ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 734/4923/24

6. Позов обґрунтований так:

- Козелецькою окружною прокуратурою під час виконання повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено факт незаконного вибуття житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 (далі - спірний будинок), який має ознаки безхазяйного майна та незаконного вибуття земельної ділянки, на якій розташований вказаний житловий будинок;

- рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2023 року у справі № 734/3581/23 задоволено позов

ОСОБА_2 до Кіптівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю та визнано за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на спірний будинок із приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами;

- постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 липня

2024 року рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2023 року у справі № 734/3581/23 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові;

- відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі рішення Козелецького районного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 734/3581/23 за ОСОБА_2 29 лютого 2024 року зареєстровано право власності на спірний будинок;

- надалі ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 спірний будинок, що підтверджується договором дарування житлового будинку від 22 квітня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Бондарем М. К., зареєстрованого в реєстрі за

№ 218;

- право власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_2 припинено та того ж дня зареєстровано за ОСОБА_1 ;

- рішенням Кіптівської сільської ради від 30 травня 2024 року

№ 2391-26/VІІІ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, кадастровий номер 7422089801:79:026:0028, яка розташована на АДРЕСА_1 та надано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність вказану земельну ділянку (далі - спірна земельна ділянка);

- на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422089801:79:026:0028 площею 0,25 га зареєстровано за ОСОБА_1 20 червня 2024 року;

- спірна земельна ділянка є сформованою з 30 квітня 2024 року, має кадастровий номер 7422089801:79:026:0028, площа 0,25 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

- реєстрація права власності на житловий будинок за ОСОБА_1 порушує майнове право держави на отримання у власність територіальної громади житлового будинку, яке має ознаки безхазяйного майна, а також порушує конституційні засади щодо обов`язковості виконання судового рішення;

- земельна ділянка, на якій розміщений житловий будинок, не може перебувати у власності ОСОБА_1 , оскільки право власності на житловий будинок набуто останнім неправомірно.

- спірний будинок та земельна ділянка вибули з володіння територіальної громади в особі Кіптівської сільської ради поза її волею на підставі незаконного судового рішення, скасованого в установленому законом порядку, що є підставою для витребування цього нерухомого майна у останнього набувача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

7. Тому просив витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Кіптівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області спірні будинок та земельну ділянку.

8. Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 травня 2025 року позов задоволено.

Витребувано у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Кіптівської сільської радиспірні будинок та земельну ділянку.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

9. Суд першої інстанції, задовольнивши позов, виходив з такого:

- спірне майно протиправно вибуло з володіння територіальної громади в особі Кіптівської сільської ради;

- ОСОБА_2 , який набув право власності на спірний житловий будинок безвідплатно на підставі судового рішення, в подальшому скасованого, подарував житловий будинок ОСОБА_1 ;

- земельна ділянка, на якій розміщений житловий будинок, не може перебувати у власності ОСОБА_1 , оскільки право власності на житловий будинок набуто останнім неправомірно;

- набуття ОСОБА_1 у власність житлового будинку створило передумови для протиправного набуття у власність земельної ділянки під таким будинком, чим порушено інтереси держави та територіальної громади села.

10. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 вересня

2025 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

11. Апеляційний суд, відмовивши у позові, виходив з такого:

- у матеріалах справи немає доказів того, що Кіптівська сільська рада на час розгляду справи судом є власником спірного житлового будинку;

- відсутні докази неправомірної поведінки відповідача при отриманні у власність спірної земельної ділянки;

- вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача на вище зазначене нерухоме майно не заявлена;

- заявлений позов є передчасним.

12. У касаційній скарзі заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури просить постанову апеляційного суду скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

13. Касаційна скарга обґрунтована таким:

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 15, 16, 319, 321, 335, 388- ЦК, статтю 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК);

- апеляційний суд не перевірив, що прокурором доведено, що спірний житловий будинок є безхазяйним, тому має бути переданий у комунальну власність територіальної громади саме шляхомйого витребування;

- набуття ОСОБА_1 у власність житлового будинку створило передумови для протиправного набуття у власність земельної ділянки під таким будинком, чим порушено інтереси держави та територіальної громади населеного пункту, тому неправильним є висновок апеляційного суду про відсутність неправомірної поведінки відповідача при отриманні у власність спірної земельної ділянки;

- судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок, що прокурор мав заявити вимогу про скасування державної реєстрації права власності відповідача на зазначене нерухоме майно, оскільки відповідно до судової практики замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову;

- незаконне набуття ОСОБА_1 спірного майна порушило інтереси держави та територіальної громади села, що свідчить про дотримання справедливої рівноваги (балансу) між загальним інтересом громади та інтересами відповідача ОСОБА_1 , відповідновтручання у право власності ОСОБА_1 не може вважатися непропорційним та таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод(далі - Конвенція);

- апеляційний суд застосувавнорми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 539/4686/21, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 24 червня 2015 року у справі № 6-251цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2201/15-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2110/15-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц.

VI. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

14. 05 січня 2026 року відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду залишити без змін, навівши такі мотиви:

- будинок ОСОБА_3 був безхазяйним лише з 18 квітня

2013 року до 23 січня 2024 року (дата набрання чинності рішення Козелецького районного суду від 21 грудня 2023 року), на час звернення з позовом власником спірного житлового будинку був ОСОБА_1 , тобто статусу безхазяйного майна юридично не існувало;

- твердження в касаційній скарзі про те, що житловий будинок вибув із володіння територіальної громади в особі Кіптівської сільської ради поза її волею не довелено, оскільки у справі № 734/3581/23 представник сільської ради подав у 2023 році заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_2 визнав, оскільки він добросовісно заволодів чужим майном і понад десять років продовжував відкрито та безперервно ним володіти;

- під час розгляду цієї справи Кіптівська сільська рада не подавала до суду заяв, що спірний житловий будинок вибув із володіння територіальної громади поза її волею;

- у справі є заява представника позивача від 31 березня 2025 року про відмову від позову прокурора в частині витребування житлового будинку і закриття провадження у справі, у задоволенні якої ухвалою відмовлено;

- Кіптівська сільська раданіколи не була власником спірного житлового будинку, відповідно відповідач ОСОБА_1 ніяких прав територіальної громади не порушив, коли йому від батька перейшов у власність житловий будинок;

- Кіптівська сільська рада не є власником спірного житлового будинку, вона юридично не може бути належним позивачем у цій справі, тому заявила письмово суду, що за процесуальним статусом вона є неналежним позивачем, а відтак їй не належить право вимоги за пред`явленим позовом прокурора про витребування житлового будинку у ОСОБА_1 ;

- отже, у прокурора не було правових підстав для пред`явлення позову;

- рішення суду першої інстанції ухвалене за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача спірного будинку відповідача ОСОБА_1 , що має важливе значення як для застосування положень стетй387, 388 ЦК, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна;

- заяву представника відповідача від 14 квітня 2025 рокупро внесення керівником окружної прокуратури на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, як компенсації вартості такого майна (житлового будинку та земельної ділянки) добросовісному набувачеві судом першої інстанції залишено без задоволення у судовому засіданні 29квітня 2025року без належної мотивації;

- апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в позові.

15. 07 січня 2026 року Кіптівська сільська рада подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, просила касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду залишити без змін, навівши такі мотиви:

- спірний житловий будинок ні на балансі, ні у комунальній власності сільської ради ніколи не перебував, тому твердження в касаційній скарзі, що житловий будинок вибув із володіння територіальної громади в особі Кіптівської сільської ради поза її волею не доведено;

- під час розгляду справи у суді першої інстанції Кіптівська сільська рада не подавала до суду жодних заяв, що спірний житловий будинок вибув із володіння територіальної громади поза її волею;

- у матеріалах справ є заява представника сільської ради від 31 березня 2025 року про відмову від позову прокурора в частині витребування житлового будинку і закриття провадження у справі, протеухвалою суду відмовлено у її задоволенні, враховуючи, що прокурор не відмовився від позову і продовжував підтримувати позовні вимоги;

- жодних правових підстав для пред`явлення позову у прокурора не було;

- рішенням Кіптівської сільської ради від 30 травня 2024 рокузаява ОСОБА_1 задоволена і йому надано безоплатно у приватну власність спірну земельну ділянку, на час прийняття цього рішення положення ЗК не передбачали підстав для відмови ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації та у наданні йому безоплатно у приватну власність земельної ділянки.

16. 27 жовтня 2025 року заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся із касаційною скаргою.

17. Ухвалою від 19 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження.

18. Ухвалами від 29 січня 2026 року, 31 березня2026 року, від 27 квітня 2026 року відмовлено заступнику керівникаЧернігівської обласної прокуратури у задоволенні клопотання про зупинення виконання додаткової постанови апеляційного суду.

19. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 31 грудня

2025 року.

20. Ухвалою від 11 травня 2026 року відмовлено заступнику керівника Чернігівської обласної прокуратури у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи, справу призначено до судового розгляду.

VIII. Встановлені судами обставини

21. Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2023 року у справі № 734/3581/23 задоволено позов

ОСОБА_2 до Кіптівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю та визнано за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, що складається з житлового будинку із приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 .

22. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 липня

2024 року рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2023 року у справі № 734/3581/23 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

23. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі рішення Козелецького районного суду від 21 грудня 2023 року за ОСОБА_2 29 лютого

2024 року зареєстровано право власності на спірний житловий будинок.

24. Відповідно до договору дарування житлового будинку від 22 квітня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Бондарем М. К., зареєстрованого в реєстрі за № 218 ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 спірний житловий будинок.

25. Право власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_2 припинено та цього ж дня зареєстровано за ОСОБА_1 .

26. Рішенням Кіптівської сільської ради від 30 травня 2024 року

№ 2391-26/VІІІ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, кадастровий номер 7422089801:79:026:0028, яка розташована на АДРЕСА_1 та надано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність вказану земельну ділянку.

27. Рішенням Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 30 травня 2024 року № 2391-26/VІІІ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельної дівчинки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 7422089801:79:026:0028, розташована на АДРЕСА_1 , та надано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 7422089801:79:026:0028, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель комунальної власності, розташовану за тією ж адресою.

28. Спірна земельна ділянка є сформованою з 30 квітня 2024 року, має кадастровий номер 7422089801:79:026:0028, площа 0,25 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

29. Козелецькою окружною прокуратурою до Кіптівської сільської ради скеровано лист № 50-77-3383 вих-24 від 08 серпня 2024 року про те, що право власності на спірні будинок та земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 без достатніх правових підстав, що свідчить про наявність порушень інтересів держави в особі Кіптівської сільської ради, у зв`язку з чим прокурор просив повідомити про вжиті сільською радою заходи претензійно-позовного характеру щодо вказаного нерухомого майна.

30. Листом від 30 жовтня 2024 року №50-77-4491ВИХ-24 Козелецька окружна прокуратура повідомила Кіптівську сільську раду про направлення позовної заяви до суду.

ІХ. Позиція Верховного Суду

31. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 5), Верховний Суд зазначає таке.

32. Прокурор звернувся до суду з позовом з метою захисту права власності держави на спірне нерухоме майно.

За його твердженням, спірний будинок має ознаки безхазяйного майна та вибув з володіння територіальної громади поза її волею на підставі незаконного судового рішення, яке скасоване в установленому законом порядку.

Земельна ділянка, на якій розміщений житловий будинок, не може перебувати у власності ОСОБА_1 , оскільки право власності на житловий будинок набуто останнім неправомірно (див. пункти 6-7).

33. Кіптівська сільська рада просила касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду залишити без змін (див. пункт 15).

34. Верховний Суд звертає увагу на те, що статтею 335 ЦК визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Тільки після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

35. Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

36. Пунктом 82 Порядку № 1127 визначено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.

37. Отже, безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

38. Далі Верховний Суд наголошує на тому, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

39. За змістом статей 317, 319 ЦК власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд та право вчиняти щодо свою майна будь-які дії, які не суперечать закону.

40. Згідно з частиною першою статті 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

41. Верховний Суд враховує, що відповідно до частин першої, п`ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини; органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

42. Поряд із цим право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК).

43. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (частина 3 статті 330 ЦК).

44. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

45. Так, в даній ситуації на позивача покладається обов`язок довести обставини про те, що спірне майно перебувало у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким.

46. Про вказані обставини позивач повинен надати докази, при цьому відповідач має зустрічний обов`язок довести ті обставини, які становлять основу його заперечень; за загальним правилом тягар доказування позивача існує завжди, в свою чергу відповідач обирає варіант захисту від активного заперечення до повного мовчання.

47. У цій справі суди встановили, що на підставі рішення Козелецького районного суду від 21 грудня 2023 року, яке скасовано постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 липня 2024 року, за ОСОБА_2 29 лютого 2024 року зареєстровано право власності на спірний житловий будинок (див. пункти 21-23).

48. Відповідно до договору дарування житлового будинку від 22 квітня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Бондарем М. К., зареєстрованого в реєстрі за

№ 218, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 спірний житловий будинок (див. пункт 24).

49. Право власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_2 припинено та цього ж дня зареєстровано за ОСОБА_1 (див. пункт 25).

50. Рішенням Кіптівської сільської ради від 30 травня 2024 року

№ 2391-26/VІІІ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, кадастровий номер 7422089801:79:026:0028, яка розташована на АДРЕСА_1 та надано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність вказану земельну ділянку (див. пункт 27).

51. Суд першої інстанції, задовольнивши позов, виходив з того, що спірне майно протиправно вибуло з володіння територіальної громади в особі Кіптівської сільської ради, оскільки ОСОБА_2 , який набув право власності на спірний житловий будинок безвідплатно на підставі судового рішення, в подальшому скасованого, подарував житловий будинок ОСОБА_1 ; набуття ОСОБА_1 у власність житлового будинку створило передумови для протиправного набуття у власність земельної ділянки під таким будинком, чим порушено інтереси держави та територіальної громади села (див. пункти 8-9).

52. Апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши у позові, виходив з того, що у матеріалах справи немає доказів того, що Кіптівська сільська рада на час розгляду справи судом є власником спірного житлового будинку; відсутні докази неправомірної поведінки відповідача при отриманні у власність спірної земельної ділянки (див. пункти 10-11).

53. Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

54. Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно. При цьому стаття 400 ЦК вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна. Разом з тим стаття 330 ЦК передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК майно не може бути витребуване в нього…Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).

55. Отже, предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

56. Цей суд повторює, що позивач, звертаючись до суду, вказував, що спірний будинок має ознаки безхазяйного майна та вибув з володіння територіальної громади поза її волею на підставі незаконного судового рішення, яке скасоване в установленому законом порядку.

57. Земельна ділянка, на якій розміщений житловий будинок, не може перебувати у власності ОСОБА_1 , оскільки право власності на житловий будинок набуто останнім неправомірно (див. пункти 6-7).

58. Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у позовній заяві містяться доводи про незаконне набуття відповідачем спірного майна та вимога про витребування майна на підставі статей 387, 388 ЦК, та не встановив всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

59. Апеляційний суд, правильно врахував, що в матеріалах справи дані про те, що спірний будинок є безхазяйним майном, відсутні, і позивач належних доказів цього не надав (див. пункти 34-36). У зв`язку із чим обґрунтовано виснував про відсутність підстав для витребування цього будинку.

60. Також правильними є висновки про відсутність підстав для витребування земельної ділянки, оскільки не встановлено підстав для витребування спірного будинку, який знаходиться на цій земельній ділянці.

61. Разом з тим, як на правову підставу відмови в позові апеляційний суд неправильно послався на те, що вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача на вищезазначене нерухоме майно не заявлена, оскільки така вимога в спірних правовідносинах не буде ефективним способом захисту.

62. Колегія суддів звертає увагу на те, що прокурор, який вважає, що інтереси територіальної громади порушені, не позбавлений права порушити питання про компенсацію вартості майна, яке вибуло із її власності незаконно.

63. З огляду на зазначене постанова апеляційного суду підлягає зміні шляхом виключення з її мотивувальної частини висновків про те, що вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача на вищезазначене нерухоме майно не заявлена.

64. Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду частково ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права.

65. У зв`язку із наведеним касаційну скаргу слід задовольнити частково. Постанову апеляційного суду необхідно змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, що відповідатиме змісту статей 409, 412 ЦПК.

66. Оскільки касаційний суд змінює постанову апеляційного суду, але виключно в частині мотивів її ухвалення, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Із цих підстав, керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 412, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд