ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/16126/21

1. У липні 2021 року Військова академія (м. Одеса) (далі - позивач, заявник) звернулася до суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправними дії відповідача та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 30 квітня 2021 року №9663-р/пк-пз.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), без повідомлення учасників справи.

3. У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва згідно із Законом України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, передані на розгляд Київському окружному адміністративному суду.

4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року указану справу прийнято до провадження та вирішено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

5. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року в позові відмовлено.

6. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 24 червня 2025 року Військова академія (м. Одеса) через підсистему «Електронний суд» уперше подала апеляційну скаргу.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року залишено без руху, оскільки її було оформлено без дотримання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та не сплачено судовий збір, а заявнику надано п`ятиденний строк для усунення її недоліків.

7.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 01 липня 2025 року доставлено до електронного кабінету Військової академії (м. Одеса) - 02 липня 2025 року о 23:19.

8. 08 липня 2025 року Військова академія (м. Одеса) надіслала клопотання про продовження строку для усунення недоліків обґрунтоване тим, що є бюджетною установою, тому отримання коштів для оплати судового збору потребує додаткового часу. Позивач указав, що направив рапорт на виділення коштів на оплату судових витрат і наразі очікуються бюджетні асигнування відповідно до його заявки. Посилаючись на відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору та першочергове спрямування усіх фінансових ресурсів на забезпечення потреб оборони, Військова академія (м. Одеса) просила продовжити процесуальний строк на усунення недоліків касаційної скарги на десять днів, або до винесення судом рішення у справі.

9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року клопотання Військової академії (м. Одеса) задоволено та продовжено позивачу строк усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року на п`ять днів, з дня вручення цієї ухвали.

9.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 11 липня 2025 року доставлено до електронного кабінету Військової академії (м. Одеса) - 11 липня 25 року о 18:28.

10. 16 липня 2025 року Військова академія (м. Одеса) повторно надіслала клопотання про продовження строку для усунення недоліків обґрунтоване навантаженням на фінансову систему Міністерства оборони України, як головного розпорядника коштів, та важкий стан фінансової системи, через що замовлені позивачем кошти на оплату судового збору наразі так і не надійшли на рахунок Академії.

11. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, а апеляційну скаргу Військової академії (м. Одеса) повернуто відповідачу з підстав неусунення ним недоліків скарги.

12. 01 серпня 2025 року Військова академія (м. Одеса) засобами поштового зв`язку повторно надіслала апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року, в якій одночасно заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір».

12.1. Указане клопотання обґрунтовано відсутністю фінансування оплати судових витрат, що обумовлено особливостями бюджетного фінансування та казначейського обслуговування.

13. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Військової академії (м.Одеса) залишено без руху, а заявнику установлено строк для усунення недоліків скарги шляхом сплати судового збору та надання заяви про поновлення строку, із зазначенням поважних причин для його поновлення та долученням доказів, що підтверджують такі обставини.

14. На виконання ухвали суду, 18 та 28 серпня 2025 року Військова академія (м. Одеса) через підсистему «Електронний суд» надала суду апеляційної інстанції докази надсилання копій апеляційних скарг сторонам та докази оплати судового збору (платіжна інструкція від 20 серпня 2025 року № 2713).

14.1. Також 29 серпня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Військової академії (м. Одеса) про поновлення процесуального строку, обґрунтована тим, що ухвалу про повернення первісної апеляційної скарги позивачем отримано через кабінет електронного суду 01 серпня 2025 року о 15:35 і в цей же день до суду апеляційної інстанції було повторно скеровано скаргу, без клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

14.2. Підставами пропуску позивач, зокрема, указав, що первісну апеляційну скаргу було подано у межах тридцятиденного строку, а до вищого органу управління було направлено відповідний розрахунок у потребі коштів для оплати судового збору, проте ці кошти були сплачені із запізненням. Військова академія (м.Одеса) також зазначила, що з 02 червня 2025 року її представник перебував у відпустці за кордоном, а з 23 червня 2025 року був госпіталізований до шпиталю на лікування, після якого, з 04 липня 2025 року був направлений у відпустку для лікування. Посилаючись на те, що Військовою академією (м. Одеса) було вжито усіх можливих заходів з метою сплати судового збору, однак через відсутність представника та затримку перерахування коштів, судовий збір було сплачено лише 20 серпня 2025 року, Військова академія (м.Одеса) просила визнати поважними причини пропуску строку та поновити його.

15. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року визнано неповажними указані Військовою академією (м.Одеса) підстави для поновлення пропущеного строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

16. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

17. 03 жовтня 2025 року Військова академія (м.Одеса)через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

18. Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судом не взято до уваги доводи Військової академії (м.Одеса) про те, що вперше апеляційну скаргу було подано вчасно, а повторне подання апеляційної скарги відбулося у межах розумного строку після отримання копії ухвали суду про повернення первісної апеляційної скарги.

18.1. У касаційній скарзі Військова академія (м.Одеса) також указала, що не зважаючи на відсутність представників на робочому місці (зокрема, на лікуванні та у відпустках з 02 червня по 04 серпня 2025 року) вона продемонструвала своїми діями добросовісність у реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки вживала усіх дій аби усунути усі попередні існуючі недоліки, що були наявні у первісній скарзі. Водночас її повернення відбулося через причини, що не залежали від волі позивача, оскільки весь можливий фінансовий ресурс держави був спрямований на здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі на забезпечення здійснення заходів захисту від ракетних та дронових атак міста та організації.

18.2. Позивач зазначає, що є юридичною особою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету і, як розпорядник бюджетних коштів третього ступеня, здійснює видатки виключно в межах бюджетного законодавства та не має права здійснювати витрати без наявності відповідних бюджетних асигнувань. Отже, Військова академія (м.Одеси) не може вирішувати питання щодо розподілу фінансових ресурсів держави, оскільки проведення платежів здійснюється через органи Державної казначейської служби України у встановленому порядку. Позивач зауважив, що сплата судового збору у цьому випадку є не лише процесуальною дією, а й бюджетною операцією, здійснення якої залежить від наявності фінансування та проходження визначених законодавством процедур, на проведення яких Військова академія (м.Одеси) не має впливу.

18.3. Заявник, посилаючись на практику Верховного Суду та рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), наголошує, що з його боку вжито усіх можливих заходів для здійснення оплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі. Наведене свідчить, що заявник скарги діяв добросовісно, послідовно та в межах об`єктивно можливого способу поведінки, а пропуск строку був зумовлений обставинами, які не залежали від його волі та не могли бути усунуті ним самостійно.

18.4. З-поміж іншого, Військова академія (м.Одеса) зазначила, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Водночас указана в ухвалі суду апеляційної інстанції від 18 серпня 2025 року є більшою від суми, указаної в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року.

19. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.

20. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України щодо обґрунтованості підстав, за яких відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

21. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 22 жовтня 2025 року направлено учасникам справи через підсистему «Електроний суд» та доставлено до їхніх кабінетів, проте відзиви на касаційну скаргу від Антимонопольного комітету України та третіх осіб не надійшли.

22. Ураховуючи те, що витребувані ухвалою суду матеріали справи № 640/16126/21 у паперовому вигляді до Верховного Суду не надійшли, судом касаційної інстанції через КП «Діловодство спеціалізованого суду» додатково витребувано та отримано матеріали справи (у тому числі й апеляційних проваджень) у справі № 640/16126/21 в електронній формі, які суд касаційної інстанції вважає достатніми для розгляду касаційної скарги, виходячи з меж її доводів та вимог.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

23. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

24. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

25. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

26. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

26.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

27. Як убачається із матеріалів справи, 26 травня 2025 року Київським окружним адміністративним судом розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28. Вперше до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 26 травня 2025 року заявник звернувся 24 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд», зокрема, і без оплати судового збору, у зв`язку з чим, цю скаргу ухвалою від 01 липня 2025 року було залишено без руху.

28.1. Як убачається зі змісту ухвали від 01 липня 2025 року, окрім відсутності документу про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції також встановив, що апеляційна скарга не відповідала приписам статті 296 КАС України (і ці недоліки позивачем також не були усунуті), у зв`язку з чим, 30 липня 2025 року первісну апеляційну скаргу було повернуто Військовій академії (м.Одеса) саме з підстав неусунення нею недоліків скарги, визначених ухвалою від 01 липня 2025 року.

28.2. Документи, що свідчать про вчинення Військовою академією (м.Одеса) дій, спрямованих на усунення недоліків первісної апеляційної скарги шляхом сплати судового збору або інших дій, вчинених на виконання приписів ухвали від 01 липня 2025 року, у матеріалах справи відсутні.

29. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року надіслано позивачу через підсистему «Електронний суд» в електронному вигляді та доставлено до її електронного кабінету 01 серпня 25 року о 16:22, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.

30. Повторно апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 26 травня 2025 року Військова академія (м.Одеса) надіслала засобами поштового зв`язку 01 серпня 2025 року, також без оплати судового збору.

30.1. Платіжну інструкцію про сплату судового збору від 20 серпня 2025 року № 2713, позивач надіслав суду лише 28 серпня 2025 року.

31. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Тому, перевіряючи аргументи Військової академії (м.Одеса) щодо наявності перешкод у сплаті судового збору, з посиланням на відсутність представника, як поважну причину для поновлення процесуального строку, суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

32. В оскарженій ухвалі суд апеляційної інстанції також указав, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Шостий апеляційний адміністративний суд зауважив, що відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

33. Відповідаючи на аргументи заявника касаційної скарги, Верховний Суд підкреслює, що фінансування суб`єкта владних повноважень із Державного бюджету не надає йому процесуальних привілеїв, оскільки бюджетні установи зобов`язані вчасно планувати свої видатки, а її внутрішні фінансові чи організаційні труднощі не є об`єктивною чи поважною причиною для поновлення пропущених строків оскарження. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про те, що після залишення первісної касаційної скарги без руху, Військова академія (м.Одеса), окрім вирішення питання щодо сплати судового збору, вчиняла дії на усунення недоліків скарги і в іншій частині.

33.1. Так, зміст надісланих відповідачем клопотань про продовження строку для усунення недоліків (поданого на виконання ухвали суду про залишення первісної апеляційної скарги без руху) зводився виключно до причин неможливості оплати судового збору, з посиланням на документи, які не були додані до цих клопотань, про що 16 липня 2025 року Шостим апеляційним адміністративним судом було складено акт № 752, примірник якого було надіслано Військовій академії (м. Одеси).

34. Ураховуючи те, що на момент чергового звернення Військова академія (м.Одеса) судовий збір у цій справі сплатила лише 20 серпня 2025 року, а звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо недостатності таких обставин, як організаційні питання роботи та складнощі у сплаті судового збору, для поновлення процесуального строку.

35. Верховний Суд відхиляє аргументи позивача щодо невідповідності сум судового збору, указаних в ухвалах суду апеляційної інстанції, з огляду на те, що на розмір судового збору, окрім іншого, впливає саме спосіб подання скарги. Так, первісна апеляційна скарга була подана через підсистему «Електронний суд» (тому його розмір було обчислено за зниженим коефіцієнтом), а повторно скаргу було надіслано засобами поштового зв`язку, через що розмір судового збору було обчислено на загальних підставах. Суд зауважує, що у разі повернення первісної скарги сума судового збору залишається незмінною за умови, якщо вдруге її буде подано аналогічним способом. Проте, у справі, що розглядається, Військова академія (м.Одеси) змінила спосіб її надсилання, що призвело до збільшення суми судових витрат.

36. Суд також звертає увагу, що повернення попередньої апеляційної скарги не позбавляють учасника спору права повторного звернення до апеляційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених законом, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

37. У своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував, що суб`єкт владних повноважень, діючи від імені держави, як, не може, так і не повинен намагатись отримати вигоду від організаційно-технічних процедур та обставин, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги, а в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішнього порядку виділення коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

38. Верховний Суд відхиляє аргументи Військової академії (м.Одеса)з посиланням на рішення ЄСПЛ, оскільки практика ЄСПЛ стосується осіб, яким держава зобов`язана забезпечити дотримання певних гарантій, а положення Конвенції спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави. Тому загальні посилання позивача на статтю 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з наведенням цитат із рішень ЄСПЛ, за відсутності належної аргументації, є формальними, з огляду на те, що заявник є державним органом влади, який у цих правовідносинах діє від імені держави і чий статус є превалюючим у будь-яких правовідносинах із іншими особами.

39. За наведених обставин, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених Військовою академією (м. Одеса) причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

40. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.

41. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139,140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд