ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 737/187/24

Описова частина

У лютому 2024 року виконуючий обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації звернувсядо суду з позовом до Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просив суд: усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, шляхом:

- визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 26 квітня 2021 року між Олишівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області та ОСОБА_2 ;

- зобов`язання Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, за Олишівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1915006374227);

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га.

Позов мотивовано тим, що рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 17 листопада 1980 року за № 551 взято на облік пам`ятки археології місцевого значення, які підлягають паспортизації, згідно з додатком № 4. За додатком № 4 до згаданого рішення під № 115 значиться пам`ятник археології місцевого значення, який підлягає паспортизації - поселення епохи бронзи (II тис. до н.е.) (с. Смолянка). Згідно з обліковою карткою об`єкта культурної спадщини-поселення «Смолянка-І», складеного 11 жовтня 2017 року (місцезнаходження: Чернігівська обл., Куликівський р-н, Смолянська сільська рада, с. Смолянка, за 1,5 км. на південь від південної околиці с. Смолянка), висота поселення 1-3 м, у 1960 році за поверхневими зборами підйомного матеріалу простежене уздовж берега упродовж 70 м.

При роздержавлені земель КСП «40-річчя Жовтня» Смолянської сільської ради з урахуванням змін і доповнень нанесене на карту землекористування на площі 10,5 га. Культурний шар містить фрагменти ліпної кераміки епохи бронзи (II тис. до н.е.). До облікової картки додано генеральний план розташування пам`ятки археології та схематичний план, на який графічно зображено розташування пам`ятки археології.

Київською обласною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області з урахуванням Перспективного плану формування території Чернігівської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 № 899 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2017 № 57-р) із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 555-р).

У вказаній технічній документації містяться пропозиції сертифікованого інженера-землевпорядника Матьковської Ю. В. щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель з інформацією, що міститься у документах та посвідчують право на земельні ділянки у Державному земельному кадастрі, в яких зазначено, що відповідно до даних за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено наявність в межах об`єкта інвентаризації обмежень (обтяжень), які передбачені згідно з Класифікатором обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затвердженим наказом Держкомзему від 29 грудня 2008 року № 643 у відповідності до додатку 6 Порядку ведення ДЗК, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, а саме ділянка № НОМЕР_1 (Смолянська сільська рада) - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини, код 01.02 (площа 10,0274 га).

Обмеження у використанні земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га (охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини) також містяться в кадастровому плані земельної ділянки, який знаходиться в технічній документації.

В акті перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності від 25 квітня 2018 року, встановлено, що при складанні даної документації, через земельні ділянки, у тому числі через земельну ділянку № 11 (Смолянська сільська рада) проходять межі охоронної зони навколо об`єкта культурної спадщини - площею 10,0274 га.

Крім того, у перелік обмежень щодо використання земельних ділянок від 10 травня 2018 року включено ділянку № НОМЕР_1 (Смолянська сільська рада) площею 10,0274 га., яка має охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини.

Згідно інформаційної довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 15 травня 2018 року № 24-25-0.29-132/108-18, яка міститься у технічній документації, земельна ділянка площею 10,0274 га (рілля) відноситься до земель запасу та земель історико-культурного призначення.

У технічній документації міститься виконання з плану землекористування Смолянської сільської ради про місце розташування земельної ділянки для сільськогосподарського призначення державної власності на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, яка підлягає інвентаризації для передачі у комунальну власність Олишівської ОТГ (ділянка № НОМЕР_1 , площею 10,0274 га), погоджене начальником відділу у Куликівському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, де зазначено місце розташування та орієнтовні межі цієї земельної ділянки, що підлягає інвентаризації.

Відомості щодо розташування у межах земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502 пам`ятки археології місцевого значення: поселення «Смолянка -1», охоронний № 3810-Чр, підтверджуються графічною частиною (планом) проекту роздержавлення земель КСП «40-річчя Жовтня» с. Смолянка Куликівського району Чернігівської області, де територія археологічної пам`ятки по контуру позначена червоним кольором та заштрихована. Під № 4 на карті позначена пам`ятка археології місцевого значення - поселення «Смолянка -1».

Зіставленням викопіювання з плану землекористування Смолянської сільської ради про місце розташування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, яка підлягає інвентаризації для передачі у комунальну власність Олишівської ОТГ (ділянка № НОМЕР_1 площею 10,0274 га). та схематичного відображення місця розташування поселення « Смолянка-1 » на проекті роздержавлення земель КСП «40-річчя Жовтня» за характерними умовними позначеннями (територія поселення на обох картографічних матеріалах має ідентичний обрис її меж, позначений косими лініями та цифрою 4), встановлено, що саме викопіювання у технічній документації виконано за рахунок графічної частини плану роздержавлення земель та співпадає з ним.

Порівнявши опис місця розташування поселення «Смолянка -1», яке зазначено в короткій історичній довідці на пам`ятку археології місцевого значення, план схему та схематичний план розташування пам`ятки, які додано до облікової картки на поселення, а також схематичне зображення земельної ділянки історико-культурного призначення, нанесене на графічній частині (плану) проекту роздержавлення КСП «40-річчя Жовтня», з`ясовано, що на цьому проекті на південь від північної околиці с. Смолянка було схематично позначено саме поселення «Смолянка -1», яке розташоване на схід від правого берега р. Смолянка (ліва притока р. Десни), біля торфорозробок. На графічній частині (плані) проекту роздержавлення земель пам`ятка позначена чорними косими лініями та замальована жовтим кольором. Під № 4 на карті позначена пам`ятка археології місцевого значення - поселення «Смолянка - 1».

Прокурор зазначав, що, незважаючи на вищезазначене, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 29 травня 2018 року № 25-3815/14-18-сг затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, загальною площею 327,9418 га, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05 червня 2018 року № 25-4091/14-18-сг передано Олишівській селищній раді Чернігівського району Чернігівської області у комунальну власність Олишівської селищної об`єднаної територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 1374,5720 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Олишівської селищної об`єднаної територіальної громади згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок.

На виконання вказаного наказу Олишівською селищною радою 05 червня 2018 року підписано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність згідно з додатком.

Відповідно до вказаного додатку під № 42 передано земельну ділянку з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, яка розташована на території Смолянської сільської Чернігівського району передано Олишівській селищній раді.

Згідно з рішенням першої сесії 7 скликання Олишівської селищної ради від 21 листопада 2017 року Олишівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Смолянської сільської ради.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 730-р

«Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області» Смолянська сільська рада увійшла до складу територіальної громади Олишівської селищної ради Чернігівського району.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру з прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором Олишівської селищної ради Чернігівської області Комовою Ю. М. 10 вересня 2019 року зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 77422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, за Олишівською селищною об`єднаною територіальною громадою в особі Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 191501937227, номер відомостей про речове право -33236666).

Згідно з договором оренди землі від 26 квітня 2021 року Олишівська селищна рада передала ОСОБА_2 у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, для городництва, яка знаходиться на території Олишівської селищної ради, строком на 10 років.

У подальшому, 20 травня 2021 року державним реєстратором Сосницької селищної ради Чернігівської області Кузьмович Н. І. зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, за орендарем ОСОБА_2 (номер запису про інше речове право 42092833).

Водночас наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05 червня 2018 року № 25-4091/14-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» у частині передачі у власність Олишівської селищної ради земельної ділянки, площею 10,0274 га, з кадастровим номером 7422787000:02:002:152 суперечить вимогам земельного законодавства та законодавства в сфері охорони культурної спадщини, порушує виключне право власності держави на земельні ділянки відповідної категорії та виду користування, а тому є незаконним.

Законодавство України безальтернативно визначає для пам`яток археології та земель, на яких розташовані та не вилучені у передбаченому законом порядку пам`ятки археології, єдину форму власності - державну, а у випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває у державній власності, - остання підлягає обов`язковому вилученню або викупу.

Земельна ділянка, на якій розташована пам`ятка археології, є об`єктом, обмеженим у цивільному обороті, оскільки може перебувати виключно у державній власності.

Ураховуючи викладене, виконуючий обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації просив суд його позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 23 квітня

2025 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 26 травня 2026 року, позов виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 26 квітня 2021 року між Олишівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області та ОСОБА_2 .

Зобов`язано Олишівську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502 площею 10,0274 га державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502 площею 10,0274 га за Олишівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1915006374227).

Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502 площею 10,0274 га.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

При ухваленні судових рішкень суди виходили з того, що прокурор довів підстави представницва інтересів держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

Судові рішення по суті спору мотивовані тим, що«Поселення «Смолянка-І» відповідно до законодавства, яке діяло як на час його виявлення, так і відповідно до діючого законодавства, є пам`яткою археології. Відповідно спірна земельна ділянка, під шаром ґрунту якої вона розміщена, є землями історико-культурного призначення, тому наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 29 травня 2018року № 25-3815/14-18-сг про передачу Олишівський селищній раді Чернігівського району Чернігівської області у комунальну власність Олишівської селищної об`єднаної територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 1374,5720 га, участині передачі у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502,площею 10,0274 га, не відповідав чинному законодавству.

Суд зазначив, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 29 травня 2018року № 25-3815/14-18-сг про передачу Олишівський селищній раді Чернігівського району Чернігівської області у комунальну власність Олишівської селищної об`єднаної територіальної громади земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 1374,5720 га, є одноразовим актом та вичерпав свою дію. Аналогічний статус мають і рішення Олишівської селищної ради від 18 грудня 2020 року та 20 квітня 2021 року. Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації погодив технічну документацію щодо передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність. Документи, які б підтверджували таке погодження, у матеріалах справи відсутні. Державний реєстратор Олишівської селищної ради Чернігівської області Комова Ю. М. 10 вересня 2019року при реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га,за Олишівською селищною об`єднаною територіальною громадою в особі Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області на зазначені порушення уваги не звернула. Олишівська селищна рада надала дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,орієнтовною площею 10,0274 га, в оренду терміном на 10 років для городництва та затвердила проект землеустрою, виконуючи наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 29 травня 2018року № 25-3815/14-18-сг, однак діяла з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, ОСОБА_2 вимушений нести тягар виправлення допущеної в минулому помилки державних органів, оскільки відповідно до частини першої статті 150 ЗК України землі історико-культурного призначення відносяться до особливо цінних земель.

Щодо розмежування пам`ятки археології та охоронної зони пам`ятника культурної спадщини суд вважав за необхідне зазначити, що межі та режими використання зон охорони пам`яток визначає спеціально опрацьована науково-проєктна документація на основі історико-архітектурного опорного плану. Ці межі й режими затверджує центральний або місцевий орган охорони культурної спадщини (залежно від категорії пам`ятки). У межах зон охорони пам`яток заборонено проводити містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. За відсутності науково-проєктної документації і неможливості за наявними документами встановити зону охорони пам`ятки та зону охорони археологічного культурного шару, пам`ятка археології та виключне право держави на спірну земельну ділянку однаково підлягає судовому захисту, а подальше нецільове використання земельної ділянки може призвести до невідновної втрати археологічного культурного шару. Перебування у комунальній власності земельної ділянки, на якій знаходиться пам`ятка археології, позбавляє державу правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 26квітня 2021 року між Олишівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області та ОСОБА_4 , про скасування держаної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, за ОСОБА_4 є похідними від вимоги прокурора про усунення перешкод для держави у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, на якій знаходиться пам`ятка археології, і, відповідно підлягають задоволенню, оскільки земельна ділянка підлягає поверненню державі, як така, що вибула з державної власності без передбачених законом підстав. При цьому суди застосували положення статей 203, 215 ЦК України, статтю 152 ЗК України.

Повернення у власність держави спірної земельної ділянки має легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом землі. Наявність державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права держави, оскільки унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою, з огляду на що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1507 підлягає скасуванню в судовому порядку. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Суди керувалися прецедентною практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суди застосували відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду щодо способу судового захисту земель історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології.

25 червня 2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Костюченко П. О., шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 26 травня 2026 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 липня 2026 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи № 737/187/24 із Куликівського районного суду Чернігівської області.Клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Костюченка П. О., про зупинення дії рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2025 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 26 травня 2026 рокузадоволено частково. Зупинено дію рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2025 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку. У задоволенні клопотання у частині зупинення дії постанови Чернігівського апеляційного суду від 26 травня 2026 рокувідмовлено. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.

У липні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2026 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Костюченка П. О., мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначається про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень щодо застосування норм права, викладених у статтях 2, 4, 15-16 ЦК України, щодо належного способу захисту власника земельної ділянки, а саме:

- всупереч правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19, від 04 березня 2026 року у справі № 922/264/24, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі

№ 441/123/16. У справі, яка переглядається, суди не врахували, що захист прав держави як власника земель історико-культурного призначення був можливий лише за умови ідентифікації такої земельної ділянки;

- всупереч правовим висновкам, зробленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15 квітня 2025 року у справі № 916/1395/22, суди визнали належним обраний прокурором спосіб захисту, проте згідно висновків Верховного Суду у справі № 916/1395/22 обраний у цій справі спосіб захисту у вигляді скасування державної реєстрації земельної ділянки, не поновить прав та охоронюваних законом інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду, оскільки реєстраційні дії самі по собі не є способом набуття права власності, а є лише записом у Державному земельному кадастрі, у той час як прокурором не доведено, що наявна реєстрація завадить позивачу здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку;

- суди не врахували що ефективним способом захисту прав є оскарження наказу Держгеокадастру, за яким спірна земельна земельна ділянка передана із державної в комунальну власність, усупереч правовим висновкам, зробленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 березня 2024 року у справі № 927/1206/21, де зазначено, що оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу з державної власності у комунальну власність земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології, за іншим цільовим призначенням (землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства) є ефективним способом захисту порушеного права та інтересів держави, якщо подальше відчуження земельної ділянки не відбулося, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника. Скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, саме лише приведе до усунення порушення прав держави на особливо цінні об`єкти археологічної спадщини.

Неправильне застосування районним та апеляційним судом статті 14-1, частини другої статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» полягає у тому що:

- всупереч висновкам, що наведені у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 925/3/20, де Верховний Суд виснував, що встановлення зон охорони пам`яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення. За обставнами цієї справи, за рішенням суду допущено вилучення у ОСОБА_2 земельної ділянки, яка рахується в ДЗК як охоронна зона пам`ятки археології, і щодо якої було укладено охоронний договір, умови якого орендарем не порушувалися.

Також Верховний Суд у постанові зауважував, що на території пам`ятки, якщо таке буде доведено, допускаються роботи з городництва та неглибокої оранки без обов`язкового проведення попередніх археологічних розвідок. Тобто, всупереч даної позиції суди попередніх інстанцій у справі, яка переглядається, врахували як порушення інтересів держави ведення ОСОБА_2 городництва на спірній земельній ділянці.

Вказується на те, що суди ухвалили судові рішення за відсутності геопросторової ідентифікації земельної ділянки, на якій знаходиться територія пам ?ятки культурної спадщини поселення «Смолянка -1» та за відсутності у справі допустимих доказів для ідентифікації такої земельної ділянки.

Заявник зазначає, що згідно з висновком експертів за результатами проведеної комісійної судової земельно-технічної експертизи від 25лютого 2025 року № 10840/24-41, призначеної ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 11жовтня 2024 року, встановити факт накладення (перетинання) меж земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1507, площею 10,0274 га, із земельною ділянкою, на якій розташована пам ?ятка археології місцевого значення поселення «Смолянка -1», за даними на дослідження матеріалами не вбачається за можливе. Зазначений висновок не відхилений судом у порядку статті 110 ЦПК України. Отже, з огляду на такий висновок судових експертів докази, що знаходяться у матеріалах справи, не містять даних, що необхідні для ідентифікації земельної ділянки, на якій розташована пам ?ятка археології, а саме Поселення «Смолянка -1».

Також матеріали справи не містять науково-проектної (науково-дослідної) документації. Відомості щодо розроблення документації із землеустрою по встановленню меж земель історико-культурного призначення та укладання охоронних договорів на пам?ятки археології, які знаходяться на відповідних землях в Державному земельному кадастрі та в Головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області, відсутні. Облікова картка Поселення«Смолянка-1», яку суди визнали належним доказом, не містить даних про координати поворотних точок меж земельної ділянки,на якій розміщена пам ?ятка археології місцевого значення Поселення «Смолянка -1» та інформації щодо її географічного центру (центроїда).

Заявник не погоджується із висновками судів щодо оцінки листа директора

ПП «ЕЛІТЗЕМ», наданого на запит прокурора та доповнення листа власним висновком в судовому рішенні, про те, що план схема, додана спеціалістом до відповіді прокурора, дає можливість співставити контури земельної ділянки та місце її розташування на місцевості, зокрема прилеглість до річки та місце знаходження відносно річки та населеного пункту.

Суди не врахували, що вимога про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, заявлена без мети захисту прав держави, а отже, є неефективним способом захисту прав, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Водночас ефективним способом захисту прав, який дійсно може усунути стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки, на якій розташовані пам`ятки археології та особи її власника, є скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 05 червня 2018 року № 25-4091/14-18-СГ про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну.

Щодо позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні Чернігівською ОДА права власності на спірну земельну ділянку шляхом скасування в Державному земельному кадастрі заявлених до нього, то необхідно винести рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог, оскільки останній не є належним відповідачем.

Вказує, що при укладенні договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 діяв добросовісно. При цьому позивачем, Чернігівською обласною державною адміністрацією, в особі її компетентного органу - Департаменту культури і туризму, національностей та релігій надано у його висновок від 15 березня 2021 року № 66-П до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду для городництва, площею 10,0274 га, із земель Олишівської селищної ради за межами населених пунктів на території Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області. У вказаному висновку зазначено, що департамент погоджує проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки для передачі в оренду для городництва, площею 10,0274 га. Рішення Чернігівської обласної державної адміністрації про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1507, площею 10,0274 га, до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок матеріали справи не містять. ОСОБА_2 жодних протиправних дій з боку ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області не вбачає, так як у Державному реєстрі нерухомих пам ?яток України, до якого входить Реєстр пам ?яток місцевого значення, які є відкритими та загальнодоступними, Поселення «Смолянка -1» не значиться. Позивач, на якого покладено функції охорони культурної спадщини, не вжив заходів щодо охорони виявленого об ?єкта культурної спадщини шляхом повідомлення в письмовій формі

ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області про знаходження Поселення

«Смолянка -1» на інвентаризованій земельній ділянці.

Навпаки компетентний орган Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської державної обласної адміністрації надав на адресу ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області довідку від 25 травня 2018 року № 136-11 до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель вказав, що на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, що на території спірної земельної ділянки об ?єкти археологічної спадщини не відомі. Крім того, за приписами статті 14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на території пам ?ятки, якщо таке буде доведено, допускаються роботи з городництва та неглибокої оранки без обов?язкового проведення попередніх археологічних розвідок.

Вказує, що відповідач повністю дотримався правил землекористування спірної земельної ділянки, на якій встановлені зони охорони пам?ятки культурної спадщини Поселення « Смолянка -1», підписавши, у тому числі,09 червня 2021 року з відділом освіти, сім ?ї, молоді і спорту Чернігівської районної державної адміністрації охоронний договір №3810-Чр/03, згідно якого взяв на себе зобов ?язання із охорони пам?ятки культурної спадщини місцевого значення - Поселення «Смолянка -1».

Вважає, що у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 26 квітня 2021 року має бути відмовлено, бо задоволення такої вимоги має на меті виправити допущену в минулому органом державної влади «можливу помилку», яка не може мати наслідком непропорційне втручання у право оренди ОСОБА_2 та перекладати на нього усі негативні наслідки такої «помилки» державного органу, оскільки задоволення позову із формальних підстав покладатиме надмірний індивідуальний тягар на нього, як особу яка користується земельною ділянкою протягом тривалого часу, а отже, порушить справедливий баланс інтересів сторін.

У липні 2026 року до Верховного Суду надійшли відзиви заступника керівника Козелецької окружної прокуратури та Чернігівської обласної державної адміністрації, які за змістом є подібними, в яких зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, не спростовують висновків судів, зводяться до переоцінки судом доказів, а оскаржувані судові рішення ухвалені із дотриманням норм права. Посилання в касаційній скарзі на неврахування судами висновків, викладених у відповідних постановах Верховного Суду, є безпідставними, оскільки висновки у цих справах і у даній справі, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними.

Заявники зазначають, що наданими доказами безспірно встановлено, що спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку, на якій розташована пам'ятка археології місцевого значення - поселення «Смолянка-1», а отже, це землі зони охорони пям'ятки культурної спадщини, яка за жодних умов не могла бути передана в оренду ОСОБА_2 .

Спосіб захисту прокурором обрано відповідно до обставин цієї конкретної справи з урахуванням релевантних правових позицій Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з обліковою карткою, затвердженою наказом Мінкультури та Держбуду від 13 травня 2004 року № 295/104 у Чернігівській області, Куликівський район, Смолянська сільська рада, с. Смолянка, за 1,5 км на південь від південної околиці с. Смолянка знаходиться пам`ятка «Поселення «Смолянка-І», дата утворення об`єкта ІІ тис. до н. е. За історичними відомостями поселення «Смолянка-1» розташоване за 1,5 км на південь від південної околиці с. Смолянка, на схід правого берега р. Смолянки (ліва притока р. Десни), біля торфорозробок. Висота 1-3 м. Граничні межі території поселення не визначені. У 1960 р. за поверхневими зборами підйомного матеріалу простежене уздовж берега упродовж 70 м.

При роздержавленні земель колективного сільськогосподарського підприємства «40-річчя Жовтня» Смолянської сільської ради з урахуванням змін і доповнень нанесено на карту землекористування на площі 10,5 га, затверджене рішенням 3 сесії 22 скликання Куликівської районної ради Чернігівської області від 31 березня 1995 року і занесене до форми Б-зем. як землі історико-культурного призначення.

Культурний шар містить фрагменти ліпної кераміки епохи бронзи (II тис. до н. е.). Територія поселення розорюється. Містить відомості про заселення території лівобережжя р. Десни в період бронзи. Відкрите в 1960 р. ОСОБА_5 , обстежене у 2017 р. співробітниками комунального закладу «Організаційно-методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму» Чернігівської обласної ради. Науковий звіт 1960 р. зберігається в науковому архіві Інституту археології НАН України, планові та текстові матеріали - у поточному архіві комунального закладу «Організаційно-методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму» Чернігівської обласної ради (а. с. 46-49 т. 1).

Згідно з Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 17 листопада 1980 року № 551 взято під державну охорону пам`ятники археології, історії та культури, які розташовані на території області, згідно з додатком (а. с. 36 т. 1), в якому під № 115 значиться пам`ятка «Поселення епохи бронзи (ІІ тис. до н. е.), поселення епохи Древньої Русі с. Смолянка, Куликівського району. У додатку до рішенні обласної ради зазначено, що пам`ятки підлягають паспортизації (а. с. 36 на звороті-37 т. 1).

Наказом Департаменту культури і туризму, національностей і релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 10 жовтня 2017 року № 350 «Про впорядкування обліку об`єктів культурної спадщини» затверджений Перелік пам`яток археології Куликівського району Чернігівської області (зі змінами та доповненнями), що рекомендуються до занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України). У вказаному переліку за № 29 значиться Поселення «Смолянка -І», номер пам`ятки 3810 ЧР, площа 10,5 га (а. с. 38-41, т. 1).

На підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15 березня 2018 року № 45 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» Київською обласною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області з урахуванням Перспективного плану формування території Чернігівської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 № 899 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2017 № 57-р) із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінету Міністраів України від 09 серпня 2017 року № 555-р).

У пояснювальній записці до технічної документації зазначено, що точність відображення прийнятої облікової одиниці площі, гранична похибка поворотних точок меж земельних ділянок відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі не перевищує- 0,5 м. Площі земельних ділянок визначені до 0,0001 га з урахуванням граничної похибки масштабу плану у разі, коли координати поворотної точки межі визначаються до 0,01 метра (а. с. 58, т. 1).

Відповідно до додатку № 1 вказаної технічної документації зазначено 17 земельних ділянок, серед них земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 10,0274 га (а. с. 61, т. 1).

У технічній документації зазначено, що відповідно до даних за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено наявність в межах об`єкта інвентаризації обмежень (обтяжень), які передбачені згідно Класифікатора обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затверджених наказом Держкомзему від 29 грудня 2008 року № 643 у відповідності до додатку 6 Порядку ведення ДЗК, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, із 17 земельних ділянок такі обмеження (обтяження) мають 8 ділянок, з них ділянка № НОМЕР_1 , площею 10,0274 га, як охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини (а. с. 63 на звороті, т. 1). За категорією ця земельна ділянка віднесена до земель сільськогосподарського призначення (рілля) (а. с. 71, т. 1).

Ділянка № НОМЕР_1 , площею 10,0274 га, згідно з кадастровим планом отримала кадастровий номер 7422787000:02:002:1502, та прив`язана до державної геодезичної мережі (а. с. 74-75, т. 1).

Ділянка з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, внесена до поземельної книги Відділу у Куликівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, має кадастровий план та координати поворотних точок (а. с. 97-100, т. 1).

Згідно з актом перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної зони, санітарно-захисник зон і зон особливого режиму використання за їх наявності та актом прийому-передачі межових знаків на збереження, у 2018 році були визначені межі земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, межові знаки передані на зберігання Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області

(а. с. 75 на звороті, т. 1).

Відомості щодо розташування у межах земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502 пам`ятки археології місцевого значення: «Смолянка І», охоронний № 3810, підтверджуються графічною частиною (плану) проекту роздержавлення земель КСП « 40-річчя Жовтня» с. Смолянка Куликівського району Чернігівської області, де територія археологічної пам`ятки по контуру позначена червоними косими лініями. Під № 4 на карті позначена пам`ятка археології місцевого значення «Смолянка І», яке дійсно знаходиться на схилі правого берега р. Смолянка (а.с. 87-89, т. 1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 29 травня 2018 року № 25-3815/14-18-сг затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області загальною площею 327,9418 га (а. с. 86, т. 1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05 червня 2018 року № 25-4091/14-18-сг передані Олишівський селищній раді Чернігівського району Чернігівської області у комунальну власність Олишівської селищної об`єднаної територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 1374,5720 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Олишівської селищної об`єднаної територіальної громади згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок. У акті приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із держаної в комунальну власність від 05 червня 2018 року зазначено, що цей акт разом із вказаний наказом та додатком є підставою для державної реєстрації права комунальної власності.

У додатку до акту приймання-передачі зазначені 65 земельних ділянок, у тому числі і земельна ділянка з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею

10,0274 га, з яких, як зазначено у додатку, 10,0274 га - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини (а. с. 90-92, т. 1).

Олишівська селищна рада рішенням сесії від 18 грудня 2020 року № 45-2/VІІІ надала дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 10,0274 га, в оренду терміном на 10 років для городництва, а рішенням від 20.04.2021 № 169-7/VІІІ затвердила проект землеустрою та передала терміном на 10 років ОСОБА_2 земельну ділянку для городництва, площею 10,0274 га, кадастровий номер 7422787000:02:002:1502 в оренду (а. с. 121-122, т. 1).

26 квітня 2021 року уповноважена особа Олишівської селищної ради в особі селищного голови Малець С. В. - орендодавець, та ОСОБА_2 уклали договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, строком на 10 років, із земель сільськогосподарського призначення для городництва. У пункті 23 цього договору зазначено, що наявні обмеження (обтяження) земельних ділянок не зареєстровані (а. с. 123-125, т. 1).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру з прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державним реєстратором Олишівської селищної ради Чернігівської області Комовою Ю. М. 10 вересня 2019 року зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, за Олишівською селищною об`єднаною територіальною громадою в особі Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1915019374227, номер відомостей про речове право - 33236666).

20 травня 2021 року державним реєстратором Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області Кузьович Н. І. зареєстровано право оренди цієї земельної ділянки, суб`єкт речового права - ОСОБА_2

(а. с. 130-131, т. 1).

09 червня 2021 року Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту в особі начальника відділу Мірошниченко Т. В. та ОСОБА_2 уклали охоронний договір на пам`ятку археологічної спадщини № 3810-Чр/03, за яким користувач бере на себе зобов`язання щодо охорони частини пам`ятки археології місцевого значення - поселення «Смолянка -І» ІІ тис. до н.е., користувач зобов`язується, зокрема, використовувати частину пам`ятки археології -поселення «Смолянка- І», земельну ділянку, площею 10,0274 га, виключно для городництва, здійснювати оранку на глибину не більше 0,2 м (а. с. 46-47, т. 2).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення та має обмеження у використанні: «Зона охорони пам`ятника культурної спадщини», строк обмеження - безстроково, підстава для виникнення обмеження - Закон України «Про охорону культурної спадщини» (а. с. 32-41, т. 2).

Відповідно до договору від 20 грудня 2023 року № 88 Чернігівська обласна прокуратура в особі заступника керівника Никифорука А. С. та ПП «ЕЛІТЗЕМ» в особі директора Бойка Д. О. уклали договір, згідно до якого, крім іншого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи по виготовленню графічних відомостей з позначенням межі та площі пам`яток археології місцевого значення поселення «Смолянка-1» відносно земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, яка знаходиться на території Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (а. с. 2, т. 3).

Директор приватного підприємства «ЕЛІТЗЕМ» Д. Бойко, який має кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, виданий Державним агентством земельних ресурсів 03 січня 2013 року № 001323 на запит прокурора надав відповідь, що зіставивши схематичне позначення місця розташування пам`ятки - поселення «Смолянка» на обліковій картці, паспорта на поселення, графічну частину проекту роздержавлення земель КСП «40-річчя Жовтня» та, використавши відомості з Державного земельного кадастру, встановлено, що в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, комунальної форми власності на території Чернігівського району (колишній Куликівський район Смолянська сільська рада) Чернігівської області розташована пам`ятка археології місцевого значення - поселення «Смолянка -І». План - схема, додана спеціалістом до відповіді прокурору, дає можливість співставити контури земельної ділянки та місце її розташування на місцевості, зокрема прилеглість до річки та місце знаходження відносно річки та населеного пункту (а. с. 94-96, т. 1).

З висновку експертів за результатами проведення комісійної судової земельно-технічної експертизи від 25 лютого 2025 року № 10840-41 вбачається, що за результатами детального вивчення наданих на дослідження матеріалів експертами встановлено, що в матеріалах цивільної справи № 737/187/24 відсутні документи, які містять дані про координати поворотних точок меж земельної ділянки, на якій розміщена пам`ятка археології місцевого значення поселення «Смолянка-1» (місцезнаходження: Чернігівська область, Куликівський р-н, Смолянська сільська рада, с. Смолянка, яке розташоване за 1,5 км на південь від південної околиці с. Смолянка на схилі правого берега р. Смолянка притока р. Десни) біля торфорозробок.

Встановити факт накладення (перетинання) меж земельної ділянки кадастровий номер 7422787000:02:002:1502, площею 10.0274 га, із земельною ділянкою, на якій розташоване поселення «Смолянка-1» (місцезнаходження: Чернігівська область, Куликівський р-н, Смолянська сільська рада, с. Смолянка, на схилі правого берега р. Смолянка (ліва притока р. Десни), біля торфорозробок) за наданими матеріалами не вбачається за можливе.

Оскільки в матеріалах цивільної справи № 737/187/24 відсутні відомості про координати поворотних точок меж території, на якій розміщена пам`ятка археології місцевого значення «Смолянка-1», а по наданій на дослідження графічній частині проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства «ім. 40 років Жовтня» та Генплану розташування пам`ятки археології поселення «Смолянка-1» визначити її точне просторове розташування неможливо, то встановити розмір та конфігурацію накладення (перетинання) меж земельної ділянки 7422787000:02:002:1502, площею 10,0274 га, із територією, на якій розташована пам`ятка археології місцевого значення поселення «Смолянка-1» (місцезнаходження: Чернігівська область, Куликівський р-н., Смолянська сільська рада, с. Смолянка, яке розташоване за 1,5 км на південь від південної околиці с. Смолянка на схилі правого берега р. Смолянка (ліва притока р. Десни), біля торфорозробок), не вбачається за можливе (а. с. 204-218, т. 1).

Мотивувальна частина

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник, у змісті касаційної скарги, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 3) суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389

ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Костюченка П. О., підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення суду першої та суду апеляційної інстанцій зазначеним вимогам закону не відповідають.

Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону Укрваїни «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частини четверта стаття 23 вказаного вище Закону).

Касаційна скарга не містить доводів щодо того, що прокурором не доведено підстави представництва інтересів держави.

У справі, яка Верховним Судом переглядається, прокурором в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації заявлено позовні вимоги про усунення перешкод власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом:

- визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 26 квітня 2021 року між Олишівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області та ОСОБА_2 ;

- зобов`язання Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області повернути спірну земельну ділянку державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за Олишівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки.

Щодо юрисдикції суду

Зі змісту позовних вимог убачається, що прокурором заявлено одну вимогу, яка стосується договірних орендних земельних відносин між селищною радою та фізичною особою - ОСОБА_2 і кілька вимог, які стосуються основної позовної вимоги - повернення спірної земельної ділянки (і похідних цьому вимог щодо реєстрації), які виникли між юридичними особами: матеріальним позивачем і власником землі - Чернігівською обласною державною адміністрацією і Олишівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області.

Судами попередніх інстанцій правила юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 ЦПК України, частково порушені.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядають господарські суди, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З огляду на те, що спір у справі, що переглядається, у частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації доОлишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області є земельним спором між територіальною громадою та юридичною особою, а тому, виходячи із суб`єктного складу сторін, належить до господарської юрисдикції, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).

Такі правові висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19) та інших; у постанові Верховного Суду в складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 грудня 2021 року в справі № 924/454/20; у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі № 199/9897/22 (провадження № 61-14436сво24); у постановах Верховного Суду від 13 лютого2025 року у справі № 681/1461/21 (провадження № 61-16312св24), від 09 вересня 2025 року у справі № 681/1285/22 (првовадження № 61-16669св24) та інших.

Враховуючи наведене, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій в частині вимог до Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської областіпідлягають скасуванню, а провадження в справі у цій частині - закриттю.

Верховний Суд роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи у цій частині до відповідного суду господарської юрисдикції.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Щодо позовних вимог прокурора до ОСОБА_2 .

У справі, яка Верховним Судом переглядається, розгляду в поряду цивільного судочинства підлягали лише позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі, укладеного 26 квітня 2021 року між Олишівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області та ОСОБА_2 , недійсним.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див.: постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункт 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)) та інші.

У пункті 33 постанови Великої ПалатиВерховного Суду від 16 червня 2020 рокуу справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19) зазначено, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. близькі за змістом висновки, сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 147), від 21 серпня

2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 (пункт 46)).

Обрання позивачем неналежного, зокрема неефективного, способу захисту прав є самостійною підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведених вище норм матеріального та процесуального права й сталої судової практики Верховного Суду, яка судами не врахована, судові рішення в частині вирішення позову прокурора в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі, укладеного 26 квітня 2021 року між Олишівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області та ОСОБА_2 , недійсним підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в позову.

Посилання судів і доводи касаційної скарги про те, що особливості спірних правовідновин у цій конкретній справі дають підстави для розгляду всіх позовних вимог у порядку цивільного судочинства, є помилковим. Посилання прокурора і судів на певну судову практику Верховного Суду є помилковим і нерелевантним до обставин цієї справи.

Порушення правил юрисдикції є безумовною і обов'язковою підставою для скасування судових рішень.

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини тринадцятоє статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі юридичної особи до юридичної особи не підлягали розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з правовим висновком, викладеним упостанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 760/30077/19 (провадження № 14-31цс23), у разі закриття провадження у справі з направленням її для продовження розгляду до суду іншої юрисдикції, остаточний розподіл судових витрат (зокрема й судового збору, сплаченого за перегляд рішень в апеляційному та касаційному порядку) здійснюється тим судом, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи, за результатами вирішення спору по суті.

За наслідками касаційного перегляду справи судові рішення в частині позову виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в позові,тому оскільки Козелецька окружна прокуратура Чернігівської області не є юридичною особою, то з Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 підлягають відшкодуваннювитрат зі сплати судового збору за вказаною вище позовною вимогою у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційноїінстанції у розмірі

1 816,80 грн та у суді касаційної інстанції у розмірі 2 422,40 грн, а всього 4 239,20 грн.

Керуючись статтями 255, 400, 402, 411, 412, 414, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду