ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 927/1202/25

1.1. Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради (далі - КП "Теплокомуненерго", Підприємство, позивач, скаржник) звернулося до суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернігівської філії (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України", Товариство, відповідач) про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості послуг з розподілу природного газу за період з 01.09.2025 до 30.09.2025 та з 01.10.2025 до 31.10.2025 пропорційно до кількості днів фактичного надання послуг, виключивши з розрахунку суму коштів за період, у якому послуги фактично не споживалися.

1.2. Позов мотивовано тим, що у вказаний період відповідні послуги розподілу природного газу не надавалися, оскільки на об`єкті, підключеному до газорозподільної системи оператора ГРМ, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин через повітряну атаку 25.09.2025, було знищено та пошкоджено електротехнічне обладнання і в цей період виробництво електричної та теплової енергії, припинено. Газопостачання об`єкта Чернігівська ТЕЦ відновлено лише 20.10.2025. Відповідно до Сертифіката Полтавської Торгово-промислової палати України від 15.10.2025 № 5301-25-2059 про форс-мажорні обставини Підприємство з 25.09.2025 не мало можливості приймати послуги з розподілу природного газу, здійснювати експлуатацію власних газових мереж та використовувати газ із розподільної мережі. Позивач вказує, що 25.09.2025 о 16:05 Чернігівською філією Товариства фактично припинено газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт Підприємства за адресою: вул. Ушинського, 36, м. Чернігів, шляхом закриття відключаючого пристрою та пломбування, про що складений Акт про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) від 25.09.2025. Тобто до 20.10.2025 послуги з розподілу природного газу на цей об`єкт не надавалися.

2.1. Господарський суд Чернігівської області рішенням від 23.03.2026 (суддя Моцьора В. В.) у справі № 927/1202/25, яке Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.06.2026 (колегія суддів: Сулім В. В., Майданевич А. Г., Гаврилюк О. М.) залишив без змін, у задоволенні позову відмовлено.

3.1. Підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог або скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Узагальнені доводи касаційної скарги

4.1.1. Підставою касаційного оскарження позивач визначає пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) із посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

4.1.2. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про неврахування судами першої та інстанції до спірних відносин висновків щодо застосування статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 910/2871/23 та від 24.04.2025 у справі № 910/12815/22.

4.1.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує про необхідність формування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, щодо застосування положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 21.04.2026 № 561 "Про особливості нарахування плати за послуги розподілу природного газу споживачам, які здійснюють виробництво теплової та електричної енергії, в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови НКРЕКП від 29 березня 2022 року № 355" (далі - Постанова № 561, яку суд апеляційної інстанцій безпідставно не застосував до спірних правовідносин.

4.1.4. Також в обґрунтування підстав касаційного оскарження позивач у касаційній скарзі посилається на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, вказуючи, що суди не дослідили зібрані у справі докази.

4.1.5. Зокрема, скаржник наполягає на тому, що суть послуги з розподілу природного газу, яка підлягає оплаті за договором, полягає в отриманні замовником корисного ефекту від процесу певної діяльності виконавця. Оплата здійснюється саме за послугу, а не виключно за сам факт існування договірних відносин між сторонами або здійснення виконавцем діяльності з утримання відповідної інфраструктури. Натомість суди у вирішенні цього спору не врахували, що 25.09.2025 виробничі потужності споживача та його газоспоживне обладнання було пошкоджено, а газопостачання на об`єкті було припинено. Тобто, природний газ у спірний період позивачем фактично не споживався. Натомість суди проігнорували та не застосували у вирішенні цього спору висновки Верховного Суду про те, що сама по собі наявність фізичного приєднання об`єкта споживача до газорозподільної системи не може розглядатися як безумовна і достатня підстава для покладення на споживача обов`язку сплачувати повну вартість послуги незалежно від фактичної можливості користуватися нею.

4.1.6. Також за твердженням скаржника, суди не застосували до спірних відносин положення Постанови № 561, яка підлягала застосуванню. У цьому аспекті скаржник наголошує на тому, що означений нормативно-правовий акт Регулятора (НКРЕКП) спрямований на захист критичної інфраструктури в умовах воєнного стану, який спрямований на врегулювання наслідків руйнувань, у т.ч. і тих, які сталися до її прийняття та регулює спірні питання у взаємовідносинах між Операторами ГРМ та підприємствами ТКЕ, які постраждали від обстрілів. Натомість суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 86, 236, 282 ГПК України взагалі не згадав її в оскаржуваній постанові та не дав жодної юридичної оцінки можливості її застосування до спірних правовідносин.

4.1.7. Позивач вважає, що суди помилково ототожнили поняття "газорозподільна система" і "об`єкт газоспоживання" та формально зазначаючи про належний стан обладнання Оператора ГРМ, як на підставу для стягнення плати за послуги, проігнорували той факт, що послуга фактично не може вважатися наданою, у разі, якщо її неможливо фізично прийняти (спожити), внаслідок знищення об`єкта газоспоживання і такі висновки судів прямо суперечать суті договірних зобов`язань із надання послуг з розподілу природного газу.

4.1.8. Скаржник вважає, що суди безпідставно послалися на положення пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 у редакції, станом на час виникнення спірних відносин (далі - Кодекс ГРМ) та зазначили, що Підприємство (споживач) не скористався своїм правом на уточнення величини річної замовленої потужності. Суди не врахували, що таке право споживач має одноразово з 10 липня до 15 вересня розрахункового календарного року. Водночас події внаслідок яких відбулося пошкодження обладнання Чернігівської ТЕЦ та об`єктивна неможливість провадження виробничої діяльності позивача, відбулися 25.09.2025. Тобто через десять днів після закінчення строку, визначеного Кодексом ГРМ.

4.1.9. Крім того позивач зазначає, що суди не дослідили та не надали жодної процесуальної оцінки зібраним у матеріалах справи доказам у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, щодо фізичної відсутності факту надання Оператором ГРМ послуги з розподілу газу в спірний період. За доводами позивача, означені порушення норм процесуального права і унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

4.2. Позиція інших учасників справи

4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм права.

5.1. Чернігівська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" є відокремленим підрозділом Товариства відповідно до постанови НКРЕКП від 29.11.2023 № 2224 та здійснює ліцензовану господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території Чернігівської області з 01.12.2023.

5.2. Між ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Чернігівської філії (Оператор ГРМ) та КП "Теплокомуненерго" (Споживач) 01.12.2023 укладений Типовий договір розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим, шляхом підписання заяви-приєднання від 01.12.2023 № RС200G-2023Т (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого цей договір є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

5.3. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (пункт 1.2 Договору).

5.4. Відповідно до Додатків №4 до заяви-приєднання, приєднаними в установленому порядку до газорозподільчої системи Оператора ГРМ є об`єкти Споживача за адресами: 1) м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 37Г; 2) м. Чернігів, вул. Ушинського, 23.

5.5. За умовами пункту 2.1 Договору Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

5.6. За умови включення Споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у розрахунковому періоді та відсутності простроченої заборгованості за цим договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу.

Приймання-передача обсягу газу, належного Споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від Оператора ГРМ до Споживача відбуваються на межі балансової належності об`єкта Споживача.

Споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 3.2 Договору).

5.7. Відповідно до умов пункту 3.3 Договору Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.

5.8. Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватися його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.

Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 5.1 Договору).

5.9. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором (пункт 5.2 Договору).

5.10. Згідно з пунктом 5.4 Договору порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору.

5.11. Пунктами 6.1, 6.2 Договору визначено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата зарічну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

5.12. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (пункт 6.3 Договору).

5.13. У пункті 6.4 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

5.14. Згідно з пунктом 6.6 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

5.15. Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.8 Договору).

5.16. Відповідно до умов пункту 7.1 Договору Оператор ГРМ зобов`язується, зокрема: забезпечити можливість цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та передачу належних Споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання Споживачем вимог цього договору (підпункт 2); здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту Споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та сплачувати компенсацію Споживачу у разі невідповідності якості природного газу на межі балансової належності об`єкта споживча параметрам, визначеним Кодексом газорозподільних систем (підпункт 9).

5.17. Згідно з умовами пункту 9.1 Договору, Оператор ГРМ має право припинити / обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі визнання в установленому порядку аварійним стану газорозподільної системи та/або ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт (підпункт 5).

5.18. За умовами розділу 10 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.

5.19. Суди встановили, що постановою НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944 (зі змінами), для Чернігівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" визначений тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,76 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

5.20. Сторонами у відповідності до вимог пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ погоджено річну замовлену потужність на 2025 рік у обсязі 200 723 747,16 м3. Місячна замовлена потужність (1/12 річної замовленої потужності) становить 16 726 978,93 м3 та, відповідно, вартість послуг з розподілу природного газу на місяць у 2025 році складає 35 327 379,50 грн (із ПДВ).

5.21. Суди встановили, що у спірний період із 01.09.2025 до 31.10.2025 відповідач надавав позивачу послугу з розподілу природного газу, підтримуючи замовлену річну потужність на об`єктах позивача.

5.22. Позивачу направлялися рахунки на оплату (розподіл газу) за період із 01 вересня до 31 жовтня 2025 року. Загальна вартість наданих відповідачем послуг за період вересень - жовтень 2025 року становить - 70 654 759,00 грн.

5.23. Позивач оплату наданих послуг в повному обсязі не здійснив, сплативши лише за послугу розподілу природного газу за вересень 2025 року в розмірі 35 327 379,50 грн.

5.24. Також суди встановили, що 25.09.2025, внаслідок повітряної атаки було пошкоджено Чернігівську ТЕЦ.

5.25. У зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача листом від 25.09.2025 №01/1947 та повідомив відповідача про настання форс-мажорних обставин, у зв`язку з ракетними обстрілами 25.09.2025.

5.26. Згідно з довідкою від 25.09.2025 № 01/1944 (доданою до листа) пошкоджені та зруйновані трансформатори зв`язку ТДТН- 40000/110 (Т-1,Т-2) та ТДЦ - 125000/110 (Т-3), які є основною складовою виробничого циклу, без яких неможлива робота теплогенеруючого обладнання (парових котлів, турбогенераторів) підприємства, відповідно неможливе виробництво ї відпуск теплової та електричної енергії. У зв`язку з ушкодженням силового трансформатора Т-1 та повним знищенням трансформатора Т-2, на даний момент живлення власних потреб станції здійснюється за аварійною схемою через кабельну лінію 10,5 кВ АТ "Чернігівоблеперго" з пропускною здатністю 2 000 кВт. Наявна аварійна пропускна здатність 2 000 кВт є недостатньою для забезпечення сталого живлення власних потреб станції дефіцит становить 3 235 кВт. За таких умов технічна можливість здійснити пуск хоча б одного котлоагрегату відсутня. Внаслідок зазначених пошкоджень і руйнувань, без справного енерготехнічного обладнання, на весь період до повного завершення аварійно-відновлювальних робіт виробництво електричної та теплової енергії підприємством є неможливим. Споживання природного газу по нормальній схемі неможливе через пошкодження основного енерготехнічного обладнання, а відтак неможливою є послуга з розподілу природного газу.

5.27. З урахуванням зазначеної ситуації 25.09.2025 о 16:05 Чернігівська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" припинила газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкті Підприємства за адресою: вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, шляхом закриття відключаючого пристрою та пломбування, про що складено Акт про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) від 25.09.2025.

5.28. В акті обстеження від 30.09.2025 представниками Чернігівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" встановлено, що система газопроводів від ГРС-2 м. Чернігів до комерційних вузлів обліку газу Чернігівської ТЕЦ не має зовнішніх пошкоджень і має можливість працювати у штатному режимі. Комерційні вузли обліку газу (ВОГ) не пошкоджені, всі ЗВТ у складі ВОГ повірені. На момент обстеження ВОГ відключені від системи газопостачання перекриттям засувок. Система газопроводів від комерційних вузлів обліку газу до газоспоживаючого обладнання не пошкоджена, 4 парогенераторні котли в справному стані, 1 на плановому ремонті, зовнішніх пошкоджень не виявлено. В результаті повітряної атаки РФ 25.09.2025 пошкоджено електротехнічне обладнання, у зв`язку з чим основна діяльність, а саме виробництво електричної та теплової енергії Підприємством за вказаною адресою припинено з причин, незалежних від нього. Не теперішній час встановлено руйнування головних трансформаторів зв`язку Т-2, Т-3 та пошкодження трансформатора Т-1. Технологічна схема станції не передбачає можливості видачі генеруючих потужностей без головних трансформаторів, у зв`язку з чим, робота станції до відновлення головних трансформаторів Т-1, Т-2, Т-3 неможлива.

5.29. Листом від 15.10.2025 № 01/2120 позивач надав відповідачу Сертифікат Полтавської Торгово-промислової палати № 5301-25-2509, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) стосовно Типового договору розподілу природного газу та Заяви-приєднання від 01.12.2023 № RC 200G-2023Т: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 та обстріл повітряними засобами ураження типу "Герань-2" у період з 14 год. 25 хв. до 15 год. 30 хв. 25.09.2025 по території КП "Теплокомуненерго", пожежа, в результаті чого пошкоджено будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. Ушинського, 23 та знищено / пошкоджено майно підприємства, що призвело до призупинення діяльності Чернігівської ТЕЦ. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 25.09.2025; дата закінчення: тривають на 14.10.2025.

5.30. У відповідь відповідач надіслав позивачу лист від 20.10.2025 № ЧнФ/100/05-ВИХ-32700-25 у якому зазначив, що Сертифікат про форс-мажорні обставини № 5301-25-2059 не можна вважати достатнім доказом настання форс-мажорних обставин.

5.31. Листом від 17.10.2025 № 01/2145 позивач звернувся до відповідача щодо виконання технічних заходів на газопроводі Чернігівської ТЕЦ Ду-200, з метою відновлення газопостачання.

5.32. У подальшому, 20.10.2025 представниками відповідача складений акт контрольного огляду (обстеження) вузла обліку від 20.10.2025. За результатами огляду встановлено, зокрема, що на початку робіт газоспоживання відсутнє, наявна опломбована блінда по ВОГ. Згідно з Актом від 20.10.2025 № 737 газопостачання по лінії ДУ200 відновлене.

5.33. НКРЕКП у відповідь на звернення позивача надала лист-відповідь від 17.10.2025 № 12293/56.2/7-25 щодо порядку розрахунків за Договором розподілу природного газу, визначеного главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

5.34. Зокрема, згідно з додатком до листа (лист від 20.04.2022 № 2912/16.3.1/7-22) та адресований Операторам газорозподільних систем (за списком):

- якщо форс-мажорні обставини (військова агресія РФ проти України) об`єктивно унеможливили виконання зобов`язання Оператора ГРМ в частині забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, наприклад у зв`язку із пошкодженням газорозподільної Інфраструктури, вимога Оператора ГРМ щодо оплати споживачами вартості послуги з розподілу природного газу за Типовим договором на період відсутності цілодобового доступу до газорозподільної системи (кількості днів) є неправомірною;

- якщо внаслідок форс-мажорних обставин (військова агресія РФ проти України) було пошкоджено об`єкт газоспоживання та /або його внутрішньо будинкову систему газопостачання, що призвело до унеможливлення використання споживачем свого права користуватися послугами розподілу природного газу, такий споживач на підставі положень розділу X Типового договору має бути звільнений від оплати послуг з розподілу природного газу.

5.35. Позивач листом від 24.10.2025 № 01/2192 просив відповідача призупинити нарахування за послуги розподілу природного газу з 25.09.2025 на період аварійно-відновлювальних робіт у частині пошкоджених об`єктів, що розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. Ушинського, 23 та надав відповідачу такі документи:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1;

- копію акта про пожежу від 25.09.2025;

- копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.09.2025 (Номер кримінального провадження: 22025270000000188);

- копію наказу від 25.09.2025 № 269 про проведення Інвентаризації майна, пошкодженого внаслідок влучання;

- копію Звіряльної відомості від 29.09.2025 № 1;

- копію Протоколу засідання робочої комісії по результатам інвентаризації від 30.09.2025;

- копію Інвентаризаційного опису пошкодженого майна внаслідок влучання БпЛА;

- копію наказу від 25.09.2025 № 270 щодо створення комісії для проведення позачергового огляду пошкоджених будівель, споруд та обладнання Підприємства після влучення БПЛА;

- копію Акта позачергового огляду пошкоджених будівель, споруд, обладнання що знаходяться на території Підприємства від 25.09.2025;

- копію наказу від 30.09.2025 № 274 про виведення з експлуатації знищених і пошкоджених об`єктів основних засобів, внаслідок влучання БпЛА;

- копію довідки від 25.09.2025 № 01/1944;

- копію довідки від 14.10.2025 № 01/2112/1.

5.36. За результатами розгляду цього листа відповідач у своїй відповіді від 14.11.2025 № ЧнФ/100/10.2-ВИХ-35479-25 повідомив Підприємство про те, що з урахуванням умов Договору у нього відсутні підстави для призупинення нарахування за послугу розподілу природного газу.

5.37. У подальшому позивач звернувся до відповідача з листом від 24.11.2025 № 01/2410, в якому просив здійснити перерахунок розміру вартості наданих за Договором послуг з розподілу природного газу з 25.09.2025 до 20.10.2025 та просив здійснити розрахунок вартості наданих послуг відповідно до фактично спожитих обсягів природного газу.

5.38. У листі-відповіді від 01.12.2025 № ЧнФ/100/10.2-ВИХ-37193-25, відповідач відмовив Підприємству щодо здійснення перерахунку та розрахунку вартості послуг відповідно до фактично спожитих обсягів природного газу.

5.39. Незгода Підприємства з такою відмовою і стала причиною звернення до суду з цим позовом.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

6.3. Склад судової колегії змінювався, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, який наявний у матеріалах справи.

7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для здійснення Оператором ГРМ перерахунку вартості послуг з розподілу природного газу пропорційно до кількості днів фактичного надання послуг.

7.2. Підставою позовних вимог Підприємство визначило відсутність підстав для нарахування плати за послуги з розподілу природного газу у зв`язку з припиненням газопостачання та неможливістю прийняти послугу з розподілу природного газу у спірний період, внаслідок руйнування об`єкта газоспоживання позивача через атаку БПЛА.

5.1. Предметом касаційного оскарження є рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

5.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, позивач вказує, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норм процесуального права, покликаючись на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

5.3. Касаційна скарга позивача, з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду, які наведені у пункті 4.1.2. цієї постанови; з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України мотивована необхідністю формування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які наведені у пункті 4.1.3. цієї постанови.

5.4. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

5.5. Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

5.6. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

5.7. З матеріалів справи та касаційної скарги вбачається, що позивач заперечує факт надання відповідачем послуг з розподілу природного газу у період із 25.09.2025 до 20.10.2025, оскільки були відсутні обидві її складові, які визначені у Договорі, в частині безпосереднього переміщення належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною мережею з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Підприємства, внаслідок пошкодження об`єкта газоспоживання споживача (позивача), що призвело до унеможливлення виробництва електричної енергії та реалізації права користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, установлених зазначеним Договором.

7.3. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що суди з`ясувавши обставини у справі, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, дійшли висновку, що за умовами договору, укладеного між позивачем та відповідачем, послуга з розподілу природного газу - це послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

7.4. При цьому, кількість (об`єм) прийнятого споживачем природного газу в окремому поточному місяці не впливає на розмір визначеної річної / місячної замовленої потужності, оскільки місячна вартість послуги розподілу природного газу, згідно з положеннями пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) та пункту 6.3 договору, визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, з урахуванням вимог та винятків передбачених даним Кодексом.

7.5. Встановивши, що на виконання вимог Кодексу ГРМ та умов договору, сторони склали акти наданих послуг від 30.09.2025 та від 31.10.2025, які підписані позивачем без жодних зауважень та врахувавши, що споживачем, ані заява про остаточне припинення користування природним газом, ані уточнені заявки на величину річної замовленої потужності до відповідача не подавалися, суди дійшли висновків, що у споживача існує обов`язок оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ, а отже, відсутні підстави для перерахунку місячної вартості послуги розподілу природного газу.

7.6. Із посиланням на положення пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, відповідно до якого, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору, суди і дійшли висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

7.7. Суд у вирішенні доводів скаржника зазначає, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).

7.8. Так, за встановленими судами фактичними обставинами спору, правовідносини, які виникли між позивачем (споживачем) та газорозподільною організацією, врегульовано Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГРМ, а також постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" від 30.09.2015 № 2498 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 03.05.2022 № 416).

7.9. Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

7.10. В силу положень статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.11. За положеннями статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.12. Положеннями частини першої статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

7.13. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним (частина 2 статті 40 Закону України "Про ринок природного газу").

7.14. Пунктом 4 розділу 1 Кодексу ГРМ визначено, що договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

7.15. Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача.

7.16. Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

7.17. Пунктом 6 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.

7.18. Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання (пункт 7 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).

7.19. Як встановили суди, умовами пункту 1.4 Типового договору розподілу природного газу, що визначається як послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

7.20. Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ - об`єкти за адресами: 1) м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 37Г; 2) м. Чернігів, вул. Ушинського, 23.

7.21. Пунктом 6.6 Договору сторони визначили, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

7.22. Відповідно до пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

7.23. Звертаючися до суду з позовом Підприємство зазначало, що визначений у актах наданих послуг від 30.09.2025 та від 31.10.2025 обсяг природного газу не відповідає обсягам, які фактично були спожиті підприємством у цей період, оскільки у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (через дронову атаку) було знищено та пошкоджено електротехнічне обладнання Підприємства і 25.09.2025 о 16:05 Чернігівською філією Товариства фактично припинено газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт Підприємства за адресою: вул. Ушинського, 36, м. Чернігів, шляхом закриття відключаючого пристрою та пломбування. Тобто до 20.10.2025 послуги з розподілу природного газу на цей об`єкт не надавалися.

7.24. Як вже зазначено, суди відмовили у задоволенні позову та зазначили, що вартість послуг розподілу природного газу, зокрема за вересень - жовтень 2025 року, є розрахунковою і не залежить від фактичного споживання позивачем природного газу в поточному місяці. За висновками судів, враховуючи виконання відповідачем зобов`язань за типовим договором розподілу природного газу у спірний період, відсутні підстави для здійснення перерахунку їх вартості пропорційно до кількості днів фактичного надання послуг.

7.25. Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги з підстави оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України та висновкам судів у оскаржуваних судових рішеннях, враховує, зокрема, що Верховний Суд у постановах від 02.07.2024 у справі № 910/2871/23 та від 24.04.2025 у справі № 910/12815/22 (правовідносини є подібними оскільки спір у цих справах виник між Оператором ГРМ та споживачем щодо правомірності нарахування плати за послугу з розподілу природного газу в разі пошкодження об`єкта споживача / підставою позову стало те, що істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при процедурі узгодження замовленої річної величини потужності розподілу природнього газу / спірні відносини між сторонами врегульовано Типовим договором розподілу природного газу, у аналогічній редакції, з урахуванням змін внесених постановами НКРЕКП від 17.11.2021 № 2188 та від 03.05.2022 № 416), зокрема, що як забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи так і розподіл належного споживачу природного газу здійснюється з однією метою - фізичною доставкою природного газу до межі балансової належності об`єкта споживача. При цьому, відсутність газопостачання, виключає можливість надання послуги розподілу в частині безпосередньо переміщення належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача. Відтак, відповідно до вимог Кодексу ГРМ, споживач зобов`язаний здійснити повну оплату послуг розподілу, отримуючи тільки послугу з забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, необхідність у якій відпала за відсутності переміщення природного газу, що в свою чергу в умовах воєнного стану, який призвів до зупинення виробничої діяльності підприємства, не відповідає критеріям розумності, справедливості та добросовісності.

7.26. Крім того, колегія суддів враховує та зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 26.06.2024 у справі № 905/1465/23, відсутність газопостачання та наявність фактичного відключення відповідача від мереж позивача у спірний період, зупинення господарської діяльності відповідача, відсутність номінацій виключає можливість надання позивачем відповідачу у цей період послуги розподілу як у частині безпосередньо переміщення належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною мережею з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача, так і в частині цілодобового доступу споживача до такої системи.

7.27. Суд у контексті доводів касаційної скарги та висновків судів у оскаржуваних судових рішеннях зазначає, що за змістом статті 901 ЦК України суть послуги, яка підлягає оплаті за договором, полягає в отриманні замовником корисного ефекту від процесу певної діяльності, а не сам процес, і цей ефект є невіддільним від виконавця. Оплата здійснюється саме за отриману послугу, а не за сам факт укладення договору та / або діяльність виконавця.

7.28. Водночас, суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу по суті позовних вимог проігнорували встановлені фактичні обставини спору, зокрема, що:

- 25.09.2025, внаслідок форс-мажорних обставин (військова агресія проти України) було пошкоджено об`єкт газоспоживання Підприємства, що призвело до унеможливлення використання ним свого права користуватися послугами розподілу природного газу на об`єкті м. Чернігів, вул. Ушинського, 23;

- за заявою позивача 25.09.2025 Чернігівською філією Товариства було припинено газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкті Підприємства (Акт про припинення/обмеження газопостачання (розподілу природного газу) від 25.09.2025, оскільки згідно з пунктом 2.1. Договору споживач не мав можливості, здійснювати експлуатацію власних газових мереж і використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи;

- позивач також у відповідності до умов пункту 10.3 Договору повідомив відповідача про форс-мажорні обставини;

- у подальшому листом від 15.10.2025 № 01/2120 надав відповідачу підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства (Сертифікат Полтавської Торгово-промислової палати № 5301-25-2509), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) стосовно Типового договору розподілу природного газу та Заяви-приєднання від 01.12.2023 № RC 200G-2023Т;

- відновлення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкті позивача по лінії ДУ200 відбулося лише 20.10.2025 згідно з Актом № 737.

7.29. Суд враховує та зазначає, що за умовами Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе: 1) забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи; 2) розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

7.30. Тобто, послуга розподілу природного газу має комплексний характер та не полягає виключно у забезпеченні цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи.

7.31. Отже, виходячи із зазначених вище положень Кодексу ГРМ та умов Договору, як забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, так і розподіл належного споживачу природного газу, здійснюється з однією метою - фізичною доставкою природного газу до межі балансової належності об`єкта споживача. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.08.2026 у справі 922/391/26, від 24.04.2025 у справі № 910/12815/22, від 12.11.2024 у справі № 910/17554/23, від 26.06.2024 у справі № 905/1465/23, від 02.07.2024 у справі № 910/2871/23.

7.32. Водночас господарські суди попередніх інстанцій у вирішенні цього спору не врахували, що 25.09.2025 внаслідок повітряної атаки було пошкоджено Чернігівську ТЕЦ. Внаслідок чого пошкоджено будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. Ушинського, 23 та знищено / пошкоджено майно підприємства, що призвело до призупинення діяльності Чернігівської ТЕЦ. Тобто у період з 25.09.2025 робота Чернігівської ТЕЦ була припинена, а газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкті Підприємства за вказаною адресою було припинене відповідачем, шляхом закриття відключаючого пристрою та пломбування, про що складений Акт про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) від 25.09.2025. Фактично відновлення газопостачання відбулося 20.10.2025.

7.33. За фактичних встановлених обставин цього спору, суди проігнорували те, що поведінка учасників правовідносин має відповідати іншим засадам цивільного законодавства таким, як справедливість, добросовісність, розумність, а тому, враховуючи принципи та мету господарського судочинства (захист прав та правомірних очікувань добросовісної сторони), залишили поза увагою і не надали належної оцінки тому, що позивач у спірному випадку відповідно до умов Договору повідомив відповідача про форс-мажорні обставини та в подальшому надав підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до умов Договору та чинного законодавства. При цьому суди не врахували та не надали оцінку , що згідно з наявними у матеріалах справи доказам поданим позивачем на підтвердження обставин фактичної відсутності газопостачання на об`єкті Підприємства за адресою: вул. Ушинського, 23, м. Чернігів із 25.09.2025 до 20.10.2025, що у свою чергу виключає можливість надання послуги розподілу відповідно до умов Договору, зокрема, в частині безпосередньо переміщення належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта позивача.

7.34. Водночас сам факт виконання Оператором ГРМ договірних зобов`язань із забезпечення замовленої потужності на об`єктах позивача у спірний період та наявність фізичного з`єднання об`єкта споживача з мережею відповідача на межі балансової належності не спростовує факту припинення газопостачання на об`єкті з 25.09.2025, тобто його фізичної доставки постачальником на об`єкт споживача.

7.35. Суди залишили поза увагою, що відповідно до вимог Кодексу ГРМ, споживач зобов`язаний здійснити повну оплату послуг розподілу, отримуючи не лише послугу з забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, а також за розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача. Водночас за встановлених фактичних обставин цього спору у визначений позивачем спірний період були відсутні обидві її складові, які визначені в пункті 1.4 Договору розподілу природного газу, в тому числі забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, внаслідок пошкодження об`єкта газоспоживання споживача, що призвело до зупинення виробничої діяльності Підприємством (унеможливлення виробництва електричної енергії) та реалізації права позивача використання потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, установлених Договором.

7.36. Суд також вважає слушними доводи касаційної скарги стосовно помилковості висновків суду із посиланням на приписи пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, зокрема, в частині того, що Підприємство не скористалося своїм правом на уточнення величини річної замовленої потужності. У цьому аспекті слід зауважити, що суди залишили поза увагою та не врахували той факт, що події, внаслідок яких відбулося пошкодження обладнання Чернігівської ТЕЦ, відбулися 25.09.2025. Водночас в силу положень наведених вище норм Кодексу ГРМ таким правом споживач наділений одноразово з 10 липня до 15 вересня розрахункового календарного року.

7.37. Водночас за встановлених фактичних обставин цього спору, необхідність у забезпеченні цілодобового доступу до газорозподільної системи відпала за відсутності переміщення природного газу, що у свою чергу в умовах воєнного стану, який призвів до зупинення виробничої діяльності Підприємством, не відповідає критеріям розумності, справедливості та добросовісності.

7.38. Cуд враховує, що у наведених скаржником справах № 910/12815/22 та № 910/2871/23, які є релевантними до обставин цієї справи, оскільки у означених справах також відносно споживачів природного газу судами встановлені обставини щодо фактичної неможливості продовжувати господарську діяльність через незалежні від них перешкодами зовнішнього характеру, які унеможливлювали відновлення господарської діяльності та фактичне споживання відповідного обсягу газу й отримання послуг з його розподілу; відсутність можливість прийняти послугу з розподілу природного газу в зв`язку з припиненням виробничої діяльності та неможливістю виконання договору через військові дії, Верховний Суд у наведених скаржником постановах погодився з висновками судів про відсутність обов`язку споживача сплачувати вартість послуги з розподілу природного газу, за умови неможливості споживати послугу внаслідок обставин, що не залежали від його волі.

7.39. Разом із тим Суд вважає за необхідне зазначити, що така позиція Верховного Суду концептуально узгоджується також із позицією НКРЕКП, викладеною у листі-роз`ясненні від 20.04.2022 № 2912/16.3.1/7-22 та адресованому Операторам ГРМ.

7.40. Водночас сам факт підписання позивачем актів про надані послуги з розподілу природного газу не свідчить про його згоду з нарахованими сумами, з огляду на ініціювання цього судового спору.

7.41. За наведеного судам у вирішенні цього спору належало дослідити наявні у матеріалах справи докази і за результатами оцінки яких встановити обставини щодо обсягів фактично спожитого Підприємством природного газу у спірний період з метою якого і фактично укладений Договір з відповідачем та надати оцінку наявним у матеріалах спору доказам щодо виконання позивачем його умов на підтвердження обставин фактичної неможливості споживати послугу в спірний період, внаслідок обставин, що не залежали від його волі.

7.42. Наведене вище, у своїй сукупності, свідчить про передчасність висновків судів щодо необґрунтованості позовних вимог.

7.43. З огляду на зазначене підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, на яку посилався скаржник, знайшла часткове підтвердження.

7.44. У зазначеному вище аспекті слушними є також доводи скаржника в контексті обґрунтування пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України щодо вибіркової оцінки судами доказів і залишення поза їх увагою.

7.45. З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що судами допущено вибіркову оцінку доказів у справі та порушено вимоги процесуального закону щодо оцінки обставин справи за сукупністю наданих доказів, зокрема вимоги статей 76, 77 та 86 ГПК України.

7.46. Зазначених процесуальних порушень припустився як місцевий господарський суд, так і апеляційний господарський суд.

7.47. Поряд із тим, Суд відхиляє посилання скаржника на те, що суди у вирішенні цього спору безпідставно не застосували положення Постанови № 561, яка, на його думку, підлягала застосуванню. У цьому аспекті суд зауважує, що спірні відносини сторін виникли в вересні - жовтні 2025 року, водночас постанову № 561 НКРЕКП затверджено лише 21.04.2026 і її положення не мають зворотньої дії у часі.

7.48. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу спростовуються наведеним у цій постанові.

7.49. З огляду на наведене вище, суд касаційної інстанції, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що підстави касаційного оскарження судових рішень частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

7.50. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.51. За змістом частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

7.52. Не здійснивши дослідження та оцінки доказів у справі, що мало наслідком неповне з`ясування істотних обставин, які мають значення для вирішення цього спору, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування наведених норм ГПК України. Касаційна ж інстанція в силу положення частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.53. У зв`язку з наведеним, постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, рішення судів попередніх інстанцій не можна визнати законними і обґрунтованими.

8.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

8.2. Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що наведені вище обставини щодо дослідження та оцінки в сукупності доказів, які є в матеріалах справи, згідно з пунктом 1 частини третьої, частини четвертої статті 310 ГПК є підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду і рішення місцевого господарського суду та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

8.3. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого, з урахуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини вирішити спір.

9.1. З огляду на задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд судові витрати, понесені скаржниками у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд