ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/20358/23

1. Приватне акціонерне товариство «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» (далі - позивач, Товариство, ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ») звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач 1, Східне МУ ДПС по роботі з ВПП, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДКС України у Дніпропетровській області), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 3, ГУ ДПС у Запорізькій області, контролюючий орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - третя особа, ГУ ДКС України у Запорізькій області), в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Східного МУ ДПС по роботі з ВПП щодо неповернення ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у сумі 325 842 416,84 грн;

- стягнути з Державного бюджету через ГУ ДКС України у Дніпропетровській області на користь ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» надмірно сплачений податок на прибуток підприємств у сумі 325 842 416,84 грн та пеню в сумі 21 211 002,30 грн із зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок у банку.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами річного декларування з податку на прибуток за 2021 рік у Товариства виникло від`ємне значення податку на прибуток в сумі 325842416 грн, у зв`язку з чим він у квітні 2023 року звернувся до Східного МУ ДПС із заявою про повернення надмірно сплачених сум з урахуванням також наявної переплати в сумі 0,84 грн. Однак, Східне МУ ДПС заяву залишило заяву без виконання, що, на переконання позивача, є протиправним і не відповідає вимогам закону.

Крім того, оскільки Східне МУ ДПС протиправно не виконало дій, встановлених податкових законодавством, щодо своєчасного повернення надмірно сплачених сум, на такі має бути нарахована пеня в сумі 21 211 002,30 грн.

Позивач вважав, що саме стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені є належним та ефективним способом захисту його прав.

3. Справа розглядалася судами неодноразово.

4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року позов задовольнив частково. Визнано протиправними дії Східного МУ ДПС щодо залишення без виконання заяви про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084854378. Зобов`язано Східне МУ ДПС повторно розглянути заяву про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084854378 та вчинити відповідні дії у порядку, визначеному чинним законодавством України, та з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 скасовано рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Східного МУ ДПС вчинити певні дії та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову - стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області на користь ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» надмірно сплачений податок на прибуток підприємств у сумі 325 842 416,84 грн та пеню в сумі 21 211 002,30 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

6. Постановою Верховного Суду від 06.02.2025 касаційну скаргу Східного МУ ДПС задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанції та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд виходив з того, що судами попередніх інстанції не було встановлено дійсного предмета доказування та/або не надано правової оцінки обставинам справи, що входять до предмета доказування, що свідчить про недотримання судами вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи. Суд касаційної інстанції вказав на необхідність з`ясування:

- наявності/відсутності підстав вважати суму 325 842 416,84 грн надмірно сплаченою в розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в контексті можливості застосування до них порядку, встановленого статтею 43 Податкового кодексу України;

- підстав виникнення переплати у декларації за податковий (звітний) період 2021 рік;

- обставин щодо наявності або відсутності у позивача податкового боргу станом на 19.04.2023;

- обставин щодо одночасної наявності усіх обов`язкових обставин, які є передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, зокрема, відсутності податкового боргу з усіх видів податків;

- обставин щодо наявності/відсутності підстав для нарахування і сплати пені саме на суму несвоєчасно повернутих надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток з перевіркою правильності розрахунку її розміру та ін.

7. За наслідками нового розгляду справи рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 в задоволенні позову Товариства відмовлено.

Відмовляючи в задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати суму 325 842 416,84 грн надмірно сплаченою в розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в контексті можливості застосування до них порядку, встановленого статтею 43 Податкового кодексу України. Суд вказав на те, що сума надміру сплаченого податку не може виникати за самостійно розрахованими та задекларованими платником податку податковими зобов`язаннями.

Наявна сума коштів сплачена Товариством відповідно до самостійно задекларованих сум і отримана через коригування у майбутніх періодах. Таким чином, до зазначеної суми не можуть бути застосовані норми статті 43 Податкового кодексу України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена Товариством на підставі власної декларації за 3 квартали 2021 року, а отже зазначену суму не можна вважати надміру сплаченою.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що контролюючий орган розглянув заяву позивача про повернення коштів у встановленому порядку, що виключає протиправну бездіяльність.

Суд першої інстанції також зазначив, що є протиправним повернення позивачу суми надміру сплаченого податку через застосування санкцій до осіб, які перебувають в структурі власності позивача, оскільки це суперечить меті запроваджених санкцій, які передбачені Законом України «Про санкції».

8. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов Товариства задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Східного МУ ДПС щодо неповернення ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 325 842 416,84 грн. Зобов`язано ГУ ДПС у Запорізькій області подати до ГУ ДКС у Запорізькій області висновок про повернення з Державного бюджету на користь ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 325 842 416,84 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В частині задоволених позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Східним МУ ДПС по роботі з великими платниками податків було допущено протиправну бездіяльність під час розгляду заяви позивача про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток, оскільки не було вчинено жодних дій, які передбачені Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 (зареєстрованого Мінюстом України 08.04.2019 за №370/33341), (далі - Порядок №60), а саме: формування та направлення органу Казначейства висновку про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, або направлення платнику письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови, натомість контролюючий орган направив позивачу листа, в якому зазначив про залишення заяви від 19.04.2023 без виконання.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлена до повернення сума 325 842 416,84 грн є надмірно сплаченим податком на прибуток за звітний 2021 рік, тобто є надмірно сплаченим грошовим зобов`язанням в контексті підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 та статті 43 Податкового кодексу України. З урахуванням того, що як на час подання позивачем заяви про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток так і на час розгляду справи у Товариства була відсутня заборгованість зі сплати усіх податків, зборів, обов`язкових платежів, що не ставилося під сумнів відповідачами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на повернення з бюджету надмірно сплаченого податку на прибуток в сумі 325 842 416,84 грн.

Суд також дійшов висновку, що відсутність у цій справі обставин, які передбачені пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України та які б свідчили про обмеження права позивача на повернення з бюджету сум. Суд встановив відсутність рішень про застосування санкцій у відповідності до Закону України «Про санкції» безпосередньо до платника (позивача) та/або його засновників (учасників) чи кінцевих бенефіціарних власників.

Щодо способу захисту порушеного права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення вказаних сум з Державного бюджету, як наполягав позивач, оскільки такий спосіб захисту права як стягнення може бути застосований виключно у випадках коли чинним законодавством не врегульовано порядок повернення сплачених сум податків, зборів, обов`язкових платежів з бюджету. У спірних відносинах такий порядок врегульований, зокрема, механізм повернення сум надмірно сплачених податків визначений вищенаведеними положеннями статтею 43 Податкового кодексу України та Порядку №60. Таким чином належним способом захисту порушеного права у спірних відносинах, з урахуванням механізму визначеного Порядком №60, є зобов`язання контролюючого органу подати висновок до органу Казначейства про повернення надмірно сплачених сум податку на прибуток.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасно повернуті суми надмірно сплаченого податку на прибуток, суд апеляційної інстанції зазначив, що про суми надмірно/помилково сплачених податків, а також про суми пені, платник повинен зазначати у поданій заяві, що випливає з приписів статті 43 Податкового кодексу України, а оскільки подана заява не містить інформації про суми пені, які платник просить повернути з бюджету та враховуючи те, що судом визначено обов`язок контролюючого органу подати висновок до органу Казначейства про повернення надмірно сплачених сум податку на прибуток виходячи саме із поданої позивачем заяви від 19.04.2023, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для повернення з бюджету пені.

9. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Головне управління ДПС у Запорізькій області подали касаційні скарги, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2025.

10. Позивач, не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій в частині відмови в стягненні пені у розмірі 21 211 002,30 грн та застосуванні неефективного способу виконання, а саме зобов`язання контролюючого органу подати висновок до органу Казначейства, замість стягнення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 325 842 416,84 грн з Державного бюджету України, також подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 в зазначеній частині та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства про стягнення з Державного бюджету через ГУ ДКС у Дніпропетровській області на користь надмірно сплачений податок на прибуток підприємств у розмірі 325 842 416,84 грн та пені в розмірі 21 211 002,30 грн.

11. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ (код ЄДРПОУ 00191158) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області з 03.01.2025. Попереднє місце обліку Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» у податковій декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2021 року (реєстраційний номер 9336995071 від 09.11.2021) визначило податкове зобов`язання з податку на прибуток (рядок 19) у сумі 615 658 617 грн.

Зазначена сума сплачена позивачем шляхом перерахування грошових коштів в сумі 574 379 117,16 грн згідно з платіжною інструкцією від 18.11.2021 №4500084102 та 41 279 499,84 грн зараховано з переплати, яка була наявна станом на 19.11.2021.

У подальшому позивач подав звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 2021 рік (реєстраційний номер 9432709737 від 11.03.2022) у якій визначив податкове зобов`язання з податку на прибуток (рядок 19) за ІV квартал 2021 року з від`ємним значенням «-325842416 грн».

Таким чином, за результатами звітного податкового періоду 2021 року у позивача виникла переплата з податку на прибуток підприємств на суму 325 842 416 грн.

Станом на кінець звітного 2021 року у позивача також обліковувалася переплата з податку на прибуток на суму 0,84 грн.

19.04.2023 ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» подало до Східного МУ ДПС заяву №9084854378 про повернення помилково та/або надміру сплаченого податку на прибуток у сумі 325 842 416,84 грн на поточний рахунок платника податку в установі банку.

Східне МУ ДПС по роботі з ВПП листом №2593/6/32-00-51-08 від 28.04.2023 повідомило позивача, що при перевірці даних інтегрованої картки позивача встановлено, що в ІКП обліковуються кошти з податку на прибуток (код платежу 11021000) у розмірі 325 842 416,84 грн, які не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 Податкового кодексу України.

Позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2021 визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за III квартал 2021 у розмірі 615 658 617 грн, яке було сплачено підприємством шляхом перерахування податку на прибуток платіжним дорученням від 18.11.2021 № 4500084102 на суму 574 379 117,16 грн та 41 279 499,84 грн зараховано з переплати, яка була наявна в ІКП станом на 19.11.2021. Таким чином, позивачем використано суму перерахованих коштів згідно з платіжним дорученням, зазначеним у заяві від 19.04.2023 №9084854378 для погашення самостійно задекларованої суми податкового зобов`язання за ІІІ квартал 2021.

Згідно з даними ІКП з податку на прибуток по ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ» сума переплати станом на 20.11.2021 становила 0,84 грн.

Податкові зобов`язання з податку на прибуток самостійно визначені позивачем наростаючим підсумком за рік 2021 склали 2 187 074 394 грн, тобто за IV квартал 2021 року Товариством задекларовано податок на прибуток до зменшення у сумі 325 842 416 грн. Оскільки метод визначення податку на прибуток підприємств передбачає включення до декларацій за рік показників податкової декларації попереднього періоду (3 квартали) у підприємства утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 325 842 416 грн через те, що податкове зобов`язання за підсумками 2021 року є меншим ніж зобов`язання за підсумками ІІІ кварталу 2021 року на 325 842 416 гривень.

Наявність зазначеної переплати не заперечуються контролюючим органом. Водночас, до зазначеної суми не можуть бути застосовані норми статті 43 Податкового кодексу України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена підприємством на підставі власної декларації за 3 квартали 2021 року, а отже, зазначену суму не можна вважати надміру сплаченою. Для набуття сумами переплати статусу надмірно сплачених грошових коштів такі суми повинні бути сплачені платником податку понад суми нарахованих податкових зобов`язань. Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів, зокрема на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. Зважаючи на те, що зменшення самостійно нарахованих податкових платежів (зобов`язань) шляхом коригування податку до зменшення за підсумками вищевказаних звітних періодів не може розглядатись як надмірне надходження грошових зобов`язань, зазначена сума не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене Східне МУ ДПС по роботі з ВПП листом №2593/6/32-00-51-08 від 28.04.2023 повідомило позивача, що його заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084854378 залишена без виконання.

Вважаючи те, що у спірному випадку контролюючим органом допущена протиправна бездіяльність в питанні розгляду заяви про повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання позивач звернувся з цим позовом до суду.

13. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції контролюючі органи зазначили неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

В частині порушення пункту 3 частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційній скарзі відповідачі зазначають про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 43 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, Порядку №60 при спірному статусі суми як надмірно сплаченого податку на прибуток, яка сплачена до бюджету за власною декларацією платника податків у встановлені законодавством строки без сплати авансових внесків із підсанкційними учасниками у складі учасників позивача з наявним прийнятим контролюючим органом повідомленням з відмовою, яке містить обґрунтовані підстави відмови, що фактично виключає протиправну бездіяльність.

На переконання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Головного управління ДПС у Запорізькій області з урахуванням норм права, які регулюють спірні правовідносини, правильним є висновок, що при сплаті податку на прибуток, згідно самостійно поданої декларації на прибуток у встановлені законодавством строки без сплати авансових платежів, визначена сума не має підстав для надання їй статусу «надмірно сплаченої», а відповідно відсутні підстави для її повернення, відповідно до статті 43 Податкового кодексу України. Наявність у складі учасників платника податків підсанкційних осіб є перешкодою для застосування до такого платника податків статті 43 Податкового кодекс України. Отримання платником податків листа від контролюючого органу щодо результатів розгляду заяви про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток є доказом відсутності протиправної бездіяльності».

Східне Міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зазначає, що відповідно до вимог законодавства, розглянувши заяву позивача про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у розмірі 325 842 416,84 грн, направило лист №2593/6/32/00-51-01-08 від 28.04.2023 на адресу підприємства в якому зазначило, що для набуття статусу «надмірно сплачених грошових коштів», такі суми повинні бути сплачені платником податку понад нарахованих грошових зобов`язань, а зазначена сума не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим, заява від 19.04.2023 року - залишається без виконання. Вказане виключає протиправну бездіяльність контролюючого органу.

Крім того, відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Тобто, станом на певну дату, а саме на кінець 2021 року та станом на час подання декларації за 2021 рік, за результатами річної декларації 2021 року, не було нараховано грошових зобов`язань до сплати - вказано податкове зобов`язання до зменшення та нічого не сплачено. Таким чином, на переконання контролюючих органів, сума у розмірі 325 842 416,84 грн, яка виникла у платника в результаті зменшення податкового зобов`язання та відображена з «мінусом» у рядку 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік не відноситься до поняття «надмірно сплачені грошові зобов`язання» та до неї не можуть застосовуватися вимоги підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 та статті 43 Податкового кодексу України.

Також на переконання контролюючий органів, судом апеляційної інстанції не надано належної і тим обставинам, що Законом України від 10.08.2023 №3317-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) внесено зміни до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, а саме вказаний пункт доповнено абзацом другим, згідно якого не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Зазначають, що в структурі власності позивача наявні підсанкційні особи, що свідчить про відсутність у позивача права на повернення з бюджету надмірно сплаченого податку на прибуток.

Власником акцій ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» у кількості 4204 000 000 штук є один акціонер Приватна компанія з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ Б.В./Private Limited Liability company METINVEST B.V., Нідерланди.

Згідно отриманої інформації 23,76% ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ» контролюється через траст SMART HOLDING (CYPRUS) LTD де управителями є особи, на яких накладено санкції.

Встановлено, що 23,76% компанії METINVESTB.V. володіє компанія SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), якою володіє SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД, що на 100% належить ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). За даними Державного реєстру санкцій щодо ОСОБА_3 у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів(санкцій).

Отже, враховуючи те, що (в т.ч. станом на дату подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань) акціонером позивача є METINVEST B.V., що володіє 100% акцій позивача, то у зв`язку з цим Східним МУ ДПС по роботі з ВПП правомірно прийнято рішення про відсутність підстав для повернення коштів.

Зазначає, що повернення надмірно сплаченого податку на прибуток та пені суперечить меті застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», держава обмежує право осіб, щодо яких прийнято рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) в одержанні коштів з держаного бюджету України.

В частині порушення норм процесуального права ГУ ДПС у Запорізькій області вказує на не дослідження судом апеляційної інстанції: податкових декларації позивача за 3 квартал 2021 року та 2021 рік; підстав виникнення суми «з мінусом» у розмірі 325842416,84 грн в декларації за податковий (звітний) період 2021 рік; структури власності підприємства; обставин щодо наявності/відсутності документів, підтверджуючих дані, що відображені підприємством в податковій звітності. Також судом не взято до уваги відсутність первинних бухгалтерських документів, які повинні підтверджувати дані, відображені Товариством в податковій звітності за 3 квартал 2021 року та 2021 рік.

14 . Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції Товариство зазначило неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення не врахував відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду:

- від 03.03.2020 у справі № 814/3691/15, від 14.04.2020 року у справі №814/3227/15 щодо належності обраного платником податку способу захисту - стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачених сум грошових зобов`язань.

Зазначає, що метою звернення позивача у даній справі не є визнання протиправною бездіяльності контролюючого органу та зобов`язання зробити ті дії, які прямо визначені законом - лише з метою офіційного визнання даного факту судом як такого, а дійсною метою звернення позивача до суду у цій справі є саме фактичне відновлення порушеного права позивача на мирне володіння власним майном шляхом повернення належних йому коштів у сумі надміру сплаченого до бюджету податку та отримання компенсації за затримку повернення цих коштів через протиправну бездіяльність контролюючого органу у вигляді пені у єдиний ефективний за фактичних обставин цього спору спосіб- шляхом стягнення цих коштів з Державного бюджету на користь позивача.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 визначено критерії, що є ефективним способом захисту прав - такий спосіб повинен: 1) забезпечити поновлення порушеного права 2) в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування 3) такий захист повинен бути повним (тобто не частковим) 4) забезпечувати мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії 5) забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Отже, ефективним є такий спосіб захисту порушеного права, коли одне право має захищатися одним позовом - рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті і захищати порушене право чи інтерес.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у спірних правовідносинах належним способом захисту порушеного права у спірних відносинах є саме зобов`язання контролюючого органу подати висновок до органу Казначейства про повернення надмірно сплачених сум податку на прибуток. Ні статтею 43 Податкового кодексу України, ні Порядком № 60 не передбачено процедури, механізму підготовки та надіслання контролюючим органом органу казначейства електронного висновку про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань на підставі рішення суду про зобов`язання контролюючого скласти та надіслати такий висновок органу казначейства поза межами строків, визначених пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України після дати подання платником податку заяви про повернення цих сум.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини) повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. До того ж наявність рішення суду про зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати висновок про суму податку, яка підлягає поверненню платникові з бюджету не виключає виникнення подальшого спору щодо цієї ж суму надмірно сплачених сум податків.

Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Таким чином спосіб судового захисту, на якому наполягає позивач, не суперечить закону (можливість стягнення суми надміру сплаченого податку з бюджету на користь платника прямо передбачена діючим законодавством) і забезпечує ефективний захист порушеного права позивача. Саме стягнення з Державного бюджету підтвердженої суми надміру сплаченого податку дозволить без додаткових процедур відновити порушене право позивача на повернення цих коштів, що є власністю позивача та тимчасово перебувають у володінні держави і не повернуті своєчасно за встановленою законом процедуру виключно через протиправну бездіяльність відповідача-1;

- від 19.10.2022 у справі № 640/18646/21 про правомірність нарахування пені у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів відповідно до підпункту 129.1.5 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

Позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції не було досліджено правову природу та підстави заявленої позивачем вимоги про стягнення пені, через що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач заявляв для стягнення суму пені відповідно статті 43 Податкового кодексу України як суму надміру сплаченої пені.

Товариство наголошує, що заявив вимогу про стягнення пені не як суму надміру сплаченої бюджету пені відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (як помилково вирішив суд апеляційної інстанції), а як фінансову санкцію за порушення державою строків повернення платнику податку суми надміру сплаченого податку на прибуток відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14, підпункту 129.1.5 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Не повернута своєчасно сума надміру сплаченого податку зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок неповернення йому відповідної суми надміру сплаченого податку у встановленому адміністративному порядку та надає платнику податку законні підстави для нарахування та стягнення з Державного бюджету пені на суму такої заборгованості в силу положень підпункту 129.1.5 пункту129.1 та пункту 129.4 статті129 Податкового кодексу України.

Однак судом апеляційної інстанції в порушення норм процесуального закону взагалі не розглянуто вимогу позивача про стягнення пені по суті, не застосовано до спірних правовідносин щодо стягнення пені вищенаведені норми права, на які посилався позивач та не наведено мотивів їх не застосування судом у спірних правовідносинах.

При цьому судом апеляційної інстанції не враховано висновку Верховного Суду щодо правомірності стягнення пені відповідно до положень статті 129 Податкового кодексу України у аналогічному спорі, наведеного у постанові від 19.10.2022 у справі № 640/18646/21.

Окрім зазначеного, позивач також вказує на незаконність постанови суду апеляційної інстанції в частині відсутності висновку за його апеляційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 про відмову у прийнятті заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог про стягнення пені до розгляду, та повернення її позивачу.

15. ГУ ДПС у Запорізькій області подано відзив на касаційну скаргу ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ», я якому контролюючий орган просить залишити таку без задоволення.

Вказує, що сума у розмірі 325 842 416,84 грн, яка виникла у платника в результаті зменшення податкового зобов`язання та відображена з «мінусом» у рядку 19 декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік не відноситься до поняття «надмірно сплачені грошові зобов`язання» та до неї не можуть застосовуватися вимоги підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 та статті 43 Податкового кодексу України.

Звертає увагу, що для встановлення підстав наявності від`ємного значення у рядку 19 декларації за 2021 рік, переплати та правомірності відображених підприємством сум в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за три квартали 2021 року та за 2021 рік, необхідно проведення документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за вказаний період діяльності підприємства. Однак, контрольно-перевірочних заходів не проводилось.

Зазначає, що якщо щодо платника податку (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) - не підлягає поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань та пені протягом строку застосування таких санкцій. На переконання контролюючого органу, суд апеляційної інстанції помилково зазначив про відсутність прямого впливу на позивача та виключив цю обставину, як підставу для відмови у позовних вимогах у повному обсязі.

16. ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» у відповідь на касаційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області надало письмові пояснення, в яких зазначає, що касаційна скарга не містить обґрунтування, в чому конкретно полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та яких саме конкретних норм, чим це підтверджується. Абстрактне, загальне посилання на статтю 43 Податкового кодексу України в цілому не є достатнім обґрунтуванням в розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Просить У задоволенні касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 року у справі № 160/20358/23 відмовити, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог Товариства просить залишити без змін.

17. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків також подано відзив на касаційну скаргу ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ», де зазначено, що постанови Верховного Суду на які посилається Товариство (03.03.2020 у справі № 814/3691/15, від 14.04.2020 у справі № 814/3227/15) не можуть бути застосовані до спірних правовідносин через їх не релевантність, вказані постанови прийняті з іншого предмету спору (надмірно сплачені авансові внески з податку на прибуток).

Акцентує увагу також, що законодавством визначено механізм повернення надмірно сплачених сум з бюджету, і таке повернення здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення, що виключає можливість стягнення коштів з бюджету.

Відсутні підстави також для стягнення та задоволення позовних вимог в частині стягнення пені з огляду на те, що приписи підпункту 129.1.5 пункт 129.1 статті 129 Податкового кодексу не містять у собі тлумачення щодо можливого нарахування та стягнення пені у правовідносинах повернення надміру/помилково сплаченого податку на прибуток. Крім того, позивачем під час розгляду справи не доведено, що сума є надмірно сплаченою в розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в контексті можливості застосування до них порядку, встановленого статтею 43 Податкового кодексу України, натомість відповідачами правомірність своїх дій підтверджена.

Просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.

18. Надаючи оцінку доводам скаржників у касаційних скаргах колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційних скарг, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

19. Щодо права позивача на повернення надмірно сплаченого податку на прибуток.

ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» є платником податку на прибуток. Вказана обставина не є спірною.

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Порядок сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений пунктом 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

У відповідності із підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/бо надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначено статтею 43 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2 статті 43 Податкового кодексу України).

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу України).

Таким чином, обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 Податкового кодексу України.

Як встановили суди попередніх інстанцій і не заперечується сторонами, позивач 09.11.2021 подав податкову декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період три квартали 2021 року, у якій в рядку 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+,-)» задекларував до сплати 615 658 617 грн. Зазначені зобов`язання були погашені грошовими коштами в сумі 574 379 117,16 грн (платіжна інструкція №4500084102), а також за рахунок наявної переплати 41 279 499,84 грн (в порядку, встановленому пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України).

У подальшому 11.03.2022 позивач подав податкову декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період 2021 рік, у якій в рядку 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+,-)» задекларував до сплати «-325842416» грн. З урахуванням наведеного згідно з інтегрованою карткою платника (далі - ІКП) у позивача була наявна переплата з податку на прибуток на загальну суму 325 842 416,84 грн (станом на 20.11.2021 була наявна переплата в сумі 0,84 грн).

Позивач, вважаючи вказану суму такою, що є надмірно сплаченою за результатами річного періоду декларування, звернувся 19.04.2023 до Східного МУ ДПС із заявою про їх повернення в порядку, встановленому статтею 43 Податкового кодексу України.

При цьому судами також встановлено, що як на час подання заяви про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток так і на час розгляду справи у позивача була відсутня заборгованість зі сплати усіх податків, зборів, обов`язкових платежів. Не ставилася під сумнів відповідачами і те, що подана позивачем заява за формою та змістом відповідала вимогам пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України. Зазначені обставини контролюючими органами не заперечуються.

Подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати також не є спірним.

Наявність зазначеної переплати контролюючими органами також не заперечується. Водночас на переконання контролюючих органів до зазначеної суми не можуть бути застосовані норми статті 43 Податкового кодексу України, оскільки за підсумками трьох кварталів 2021 року позивач задекларував податкові зобов`язання і сплатив їх у повному обсязі, тобто, відсутній факт сплати податкових зобов`язань понад задекларовані. Для набуття сумами переплати статусу надмірно сплачених грошових коштів такі суми повинні бути сплачені платником податку понад суми нарахованих податкових зобов`язань. Зменшення ж самостійно нарахованих податкових платежів (зобов`язань) шляхом коригування податку до зменшення за підсумками річного декларування не може розглядатись як надмірне надходження грошових зобов`язань з метою застосування статті 43 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції підтримав вказану позицію контролюючих органів та дійшов висновку, що до заявленої позивачем до повернення суми надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 325 842 416,84 грн не може бути застосовано норми статті 43 Податкового кодексу України, Натомість суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків та зазначив, що заявлена до повернення сума 325 842 416,84 грн є надмірно сплаченим податком на прибуток за звітний 2021 рік, тобто є надмірно сплаченим грошовим зобов`язанням в контексті підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 та статті 43 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, відповідно до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Тобто, оскільки позивач є платником податку на прибуток то для нього податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. У такому випадку, згідно з вимогами пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України, податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860, затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (у редакції на час спірних правовідносин), згідно форми податкової декларації з податку на прибуток платниками податків, що подають звітність щоквартально та за рік, декларації передбачають:

- рядок 17, в якому вказується податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 06.1 КІК + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП);

- рядок 18, в якому вказується податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року), (згідно приміток заповнюється платниками, які подають звітність поквартально);

- рядок 19, в якому вказується податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+, -), (згідно приміток заповнюється платниками податку, які подають звітність поквартально та за рік. У платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 19 (22, 25) дорівнює рядку 17 (20 АВ, 23 ПН) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств).

Отже, у рядку 19 декларації з податку на прибуток відображається суму податку на прибуток, що підлягає сплаті за підсумками останнього звітного періоду (тобто ту суму, яка підлягає сплаті за результатами поточного звітного періоду). Його обчислюють за формулою: рядок 17 - рядок 18 декларації з податку на прибуток.

При цьому значення рядка 19 декларації з податку на прибуток може бути як позитивним, так і від`ємним (на це прямо вказує зміст самого рядка 19):

- позитивне значення показує розраховану суму податку на прибуток, яку необхідно сплатити до бюджету за підсумками останнього звітного податкового періоду;

- від`ємне значення відображає суму переплати за підсумками звітного періоду, яка могла виникнути у платників податку на прибуток через принцип наростаючого підсумку (якщо, податкове зобов`язання за попередній звітний період виявилося менше зобов`язання за поточний звітний період).

Отже за формулою та алгоритмом визначеними законодавцем у формі декларації з податку на прибуток мінус у рядку 19 виникає в тому випадку, якщо податкове зобов`язання за поточний звітний (податковий) період, обраховане наростаючим підсумком, є меншим податкового зобов`язання, нарахованого за попередній звітний період.

Таким чином, виходячи із затвердженої форми декларації з податку на прибуток та враховуючи порядок розрахунку декларацій з наростаючим підсумком, встановлений пунктом 137.4 статті 137 Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції правильно вказав, що цілком може мати місце ситуація, коли за результатами звітного періоду (3-й квартал) підприємством задекларовано податок на прибуток з позитивним значенням, тобто суму податку на прибуток, яку необхідно сплатити до бюджету за підсумками останнього звітного податкового періоду (3-й квартал), при цьому за підсумками наступного звітного періоду підприємство може задекларувати від`ємне значення податку на прибуток, оскільки протягом року фінансовий результат діяльності підприємства може як збільшуватися так і зменшуватися.

Як встановлено судами, для позивача базовим звітним (податковим) періодом є квартал, податок на прибуток за 2021 рік обчислювався, декларувався, та сплачувався позивачем на підставі показників базових періодів квартал, півріччя, три квартали та рік наростаючим підсумком з початку року.

Так, у річній декларації (2021 рік), яку прийнято контролюючим органом, позивачем задекларовано:

рядок 17: 2 053 316 658 грн (податок на прибуток за 2021 рік);

рядок 18: 2 379 159 074 грн (податок на прибуток за результатами 3 - го кварталу);

рядок 19: « - » 325 842 416 грн.

Тобто податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду, тобто за підсумками 2021 року є меншим, аніж нарахований за підсумками 3-го кварталу.

При цьому контролюючим органом підтверджено, що за результатами декларування за 3 квартал 2021 року Товариством в повному обсязі було сплачено задекларовані податкові зобов`язання (т.1. а.с. 12).

Отже за підсумками календарного звітного (податкового) періоду 2021 рік у позивача наростаючим підсумком за рік сума фактично сплаченого позивачем протягом 2021 році податку на прибуток (2 379 159 074 грн) є більшою, ніж сума нарахованих та задекларованих податкових зобов`язань з податку на прибуток за звітний 2021 рік (2 053 316 658 грн) на 325 842 416 грн. Таким чином за результатами річного декларування у позивача сума податку задекларованого до сплати склала мінусове сальдо (від`ємне значення) у розмірі 325 842 416 грн, тобто фактично утворилася переплата податку.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Суд повторно наголошує, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є квартал, півріччя, три квартали та рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Рік є завершальним звітним періодом для податку на прибуток, подання річної звітності завершує цикл обчислення зобов`язань за цей рік та їх сплати, розрахунок наростаючого підсумку зупиняється. Податкове зобов`язання за звітний рік набуває статусу остаточного саме за підсумками річного декларування, якщо за підсумками року суму податкового зобов`язання нараховано меншу за фактично сплачену за підсумками попередніх кварталів (квартальні платежі є фактично проміжними розрахунками в межах одного великого звітного року) то різниця автоматично набуває статусу «надміру сплачених грошових зобов`язань». Цей статус виникає саме на дату граничного строку сплати за річною декларацією (або на дату її фактичного подання, якщо подано пізніше).

Отже, сума «переплати» у розмірі 325 842 416 є нічим іншим як «надміру сплачені грошові зобов`язання» з податку на прибуток за звітний 2021 рік.

Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність визначення позивачем заявленої до повернення суми як надмірно сплачені суми грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств.

Посилання контролюючих органів на те, що до зазначеної суми переплати (наявність якої, як вже зазначалось вище, підтверджено контролюючим органом) не можуть бути застосовані положення статті 43 Податкового кодексу України, оскільки така сума була сплачена підприємством як податкове зобов`язання на підставі самостійно поданої декларації за 3 кв. 2021 року, а отже таку суму не можна вважати надміру сплаченою, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини не містить будь-яких застережень щодо неможливості повернення платникові податків надміру сплачених коштів у випадку, якщо така переплата податку виникла за результатами самостійного нарахування та сплати платником податків податкових зобов`язань за попередні звітні періоди.

Посилання ГУ ДПС у Запорізькій області на те, що для встановлення підстав наявності від`ємного значення у рядку 19 декларації за 2021 рік, переплати та правомірності відображених підприємством сум в податкових деклараціях з податку на прибуток за три квартали 2021 року та за 2021 рік, необхідно проведення документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за вказаний період діяльності підприємства, проте контрольно-перевірочних заходів не проводилось, Суд також не приймає на уваги, оскільки положеннями статті 43 Податкового кодексу України, якими врегульовано питання повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, не передбачено, як підставу чи передумову для повернення коштів, проведення документальної перевірки. Крім того, проведення перевірок є повноваженням контролюючого органу, і проводяться такі саме за його рішенням, відтак контролюючий орган мав право за наявності підстав визначених законодавством призначити та провести відповідну перевірку, а відтак посилання на її не проведення є безпідставним та недоречним.

20. Щодо наявності чи відсутності в структурі власності позивача підсанкційних осіб, як обов`язкової умови для вирішення питання про повернення з бюджету надмірно сплачених сум грошових зобов`язань.

Законом України від 10.08.2023 №3317-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) пункт 43.1 статті 43 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим, відповідно до якого не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Тобто не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань та пені якщо щодо платника податку (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Контролюючі органи наполягають на тому, що в структурі власності позивача наявні підсанкційні особи, що свідчить про відсутність у позивача права на повернення з бюджету надмірно сплаченого податку на прибуток.

Отже, для цілей застосування пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України визначальним є встановлення обставин, які свідчать про застосування санкцій щодо однієї з наступних осіб: самого платника податку (у спірному випадку позивача); засновників (учасників) платника податку (позивача); кінцевих бенефіціарних власників платника податку (позивача).

Відповідно до підпункту 14.1.241-1 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України термін «кінцевий бенефіціарний власник» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Відповідно до статті 5-1 вищенаведеного Закону юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності. Юридичні особи зобов`язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб станом на 18.11.2022 Приватне акціонерне товариство «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 0019115869008, Україна, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок, 89, кабінет, 12).

Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи : ОСОБА_4 , громадянство: Україна. Тип бенефіціарного володіння: Непрямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив): 76.24%. Відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу: Приватна компанія з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ Б.В.

Згідно п.п. 6.16.2 Статуту позивача в редакції від 26.12.2023 повноваження Загальних зборів, передбачені цим Статутом та статтею 39 Закону України «Про акціонерні товариства» та внутрішніми документами Товариства, здійснюється акціонером одноособово.

Відповідно до Рішення № 4 Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ», від 26.12.2023, копія якого наявна в матеріалах справи, власником акцій ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» у кількості 4 204 000 000 штук є один акціонер Приватна компанія з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ Б.В./ Private Limited Liability company METINVEST B.V., Нідерланди (реєстраційний номер 24321697).

Отже, компанія METINVEST B.V., країна - Нідерланди є єдиним учасником (акціонером) позивача із долею частки в статутному капіталі - 100%.

Факт, що єдиним акціонером (учасником) позивача є METINVEST B.V. не заперечувався відповідачами. Не заперечувалось відповідачами і те, що відносно кінцевого бенефіціарного власника ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» - ОСОБА_4 та учасника Товариства - METINVEST B.V. санкції, у відповідності до Закону України «Про санкції», не застосовувалися.

При цьому контролюючі органи вважають, що в структурі власності позивача наявні підсанкційні особи, зокрема, зазначено, що згідно отриманої інформації 23,76% ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» контролюється через траст SMART HOLDING (CYPRUS) LTD де управителями є особи, на яких накладено санкції, що свідчить про відсутність у позивача права на повернення з бюджету надмірно сплаченого податку на прибуток.

З цього приводу суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу METINVEST B.V. належить:

1) 71,24% - компанії SCM (SYSTEM CAPITAL MANAGEMENT) LIMITED (CKM (СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ) ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 137516 та 5% - компанії CLARENDALE LIMITED (КЛАРЕНДЕЙЛ ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 288119.

Кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Україна, тип бенефіціарного володіння - непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) - 76,24%.

2) 23,76% - компанії SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 173605, якою на 99,99% володіє SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр), реєстраційний номер НЕ 303560.

Корпоративними правами (акціями) SMART HOLDING (CYPRUS) LTD на 100% володіють наступні трасти:

- на 80% SMART TRUST (СМАРТ ТРАСТ), реєстраційний номер TRUST.2206;

- на 20% STEP TRUST (СТЕП ТРАСТ), реєстраційний номер TRUST.2214.

Управителями таких трастів є наступні особи:

- SMART TRUST (СМАРТ ТРАСТ) є 85% ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) та 15% ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) через PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD (ПРОТЕАС TPACTI СЕРВІСІЗ ЛТД, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ), ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ) нерезиденти, країна - Кіпр;

- STEP TRUST (СТЕП ТРАСТ) є 85% ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) та 15% ОСОБА_15 ( ОСОБА_6 ) через PROTEAS TRUSTEE LTD (ПРОТЕАС TPACTIC ЛТД, реєстраційний номер НОМЕР_3 , нерезиденти, країна - Кіпр.

Так судом апеляційної інстанції за даними Державного реєстру санкцій встановлено, що в структурі власності компанії SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр), наявні особи щодо яких застосовано санкції, а саме щодо:

- юридичних осіб - Протеас Трасті Сервісіз Лтд (Proteas Trustee Services Ltd), країна реєстрації - Республіка Кіпр. Унікальний номер у реєстрі Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр - НЕ 351921. Місце реєстрації - Республіка Кіпр, м. Лімасол (Arch. Makariou III, 155, Proteas House, Floor 5, 3026, Limassol, Cyprus) та Протеас Трастіс Лтд (Proteas Trustees Ltd), країна реєстрації - Республіка Кіпр. Унікальний номер у реєстрі Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр - НЕ 329084. Місце реєстрації - Республіка Кіпр, м. Лімасол (Arch. Makariou III, 155, Proteas House, Floor 5, 3026, Limassol, Cyprus) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань. Санкції введено в дію на підставі позицій 1 та 2 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.10.2024 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 08.10.2024 № 698/2024, терміном на 10 років, а саме до 08.10.2034;

- фізичних осіб - ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Громадянство - Республіка Кіпр. Паспорт громадянина Республіки Кіпр - НОМЕР_4 ; ОСОБА_18 ( ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянство - Республіка Кіпр; ОСОБА_21 ( ОСОБА_22 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство - Республіка Кіпр; ОСОБА_23 ( ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 . Громадянство - Республіка Кіпр та ОСОБА_26 ( ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 . Громадянство - Республіка Кіпр. Паспорт громадянина Республіки Кіпр - НОМЕР_5 у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань. Санкції введено в дію на підставі позицій 73, 74, 76, 77, 78 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.10.2024 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 08.10.2024 № 698/2024, терміном на 10 років, а саме до 08.10.2034.

Таким чином, судом встановлено, що стосовно учасників, управителів SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр) застосовано санкції у відповідності до Закону України «Про санкції».

В той же час, суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, та SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр) не є учасниками (засновниками) ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ», а тому встановлене не може вливати на право позивача на повернення надмірно сплачених податків, оскільки заборона на повернення з бюджету надмірно сплачених податків, у відповідності до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, виникає у разі встановлення обставин, які свідчать про застосування санкцій щодо однієї з наступних осіб: самого платника податку; засновників (учасників) платника податку; кінцевих бенефіціарних власників платника податку.

SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, та SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр), їх учасники та управителі, не є засновниками (учасниками) ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» та не є кінцевими беніфіціарними власниками ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ».

Крім того, як правильно вказав суд апеляційної інстанції вказані юридичні і фізичні особи не мають прямого та непрямого вирішального впливу на діяльність позивача: не мають можливості контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їхньою часткою, оскільки не володіють акціями позивача у розмірі 25 і більше відсотків, не є безпосередньо акціонерами позивача, а тому не мають можливості приймати участь у загальних зборах акціонерів а, відповідно, приймати будь-які рішення чи голосувати за прийняття будь-яких рішень на таких загальних зборах акціонерів; не мають права на отримання доходів від діяльності позивача; не мають права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління оскільки не є акціонерами позивача, а тому не мають можливості приймати будь-які рішення чи голосувати за прийняття будь-яких рішень на загальних зборах акціонерів; не мають право на вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності позивача чи приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність позивача

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що учасники, управителі компанії Smart Steel Ltd не здійснюють прямого та/або непрямого вирішального впливу на діяльність на METINVEST B.V. (Нідерланди) та через METINVEST B.V. (Нідерланди) на ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ», оскільки частка Smart Steel Ltd у METINVEST B.V. (Нідерланди) становить лише 23,76 %, а також не являються кінцевим бенефіціарним власником ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» у розумінні законодавства України.

Аналогічну правову позицію було викладено Верховним Судом у постановах від 14.03.2023 у справі № 640/12206/19, від 21.07.2025 у справі №160/30897/24, від 17.09.2025 у справі №160/30975/24.

Також контролюючі органи вказують на те, що власником на 100% компанії SMART HOLDING (CYPRUS) LTD є MR ОСОБА_1 щодо якого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), але належних та достовірних доказів наведених обставин контролюючими органами надано не було.

Обґрунтовуючи отримання інформації про власника компанії SMART HOLDING (CYPRUS) LTD, контролюючий орган, зокрема Східне МУ ДПС по роботі з ВПП, зокрема і в касаційній скарзі, посилається на інформацію з інтернет-порталу ORBIS (orbiseurope.bvdinfo.com). Однак, як правильно вказав суд апеляційної інстанції відповідна інформація не є офіційною, інтернет-портал ORBIS не є джерелом верифікованих офіційних даних та інформації, та не є реєстром іноземної держави. Використання подібних не верифікованих та не регламентованих законодавством України даних не може слугувати належним та достовірним джерелом доказів та інформації.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка висловлена у справі №160/30975/24 (постанова від 17.09.2025) та в якій Верховний Суд розглядав правовідносини подібні правовідносинам у цій справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про не встановлення у цій справі обставин, які передбачені пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України та які б свідчили про обмеження права позивача на повернення з бюджету сум.

Слід зазначити, що суд першої інстанції при наданні оцінки наявності обставин, які пункт 43.1 статті 43 Податкового кодексу України встановлює як такі, що унеможливлюють повернення надміру та/або помилково сплачених коштів відповідній особі, обмежився наведенням виключно загальних положень преамбули Закону України «Про санкції» та статі 1 наведеного Закону без встановлення фактичних обставин, які фактично підлягають встановленню у спірних правовідносинах, зокрема обставин про застосування санкцій щодо самого платника податку, його засновників (учасників) чи кінцевих бенефіціарних власників, що свідчить про порушення судом як норм процесуального права так і неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність у позивача права на повернення з бюджету надмірно сплаченого податку на прибуток в сумі 325 842 416, 84 грн.

21. Щодо способу захисту порушеного права та протиправної бездіяльності Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП щодо неповернення Приватному акціонерному товариству «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 325 842 416,84 грн.

Позивач просив стягнути з Державного бюджету через ГУ ДКС України у Дніпропетровській області на його користь надмірно сплачений податок на прибуток підприємств у сумі 325 842 416,84 грн із зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок у банку.

Суд апеляційної інстанції щодо способу захисту порушеного права дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення вказаної суми з Державного бюджету, як наполягав позивач, оскільки такий спосіб захисту права як стягнення може бути застосований виключно у випадках коли чинним законодавством не врегульовано порядок повернення сплачених сум податків, зборів, обов`язкових платежів з бюджету. У спірних відносинах такий порядок врегульований, зокрема, механізм повернення сум надмірно сплачених податків визначений вищенаведеними положеннями статтею 43 Податкового кодексу України та Порядку №60. Таким чином належним способом захисту порушеного права у спірних відносинах, з урахуванням механізму визначеного Порядком №60, є зобов`язання контролюючого органу подати висновок до органу Казначейства про повернення надмірно сплачених сум податку на прибуток.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Східним МУ ДПС по роботі з великими платниками податків було допущено протиправну бездіяльність під час розгляду заяви позивача про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток, оскільки не було вчинено жодних дій, які передбачені Порядком №60, а саме: або формування та направлення органу Казначейства висновку про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, або направлення платнику письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови, натомість контролюючий орган направив позивачу листа, в якому зазначив про залишення заяви від 19.04.2023 без виконання.

Колегія вважає такі висновки правильними.

Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно з законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів, а контролюючий орган за наслідками подання відповідної заяви повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету.

Положення статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються з нормами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 (далі - Порядок №787), а також Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №60 від 11.02.2019 (Порядок №60).

Порядок №787 визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Пунктом 5 розділу І Порядку 787 передбачено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341 (Порядок №60).

Порядок №60 визначає механізм інформаційного обміну: між ДФС, територіальними органами ДФС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДФС; між територіальними органами ДФС та місцевими фінансовими органами в процесі погодження електронних висновків та/або електронних повідомлень про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (пункт 2 розділу III Порядку № 60).

Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 60 після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС.

Якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів. Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00: дев`ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови (пункт 5 розділу III Порядку № 60).

Після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів. Внесення відмітки про правомірність або неправомірність повернення здійснюється підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, не пізніше 18:00: восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; десятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови (пункт 6 розділу III Порядку № 60).

Інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС. Опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДПС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків (пункт 7 розділу III Порядку № 60).

Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень (пункт 8 розділу III Порядку № 60).

Відповідно до пункту 9 розділу III Порядку № 60 сформовані електронні висновки про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДПС у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДПС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, контролюючий орган зобов`язаний у визначений строк підготувати висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених сум з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Суд зазначає, що у випадку, якщо законодавство встановлює певний механізм реалізації права, за захистом якого позивач звернувся до суду з позовом, то саме такий спосіб захисту як зобов`язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов`язків має розглядатися судом в першу чергу як належний спосіб способу захисту порушеного права. У випадку наявності обставин, що унеможливлюють застосування такого способу захисту, суд може застосувати інший, який буде більш ефективним.

Таким чином, оскільки законодавством встановлено чітку процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, яка передбачає підготовку висновку про повернення надміру сплачених сум з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органу Казначейства, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що належним способом захисту порушеного права у спірних відносинах є саме зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області (позивач перебуває на обліку в цьому управлінні) подати висновок до органу Казначейства про повернення надмірно сплачених сум податку на прибуток.

Колегія суддів зазначає, що належних обґрунтувань та доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність обставин, за яких у визначений статтею 43 Податкового кодексу України спосіб здійснити повернення з Державного бюджету України надміру сплачених сум грошового зобов`язання є неможливим, або обставин які б перешкоджали визначеному способу повернення чи свідчили б про його неефективність, позивачем не наведено та не надано, а судами таких обставин не встановлено.

Щодо протиправної бездіяльності Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП щодо неповернення надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств то слід зазначити, що наведені вище положення Порядку №60 вказують на те, що правомірними варіантами поведінки територіального органу ДПС, в питанні розгляду заяви платника про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, є: або формування та направлення органу Казначейства висновку про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, або направлення платнику письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Тобто Порядком №60 визначено чіткі варіанти поведінки (дій) контролюючого орану при отриманні відповідної заяви про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань.

У спірному випадку Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП, на обліку якого перебував позивач на час виникнення спірних відносин, не вчинив дій, які передбачені Порядком №60, натомість, направив позивачу листа, в якому зазначив про залишення заяви від 19.04.2023 без виконання. Однак Порядком №60 не передбачено право контролюючих органів залишати заяви про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань без виконання

Отже, враховуючи вищезазначене, а також встановлені обставини щодо правомірності з`явлення позивачем до повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо протиправної бездіяльності Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП щодо неповернення Приватному акціонерному товариству «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 325 842 416,84 грн.

22. Щодо заявлених вимог про стягнення пені за несвоєчасно повернуті суми надмірно сплаченого податку на прибуток.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог Товариства в частині стягнення з Державного бюджету пені в сумі 21 211 002,30 грн за несвоєчасно повернуті суми надмірно сплаченого податку на прибуток. Суд вмотивував своє рішення висновком про те, що суму пені, платник повинен зазначати у поданій заяві, що випливає з приписів статті 43 Податкового кодексу України, а оскільки подана заява не містить інформації про суми пені, які платник просить повернути з бюджету то відповідно відсутні підстави для повернення з бюджету пені.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки як вбачається з позовної заяви, а також з касаційної скарги позивача, останній заявив вимогу про стягнення пені не як суму надміру сплаченої бюджету пені відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (як помилково дійшов висновку суд апеляційної інстанції), а як суму коштів у вигляді відсотків, нарахованих на несвоєчасно повернуті платнику податків суми надміру сплаченого податку на прибуток відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14, підпункту 129.1.5 пункту 129.1 пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Відповідно до підпункту 129.1.5 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів пеня нараховується починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України у випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, нормами Податкового кодексу України передбачено відповідальність контролюючого органу за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункт 43.5 статті 43) та нарахування пені у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів (підпункт 129.1.5 пункту 129.1 статті 129 Кодексу).

Судом апеляційної інстанції в порушення норм процесуального Закону фактично не було розглянуто вимогу позивача про стягнення пені по суті, не застосовано норми права, які регулюють спірні відносини, не встановлено обставин щодо правильності обрахунку пені, її розміру та інших обставин, які підлягають встановленню у правовідносинах, де предметом спору є стягнення пені за несвоєчасне повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, з урахуванням вимог та заперечень сторін у справі.

З урахуванням вказаного, відмова суду апеляційної інстанції в задоволені позовних вимог Товариства щодо стягнення з Державного бюджету пені в сумі 21 211 002,30 грн є передчасною з огляду на не встановлення судом обставин, які є предметом доказування у спорах відповідної категорії.

Вищенаведене є підставою для скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №160/20358/23 у зазначеній частині та направлення справи на новий розгляд.

23. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

24. Переглянувши судове рішення в межах касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини та встановлені обставини справи, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі Товариства, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині, що стосується стягнення пені, а тому касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» підлягає частковому задоволенню, натомість касаційні скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України та Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України слід залишити без задоволення.

25. За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції щодо стягнення з Державного бюджету на користь ПАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» пені в сумі 21 211 002,30 грн вказаним вимогам не відповідає, оскільки судом не встановлено обставини справи, які входять до предмету доказування та які мають значення для правильного її вирішення, що є порушенням норм процесуального права, а тому рішення суду апеляційної інстанції в зазначеній частині підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

26. Відповідно до частини третьої статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,