ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 140/12748/24

1. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Управління, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області №4801-2371.4/4812 від 27 травня 2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років за останньою штатною посадою на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області від 27 травня 2024 року №4801-2371.4/4812 станом на 01 січня 2023 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), із обов`язковим урахуванням розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01 лютого 2023 року, виходячи з розрахунку 88 відсотків від суми щомісячного грошового забезпечення, з виплатою щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн до пенсії, установленої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 (далі - постанова КМУ №713), без обмеження її максимального розміру.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі № 140/2025/24 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області підготувало та надіслало до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку від 27 травня 2024 року № 4801-2371.4/4812 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії. Проте, як зазначає позивач, відповідач усупереч вимогам статей 43, 63 Закону № 2262-XII не здійснив перерахунку його пенсії на підставі зазначеної довідки в добровільному порядку. Крім того, у відповідь на звернення позивача щодо проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідач відмовив у його здійсненні, посилаючись на відсутність нормативно-правових актів, які передбачають підстави для такого перерахунку.

3. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року позов задоволено повністю.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, уповноваженим органом підготовлено та направлено до відповідача оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року, яка є належною підставою для перерахунку його пенсії відповідно до статей 43, 51, 63 Закону № 2262-XII. Оскільки збільшення розміру грошового забезпечення у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб зумовило виникнення у позивача права на перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року, відмова відповідача у проведенні такого перерахунку на підставі оновленої довідки є протиправною.

При цьому суд першої інстанції врахував правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - постанова КМУ № 704) та визначення розмірів посадових окладів і окладів за військовими (спеціальними) званнями з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задоволено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року зумовлений зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що спричинило підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії осіб. Такий перерахунок, право на який виникло після 01 березня 2018 року, є підставою для припинення або зменшення щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, передбаченої постановою КМУ № 713, залежно від суми збільшення пенсії.

7. При цьому суд апеляційної інстанції врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 400/6254/24, відповідно до якого перерахунок пенсії у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму, що зумовило зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців, є тим підвищенням, з яким абзац третій пункту 1 постанови КМУ № 713 пов`язує припинення або зменшення зазначеної щомісячної доплати.

8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року і залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року.

9. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи неправильно застосовані положення статей 43, 51, 63 Закону №2262-XII, положень постанови КМУ №704, постанови КМУ №713.

10. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що основною позовною вимогою у цій справі є здійснення перерахунку його пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, однак, вирішуючи спір, зосередився на питанні виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, установленої постановою КМУ №713, та, відмовивши у праві на таку доплату, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цілому.

11. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував, що право на перерахунок його пенсії з 01 лютого 2023 року виникло у зв`язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб та отриманням уповноваженим органом відповідної оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

12. Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а та від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18, що, на його думку, призвело до неправильного застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах.

13. Таким чином, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, не надав належної правової оцінки його самостійному праву на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

14. Касаційна скарга надійшла до Суду 03 серпня 2026 року.

15. Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 140/12748/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

16. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 жовтня 2026 року.

17. У відзиві на касаційну скаргу Управління заперечує проти її задоволення, вважаючи постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, ухваленою з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Відповідач зазначає, що перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року зумовлений підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже, є перерахунком у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови КМУ № 713 є підставою для припинення або зменшення щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн.

18. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 13 березня 2025 року у справі № 400/6254/24, відповідно до яких перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно до пункту 4 постанови КМУ № 704, є таким підвищенням пенсії, що може зумовлювати припинення виплати зазначеної доплати, а також індексації за 2022- 2023 роки.

19. З огляду на викладене відповідач просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року - без змін.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

20. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.

21. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі № 140/2025/24, яке набрало законної сили, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області підготувало та надіслало до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку від 27 травня 2024 року № 4801-2371.4/4812 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії.

22. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки.

23. Листом від 30 жовтня 2024 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки станом на дату звернення Кабінет Міністрів України не ухвалював рішень щодо проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.

24. Не погоджуючись із відмовою відповідача провести перерахунок основного розміру пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

25. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

26. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

28. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

29. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.

30. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Ця норма є об`єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Конституції України її статусу як соціальної та правової держави.

32. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

33. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

34. Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

35. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон №2262-XII.

36. Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

37. Частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених відповідним категоріям осіб, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

38. Водночас частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб або введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсій, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

39. Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбачених цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

40. Наведені положення визначають правові підстави та строки перерахунку пенсій, призначених за Законом №2262-XII. Тому під час вирішення спору щодо відмови у проведенні такого перерахунку суди мають перевірити наявність обставин, з якими законодавство пов`язує виникнення відповідного права, та надати оцінку підставам відмови пенсійного органу.

41. Зі змісту позовних вимог та обставин, якими позивач обґрунтовує своє звернення до суду, вбачається, що спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області від 27 травня 2024 року № 4801-2371.4/4812 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

42. При цьому, як установлено судами попередніх інстанцій, у листі від 30 жовтня 2024 року відповідач обґрунтував відсутність підстав для такого перерахунку тим, що Кабінет Міністрів України не ухвалював інших рішень щодо проведення перерахунку пенсій відповідним категоріям осіб.

43. Отже, визначальним для вирішення цього спору є питання обґрунтованості наведених Управлінням мотивів відмови у проведенні перерахунку пенсії за зазначеною довідкою та наявності правових підстав для покладення на відповідача обов`язку здійснити такий перерахунок з 01 лютого 2023 року.

44. Вирішуючи це питання, колегія суддів виходить із необхідності розмежування нормативно-правових підстав виникнення права на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення та документального підтвердження його складових. У постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 520/10255/24 Верховний Суд зазначив, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути підставою для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, однак її видача самостійно не вирішує питання про право на перерахунок пенсії, дату його проведення та розмір пенсійної виплати.

45. Водночас у межах вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивач просив застосувати 88 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, не обмежувати пенсію максимальним розміром та виплачувати щомісячну доплату, передбачену постановою КМУ №713. Зазначені вимоги також потребували правової оцінки, однак не змінювали фактичної підстави звернення до суду - непроведення відповідачем перерахунку пенсії за оновленою довідкою з мотивів відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

46. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що збільшення прожиткового мінімуму як розрахункової величини для визначення грошового забезпечення та отримання відповідачем оновленої довідки зумовлюють виникнення обов`язку провести перерахунок пенсії позивача. На обґрунтування цього висновку суд застосував положення статей 43, 51, 63 Закону №2262-XII, постанови КМУ №704, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 та врахував висновки Верховного Суду, зокрема викладені у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21.

47. Саме ці висновки становили основу рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача та покладення на нього обов`язку здійснити перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року.

48. Натомість суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції задовольнив позов з огляду на збереження права на щомісячну доплату після перерахунку пенсії, проведеного на виконання судового рішення для усунення порушеного права особи.

49. Однак такий виклад мотивів задоволення позову не відповідає змісту рішення суду першої інстанції, мотивувальна частина якого не містить зазначеного висновку. Суд першої інстанції обґрунтовував необхідність проведення перерахунку, у здійсненні якого відповідач відмовив, а не оцінював наслідки вже проведеного перерахунку для подальшої виплати щомісячної доплати.

50. Отже, суд апеляційної інстанції не навів належних мотивів відхилення висновку суду першої інстанції щодо права позивача на перерахунок пенсії

51. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частина третя цієї статті покладає на нього обов`язок дослідити докази щодо фактів, на які учасники посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

52. Згідно з підпунктами «а»-«ґ» пункту 3 частини першої статті 322 КАС України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини; доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на неї; чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд.

53. Наведені положення у сукупності зобов`язують суд апеляційної інстанції перевірити фактичне та правове обґрунтування оскарженого рішення в межах апеляційного перегляду й навести мотиви погодження або непогодження з висновками суду першої інстанції. Виклад правового регулювання окремого питання без оцінки висновків, покладених в основу оскарженого рішення, не забезпечує виконання цього процесуального обов`язку.

54. Тому, скасовуючи рішення суду першої інстанції повністю й ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні всіх позовних вимог, суд апеляційної інстанції повинен навести мотиви, які обґрунтовують такий результат щодо всього обсягу вирішених вимог. Оцінка лише однієї з них без перевірки висновків суду першої інстанції щодо інших вимог не є достатнім обґрунтуванням для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

55. Однак у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції зосередив правовий аналіз на наслідках перерахунку пенсії для виплати щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, передбаченої постановою КМУ № 713. Водночас він не навів мотивів, з яких відхилив висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для проведення самого перерахунку пенсії за довідкою від 27 травня 2024 року № 4801-2371.4/4812.

56. Зокрема, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки обґрунтованості зазначеної відповідачем підстави відмови в перерахунку пенсії, правовому значенню отриманої ним оновленої довідки та правильності застосування судом першої інстанції до відповідних правовідносин положень Закону №2262-XII і постанови КМУ №704.

57. Таким чином, висновок щодо відсутності підстав для виплати щомісячної доплати в заявленому розмірі суд апеляційної інстанції фактично поширив на вирішення питання про право на перерахунок пенсії в цілому, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі. Проте відсутність підстав для виплати окремої доплати не означає відсутності підстав для перерахунку основного розміру пенсії.

58. Посилання суду апеляційної інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 400/6254/24 не усуває зазначеного недоліку.

59. У цій зразковій справі оцінювалася правомірність невиплати щомісячної доплати та індексації після проведення перерахунку пенсії. Висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування постанови КМУ №713 стосувалися впливу перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення внаслідок зростання прожиткового мінімуму на подальшу виплату щомісячної доплати.

60. Зазначені висновки підлягають урахуванню під час оцінки вимоги ОСОБА_1 щодо виплати такої доплати за умови встановлення обставин, необхідних для їх застосування. Водночас вони не обґрунтовують правомірності відмови відповідача у проведенні самого перерахунку пенсії з мотивів відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України та не звільняють суд апеляційної інстанції від перевірки висновків суду першої інстанції в цій частині.

61. З цих самих причин доводи відповідача у відзиві на касаційну скаргу щодо наслідків підвищення пенсії для виплати доплати не спростовують аргументу скаржника про відсутність належної перевірки судом апеляційної інстанції висновків суду першої інстанції стосовно права позивача на перерахунок пенсії.

62. У цьому контексті колегія суддів наголошує, що правильне визначення предмета спору та змісту заявлених вимог є необхідною передумовою належного судового розгляду. Зосередження правової оцінки лише на окремому питанні без перевірки висновків щодо вимог, які становлять основний зміст спору, не забезпечує повноти апеляційного перегляду та може призвести до ухвалення рішення, мотиви якого не відповідають фактичним підставам звернення особи до суду.

63. Подібний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 09 березня 2026 року у справі №560/15068/24, у якій наголошено на необхідності правильного визначення предмета спору та оцінки фактичних підстав звернення позивача до суду. У тій справі суди надали оцінку можливості індексації одноразової грошової допомоги, тоді як заявлені вимоги стосувалися врахування індексації грошового забезпечення під час визначення розрахункової бази цієї допомоги. Унаслідок такого зміщення предмета правової оцінки доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, залишилися без належного розгляду.

64. Наведений підхід має значення і для оцінки повноти апеляційного перегляду в цій справі. Хоча вимога щодо щомісячної доплати, передбаченої положеннями постанови КМУ № 713, входила до предмета спору, вирішення лише цього питання не забезпечувало перевірки висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості мотивів відмови відповідача провести перерахунок пенсії. Обмежившись оцінкою права позивача на зазначену доплату, суд апеляційної інстанції залишив без належної перевірки висновки суду першої інстанції щодо правомірності відмови відповідача провести перерахунок пенсії за оновленою довідкою, яка й зумовила звернення позивача до суду.

65. На обов`язку суду апеляційної інстанції належно перевірити висновки суду першої інстанції та вмотивувати результат такого перегляду наголошується також у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2025 року у справі №280/275/24. Суд у цій справі зазначив, що мотивоване судове рішення має містити оцінку доказів і аргументів учасників справи, а висновки його резолютивної частини повинні логічно випливати з наведених мотивів. Установивши, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам і доводам сторін та фактично не перевірив повноти оцінки доказів і обставин судом першої інстанції, Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції та направив справу на новий апеляційний розгляд.

66. На необхідності перевірки мотивів, покладених в основу рішення суду першої інстанції, Верховний Суд наголосив також у постанові від 31 жовтня 2023 року у справі №420/23334/21 (пункти 60- 63). Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, неправильно визначивши предмет і характер спору, не надав оцінки мотивам та висновкам суду першої інстанції по суті заявлених вимог і не обґрунтував причин надання іншої правової оцінки обставинам, на яких ґрунтувалося рішення про задоволення позову.

67. Застосовуючи наведені підходи до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року не містить достатнього обґрунтування відмови в задоволенні позову в повному обсязі, зокрема щодо застосування 88 відсотків грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром, а щодо щомісячної доплати - без установлення розміру збільшення пенсії внаслідок перерахунку. Викладені в ній міркування щодо доплати за постановою КМУ № 713 не дають відповіді на визначальне для спору питання про правомірність відмови пенсійного органу провести перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

68. Зазначений недолік не є суто формальним, оскільки суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції повністю, не навів мотивів відхилення висновків, покладених в основу вирішення вимоги про перерахунок пенсії.

69. Водночас установлення такого порушення не свідчить про підтвердження Верховним Судом правильності рішення суду першої інстанції в повному обсязі, зокрема щодо визначеного позивачем відсоткового значення основного розміру пенсії, застосування обмеження її максимальним розміром та виплати щомісячної доплати. Крім того, суд першої інстанції, зазначивши у мотивувальній частині про часткове задоволення позову, у резолютивній частині задовольнив його повністю, не навівши окремих мотивів щодо 88 відсотків грошового забезпечення, обмеження пенсії максимальним розміром та щомісячної доплати. Зазначені питання потребують окремої правової оцінки з урахуванням відповідного нормативно-правового регулювання, установлених обставин справи та доводів учасників справи.

70. Подібні правові питання вже були предметом розгляду Верховного Суду в постанові від 16 вересня 2026 року у справі № 280/10250/25. У пунктах 54- 63 цієї постанови Суд виходив із того, що зміна з 01 січня 2023 року розрахункової величини для визначення грошового забезпечення зумовлює право на перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року, а видана уповноваженим органом довідка документально підтверджує складові грошового забезпечення, які враховуються під час такого перерахунку.

71. У постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а Верховний Суд зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, може бути як рішення Кабінету Міністрів України, так і заява пенсіонера з відповідними документами. У постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 Верховний Суд наголосив, що Кабінет Міністрів України не уповноважений змінювати встановлений статтею 43 Закону № 2262-XII перелік складових грошового забезпечення. Суд апеляційної інстанції не перевірив відповідності мотивів відмови відповідача зазначеним висновкам.

72. Крім того, питання визначення відсоткового значення основного розміру пенсії під час її перерахунку має самостійне правове значення. Зокрема, у постанові від 02 березня 2023 року у справі № 300/5477/21 Верховний Суд розглядав правомірність зменшення раніше встановленого відсоткового розміру пенсії під час її перерахунку з урахуванням статті 13 Закону № 2262-XII.

73. Отже, під час апеляційного перегляду суду необхідно надати належну правову оцінку висновкам суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі виданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням правових підстав перерахунку та правил визначення періоду виплати різниці в пенсії, передбачених статтею 51 Закону № 2262-XII, а також окремо перевірити обґрунтованість висновків щодо відсоткового значення основного розміру пенсії, застосування обмеження її максимальним розміром та збереження права на щомісячну доплату з урахуванням відповідного нормативно-правового регулювання, встановлених обставин справи та доводів учасників справи.

74. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неналежної перевірки судом апеляційної інстанції висновків суду першої інстанції знайшли своє підтвердження. Допущені порушення свідчать про неповноту апеляційного перегляду та передчасність висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

75. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

76. У цій справі касаційне провадження відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. За результатами касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів скаржника щодо неналежної перевірки судом апеляційної інстанції висновків суду першої інстанції стосовно правових підстав проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

77. Як установлено під час касаційного перегляду, суд апеляційної інстанції, зосередившись на питанні виплати щомісячної доплати, передбаченої постановою КМУ № 713, не перевірив установлених обставин та висновків суду першої інстанції щодо права позивача на перерахунок пенсії, що мають значення для вирішення питання про правомірність відмови відповідача провести перерахунок пенсії. Зокрема, потребують перевірки дата звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, обставини, від яких залежить застосування частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII, раніше встановлений відсотковий розмір пенсії та розмір її збільшення внаслідок перерахунку, що має значення для виплати щомісячної доплати за постановою КМУ № 713.

78. Зазначені порушення унеможливили належне встановлення обставин, необхідних для вирішення спору в межах усього обсягу заявлених позовних вимог, та призвели до передчасного висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі. З огляду на межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, такі недоліки не можуть бути усунуті під час касаційного перегляду.

79. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

80. За таких обставин постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

81. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати зміст заявлених вимог і фактичні підстави звернення позивача до суду та перевірити висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року за довідкою від 27 травня 2024 року №4801-2371.4/4812. Зокрема, слід надати оцінку наведеним відповідачем мотивам відмови, правовому значенню оновленої довідки та правильності застосування судом першої інстанції норм, що регулюють спірні правовідносини. При цьому вимоги щодо відсоткового значення основного розміру пенсії, її обмеження максимальним розміром та щомісячної доплати також підлягають оцінці судом апеляційної інстанції з урахуванням належного нормативно-правового регулювання.

82. За результатами такого перегляду суд апеляційної інстанції повинен навести мотиви погодження або непогодження з висновками суду першої інстанції, оцінити істотні доводи учасників справи та ухвалити рішення, яке відповідатиме вимогам статей 242 і 322 КАС України.

83. Оскільки справа направляється на новий розгляд, розподіл судових витрат за правилом частини шостої статті 139 КАС України здійснює суд, який ухвалить рішення за наслідками нового розгляду справи.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд