ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/15480/25

1. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2026 касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - Міноборони України, Міністерство, відповідач) залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2026, постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 у справі № 910/15480/25 залишено без змін.

2. 25.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання" (далі - ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання", Товариство, позивач, заявник) через систему "Електронний суд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій (заяві) просить стягнути з Міноборони України на користь Товариства 100 000 грн витрат на правову допомогу у суді касаційної інстанції.

Зазначена заява аргументована зокрема тим, що на виконання договору про надання правової допомоги від 06.10.2025 № 06-10-2025 (далі - договір № 06-10-2025), укладеного між ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" (клієнт) і Адвокатським об`єднанням "КОЛТ" (далі - АО "КОЛТ", Об`єднання, виконавець), клієнту було надано такі послуги фіксованою вартістю 100 000 грн: аналіз касаційної скарги Міністерства на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2026, постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 у справі № 910/15480/25; підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу; участь у судовому засіданні 22.09.2026 у приміщенні Касаційного господарського суду, а суд не вправі втручатися у правовідносини щодо визначення розмір гонорару за погодженням адвоката з клієнтом, а також не має права з власної ініціативи зменшити суму правничих витрат.

3. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження у справі № 910/15480/25 Товариство долучило до зазначеної заяви такі докази:

1) копію договору № 06-10-2025, укладеного між ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" і АО "КОЛТ";

2) копію додаткової угоди від 06.10.2025 № 1 до договору № 06-10-2025 (далі - додаткова угода № 1);

3) копію акта надання послуг від 24.09.2026 № 53 на суму 100 000 грн (далі - акт № 53);

4) копію довіреності від 06.10.2025, виданої Товариством адвокатці Костишеній В. Л. на представництво інтересів довірителя в усіх органах судової влади (судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах).

4. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2026 заяву ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" про ухвалення додаткового рішення в справі № 907/801/20 прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам частини 2 статті 221 та частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5. З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, правової кваліфікації відносин сторін, без чого неможливо правильно вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та застосувати норми процесуального права, з метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду заяви позивача, забезпечення єдності та сталості судової практики, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви Товариства у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення належного судового захисту учасників справи.

6. Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

7. Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

9. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

10. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

11. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

12. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

13. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

14. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

15. 07.09.2026, тобто ще до ухвалення Верховним Судом постанови від 22.09.2026 у справі № 910/15480/25 позивач у поданому відзиві на касаційну скаргу в цій справі заявив про те, що фіксований розрахунок розміру витрат на правову допомогу у суді касаційної інстанції становить 100 000 грн, а акт приймання-передачі понесених витрат та інші докази, які підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду касаційної інстанції.

Отже, заявник дотримався вимог пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.

16. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

17. Колегія суддів, дослідивши заяву ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" про ухвалення додаткового рішення, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вказаної заяви шляхом покладання витрат Товариства на професійну правничу допомогу на Міноборони України з огляду на таке.

18. 06.10.2025 між ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" (клієнт) і АО "КОЛТ" (виконавець) було укладено договір № 06-10-2025, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого виконавець зобов`язується надати, а клієнт оплатити замовлену ним правову допомогу на умовах та в порядку, визначеному договором. Перелік правової допомоги, їх обсяг, вартість та строки надання узгоджуються сторонами за окремими замовленнями клієнта, які погоджуються сторонами у додаткових угодах до договору.

19. Згідно з пунктами 1, 2.5, 2.6 додаткової угоди № 1 виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором надати, а клієнт - прийняти та оплатити правову допомогу, надану виконавцем, пов`язану із представництвом інтересів клієнта щодо стягнення заборгованості з органу державної влади - Міноборони України або його правонаступника (ІКЮО 00034022, далі у тексті - Боржник) та/або з боржника Боржника за договорами підряду від 25.09.2023 № 1786/29/3Б/26, від 25.09.2023 № 1786/29/3Б/27, від 08.11.2024 № 220/71/55, укладеними між клієнтом і Боржником, та штрафних санкцій, інфляційних втрат і 3 % річних, які будуть нараховані на основну суму боргу за вказаними договорами підряду, а також судових витрат. Попередня сума заборгованості становить 2 113 700,39 грн. Остаточна сума заборгованості буде визначена рішенням суду та/або виконавчим документом. На виконання пункту 1 цієї додаткової угоди виконавець зобов`язаний представляти інтереси клієнта в суді касаційної інстанції, готувати всі необхідні процесуальні документи щодо захисту прав та інтересів клієнта. Вартість правової допомоги, передбаченої пунктом 2.5 цієї додаткової угоди, становить 100 000 грн. Ці послуги виконавця оплачуються клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок виконавця упродовж 30 (тридцяти) днів після оприлюднення повного тексту рішення суду касаційної інстанції.

Таким чином, додатковою угодою № 1 сторони договору № 06-10-2025 визначили гонорар у формі фіксованого розміру.

20. 24.09.2026 ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" та АО "КОЛТ" підписали акт № 53, у якому зафіксували, що на виконання договору і додаткової угоди № 1 виконавець надав клієнту такі послуги загальною вартістю 100 000 грн:

1) представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції;

2) аналіз касаційної скарги Міноборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2026, постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 у справі № 910/15480/25;

3) підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу;

4) участь у судовому засіданні 22.09.2026 о 15:40 у приміщенні Касаційного господарського суду.

21. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

22. У пунктах 127- 134, 141- 144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) у подібних правовідносинах:

"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

23. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 10.08.2022 у справі № 369/3817/19, від 27.04.2023 у справі № 280/4115/20 неодноразово виснував про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі в судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (такий самий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21).

24. Зокрема в пунктах 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:

"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".

25. Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подані на підтвердження судових витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

26. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

27. Принцип пропорційності - загально-правовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

28. Верховний Суд, керуючись принципами пропорційності, розумності, справедливості та співмірності відшкодування судових витрат, зауважує, що заявлений до стягнення загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу (100 000 грн) є як завищеним і неспівмірним, так і не є пропорційним до предмета касаційного провадження з огляду на те, що доводи відзиву Товариства на касаційну скаргу ґрунтуються передусім на необхідності врахування усталених висновків щодо застосування положень статей 853, 882 ЦК України, викладених у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 13.09.2022 у справі № 916/1261/20, від 09.07.2024 у справі № 908/2400/22.

Суть цієї правової позиції полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України.

29. Наведене, в свою чергу, суттєво спрощує формування адвокатом позиції клієнта при підготовці відзиву на касаційну скаргу, а отже, підготовка відзиву на касаційну скаргу (обсягом лише 8 сторінок) та інших документів у справі не потребувала значних витрат часу, великого обсягу юридичної та технічної роботи для адвокатів, які здійснювали представництво інтересів позивача у суді касаційної інстанції.

30. Водночас колегія суддів наголошує, що визначена в акті № 53 така послуга, як аналіз касаційної скарги Міноборони України, цілком охоплюється такою конкретною правничою послугою, як підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу.

31. Ураховуючи викладені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів, керуючись принципами пропорційності, розумності, справедливості та співмірності відшкодування судових витрат, вважає, що заявлений позивачем до відшкодування загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу (100 000 грн) не є пропорційним до предмета касаційного провадження та не є обґрунтованим виходячи з обсягу наданих адвокатом послуг.

32. Колегія суддів зазначає, що наведеним вище правовим висновкам Верховного Суду відповідають доводи заявника в частині обґрунтованості, адекватності, реальності та співмірності витрат позивача у розмірі 20 000 грн, пов`язаних із підготовкою адвокаткою Костишеною В. Л. відзиву на касаційну скаргу (обсягом 8 сторінок) та її участю в одному судовому засіданні Верховного Суду (22.09.2026).

33. За таких обставин Верховний Суд зазначає, що справедливим і розумним є зменшення розміру витрат Товариства на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних із підготовкою відзиву на касаційну скаргу та участю адвоката в судовому засіданні суду касаційної інстанції, до 20 000 грн.

34. Отже, ураховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, дослідивши докази, надані позивачем на обґрунтування адвокатських витрат, зважаючи на незначну складність справи на стадії касаційного провадження, незначну кількість підготовлених адвокатом документів по суті справи (відзив на касаційну скаргу (обсягом 8 сторінок)), кількість судових засідань за участю представника Товариства (1 засідання), що свідчать про заявлену до стягнення надмірну вартість послуг із представництва інтересів клієнта у загальній сумі 100 000 грн, а також беручи до уваги принципи реальності, пропорційності та розумності судових витрат, Верховний Суд дійшов висновку про те, що заявлений відповідачем до стягнення загальний розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю цієї справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), не відповідає критеріям розумності, пропорційності, співмірності та справедливості, як наслідок, наразі наявні підстави для часткового задоволення заяви ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом пропорційного відшкодування саме за рахунок Міноборони України 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

35. Натомість у решті вимог заяви Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд