виключно посилань на ймовірне порушення судами попередніх інстанцій положень частини 3 статті 46 ГПК України, якою врегульовано порядок зміни підстав позову, однак при цьому відповідач належним чином не обґрунтував необхідності формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування саме зазначеної норми процесуального права у спірних правовідносинах, позаяк не визначив відсутність відповідного висновку як підставу касаційного оскарження згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, що виключає його формування з ініціативи суду касаційної інстанції.

48. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови із зазначеної підстави (схожий висновок про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку щодо питання застосування наведеної скаржником норми права викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 916/1852/20, від 11.01.2022 у справі № 924/1263/19, від 05.07.2022 у справі № 904/7077/20, від 15.11.2022 у справі № 916/596/21, від 28.02.2023 у справі № 910/13661/21, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 07.11.2023 у справі № 910/3733/23, від 23.01.2024 у справі № 904/1270/22, від 14.05.2024 у справі № 904/2130/23, від 08.10.2024 у справі № 912/2326/23, від 12.11.2024 у справі № 922/5494/23, від 28.01.2025 у справі № 924/1330/23, від 25.02.2025 у справі № 916/5340/23, від 25.08.2026 у справі № 912/3101/25).

49. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 4 243 975,55 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 772 022,55 грн у зв`язку з їх обґрунтованістю.

50. Із наведених раніше мотивів Верховний Суд погоджується з обґрунтованими доводами позивача, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.

51. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

52. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

53. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам із урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог (у частині стягнення 4 243 975,55 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 772 022,55 грн), як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

55. Отже, зазначені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, а інші доводи Компанії не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог (в оскаржуваній відповідачем частині), у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваних рішення та постанови.

Розподіл судових витрат

56. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд