ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 927/696/23

1.1. Приватне підприємство "4К-СОФТ ПЛЮС" (надалі - Підприємство) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" (надалі - Банк, Заявник) про стягнення 738 686,00 грн заборгованості за договором від 12.04.2017 № І/2017-АБ.

1.2. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2026 первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Банку на користь Підприємства 738 686,00 грн заборгованості; зустрічний позов задоволено частково шляхом розірвання договору № І/2017-АБ від 12.04.2017, укладеного між Підприємством та Банком; в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

1.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2026 скасовано в частині задоволення первісного позову Підприємства про стягнення 738 686,00 грн та в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог Банку про стягнення 65 304,33 грн і зобов`язання забезпечити можливість вивантаження архівної інформації із програмного забезпечення "4К-БАНК". У цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено, а зазначені зустрічні позовні вимоги задоволено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

1.4. Постановою Верховного Суду від 30.09.2026 постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 залишено без змін.

2. Підстави прийняття додаткової постанови

2.1. 05.10.2026 до Верховного Суду надійшла заява Банку про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути з Підприємства 75 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним переглядом справи.

2.2. Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2026 заяву Банку про ухвалення додаткового рішення у справі № 927/696/23 прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та встановлено Підприємству строк для подання заперечень щодо зазначеної заяви до 16.10.2026.

2.3. 12.10.2026 від Підприємства надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у якому Підприємство просить зменшити заявлену Банком суму з 75 000,00 грн до 15 000,00 грн.

3.1. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

3.2. Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

3.3. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

3.4. Частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

3.5. Приписами пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

3.6. Загальне правило розподілу судових витрат врегульоване частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3.7. За змістом статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

3.8. Згідно з положеннями частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

3.9. При цьому, відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

3.10. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3.11. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

3.12. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

3.13. Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

3.14. Банк у відзиві на касаційну скаргу від 11.09.2026 повідомив про намір заявити до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, навівши їх попередній (орієнтовний) розрахунок у розмірі 75 000,00 грн. При цьому Банк зазначив, що докази на підтвердження відповідних витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

05.10.2026, тобто в межах строку, встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Банк подав заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої долучив докази на підтвердження розміру заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, Банк дотримався вимог частини першої статті 124 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо подання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, завчасного повідомлення про намір подати докази на підтвердження їх розміру та подання таких доказів у встановлений процесуальним законом строк.

3.15. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

3.16. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

3.17. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

3.18. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

3.19. Обґрунтовуючи заяву, Банк зазначає, що під час касаційного перегляду справи його інтереси представляли адвокати Дубров Д.Г. та Косар Б.М., які надавали правничу допомогу на підставі окремих договорів.

Зокрема, між Банком та адвокатом Дубровим Д.Г. укладено договір про надання правової допомоги від 20.01.2026 № 187, а між Банком та адвокатом Косарем Б.М. укладено договір про надання правової допомоги від 24.08.2026 № 241Д.

3.20. На підтвердження розміру витрат Банк посилається на додаткову угоду від 28.08.2026 № 4 до договору від 20.01.2026 № 187, додаткову угоду від 28.08.2026 № 1 до договору від 24.08.2026 № 241Д, а також акти приймання-передачі правової допомоги від 01.10.2026.

Згідно з умовами додаткових угод вартість правничої допомоги кожного адвоката становить 2 500,00 грн за одну годину роботи. Оплата наданих послуг здійснюється протягом 60 календарних днів із моменту підписання відповідного акта.

3.21. За наведеними Банком розрахунками кожен із адвокатів надав правничу допомогу в обсязі 15 годин загальною вартістю 37 500,00 грн, а загальна вартість послуг двох адвокатів, заявлена Банком до відшкодування, становить 75 000,00 грн.

Зокрема, до складу витрат кожного адвоката включено:

- дослідження матеріалів справи та аналіз касаційної скарги, 4 години, 10 000,00 грн;

- аналіз судової практики та формування правової позиції, 4 години, 10 000,00 грн;

- підготовку відзиву на касаційну скаргу, 4 години, 10 000,00 грн;

- представництво інтересів Банку в судових засіданнях 23.09.2026 та 30.09.2026, 3 години, 7 500,00 грн.

3.22. Заперечуючи проти задоволення заяви Банку в повному обсязі, Підприємство зазначає, що заявлений розмір витрат не відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності.

Підприємство звертає увагу, що Банком заявлено до відшкодування витрати за виконання двома адвокатами однакових робіт, які, за змістом відповідних актів, повністю збігаються за найменуванням послуг, кількістю витрачених годин та їх вартістю.

При цьому у касаційному провадженні Банком подано один відзив на касаційну скаргу, підписаний адвокатом Дубровим Д.Г.

На переконання Підприємства, зазначене свідчить про дублювання витрат на підготовку одного процесуального документа та виконання пов`язаних із цим дій.

Крім того, Підприємство зазначає, що адвокат Дубров Д.Г. здійснював представництво інтересів Банку ще під час апеляційного перегляду справи, у зв`язку із чим був обізнаний із її обставинами, матеріалами та правовою позицією Банку.

Тому заявлений обсяг часу на повторне дослідження матеріалів справи, аналіз судової практики та підготовку відзиву Підприємство вважає завищеним.

Окремо Підприємство заперечує проти відшкодування витрат на участь адвокатів у судовому засіданні 23.09.2026, посилаючись на те, що таке засідання не проводилося.

Щодо судового засідання 30.09.2026 Підприємство зазначає, що його тривалість становила 33 хвилини, у зв`язку із чим відшкодування вартості трьох годин роботи кожного адвоката вважає необґрунтованим.

За розрахунком Підприємства, розумний та необхідний розмір витрат Банку на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції становить 15 000,00 грн, з яких 10 000,00 грн за підготовку відзиву адвокатом Дубровим Д.Г. та 5 000,00 грн за участь двох адвокатів у судовому засіданні 30.09.2026.

Щодо витрат, пов`язаних із дослідженням матеріалів справи, аналізом касаційної скарги та судової практики, формуванням правової позиції і підготовкою відзиву на касаційну скаргу.

3.23. Вирішуючи питання про обґрунтованість зазначених витрат, Суд виходить із того, що право сторони на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для покладення на іншу сторону всього розміру адвокатського гонорару, погодженого відповідним договором.

Як зазначено в пунктах 6.45, 6.46 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, визначальними критеріями розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність та співмірність.

При цьому домовленості між адвокатом і клієнтом щодо розміру гонорару не є обов`язковими для суду під час вирішення питання про компенсацію відповідних витрат за рахунок іншої сторони спору.

3.24. Отже, з огляду на положення статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та наведені правові висновки Верховного Суду Суд має оцінити не лише документальне підтвердження вартості правничої допомоги, але й фактичний характер виконаних робіт, їх необхідність, обсяг та співмірність із складністю справи.

3.25. Оцінюючи обґрунтованість заявлених витрат на дослідження матеріалів справи, аналіз касаційної скарги, судової практики та підготовку відзиву, Суд зазначає, що відповідні дії за своїм змістом є взаємопов`язаними та спрямованими на досягнення процесуального результату, а саме формування правової позиції Банку щодо доводів касаційної скарги та її викладення у відзиві.

При цьому Суд бере до уваги, що адвокат Дубров Д.Г. здійснював представництво інтересів Банку як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час її апеляційного перегляду, у зв`язку із чим був обізнаний з обставинами справи, зібраними у ній доказами, змістом ухвалених судових рішень та правовою позицією Банку, сформованою на попередніх стадіях судового розгляду.

Крім того, з огляду на визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі касаційного перегляду підготовка відзиву на касаційну скаргу передбачала насамперед правовий аналіз наведених у ній доводів, а не повторне дослідження всього фактичного складу спору.

Водночас колегія суддів ураховує складність спірних правовідносин та необхідність належного обґрунтування заперечень проти касаційної скарги.

3.26. З урахуванням наведених обставин Суд вважає, що заявлена вартість послуг адвоката Дуброва Д.Г. щодо дослідження матеріалів справи, аналізу судової практики, формування правової позиції та підготовки відзиву в загальному розмірі 30 000,00 грн є дійсно завищеною щодо Підприємства.

Оцінивши обсяг відповідних робіт, їх характер, складність та процесуальний результат, Суд вважає обґрунтованим і співмірним покладення на Підприємство витрат на надання зазначеного комплексу послуг у розмірі 20 000,00 грн, що відповідає восьми годинам роботи адвоката за погодженою в договорі ставкою 2 500,00 грн за годину.

Щодо витрат на послуги другого адвоката.

3.27. Окремої оцінки потребують витрати на послуги адвоката Косаря Б. М., пов`язані з підготовкою відзиву на касаційну скаргу, які Банк заявив до відшкодування в розмірі 30 000,00 грн.

Із поданих Банком розрахунків убачається, що перелік відповідних послуг адвокатів Дуброва Д.Г. та Косаря Б.М., кількість витрачених на їх виконання годин та вартість таких послуг повністю збігаються.

Водночас у межах касаційного провадження Банком подано один відзив на касаційну скаргу, підписаний адвокатом Дубровим Д.Г.

3.28. Суд зазначає, що залучення стороною декількох адвокатів для представництва своїх інтересів є реалізацією її права на професійну правничу допомогу.

Разом із тим таке право не зумовлює безумовного обов`язку іншої сторони спору відшкодовувати витрати на виконання кожним адвокатом однакових робіт у повному обсязі.

Для вирішення питання про відшкодування відповідних витрат визначальним є встановлення того, чи були такі роботи необхідними та чи не відбулося фактичного дублювання послуг, вартість яких заявлена до компенсації.

Подібний підхід застосовано Верховним Судом у додатковій постанові від 13.07.2023 у справі № 922/2088/21, висновки якої проаналізовано в пунктах 6.29, 6.30 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Зокрема, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд звернув увагу на необхідність виключення подвійного відшкодування витрат за фактично однакові послуги, пов`язані з аналізом касаційної скарги, судової практики та підготовкою одного відзиву.

3.29. Втім Банк не конкретизував, у чому саме полягав окремий обсяг аналітичної роботи адвоката Косаря Б.М., які додаткові питання ним досліджувалися та чим була зумовлена необхідність виконання ним у повному обсязі робіт, аналогічних тим, що зазначені в акті адвоката Дуброва Д.Г.

За таких обставин Суд вважає, що наведені Банком документи не підтверджують необхідності покладення на Підприємство подвійних витрат на підготовку одного відзиву та пов`язаних із цим робіт.

Водночас Суд зауважує, що наведений висновок не стосується права Банку на оплату послуг кожного із залучених ним адвокатів відповідно до умов укладених договорів, а визначає виключно розмір витрат, які можуть бути компенсовані за рахунок іншої сторони спору.

Отже, заявлені витрати на послуги адвоката Косаря Б. М., пов`язані з дослідженням матеріалів справи, аналізом судової практики та підготовкою відзиву, у розмірі 30 000,00 грн не підлягають покладенню на Підприємство.

Щодо витрат на участь адвокатів у судових засіданнях.

3.30. З актів приймання-передачі правничої допомоги вбачається, що кожним із адвокатів заявлено по 7 500,00 грн за три години роботи, пов`язаної з представництвом інтересів Банку в судових засіданнях 23.09.2026 та 30.09.2026.

Загальна сума заявлених за цим видом послуг витрат становить 15 000,00 грн.

3.31. Заперечуючи проти їх відшкодування у повному обсязі, Підприємство посилається на те, що судове засідання 23.09.2026 не проводилося, а судове засідання 30.09.2026 тривало 33 хвилини.

На переконання Підприємства, наведені обставини свідчать про завищення зазначеного в актах часу та неспівмірність заявлених витрат.

3.32. Оцінюючи такі доводи, Суд зазначає, що участь адвоката в судовому засіданні не обмежується безпосередньою присутністю в ньому, а охоплює також необхідні підготовчі та організаційні дії, спрямовані на забезпечення належного представництва інтересів клієнта.

Відповідний підхід викладено в пункті 7 додаткової постанови Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 910/5724/23.

Отже, сама по собі тривалість судового засідання не є єдиним критерієм визначення співмірності витрат на участь адвоката в такому засіданні.

3.33. Як убачається з матеріалів касаційного провадження, судове засідання, призначене на 23.09.2026, не відбулося у зв`язку з перебоями в роботі мережі магістрального провайдера, які спричинили недоступність судових сервісів та унеможливили його проведення в режимі відеоконференції, про що Судом постановлено відповідну ухвалу.

Тобто, непроведення зазначеного судового засідання було зумовлене об`єктивними технічними обставинами, які не залежали від волі та поведінки представників Банку.

3.34. У цьому контексті Суд зазначає, що непроведення судового засідання з причин, які не залежали від адвокатів, саме по собі не виключає можливості відшкодування витрат, пов`язаних із необхідною підготовкою до нього та забезпеченням можливості участі в судовому розгляді. Відповідні витрати підлягають оцінці з урахуванням фактично виконаних підготовчих дій та їх розумної необхідності.

3.35. Щодо судового засідання 30.09.2026 Суд ураховує його фактичну тривалість, характер здійсненого представництва та необхідність забезпечення участі адвокатів у касаційному перегляді справи.

3.36. Оцінивши наведені обставини в сукупності, зокрема необхідність підготовки до призначених судових засідань, причини непроведення засідання 23.09.2026 та фактичну участь адвокатів у судовому засіданні 30.09.2026, Суд вважає співмірним покладення на Підприємство витрат у розмірі двох годин роботи кожного адвоката.

Таким чином, з урахуванням погодженої сторонами договорів погодинної ставки 2 500,00 грн розмір витрат, який підлягає відшкодуванню за цим видом послуг, становить 10 000,00 грн, тобто по 5 000,00 грн за послуги кожного адвоката.

Інша частина заявлених витрат у розмірі 5 000,00 грн не підлягає покладенню на Підприємство з огляду на їх неспівмірність із фактичним обсягом наданої правничої допомоги.

4.1. Оцінюючи обґрунтованість заявлених Банком витрат на професійну правничу допомогу, Суд бере до уваги складність справи, особливості її касаційного перегляду, характер та обсяг виконаних адвокатами робіт, їх необхідність для належного представництва інтересів Банку, а також доводи Підприємства щодо дублювання окремих послуг і співмірності часу, витраченого на їх надання.

З урахуванням сукупності наведених обставин Суд доходить висновку, що заявлені Банком витрати в розмірі 75 000,00 грн є завищеними та не повною мірою відповідають критеріям розумності, необхідності та співмірності, визначеним статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас Суд не вбачає підстав для зменшення зазначених витрат до 15 000,00 грн, як про це просить Підприємство, оскільки запропонований ним розрахунок не враховує належною мірою складності та обсягу правничої допомоги, необхідної для підготовки відзиву на касаційну скаргу, а також часу, пов`язаного з підготовкою адвокатів до судових засідань та забезпеченням участі в них.

4.2. Отже, з урахуванням усіх обставин справи Суд вважає обґрунтованим покладення на Підприємство витрат Банку на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 30 000,00 грн, з яких 20 000,00 грн становлять витрати на дослідження матеріалів справи, аналіз касаційної скарги та судової практики, формування правової позиції і підготовку відзиву на касаційну скаргу адвокатом Дубровим Д.Г., а 10 000,00 грн становлять витрати на послуги адвокатів Дуброва Д.Г. та Косаря Б.М., пов`язані із забезпеченням представництва інтересів Банку під час касаційного перегляду справи.

В іншій частині заявлені Банком витрати в розмірі 45 000,00 грн не підлягають покладенню на Підприємство, оскільки їх необхідність та співмірність із фактичним обсягом наданої правничої допомоги не знайшли достатнього підтвердження.

За таких обставин заява Банку про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню з покладенням на Підприємство витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд