ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 907/1037/25

1. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саненер" (далі - Товариство) про зобов`язання надати їй протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили належним чином засвідчені копії запитуваних документів про діяльність Товариства, а саме:

a) банківських виписок по усіх рахунках Товариства, відкритих у будь-якому банку України та за кордоном, за весь період його діяльності з відображенням інформації про суму коштів, які знаходяться на відповідних рахунках;

b) документи щодо усіх майнових зобов`язань, наявних у Товариства перед третіми особами, за весь період його діяльності із зазначенням суми боргу, підстав виникнення, кредитора (ів);

c) документи щодо усіх майнових зобов`язань третіх осіб, кредитором за якими є Товариство, за весь період його діяльності із зазначенням суми боргу, підстав виникнення, боржника (ів);

d) договори, стороною яких є Товариство, укладені за весь період його діяльності, з усіма додатками, додатковими угодами та документами, укладеними на їх виконання, платіжними інструкціями тощо;

e) документи, що містять перелік рухомого та нерухомого майна, яке належить (належало) Товариству на праві власності чи будь-якому іншому праві за весь період його діяльності;

f) документи, які підтверджують наявність у Товариства рухомого і нерухомого майна на праві власності чи на будь-якому іншому праві за весь час діяльності;

g) документи, що підтверджують наявність/відсутність прав третіх осіб на усе його рухоме та нерухоме майно (у тому числі, застави) Товариства за весь період його діяльності;

h) положення про загальні збори і про виконавчий орган (за наявності);

i) рішення загальних зборів про призначення директора за весь період діяльності Товариства трудовий договір з директором (ами) (за наявності) із зазначенням строку його (їх) повноважень;

j) документи щодо наявності/відсутності обмежень у директора (ів) щодо суми та/або предмету правочинів, що можуть бути укладені ним від імені Товариства з юридичними та фізичними особами, за весь період його діяльності;

k) накази і розпорядження виконавчого органу Товариства, прийняті за весь період діяльності;

l) документи, що підтверджують скликання загальних зборів, які відбулися за весь період діяльності Товариства, і рішення загальних зборів, оформлені протоколами;

m) рішення загальних зборів про розподіл чистого прибутку та виплату дивідендів за весь період діяльності Товариства з доказами їх виплати учасникам Товариства;

n) статуту (ів) Товариства, чинних за весь період його діяльності, з усіма змінами та чинного станом на цей час;

o) документів про наявність/відсутність філій, представництв у Товариства за весь період його діяльності;

p) усі фінансові звітності з аудиторськими висновками, проведені у Товаристві, за весь період його діяльності;

q) фінансові звітності Товариства за весь період діяльності, подані до Державної служби статистики України та до Державної податкової служби;

r) декларації з податку за весь період діяльності Товариства;

s) документи про видачу та відкликання за весь період діяльності Товариства усіх довіреностей будь-яким третім особам, у тому числі, яким надано повноваження щодо розпорядження активами чи грошовими коштами Товариства, з примірниками довіреностей;

t) усі документи, що знаходяться у відповідних судових справах, стороною у яких є Товариство, із зазначенням номерів судових справ, суду, у якому розглядається відповідний спір, предмета позову;

u) наявних ліцензій за весь період діяльності Товариства, серед яких на виробництво електричної енергії;

v) документи щодо забезпечення доступу (у режимі перегляду) до облікової бази даних Товариства, яка використовується ним для податкової та іншої фінансової звітності.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послалася на порушення Товариством її корпоративних прав, як учасника Товариства з часткою у статутному капіталі 25 %, оскільки воно не надало інформацію про свою господарську діяльність.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 11.07.2025 представник ОСОБА_1 , як учасника Товариства з часткою у статутному капіталі Товариства 25 %, звернувся до останнього про надання інформації та документів, перелік яких зазначений вище. Запит направлений на юридичну адресу місцезнаходження Товариства, але повернутий за закінченням терміну зберігання.

4. 25.07. та 05.08.2025 представник ОСОБА_1 направляв Товариству такі ж запити на його юридичну й електронну адреси з накладанням електронного підпису.

5. Унаслідок незадоволення Товариством цих вимог ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, позаяк вважає, що порушені її корпоративні права на отримання запитуваної інформації про діяльність Товариства.

6. 12.12.2025 Господарський суд Закарпатської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2026, позов задовольнив частково, зобов`язав Товариство надати ОСОБА_1 витребувані нею документи й інформацію, крім документів щодо забезпечення доступу в режимі перегляду до облікової бази даних Товариства, яка використовується останнім для податкової та іншої фінансової звітності.

7. Відмову у задоволенні цієї вимоги мотивував тим, що Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і статут Товариства не передбачають можливості надання учаснику такої інформації.

8. У задоволеній частині позову мотивував тим, що ОСОБА_1 , як учасник Товариства, має право на отримання цієї інформації про діяльність останнього, якщо вона відповідає положенням статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Але відповідач не дотримався свого обов`язку щодо надання ОСОБА_1 витребуваних нею документів.

9. Товариство у касаційній скарзі просить скасувати ці судові рішення у задоволеній частині позову щодо його обов`язку надати ОСОБА_1 витребувані нею документи й ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові. На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень послалося на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

10. Товариство наполягає на тому, що суди першої й апеляційної інстанцій застосували статтю 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у подібних правовідносинах у постановах Верховного Суду від 13.06.2024 у справі № 906/211/23, від 09.07.2025 у справі № 927/400/24 та від 13.06.2024 у справі № 906/392/23.

11. Скаржник стверджує, що запитувані ОСОБА_1 документи не належали до тих, які Товариство мало обов`язково зберігати і їй надати. Зокрема, Товариство стверджує, що вимога ОСОБА_1 надати документи про рухоме і нерухоме майно, яке належало Товариству на праві власності чи на будь-якому іншому у минулому, знаходиться поза межами частини першої статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Так само поза межами обов`язку Товариства знаходиться вимога позивача про надання фінансової звітності за попередні періоди, оскільки Товариство не має обов`язку зберігати ці документи. Звернуло увагу, що ОСОБА_1 чітко не визначила переліку витребуваних у Товариства документів, які перебувають на його зберіганні і відповідно у останнього немає підстав для задоволення її вимог, про що виснував Верховний Суд у постанові від 13.06.2024 у справі № 906/211/23, висновки якого суди попередніх інстанцій не врахували.

12. Крім того, на переконання Товариства, позивач просить суд прийняти так зване "умовне рішення", що суперечить частині п`ятій статті 238 ГПК України, і не узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 09.07.2025 у справі № 927/400/24, у частині витребування від нього документів, перелік яких визначений у пунктах "b-d", "f-j", "p", "s", "u" цієї постанови.

13. Зокрема, Товариство стверджує, що у позивача немає підстав вимагати від нього обов`язку надати інформацію про наявність судових справ, стороною у яких є Товариство, із зазначенням номерів судових справ, суду, у якому розглядається відповідний спір, предмета позову, позаяк він має доступ до реєстру судових рішень і ця вимога позивача не узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 09.07.2025 у справі № 927/400/24.

14. Крім того Товариство не має права надавати учаснику конфіденційну інформацію про фізичних осіб - учасників, які отримують дивіденди, позаяк вона містить персональні дані, а суд не може допустити порушення вимог Закону України "Про захист персональних даних", що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 13.06.2024 у справі № 906/392/23, але суди попередніх інстанцій її не врахували.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

15. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Її аргументи зводяться до такого:

- суди не врахували, що норми частини третьої статті 43 цього ж Закону не встановлюють часових обмежень для доступу учасника до документів;

- учасник має безумовне право на доступ до документів, перелічених у статті 43 названого Закону, і Товариство не може звужувати це право внутрішніми документами чи відсутністю конкретизації запиту;

- Товариство порушило право ОСОБА_1 на інформацію і її корпоративні права;

- посилання скаржника на публічність Єдиного державного реєстру судових рішень не може слугувати підставою для відмови у виконанні законної вимоги учасника;

- доводи скаржника у частині посилань на ніби-то "умовний характер" судових рішень і недоведення наявності запитуваних документів безпідставні;

- посилання скаржника на необхідність захисту персональних даних учасників у документах про виплату дивідендів є спробою уникнути виконання зобов`язання.

16. Як зазначалося раніше, суди встановили факт невиконання Товариством приписів закону щодо забезпечення прав учасника на доступ до інформації і документів, що стосуються його діяльності. Наголосили на обов`язку Товариства надавати учаснику будь-яку запитувану ним інформацію, яка є відкритою, і не віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом.

17. Однак Товариство не згодне з цими висновками, зокрема, заперечує проти переліку документів і інформації, які вимагає ОСОБА_1 , на тій підставі, що вони не охоплюються положеннями статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

18. У пунктах 7, 9 цієї постанови зазначений перелік документів, які суди зобов`язали Товариство надати ОСОБА_1 , але серед нього відсутні документи, визначені у пункті "v", позаяк суди відмовили у позові у цій частині. Натомість Товариство у касаційній скарзі стверджує про незаконність висновків судів, які зобов`язали його надати документи, передбачені пунктом "v". Тобто висновки судів узгоджуються з доводами скаржника і тому у цій частині судові рішення не переглядаються.

19. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

20. За положеннями пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають, зокрема, право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

21. У частині першій статті 43 цього ж Закону унормовано перелік документів, які має зберігати товариство, а відповідно до частини четвертої цієї ж статті товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

22. Частина п`ята цієї ж статті передбачає, що протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті.

23. Слід звернути увагу на те, що одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію. Тож унаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

24. Суди встановили, що запитувані ОСОБА_1 документи відповідають переліку, обумовленому статтею 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Натомість Товариство не виконало свого обов`язку і не надало на її вимогу запитувану ним інформацію, що зумовило порушення ним обов`язку, унормованого статтями 5, 43 цього Закону.

25. У наведених скаржником у касаційній скарзі постановах Верховний Суд висловлювався, що передумовою для надання запитуваних документів, визначених частиною першою статті 43 названого вище Закону, є дія учасника товариства у вигляді звернення з письмовою вимогою про надання таких документів і, як установили суди, у них відсутній висновок щодо того, що запитувані ОСОБА_1 документи не належать до переліку документів, обумовленого названою нормою.

26. Наведені скаржником постанови також не містять висновку щодо виключного переліку документів, які можуть бути надані учаснику товариства у порядку, передбаченому статтею 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки такий перелік документів визначає позивач самостійно при поданні позову.

27. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому сам скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підстави, вимоги та межі касаційного оскарження.

28. Утім визначена відповідачем у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася. Адже іншого підходу у застосуванні положень статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відмінного від того, що був застосований судами попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, не встановлено.

29. У постановах від 13.06.2024 у справі № 906/211/23, від 09.07.2025 у справі № 927/400/24 та від 13.06.2024 у справі № 906/392/23, на неврахування яких вказує Товариство у касаційній скарзі, Верховний Суд визнав, що суди попередніх інстанцій правильно застосували положення статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та задовольнили вимоги учасників товариства про надання їм запитуваної інформації (копій відповідних документів), оскільки право учасника на отримання визначеної законом інформації щодо діяльності товариства є безумовним, а її ненадання порушує його права та законні інтереси. Оскаржувані у цій справі судові рішення відповідають цим висновкам.

30. Так, у постанові від 13.06.2024 у справі № 906/211/23 Верховний Суд виснував, що одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні товариством. Унаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника на інформацію, так і його корпоративні права.

31. Посилаючись на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.06.2024 у справі № 906/211/23, Товариство стверджує, що вимога ОСОБА_1 надати документи про рухоме і нерухоме майно, яке належало Товариству на праві власності чи на будь-якому іншому у минулому, знаходиться поза межами частини першої статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Так само поза межами обов`язку Товариства знаходиться вимога позивача про надання фінансової звітності за попередні періоди, оскільки Товариство не має обов`язку зберігати ці документи.

32. Суди попередніх інстанцій з цього приводу правильно виснували, що названа вище стаття Закону не передбачає можливості відмовити у наданні доступу до документів зі спливом певного строку, якщо відповідні документи фактично можуть бути надані, тоді як Товариство не надало доказів на підтвердження неможливості надання витребуваних ОСОБА_1 документів у зв`язку з їх відсутністю чи знищенням через закінчення нормативно встановлених строків зберігання.

33. Суд касаційної інстанції у постанові від 13.06.2024 у справі № 906/211/23, на яку послалося Товариство у касаційній скарзі, погодився із судами попередніх інстанцій, які частково задовольнили вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати запитувані документи про діяльність товариства, з огляду на конкретні обставини справи, які не можна ототожнювати з обставинами справи, що розглядається, оскільки учасники товариств у цих справах вимагали від товариств різні документи про їх діяльність, які оцінювалися судами з урахуванням конкретних обставин і порушень.

34. Суд апеляційної інстанції у справі № 906/211/23 змінив рішення місцевого господарського суду у частині періоду витребування документів, визначивши правильний початок перебігу такого періоду з урахуванням конкретних обставин тієї справи, оскільки згідно з протоколом загальних зборів товариства обрано нового директора з конкретної дати, відповідно раніше керівником (директором) була інша особа, яка здійснювала управління поточною діяльністю як виконавчий орган і мала повний доступ до його документів. У справі № 906/211/23 суди не знайшли підстав для задоволення вимог про направлення товариством позивачеві засвідчених копій всіх кадрових документів на тій підставі, що положеннями статуту товариства не передбачено конкретного переліку кадрових документів, що підлягають зберіганню, а позивач у позовній заяві не конкретизував такий перелік згідно з чинним законодавством і суд був позбавлений можливості оцінити витребувані позивачем документи у частині кадрових питань на їх відповідність частині першій статті 43 України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і дійти висновку про належність визначеного позивачем способу захисту його корпоративних прав у цій частині.

35. Натомість у справі, що розглядається, доводи Товариства, яке і в судах попередніх інстанцій посилалося на відсутність чітко сформованого позивачем переліку запитуваних документів, суди попередніх інстанцій спростували, виснувавши, що перелік витребуваних ОСОБА_1 документів відповідає положенням статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

36. Тож аргументи Товариства про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій у цій справі висновкам Верховного Суду у постанові від 13.06.2024 у справі № 906/211/23 не знайшли підтвердження.

37. У постанові від 09.07.2025 у справі № 927/400/24, серед інших, Верховний Суд вирішував питання щодо тлумачення змісту частини першої статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у контексті вичерпності/невичерпності переліку документів, який міститься у ній. Виснував, що закон встановлює для юридичної особи імперативний обов`язок надання її учаснику (засновнику) будь-якої інформації щодо діяльності (у тому числі і господарської) товариства. При цьому перелік документів, визначених у частині першій статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", не є вичерпним, а для задоволення позову про зобов`язання товариства надати учаснику документи суд має встановити наявність відмови товариства у наданні документів та врахувати здійснення або нездійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів.

38. Суди звернули увагу на відкритість інформації про судові справи у відповідних державних реєстрах і на те, що наявність публічного доступу до певних відомостей не звільняє Товариство від обов`язку надати учаснику інформацію, що перебуває у його володінні та стосується участі Товариства у судових провадженнях, оскільки таке право прямо випливає із загального права на отримання інформації про діяльність Товариства.

39. Висновки судів попередніх інстанцій у цій справі узгоджуються з висновками Верховного Суду у постанові від 09.07.2025 у справі № 927/400/24, позаяк вони надали належну правову оцінку запитуваним документам з огляду на їх зміст та правову природу, тоді як доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться виключно до заперечень обставин, встановлених судами попередніх інстанцій.

40. Звідси доводи Товариства про відсутність у нього обов`язку надавати позивачеві документи, перелік яких визначений у пунктах "а-u" цієї постанови, яке у цьому аспекті послалося на висновки Верховного Суду у постанові від 09.07.2025 у справі № 927/400/24, не підтвердилися.

41. Аргументи Товариства з посиланням на постанову Верховного Суду від 13.06.2024 у справі № 906/392/23 про відсутність у нього права надавати учаснику конфіденційну інформацію, що містить персональні дані, про фізичних осіб - учасників, які отримують дивіденди, також не підтвердилися, оскільки в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції у цій справі міститься присуд про обов`язок Товариства надати ОСОБА_1 "рішення загальних зборів про розподіл чистого прибутку та виплату дивідендів за весь період діяльності Товариства із доказами їх виплати учасникам товариства". Тобто не зазначено про розкриття персональних даних, а йдеться лише про витребування рішень загальних зборів про виплату учасникам дивідендів із доказами їх виплати. Крім того ці документи можуть бути надані позивачу зі знеособленням інформації з обмеженим доступом або з вилученням із них персональних даних, які не є суттєвими для розуміння змісту господарської операції чи управлінського рішення.

42. У постанові від 13.06.2024 у справі № 906/392/23 Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій про те, що у частині вимог про надання засвідчених копій документів кадрового обліку, зокрема, штатних розписів, наказів про прийняття на роботу і про звільнення з роботи, про відрядження, про відпустки, платіжних і розрахункових відомостей заробітної плати, при наданні доступу до таких документів, які містять персональні дані фізичних осіб, суб`єктам виконання рішення суду необхідно дотримуватися вимог Закону України "Про захист персональних даних".

43. Однак, як убачається з оскаржуваних судових рішень у цій справі, суди не порушили вимог цього Закону. До того ж правова позиція судів попередніх інстанцій відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 10.06.2026 у справі № 907/1035/25, від 17.06.2026 у справі № 907/1040/25, від 18.06.2026 у справах №№ 907/1034/25, 907/1044/25 та від 24.06.2026 у справі № 907/1038/25, від 14.07.2026 у справах №№ 907/1043/25, 907/1045/25, від 02.09.2026 у справі № 907/1042/25.

44. Звідси касаційна скарга є необґрунтованою і підстав для скасування ухвалених у цій справі судових рішень немає.

45. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

46. Згідно з частиною першою статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. Судовий збір за розгляд касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд