ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 917/2375/25

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліопром" (далі - ТОВ "Геліопром") звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - АТ "Полтаваобленерго") про:

- визнання неправомірними дій відповідача, що полягають у незаконному припиненні електропостачання на об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1

- зобов`язання Кременчуцької об`єднаної філії АТ "Полтаваобленерго" та АТ "Полтаваобленерго" відновити електропостачання до нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

2. Позовні вимоги обґрунтовані незаконними діями АТ "Полтаваобленерго", що полягають у відключенні від електроживлення об`єкта, який знаходиться в оренді у позивача, без достатніх на те правових підстав, незважаючи на те, що позивач як орендар об`єктів нерухомого майна неодноразово звертався до відповідача із заявами з метою врегулювання договірних відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 01.10.2025 ТОВ "Геліопром" (орендар, позивач) та Дрофа Вікторія Василівна (орендодавець, третя особа) уклали договір оренди нежитлових приміщень № 1 (далі - договір оренди № 1), за умовами якого орендодавець передав орендареві у строкове володіння та користування приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлове приміщення з підвалом (телятник) , Б-1, Бп загальною площею 573.7 кв. м, нежитлове приміщення (телятник), В-1, загальною площею 232.3 кв. м, нежитлове приміщення (телятник), Г-1, загальною площею 179.3 кв. м, нежитлове приміщення (коровник), Д, загальною площею 1551.3 кв. м, нежитлове приміщення (телятник), Ж, загальною площею 1559.9 кв. м, нежитлове приміщення (коровник), З, загальною площею 35.7 кв. м, нежитлове приміщення (телятник), К, загальною площею 36.2 кв. м, нежитлове приміщення (телятник), Р, загальною площею 214.9 кв. м, нежитлове приміщення (телятник) , С, загальною площею 357.4 кв. м, нежитлове приміщення (коровник), Т, загальною площею 402.7 кв. м, нежитлове приміщення (коровник), У, загальною площею 359.9 кв. м, нежитлове приміщення з прибудовою (телятник), Х, загальною площею 174.8 кв. м, приміщення одноповерхове, Б, площею 1562.1 кв. м, приміщення одноповерхове з прибудовою, В, площею 937.4 кв. м, приміщення одноповерхове, Е, площею 1550.3 кв. м, приміщення одноповерхове, І, площею 1541.9 кв. м, приміщення одноповерхове, Л, площею 1578.3 кв. м, приміщення одноповерхове, М, площею 1537.6 кв. м, приміщення одноповерхове, О, площею 673.0 кв. м, приміщення одноповерхове з прибудовою, Ф, площею 1749.5 кв. м, приміщення одноповерхове, А1, площею 292.6 кв. м.

4. Ці об`єкти нерухомості належать на праві власності Дрофі В. В. на підставі договору дарування від 07.04.2020 серії НОІ № 637906 та рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.11.2005 у справі № 2-5172.

5. Електропостачання на вказані об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, здійснювалося на підставі договорів про постачання електричної енергії від 18.04.2016 № 3257 та від 29.02.2008 № 3497, які були укладені у встановленому порядку з власниками майна - Ключник В. В. та Дрофою В. В .

6. У зв`язку зі зміною користувача майном 28.10.2025 АТ "Полтаваобленерго" отримало від ФОП Дрофи В. В. заяву, у якій вона повідомила про припинення користування електричною енергією на спірному об`єкті.

7. Листом від 04.11.2025 оператор повідомив ФОП Дрофі В. В. про припинення договору про розподіл о/р НОМЕР_1 в частині розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, із 03.12.2025.

8. Так само, отримавши від нового користувача майна - ТОВ "Геліопром" - документальне підтвердження факту зміни користувача нерухомого майна, листом від 05.11.2025 оператор повідомив ФОП Ключник В. В. про припинення дії договору в частині розподілу електричної енергії о/р НОМЕР_2 із 04.12.2025.

9. З метою дотримання вимог статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" ТОВ "Геліопром" як орендар об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, як новий користувач об`єктом звернулося до АТ "Полтаваобленерго" з метою укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, про що свідчить заява позивача від 28.10.2025, яка міститься в матеріалах справи.

10. 04.12.2025 у відповідь на звернення позивача про укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, відповідач на адресу позивача направив повідомлення про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з додатками.

11. Як додатки до повідомлення від 04.12.2025 вказано договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з додатками на 15 аркушах у 2-х примірниках.

12. Позивач договір підписав та 09.12.2025 повернув примірник відповідачу згідно із супровідним листом від 08.12.2025. На примірнику договору та у повідомленні про надсилання другого примірника договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії позивач зазначив про наявність протоколу розбіжностей до цього договору. Текст протоколу був оформлений 24.12.2025 та направлений відповідачу 25.12.2025.

13. 11.12.2025 електропостачання на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1, було припинено.

14. Господарський суд Полтавської області рішенням від 30.04.2026 позов задовольнив.

15. Додатковим рішенням від 18.05.2026 у справі Господарський суд Полтавської області стягнув з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

16. 02.07.2026 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою залишив без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026.

17. Суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень виходили з такого:

- згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - НКРЕКП; ПРРЕЕ відповідно), заборона споживання електрики без договору кореспондується з прямим обов`язком оператора системи розподілу (ОСР) укласти такий договір з будь-яким споживачем на території його діяльності;

- відповідач розробив та направив позивачу проєкт договору й присвоїв особовий рахунок, тому твердження відповідача про "відсутність договірних правовідносин" суд визнав суперечливими та такими, що не відповідають принципу добросовісності;

- факт підписання договору із застереженням про наявність протоколу розбіжностей, який оператор отримав пізніше, не є підставою вважати договір неукладеним, а всі розбіжності сторони мали врегулювати шляхом переговорів, а не вдаватися до односторонніх дій із відключення світла;

- складання протоколу розбіжностей при укладанні договору було передбачено нормами Господарського кодексу України, які станом на грудень 2025 року втратили чинність, тож з урахуванням викладеного та специфіки спірних правовідносин суд не аналізує зміст протоколу розбіжностей, який складався ТОВ "Геліопром";

- вимога про визнання дій із відключення протиправними, заявлена одночасно із вимогою про зобов`язання відновити електропостачання, є належним, адекватним та ефективним способом поновлення порушених прав споживача.

18. Щодо ухваленого судом першої інстанції додаткового рішення суд апеляційної інстанції погодився, що за встановленого договором між позивачем та адвокатом фіксованого розміру винагороди детальний похвилинний розрахунок часу не має вирішального значення. Суд також визнав обґрунтованим зменшення суми відшкодування з 40 000,00 грн до 15 000,00 грн з огляду на обґрунтовані заперечення відповідача, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та час, витрачений на представництво інтересів позивача у цій справі.

19. 03.08.2026 АТ "Полтаваобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

20. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

21. Посилаючись на підставу касаційного оскарження, визначену у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права, а саме статті 633, 634, 638, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункти 1.2.1, 2.1.2, 2.1.12 ПРРЕЕ, без урахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.04.2024 у справі № 924/641/23 (про те, що відсутність узгоджених індивідуальних додатків (паспорта точки розподілу, акта розмежування балансової належності, однолінійної схеми тощо), які є невід`ємною частиною договору, свідчить про недосягнення згоди з усіх істотних умов і неукладеність договору).

22. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо системного застосування статей 4, 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" та статей 638, 642 ЦК України у співвідношенні з пунктом 2.1.12 ПРРЕЕ у подібних правовідносинах.

23. Скаржник вважає необхідним формування висновку про те, що договір про надання послуг з розподілу електроенергії є укладеним лише у разі досягнення сторонами згоди з усіх істотних та обов`язкових умов, визначених пунктом 2.1.12 ПРРЕЕ; за відсутності такої згоди договір вважається неукладеним, а дії оператора системи розподілу щодо припинення електропостачання - правомірними.

24. Скаржник, посилаючись на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК у взаємозв`язку з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, наполягає на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібраних у справі доказів, що є порушенням статей 86, 236 ГПК України та унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

25. Скаржник, зокрема, вказує, що суди не надали оцінки ключовому доказу - заяві ТОВ "Геліопром" від 10.04.2026 про відмову від протоколу розбіжностей, в якій сам позивач прямо визнав факт відсутності згоди щодо умов договору до 10.04.2026, що підтверджує неукладеність договору на момент припинення електропостачання та спростовує висновок судів про існування договірних відносин із 28.10.2025.

26. Скаржник також вважає, що суд апеляційної інстанції застосував нерелевантний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, який не може бути застосований (врахований) при розгляді справи № 917/2375/25.

27. Позивач подав відзив на касаційну скаргу АТ "Полтаваобленерго", в якому просить цю касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій всебічно і в сукупності оцінили всі наявні у справі докази, а доводи скаржника зводяться до їх переоцінки, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

28. Узагальнені аргументи відзиву на касаційну скаргу:

- позивач послідовно вчиняв дії для укладення договору - подав заяву за формою оператора системи розподілу, підписав та повернув наданий відповідачем проєкт договору з присвоєним особовим рахунком і добросовісно сплачував рахунки за спожиту електроенергію, які відповідач приймав;

- оператор системи розподілу як природний монополіст не може посилатися на формальні недоліки заяви чи відсутність договірних відносин після того, як сам учинив дії з оформлення договору та приймав оплату;

- недодержання уніфікованої типової форми заяви є формальністю і не свідчить про відсутність договірних відносин чи неукладеність публічного договору;

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 924/641/23, не підлягають застосуванню, оскільки є нерелевантними до цієї справи;

- складення протоколу розбіжностей є процедурою врегулювання умов договору, а не відмовою від договору в цілому. Більше того, ТОВ "Геліопром" надалі письмово подало заяви про відмову від протоколу розбіжностей та повну згоду на укладення договору в редакції оператора системи розподілу.

29. ТОВ "Геліопром" також заявило про намір стягнути з відповідача 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу згідно з договором від 25.12.2025.

30. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

31. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. У спірних правовідносинах скаржник (відповідач) є оператором систем розподілу, а позивач - споживачем електричної енергії.

33. Предметом цього спору є вимоги про визнання неправомірними дій відповідача з припинення електропостачання на об`єкти нерухомості, які перебувають в оренді позивача, та зобов`язання відновити електропостачання до нежитлових приміщень.

34. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ.

35. ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

36. За змістом пункту 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу / передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл / передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та Кодексу комерційного обліку, затвердженого постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716).

37. Пункт 2.1.2 ПРРЕЕ встановлює, що оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

38. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

39. Ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (пункт 2.1.3 ПРРЕЕ).

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв`язку зі зміною користувача нерухомим майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, було припинено: дію договору про розподіл о/р НОМЕР_1 в частині розподілу електричної енергії з 03.12.2025, дію договору про розподіл о/р НОМЕР_2 з 04.12.2025, а з 11.12.2025 на об`єкті було припинено електропостачання.

41. Позивач наполягає, що відповідач незаконно припинив електропостачання, не дивлячись на звернення із заявою про укладення договору від 28.10.2025 з протоколом розбіжностей і повернення відповідачу підписаного проєкту договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

42. На переконання відповідача, заява позивача від 28.10.2025 за своєю правовою природою не є заявою-приєднанням до умов договору та підтверджується змістом заяви самого позивача від 10.04.2026 (про відмову від протоколу розбіжностей), в якій позивач сам констатує, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо умов договору до 10.04.2026, що беззаперечно свідчить про його неукладеність на момент припинення електропостачання та повністю спростовує висновок судів про виникнення договірних правовідносин із 28.10.2025. Водночас вказану заяву позивача від 10.04.2026 суди попередніх інстанцій безпідставно залишили поза увагою.

43. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідач розробив та направив позивачу проєкт договору й присвоїв йому особовий рахунок, а факт підписання договору із застереженням про наявність протоколу розбіжностей, який оператор отримав пізніше, не є підставою вважати договір неукладеним, і наявні розбіжності сторони повинні були врегулювати шляхом переговорів, а не вдаватися до односторонніх дій із відключення світла.

44. При цьому суд апеляційної інстанції в контексті аргументів апеляційної скарги зазначив, що складання протоколу розбіжностей при укладанні договору було передбачено нормами Господарського кодексу України, які станом на грудень 2025 року втратили чинність, а аналіз змісту протоколу розбіжностей, який складався ТОВ "Геліопром", суд першої інстанції не надавав.

45. Колегія суддів вважає висновки судів про факт укладення між сторонами договору є передчасним з огляду на таке.

46. Відповідно до частини першої статті 4, частини четвертої статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на договірних засадах; оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу, які є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, затверджених Регулятором (НКРЕКП).

47. Згідно з пунктами 1.2.1, 1.2.15, 3.1.9 ПРРЕЕ споживання та використання електричної енергії здійснюється за умови забезпечення її розподілу на підставі відповідних договорів. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

48. Порядок укладення публічного договору приєднання регулюється статтями 633, 634, 638, 641, 642, 646 ЦК України.

49. За змістом частин першої та другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

50. Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

51. Згідно зі статтею 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

52. Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 04.12.2025 АТ "Полтаваобленерго" надіслало ТОВ "Геліопром" проєкт договору про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р 20203894 разом із невід`ємними технічними додатками (№ 2 "Паспорт точки розподілу", № 6 "Акт розмежування балансової належності", № 7 "Однолінійна схема").

53. 09.12.2025 (отримано відповідачем 12.12.2025) ТОВ "Геліопром" повернуло примірник договору, вчинивши на ньому застереження про підписання договору з протоколом розбіжностей, а також висловило письмові заперечення безпосередньо на самих додатках №№ 2, 6, 7 щодо недосягнення згоди з межами балансової належності, експлуатаційної відповідальності та точками розподілу потужності. Сам проєкт протоколу розбіжностей було оформлено позивачем лише 24.12.2025 та отримано відповідачем 30.12.2025.

54. Водночас припинення електропостачання на об`єкт було виконано оператором системи розподілу 11.12.2025.

55. Суди першої та апеляційної інстанцій, роблячи висновок про факт укладення договору, залишили поза увагою вимоги статей 642, 646 ЦК України та не дали належної правової оцінки діям позивача під час повернення договору із зауваженнями до його істотних умов і технічних додатків.

56. Скаржник обґрунтовано вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.04.2024 у справі № 924/641/23, де Верховний Суд сформулював правову позицію, згідно з якою: "Умови публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається на підставі типового договору, є однаковими для всіх споживачів, втім додатки до договору є індивідуальними і не стосуються широкого загалу осіб, визначають конкретні умови та є невід`ємною частиною договору, якщо такий додаток оформлений сторонами за взаємною згодою, що виключає можливість визнання укладеним типового договору без наявності та погодження додатків до договору. Відсутність відповідних додатків, які є індивідуальними для кожного споживача…, свідчить про відсутність узгодження умови договору, яка є істотною умовою за своїм змістом".

57. Відповідно до пункту 2.1.12 ПРРЕЕ та пункту 12.8 Типового договору до істотних та обов`язкових умов договору про розподіл належать режими розподілу, межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності, величини приєднаної і дозволеної потужності, які відображаються саме в індивідуальних технічних додатках (паспорт точки розподілу, акт розмежування, однолінійна схема).

58. Водночас у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій зазначеного висновку Верховного Суду не врахували та не дослідили факту того, що позивач при поверненні примірника договору 09.12.2025 висловив незгоду зі змістом індивідуальних технічних додатків (№№ 2, 6, 7).

59. Крім того, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що суд апеляційної інстанції помилково послався на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23. Зазначена правова практика є неподібною, оскільки у справі № 914/1574/23 відчуження об`єктів та зміна споживача відбулися після неправомірного відключення електроенергії, тоді як у справі № 917/2375/25 зміна користувача нерухомого майна відбулася до моменту відключення електричної енергії.

60. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили та взагалі не дали правової оцінки заяві ТОВ "Геліопром" від 10.04.2026 про відмову від протоколу розбіжностей, в якій позивач констатував обставину відсутності досягнення згоди між сторонами щодо істотних умов договору станом як на грудень 2025 року, так і на момент звернення до суду.

61. Проте суд першої інстанції не дав жодної оцінки як протоколу розбіжностей до договору від 04.12.2025 о/р 20203894 з відповідними додатками, так і заяві ТОВ "Геліопром" від 10.04.2026 про відмову від протоколу розбіжностей, а суд апеляційної інстанції в постанові обмежився лише формальною згадкою про наявність відповідного доводу в апеляційній скарзі відповідача, однак процесуальної оцінки цьому документу у сукупності з іншими матеріалами справи не надав та не мотивував його відхилення, що є порушенням норм процесуального права (статті 86, 236 ГПК України), оскільки з`ясування обставин про те, чи була досягнута між сторонами згода щодо істотних умов договору станом на момент припинення електропостачання (11.12.2025), має вирішальне значення для встановлення наявності або відсутності фактів порушення прав позивача з боку оператора системи розподілу.

62. При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про необхідність формування висновку у запропонованій скаржником редакції за відсутності належного дослідження всіх наявних у справі доказів, які мають значення для встановлення обставин досягнення згоди щодо істотних умов договору, і з урахуванням таких обставин - підстав вважати такий договір укладеним.

63. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і направити справу на новий розгляд.

64. Зважаючи на те, що порушення норм процесуального та матеріального права, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, а суд касаційної інстанції в силу вимог статті 300 ГПК України позбавлений можливості самостійно досліджувати докази та встановлювати нові обставини, рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

65. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно з урахуванням вимог статей 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх зібраних у справі доказів у їх сукупності, зокрема протоколу розбіжностей, заяви ТОВ "Геліопром" від 10.04.2026 про відмову від протоколу розбіжностей, проаналізувати дії сторін під час укладення договору у контексті приписів статей 638, 642, 646 ЦК України та встановити, чи були узгоджені між сторонами істотні умови договору і його додатки станом на момент припинення електропостачання. Залежно від встановленого зробити обґрунтований висновок про наявність чи відсутність підстав для визнання дій оператора системи розподілу неправомірними й ухвалити законне рішення.

66. Відповідно до сталої практики Верховного Суду, додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у цій справі, то додаткове рішення суду першої інстанції від 18.05.2026 та додаткова постанова суду апеляційної інстанції від 17.07.2026 втратили свою силу.

Розподіл судових витрат

67. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про скасування рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції по суті спору у цій справі, то за правилами Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат, зокрема і витрат на професійну правничу допомогу, має бути здійснений судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд