ПОСТАНОВА
учасники справи:
позивач - Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 червня 2025 року у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Базовкіної Т. М., Яворської Ж. М.,
Короткий зміст позовних вимог та оскаржених судових рішень
03 квітня 2024 року Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» (далі - МКП «Миколаївводоканал») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та абонентської плати в розмірі 24 769,90 грн.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2025 року позовну заяви залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на підтвердження своїх повноважень представник позивача - Задунайська Т. В. надала суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і довіреність Дуденка Б. Л., як директора МКП «Миколаївводоканал», про уповноваження у порядку передоручення Задунайської Т. В. представляти інтереси МКП «Миколаївводоканал» в судах України з усіма правами, які надано стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Проте, матеріали справи не містять жодного документа (як то трудового договору (контракту), посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені позивача за правилами самопредставництва останнього, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 03 червня 2025 року апеляційну скаргу МКП «Миколаївводоканал» задоволено. Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2025 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова мотивована тим, що справа на момент подання позовної заяви вважалася малозначною, а тому представником сторони у ній могла бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, мала цивільну процесуальну дієздатність, та повноваження якої підтверджувалось довіреністю. Отже, подаючи позовну заяву у малозначній справі у заявника було право розраховувати на розумну і передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість застосування судом норм процесуального права, що дозволяли представництво у малозначній справі не лише адвокату або в порядку самопредставництва, але й представнику на підставі довіреності.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
03 липня 2025 року ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 червня 2025 року скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що МКП «Миколаївводоканал» не передбачено альтернативного способу подання процесуальних документів, крім як виключно в електронному вигляді з КЕП, а тому усі без виключення процесуальні документи подані представником МКП «Миколаївводоканал» у справі № 488/1254/24 у паперовому вигляді - є поданими в межах і у спосіб який відмінний та прямо суперечать положенням статті 14 ЦПК України, пунктів 8-16 розділу 1 главі З Положення про ЄСІТС. Розгляд судом апеляційної інстанції таких документів, поданих у паперовому вигляді, суперечить положенням статті 15-1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Матеріали справи не містять, а позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність у підписанта повноважень діяти від імені позивача. Надані Задунайською Т. В. витяг з ЄДР та довіреності не засвідчують наявність у неї трудових відносин із МКП «Миколаївводоканал» та входження до кола саме її трудових обов`язків здійснення самопредставництва цієї юридичної особи.
Суд розглянув справу в порядку загального позовного провадження.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу без належних доказів повноважень представника, а допоки не буде законного представника позивача - справу розглядати неможливо і посилання скаржника у апеляційній скарзі на малозначні справи та інше - все це незаконно коли немає повноважень.
Суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 488/1254/24.Витребувано справу із суду першої інстанції.
У вересні 2025 року матеріали справи № 488/1254/24 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 11 липня 2025 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20, від 13 березня 2018 року у справах № 910/23346/16 і № 914/2772/16, від 14 березня 2018 року у справі № 910/22324/16, від 21 березня 2018 року у справі № 916/3283/16, від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18, від 30 серпня 2021 року у справі №915/253/20, від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17, від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24тасудове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 03 квітня 2024 року МКП «Миколаївводоканал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та абонентської плати в розмірі 24 769,90 грн.
Позовну заяву МКП «Миколаївводоканал» подав через свого представника Задунайську Т. В. До позовної заяви на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів МКП «Миколаївводоканал» Задунайська Т. В. надала копію довіреності від 01 січня 2024 року, якою МКП «Миколаївводоканал» уповноважив її, зокрема підписувати і подавати заяви, в тому числі позовні, приймати участь в усіх судових установах. Ця довіреність обмежень немає та дійсна до 31 грудня 2024 року.
Позиція Верховного Суду
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статі 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу (частина друга статті 60 ЦПК України).
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (частина п`ята статті 131-2 Конституції України).
Цей суд зазначав, що у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність(див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого
2019 року в справі № 757/16141/18-ц (провадження № 61-1097св19)).
Повноваження таких осіб відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункти 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2024 року у справі № 760/10973/21 (провадження № 61-16370св23) зазначено, що: «суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, визначивши ціну позову у розмірі 14 883,90 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн x 100 = 268 400 грн), тобто ця справа на момент подання апеляційної скарги була малозначною відповідно до закону, а тому представництво АТ КБ «ПриватБанк» у суді апеляційної інстанції особою, яка не є адвокатом на підставі довіреності не суперечило вимогам цивільного процесуального закону. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 759/3868/23 (провадження № 61-15040св23) зазначено, що: «[…] справа на момент подання апеляційної скарги була малозначною відповідно до закону, а тому представництво АТ КБ «ПриватБанк» у суді апеляційної інстанції особою, яка не є адвокатом на підставі довіреності не суперечило вимогам цивільного процесуального закону. За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доказів, що ОСОБА_5 є адвокатом або її повноваження щодо діяльності від імені позивача у порядку самопредставництва, є помилковим».
У справі, що переглядається:
03 квітня 2024 року МКП «Миколаївводоканал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та абонентської плати у розмірі 24 769,90 грн;
залишаючи без розгляду вказаний позов, суд першої інстанції виходив із того, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повноважень Задунайської Т. В., зокрема, що особа є адвокатом, або її повноваження щодо діяльності від імені позивача у порядку самопредставництва;
скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що справа, на момент подання позовної заяви, вважалася малозначною, а тому представником сторони у ній могла бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, мала цивільну процесуальну дієздатність, та повноваження якої підтверджувалось довіреністю;
апеляційний суд встановив, що на підтвердження своїх повноважень представник позивача надала суду витяг є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і довіреність Дуденка Б. Л., як директора МКП «Миколаївводоканал», про уповноваження у порядку передоручення Задунайської Т. В. представляти інтереси МКП «Миколаївводоканал» в судах України з усіма прававми, які надано стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи (а. с. 7-8);
суд апеляційної інстанції вірно встановив, що зазначена справа на момент подання позовної заяви була малозначною відповідно до закону, оскільки ціна позову в ній становить 24 769,90 грн, а тому представником позивача у ній могла бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, мала цивільну процесуальну дієздатність, та повноваження якої підтверджувалось довіреністю;
враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції, оскільки висновок Корабельного районного суду м. Миколаєва про відсутність доказів, що Задунайська Т. В. є адвокатом або її повноваження щодо діяльності від імені позивача у порядку самопредставництва, є помилковим;
доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права через прийняття та розгляд документів, поданих позивачем у паперовій формі, є безпідставними, оскільки відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
посилання у касаційній скарзі на те, що надані Задунайською Т. В. витяг з ЄДР та довіреності не засвідчують наявність у неї трудових відносин із МКП «Миколаївводоканал» та входження до кола саме її трудових обов`язків здійснення самопредставництва цієї юридичної особи, а також на те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без належних доказів повноважень представника є необґрунтованим, оскільки на підтвердження повноваження представника юридичної особи надана довіреність;