ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 908/3671/25

Узагальнений зміст позовних вимог та підстав заявленого позову

1. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя (далі - КЕВ м.Запоріжжя) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Трейд ЛТД» (далі - ТОВ «Укр-Трейд ЛТД») про стягнення 1469910,59 грн заборгованості за договором № 12з від 12.06.2018.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 12з від 12.06.2018 в частині своєчасної та повної оплати коштів за надані послуги та компенсації витрат зі сплати земельного податку. Позивач зазначив, що між КЕВ м. Запоріжжя та ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» укладено договір № 12з від 12.06.2018, відповідно до умов якого сторони домовилися про взаємну підтримку та допомогу у здійсненні діяльності, пов`язаної з вирощуванням сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні КЕВ м. Запоріжжя. Позивач вказує, що ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» упродовж дії договору частково виконувало свої грошові зобов`язання, однак у повному обсязі оплату не здійснило, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 1469910,59 грн, яка складається із заборгованості за договором та несплачених сум компенсації земельного податку.

3. ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» подало до Господарського суду Запорізької області зустрічний позов до КЕВ м. Запоріжжя про стягнення 2655176,15 грн.

4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що сплачені ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» на виконання договору № 12з від 12.06.2018 кошти є попередньою оплатою за послуги, які, на думку позивача за зустрічним позовом, фактично не надавалися. ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» зазначало, що КЕВ м. Запоріжжя не підтверджено належними та допустимими доказами факту надання будь-яких послуг за договором, зокрема відсутні підписані сторонами акти наданих послуг та інші документи, які б підтверджували виконання позивачем своїх договірних зобов`язань. Посилаючись на положення Цивільного кодексу України щодо виконання зобов`язань та повернення коштів, сплачених за відсутності належного виконання договору, ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» просило стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя 2655176,15 грн як сплачені ним кошти за договором № 12з від 12.06.2018.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень, ухвалених у цій справі

5. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.04.2026 у задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовлено повністю.

6. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із необхідності встановлення дійсної правової природи договору № 12з від 12.06.2018, укладеного між сторонами, оскільки учасники справи по-різному визначали зміст та характер правовідносин, що виникли на його підставі.

7. За результатами дослідження умов договору та фактичних обставин його виконання суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний договір за своєю правовою природою не є ані договором про надання послуг, ані договором про спільну діяльність, як на цьому наполягали сторони спору.

8. Суд першої інстанції встановив, що за умовами договору ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» здійснювало повний цикл сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, яка перебувала у постійному користуванні КЕВ м.Запоріжжя, самостійно забезпечувало виробничий процес необхідними матеріальними ресурсами та технікою, а вирощена сільськогосподарська продукція надходила у власність товариства. Водночас КЕВ м. Запоріжжя отримував визначену договором плату за використання земельної ділянки.

9. Оцінюючи зміст укладеного правочину, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір № 12з від 12.06.2018 фактично приховує орендні правовідносини щодо земельної ділянки, а відтак є удаваним правочином у розумінні статті 235 Цивільного кодексу України.

10. Разом із цим місцевий господарський суд зазначив, що КЕВ м.Запоріжжя як постійний землекористувач не наділений повноваженнями щодо передачі земельної ділянки державної власності в оплатне користування іншим особам, а тому спірний договір укладено з порушенням вимог земельного законодавства щодо порядку розпорядження землями оборони.

11. З огляду на встановлену судом правову природу спірного договору та відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин правових наслідків, на які посилалися як позивач за первісним позовом, так і позивач за зустрічним позовом, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених сторонами вимог та відмовив у задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів у повному обсязі.

12. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 рішення Господарського суду Запорізької області від 02.04.2026 в оскарженій частині - в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» до КЕВ м. Запоріжжя про стягнення 2 655 176,15 грн - залишено без змін.

13. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, виходив з того, що фактично сторони не реалізовували класичну модель договору про надання послуг, за якою виконавець надає замовнику нематеріальну послугу, що споживається в процесі її надання. Натомість договір був спрямований на забезпечення ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» можливості здійснювати аграрне виробництво на конкретній земельній ділянці з отриманням у власність результату такого виробництва.

14. Апеляційний господарський суд відхилив доводи ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» про те, що договір № 12з від 12.06.2018 є договором про надання послуг, зазначивши, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив не з формальної назви договору, а з його змісту, фактичної поведінки сторін, порядку виконання договору, економічної мети його укладення та реальних правових наслідків, які виникли між сторонами.

15. Апеляційний господарський суд виснував, що встановлені у справі обставини свідчать про те, що сплачені ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» кошти у розмірі 2 655 176,15 грн, які за його твердженням є попередньою оплатою за послуги, ненадані йому КЕВ м. Запоріжжя, пов`язані не з оплатою конкретних нематеріальних послуг, а з фактичним використанням земельної ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції.

16. Крім того, апеляційний господарський суд відхилив доводи ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» щодо відсутності фактичної передачі йому земельної ділянки у користування, зазначивши, що сукупність умов договору, додаткових угод, визначення плати залежно від площі земельної ділянки, покладення на товариство повного циклу сільськогосподарського виробництва та набуття товариством права власності на вирощену продукцію свідчать про фактичну спрямованість спірних правовідносин на користування земельним ресурсом.

17. За висновком суду апеляційної інстанції доводи ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» щодо відсутності актів приймання-передачі послуг не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки відсутність таких актів у цій справі підтверджує невідповідність фактичних правовідносин сторін конструкції договору про надання послуг, але не доводить наявності у товариства права на повернення всієї сплаченої суми як передоплати за ненадані послуги.

18. Дійшовши висновку про обґрунтованість встановлення судом першої інстанції, що укладений сторонами договір за своїм фактичним змістом приховував відносини оплатного користування земельною ділянкою, яка перебувала у постійному користуванні КЕВ м. Запоріжжя, апеляційним господарським судом відхилено доводи ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» щодо неправомірності висновку суду про удаваність договору.

19. Апеляційний господарський суд зазначив, що посилання ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» на статус КЕВ м. Запоріжжя як суб`єкта господарської діяльності у Збройних Силах України, проведення конкурсу, Методичні рекомендації Міністерства оборони України та тривале виконання договору не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки такі обставини не змінюють імперативного правового режиму земель оборони та не наділяють постійного землекористувача правом передавати земельну ділянку державної власності в оплатне користування приватному суб`єкту.

Касаційна скарга

20. ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 02.04.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати, ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

21. У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

22. Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. На сьогоднішній день ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» має два однакових договори, один з яких, за результатами розгляду справи № 904/3057/23 кваліфіковано як договір надання послуг, а інший - фактично приховує орендні правовідносини щодо земельної ділянки.

23. Крім того, скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення з порушення норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та не з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

24. У межах встановленого Верховним Судом строку КЕВ м. Запоріжжя подав відзив на касаційну скаргу ТОВ «Укр-Трейд ЛТД», у якому не погоджується з її доводами, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

25. В обґрунтування своєї позиції КЕВ м. Запоріжжя зокрема зазначив, що скаржник помилково вважає, що рішення Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі № 904/3057/23 формує правову позицію щодо кваліфікації Договору № 12з у справі № 908/3671/25. Оцінка правочину та поведінки сторін здійснюється судом у кожній справі індивідуально на підставі наданих доказів. На думку КЕВ м. Запоріжжя, апеляційний господарський суд обґрунтовано вказав, що Верховний Суд не встановлював універсальної позиції про те, що всі договори подібної форми між КЕУ/КЕВ та суб`єктами господарювання автоматично є договорами послуг і не можуть приховувати інші правовідносини.

26. Крім того, ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» та КЕВ м. Запоріжжя подали додаткові письмові пояснення щодо яких Верховний Суд зауважує таке.

27. Відповідно до частини першої статті 161 ГПК України під час розгляду справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору винятково у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною п`ятою цієї статті суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло під час розгляду справи, якщо визнає це необхідним. У даному випадку Верховний Суд не визнавав необхідним одержати від учасників справи додаткові письмові пояснення стосовно окремих питань. Сторони мали можливість подати свої пояснення у заявах по суті справи, передбачених для стадії касаційного оскарження. Тож відповідно до частини другої статті 118 ГПК України Верховний Суд залишає без розгляду подані сторонами пояснення як заяви по суті справи, що подані поза межами встановлених строків (аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 916/992/25).

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

28. Як з`ясували суди попередніх інстанцій, КЕВ м. Запоріжжя є установою, за якою на праві постійного користування закріплена земельна ділянка державної власності, що належить до земель оборони.

29. Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії № 000056, виданого Запорізькою Радою народних депутатів 19.01.1993, КЕВ м. Запоріжжя надано у постійне користування земельну ділянку площею 800,2 га для будівництва військового містечка № НОМЕР_1 .

30. 20.02.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 2322187900:01:004:1021 площею 800,2 га. Власником земельної ділянки є Держава Україна в особі Запорізької обласної державної адміністрації, а право постійного користування зазначеною земельною ділянкою зареєстровано за КЕВ м. Запоріжжя.

31. 12.06.2018 між КЕВ м. Запоріжжя як стороною-1 та ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» як стороною-2 укладено договір № 12з.

32. У преамбулі та загальних положеннях договору сторони зазначили, що його укладено з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності, життєдіяльності військових частин і підрозділів Збройних Сил України, що перебувають на квартирно-експлуатаційному забезпеченні в КЕВ м. Запоріжжя, а також наповнення спеціального фонду Міністерства оборони України.

33. Сторони у договорі визначили, що цей договір є змішаним у розумінні статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України.

34. Відповідно до пункту 1.1 договору сторона-1 зобов`язалася за умови сприяння та підтримки сторони-2 протягом визначеного договором строку надавати за плату послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, що є власністю держави та перебуває в користуванні КЕВ м. Запоріжжя на підставі державного акта на право користування землею, а сторона-2 зобов`язалася своєчасно оплачувати надані послуги відповідно до умов договору.

35. Договором було передбачено, що план-схема земельної ділянки, на якій надаються послуги, є невід`ємною частиною договору та зазначається у додатку № 1.

36. Загальна орієнтовна площа, на якій мало здійснюватися надання послуг, за первісною редакцією договору становила 160,00 га згідно з актом обстеження земельної ділянки. При цьому сторони погодили, що загальна площа підлягає уточненню після розроблення проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

37. Також пунктом 1.1 договору передбачено, що про готовність земельної ділянки до використання за договором складаються акти обстеження земельної ділянки, які є невід`ємною частиною договору та підставою для початку відліку періоду надання послуг і здійснення розрахунків за договором.

38. Відповідно до пункту 1.2 договору сторони погодили цілі договору, серед яких зазначено обробіток землі для вирощування сільськогосподарської продукції, розподіл праці та спеціалізація виробництва при вирощуванні сільськогосподарської продукції, підвищення обсягів виробництва та досягнення економічного ефекту від раціонального використання землі, забезпечення ефективності виробництва шляхом оптимізації витрат на матеріальні ресурси, збільшення гнучкості виробництва та збуту відповідно до вимог ринку.

39. Згідно з пунктом 1.3 договору для виконання його цілей сторона-2 забезпечує надання у розпорядження сторони-1 насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших необхідних компонентів для вирощування сільськогосподарської продукції, послуг з обробітку, посіву, збору врожаю та транспортування сільськогосподарської продукції, а також сільськогосподарської техніки, її керування та технічної експлуатації екіпажами сторони-2.

40. Відповідно до пункту 1.5 договору послуги передаються стороною-1 стороні-2 на підставі акта приймання-передачі послуг. Такий акт складається після фактичного отримання послуг, а помісячна оплата за послуги здійснюється відповідно до розділу 2 договору, у тому числі до складання акта приймання-передачі наданих послуг.

41. Згідно з пунктом 1.7 договору сторони погодили, що право власності на сільськогосподарську продукцію, отриману в результаті надання послуг стороною-1, належить стороні-2, тобто ТОВ «Укр-Трейд ЛТД».

42. Пунктом 2.1.1 договору сторони визначили, що відносини за цим договором спрямовані на надання послуг з взаємної підтримки та допомоги в щоденній діяльності.

43. Згідно з пунктом 2.1.3 договору грошова сума, яку сторона-2 перераховує стороні-1 за надані послуги, становить 456 000 грн на рік, у тому числі ПДВ, із розрахунку 2 850 грн за 1 га площі земель, на яких надаються послуги. При цьому загальна сума підлягала уточненню з урахуванням даних технічної документації із землеустрою щодо фактичної площі земельних ділянок, на яких будуть надаватися послуги.

44. Сторони також погодили, що грошова сума, яка підлягає оплаті, не залежить від розміру отриманого доходу сторони-2 за рахунок реалізації сільськогосподарської продукції, отриманої за результатами послуг, наданих за договором.

45. Відповідно до пункту 2.1.4 договору сторона-2 зобов`язалася сплачувати плату за послуги щомісячно до 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем, але не раніше отримання від сторони-1 рахунку на оплату послуг за звітний місяць.

46. Пунктом 2.1.8 договору передбачено, що нарахування та оплата за послуги зазначаються у додатку № 2, який є невід`ємною частиною договору.

47. Згідно з пунктом 3.1 договору сторона-1 зобов`язувалася за завданням сторони-2 та/або за сприяння сторони-2 надавати останній визначені договором та завданням послуги у строки, визначені стороною-2 та погоджені стороною-1, забезпечувати якість наданих послуг та повідомляти сторону-2 про неможливість надання послуг у передбачений договором строк.

48. Пунктом 4.1 договору визначено обов`язки сторони-2, зокрема приймати від сторони-1 послуги, які є предметом договору, та оплачувати їх у розмірах, порядку і строки, передбачені договором; надавати стороні-1 підтримку та сприяння, визначені пунктом 1.3 договору; проводити догляд за посівами сільськогосподарських культур; забезпечувати підбір, підготовку персоналу та оплату його праці під час надання послуг; своєчасно здійснювати оплату; компенсувати стороні-1 витрати зі сплати земельного податку; дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підписувати акти наданих послуг протягом 10 днів з моменту їх отримання.

49. Відповідно до пункту 7.2 договору договір укладено строком до 31.12.2025 з обов`язковим підписанням сторонами актів наданих послуг, які підтверджують виконання зобов`язань за договором.

50. Разом із договором сторонами було підписано додаток № 2 до договору № 12з від 12.06.2018, у якому погоджено нарахування та оплату послуг за відповідні періоди, у тому числі за 2018 - 2020 роки.

51. Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутній підписаний сторонами додаток № 1 до договору № 12з від 12.06.2018.

52. 23.12.2025 КЕВ м. Запоріжжя на виконання ухвали суду надав схему фактичної площі засівання сільськогосподарської культури на земельній ділянці військового містечка № НОМЕР_1 площею 800,2 га КЕВ м. Запоріжжя на території Новоолександрівської сільської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, яка містила позначення «Додаток № 1».

НОМЕР_1. Вказаний документ підписано тимчасово виконуючим обов`язки начальника КЕВ м. Запоріжжя, погоджено тимчасово виконуючим обов`язки начальника Запорізького гарнізону та начальником полігону військового містечка № 3 «Близнюки», однак він не містить підпису представника ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» та відбитку печатки товариства, а також не містить чіткого зазначення, додатком до якого саме документа він є.

54. У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначений документ не є належним доказом у справі та не врахував його при вирішенні спору.

55. 12.06.2018 сторонами складено та підписано акт обстеження земельної ділянки загальною площею 160,00 га за адресою: смт Новоолександрівка, Запорізький район, Запорізька область.

56. В акті обстеження зазначено, що земельна ділянка не використовується за призначенням, не обробляється, відсутнє механічне або ручне оброблення, ділянка забур`янена амброзією, осотом та іншими бур`янами, а також наявна поросль зелених насаджень лісосмуги.

57. Матеріали справи не містять інших актів обстеження земельної ділянки, підписаних КЕВ м. Запоріжжя та ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» до договору № 12з від 12.06.2018.

58. У подальшому сторонами укладено декілька додаткових угод до договору № 12з від 12.06.2018.

59. Додатковою угодою № 1 від 13.04.2020 сторони внесли зміни до пункту 1.1 договору, виклавши другий абзац у редакції, відповідно до якої загальна площа, на якій буде здійснюватися надання послуг, становить 208,5084 га згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення або відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості. Технічну документацію розроблено ТОВ «ЛЕНД.КОМ» за договором на виконання робіт № 2507-К від 25.07.2019.

60. Додатковою угодою № 4 від 01.12.2022 сторони зазначили, що у зв`язку з неможливістю засівання сільськогосподарськими культурами частини земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 площею 92,8860 га внаслідок військових дій на території України та з метою подальшої співпраці зі спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках користувачів Міністерства оборони України сторони домовилися внести зміни до договору.

61. Зокрема, додатковою угодою № 4 сторони погодили викласти другий абзац пункту 1.1 договору в редакції, відповідно до якої загальна площа фактично використаної земельної ділянки у 2021 році, на якій здійснювалося надання послуг, становила 115,6229 га.

62. Додатковою угодою № 5 від 01.02.2024 сторони передбачили, що у зв`язку з наявною можливістю у КЕВ м. Запоріжжя у 2024 році здійснювати надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці військового містечка № НОМЕР_1 площею 208,5084 га, сторони домовилися змінити окремі умови договору, зокрема щодо площі та розміру відповідних нарахувань.

63. За твердженням КЕВ м. Запоріжжя, договір № 12з від 12.06.2018 укладено за результатами конкурсу щодо відбору учасників спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні установи Міністерства оборони України.

64. КЕВ м. Запоріжжя посилався на те, що за умовами договору та додаткових угод ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» фактично використовувало земельну ділянку для вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції, а КЕВ м. Запоріжжя отримував від товариства визначені договором кошти.

65. ТОВ «Укр-Трейд ЛТД», своєю чергою, наполягало на тому, що договір № 12з від 12.06.2018 є договором про надання послуг, за яким саме КЕВ м. Запоріжжя мав надавати товариству послуги з вирощування сільськогосподарської продукції, а факт надання таких послуг мав підтверджуватися належно оформленими актами приймання-передачі послуг.

66. Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні підписані сторонами акти приймання-передачі послуг за договором № 12з від 12.06.2018, які б підтверджували фактичне надання КЕВ м. Запоріжжя послуг ТОВ «Укр-Трейд ЛТД».

67. Також матеріали справи не містять належних доказів надання ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» письмових завдань КЕВ м. Запоріжжя щодо надання послуг за договором, як це було передбачено умовами договору.

68. КЕВ м. Запоріжжя стверджував, що надавав товариству послуги нематеріального характеру, а саме забезпечував постійну охорону земельної ділянки особовим складом військової частини, контроль за пожежною безпекою, візуальний огляд посівів із виїздом фахівців КЕВ м. Запоріжжя, контроль за недопущенням крадіжок з боку сторонніх осіб та інші дії за необхідності.

69. Разом із тим, суд першої інстанції встановив, що надання таких послуг не передбачено умовами спірного договору, а матеріали справи не містять належних доказів їх фактичного надання.

70. За твердженням ТОВ «Укр-Трейд ЛТД», рахунки на оплату за договором № 12з від 12.06.2018 за період із серпня 2024 року по листопад 2025 року товариство не отримувало.

71. Водночас сторонами не заперечується, що за період із 2018 року по 01.08.2024 ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» перерахувало на рахунок КЕВ м. Запоріжжя кошти у розмірі 2 655 176, 15 грн.

72. КЕВ м. Запоріжжя вважає, що за договором № 12з від 12.06.2018 у ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» наявна заборгованість за період із серпня 2024 року по листопад 2025 року на загальну суму 1 469 910, 59 грн.

73. ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» вважає, що сплачені ним за договором № 12з від 12.06.2018 кошти у розмірі 2 655 176, 15 грн є передплатою за послуги, які КЕВ м. Запоріжжя фактично не були надані та належними доказами не підтверджені.

74. Саме наведені обставини стали підставою для звернення КЕВ м. Запоріжжя до суду з первісним позовом про стягнення з ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» 469910,59 грн, а також для подання ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» зустрічного позову про стягнення з КЕВ м. Запоріжжя 2655176,15 грн.

75. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

76. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що подана у цій справі касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

77. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

78. Зміст наведеної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

79. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

80. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору, з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

81. У такому випадку з`ясуванню підлягає як відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, так і наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

82. Верховний суд вбачає, що у даному випадку наведені у касаційній скарзі ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» доводи на обґрунтування передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження вищевикладеному не відповідають.

83. У касаційній скарзі ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» хоч і зазначає про відсутність висновку Верховного Суду, проте не зазначає, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених ним норм матеріального та/або процесуального права за результатами розгляду касаційної скарги.

84. Тож фактично у касаційній скарзі відповідача відсутнє обґрунтування передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження.

85. ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» в касаційній скарзі посилається на правову позицію Верховного Суду у справі № 904/3057/23, вказуючи, що на сьогоднішній день має два однакових договори, один з яких, за результатами розгляду справи № 904/3057/23 кваліфіковано, як договір надання послуг, а інший - фактично приховує орендні правовідносини щодо земельної ділянки.

86. Проаналізувавши зміст постанови, на яку посилається скаржник, за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, та міркування, викладені у цій постанові, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за наведеними правовими ознаками зі справою, що розглядається, адже відрізняється за підставою позову, за доводами і доказами, наданими сторонами, предметом їх доказування, способом захисту і тому застосування норм права наведених скаржником за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а тому вони не є релевантними до обставин цієї справи.

87. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій, у справі, що переглядається (908/3671/25), визначаючи правову природу договору № 12з від 12.06.2018 передусім з`ясовували не формальну назву договору, а його фактичний зміст, права та обов`язки сторін, економічну мету договору, характер його виконання та правові наслідки, яких сторони прагнули досягти.

88. Проаналізувавши умови договору № 12з від 12.06.2018, суди попередніх інстанцій виснували, що, попри використання сторонами термінів «послуги», «надання послуг», «акт приймання-передачі послуг», реальний економічний та правовий зміст договору був пов`язаний саме з використанням земельної ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції.

89. Дослідивши зміст пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.7 договору № 12з від 12.06.2018 суди попередніх інстанцій встановили, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя не здійснював самостійного вирощування сільськогосподарської продукції, не забезпечував основний виробничий процес, не набував у власність вирощений урожай та не отримував економічний результат від реалізації продукції. Натомість усі ключові елементи сільськогосподарського виробництва, у тому числі матеріали, техніка, працівники, виробничий ризик, збір урожаю і подальше отримання продукції у власність, були покладені на ТОВ «Укр-Трейд ЛТД».

90. За таких обставин суди попередніх інстанцій виснували, що фактично сторони не реалізовували класичну модель договору про надання послуг, за якою виконавець надає замовнику нематеріальну послугу, що споживається в процесі її надання. Натомість договір був спрямований на забезпечення ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» можливості здійснювати аграрне виробництво на конкретній земельній ділянці з отриманням у власність результату такого виробництва.

91. За висновком судів попередніх інстанцій додатковим підтвердженням цього є порядок визначення плати за договором. Відповідно до пункту 2.1.3 договору грошова сума, яку сторона-2 перераховує стороні-1, визначена із розрахунку 2 850 грн за 1 га площі земель, на яких надаються послуги. Отже, розмір плати був пов`язаний не з обсягом фактично виконаних КЕВ м. Запоріжжя дій, не з кількістю робіт, не з фактичною вартістю окремих послуг, а саме з площею земельної ділянки. Така модель оплати є характерною для відносин користування земельною ділянкою, а не для договору про надання послуг, у якому вартість зазвичай корелює з обсягом, складністю, строками або результатом певної діяльності виконавця.

92. За висновком судів попередніх інстанцій відсутність у договорі прямого формулювання про оренду, відсутність акта приймання-передачі земельної ділянки або неповне зазначення істотних умов договору оренди не є автоматичною підставою для висновку про відсутність фактичних орендних відносин. Навпаки, у спорах щодо удаваності правочину такі ознаки часто є способом приховування правовідносин, які сторони фактично мали на меті врегулювати.

93. Суди врахували, що додатковою угодою № 4 сторони прямо використали формулювання про «загальну площу фактично використаної земельної ділянки у 2021 році», що свідчить про визнання сторонами обставини фактичного використання земельної ділянки, принаймні за відповідний період.

94. За висновками судів попередніх інстанцій саме по собі те, що на момент укладення договору площа була визначена як орієнтовна і підлягала уточненню, не заперечує фактичного використання землі товариством, оскільки подальша поведінка сторін, укладення додаткових угод, уточнення площі, визначення плати за гектар та погодження умов щодо фактично використаної площі свідчать про те, що сторони розуміли, на якій земельній ділянці здійснюється відповідна господарська діяльність.

95. Суду встановили, що матеріали справи не містять підписаних сторонами актів наданих послуг за договором № 12з від 12.06.2018, а також належних доказів надання ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» письмових КЕВ м. Запоріжжя щодо надання конкретних послуг. Однак за висновками судів попередніх інстанцій відсутність актів надання послуг у цій справі не підтверджує автоматично право ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» на повернення всієї суми сплачених коштів, оскільки суд встановив, що спірний договір за своєю фактичною правовою природою не є договором про надання послуг.

96. За встановлених обставин суди попередніх інстанцій виснували, що зі змісту договору № 12з від 12.06.2018 вбачається, що КЕВ м. Запоріжжя мав отримувати визначену договором плату, а ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» - здійснювати сільськогосподарську діяльність, забезпечувати виробничий процес, отримувати у власність вирощену продукцію та реалізовувати її на власний розсуд. Тобто сторони не об`єднували свої внески для досягнення спільного результату і не погоджували розподіл спільно отриманого результату. Кожна сторона переслідувала власний економічний інтерес: КЕВ м. Запоріжжя - отримання коштів, ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» - використання земельної ділянки для вирощування і реалізації сільськогосподарської продукції.

97. Дослідили і надавши оцінку доказам, наданим учасниками справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що така модель договору № 12з від 12.06.2018 не відповідає суті договору про спільну діяльність, але відповідає ознакам строкового оплатного користування земельною ділянкою.

98. Зі змісту оскаржених судових рішень, вбачається, що предметом доказування у справі № 908/3671/25 було встановлення обставин укладення/неукладення сторонами договору № 12з від 12.06.2018, правова природа укладеного сторонами договору, обставин виконання/невиконання сторонами вказаного договору, наявність/відсутність підстав для визнання цього договору недійсним/нікчемним, натомість у справі № 904/3057/23 предметом позову були вимоги товариства про стягнення коштів, встановлення правої природи договору підметом і підставою не було, питання недійсності/нікчемності договору не порушувалась.

99. Отже, у справі № 904/3057/23 Верховний Суд сформував висновки стосовно спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду саме справи № 904/3057/23 обставини. У зазначеній справі (на відміну від справи, що переглядається) позов КЕВ до Товариства не заявлявся і КЕВ свою позицію у справі фактичним укладенням договору оренди не обґрунтовував (відповідь на відзив на первісну позовну заяву, відзив на зустрічну позовну заяву). У цій частині Суд також бере до уваги викладене (і встановлене) у справі №904/1664/19.

100. У справі № 908/3671/25, що переглядається, суди попередніх інстанцій здійснили оцінку конкретних доказів у зазначеній справі, а саме: договору № 12з від 12.06.2018, акта обстеження, додаткових угод, умов щодо площі земельної ділянки, умов щодо плати за гектар, умов щодо належності врожаю ТОВ «Укр-Трейд ЛТД», відсутності актів надання послуг, відсутності доказів надання КЕВ м. Запоріжжя реальних послуг, а також правового режиму землі оборони.

101. Обставин, встановлених у справі, що переглядається, суди у справи № 904/3057/23 не встановлювали і недосліджували, а Верховний Суд виходив із оцінки, наданої судами попередніх інстанцій, конкретним доказам (змісту договору у зазначеній справі) та зазначав, що оцінка документам надана судами у відповідності до статті 86 ГПК України.

102. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц).

103. Посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник у касаційній скарзі не наводить аргументованого обґрунтування необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у контексті спірних правовідносин, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, подані сторонами докази на обґрунтування своїх вимог і заперечень.

104. Отже висновки судів в оскаржуваних рішеннях зроблені відповідно до норм законодавства та відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, а заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження.

105. Крім того, у касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

106. Проаналізувавши такі твердження скаржника, Верховний Суд вбачає, що по своїй суті вони фактично зводяться до заперечення обставин, установлених судами попередніх інстанцій на підставі дослідження доказів, поданих сторонами. Однак, саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції. До то ж при касаційному перегляді, як вже зазначалось, це суперечить імперативним нормам статті 300 ГПК України.

107. Так, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Схожий за змістом висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19.

108. Водночас безвідносно до викладеного обґрунтована недослідженням судами попередніх інстанцій певних доказів ця підстава касаційного оскарженні може підтвердитись лише у сукупності з належним обґрунтуванням, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України підстав, чого у цьому разі не відбулося.

109. Таким чином, недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом зібраних у справі доказів чи обставин справи за умови непідтвердження у цьому разі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

110. Сама ж по собі незгода ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою обставин справи, досліджених доказів, як і в результаті його незгода із ухваленими ними судовим рішенням, не може бути підставою для їх зміни чи скасування за умов не підтвердження доводами касаційної скарги неправильного застосування чи порушення ними норм матеріального або процесуального права та визначених у процесуальному законі підстав касаційного оскарження.

111. Колегія суддів зауважує, що загалом доводи касаційної скарги ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» у своїй переважній більшості зводяться до переоцінки обставин, встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та зазначені у пунктах 14-19 цієї постанови висновків належним чином не спростовують.

112. Інші доводи касаційної скарги позивача підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, вирішального значення для правильного розгляду цієї справи не мають, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.

113. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

114. Натомість доводи відзиву КЕВ м. Запоріжжя ураховуються судом касаційної інстанції у тій мірі, що відповідає наведеному у цій постанові.

115. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

116. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення ? без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

117. У цій справі скаржник не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухвалених ними судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

118. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає судові рішення, що оскаржувались, без змін, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд