ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021046610000176 від 20 жовтня 2021 року, за касаційною скаргою представника заявника Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2026 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021046610000176 від 20 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3-1 КПК України у зв`язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2026 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 задоволено, зазначену ухвалу місцевого суду скасовано, клопотання прокурора задоволено, кримінальне провадження № 12021046610000176 закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3-1 КПК України.
Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, та короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі представник заявника, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції відкрив провадження та переглянув судове рішення місцевого суду, яке відповідно до вимог ст. 284 ч. 11 КПК України не могло бути оскаржене в апеляційному порядку.
Також вважає, що апеляційний суд необґрунтовано задовольнив клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3-1 КПК України, не врахувавши, що органом досудового розслідування не вжито належних заходів для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та відсутність підстав для застосування ст. 49 КК України.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурор ОСОБА_7 просить залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених представником заявника доводів.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу представника заявника не надходило.
Учасників судового провадження належним чином повідомлено про час та місце касаційного розгляду, заяв про відкладення касаційного розгляду від учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання, не надійшло.
Представник заявника ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_7 просили проводити касаційний розгляд за їх відсутності.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасника судового провадження, перевіривши матеріали за клопотанням про закриття кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 392 ч. 1 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому за змістом ст. 399 ч. 4 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Як убачається з матеріалів клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалою від 18 листопада 2025 року відмовив прокурору в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 12021046610000176 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3-1 КПК України, у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальності відповідальності.
Апеляційний суд прийняв до провадження та розглянув апеляційну скаргу прокурора на зазначене судове рішення, скасував ухвалу місцевого суду та задовольнив клопотання прокурора і закрив кримінальне провадження за ст. 185 ч. 1 КК України на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3-1 КПК України.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 284 ч. 11 КПК України в апеляційному порядку може бути оскаржена лише ухвала про закриття кримінального провадження. Оскарження ухвали про відмову в закритті кримінального провадження зазначеною нормою процесуального закону не передбачено.
Ухвалою районного суду у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження відмовлено. Тобто, постановлена судом першої інстанції ухвала не перешкоджала подальшому кримінальному провадженню, а тому не могла бути предметом окремого оскарження в суді апеляційної інстанції. Проте, суд апеляційної інстанції не врахував вказаних вимог кримінального процесуального закону та розглянув апеляційну скаргу прокурора і прийняв своє рішення, що згідно зі ст. 412 КПК України є істотним порушенням КПК України.
Право доступу по суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що за умови встановлення, що оскаржуване судове рішення не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження (ст. 399 ч. 4
КПК України).
В порушення вище наведених вимог, апеляційний суд відкрив апеляційне провадження, розглянув справу та постановив оскаржувану ухвалу.
Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
Враховуючи зазначене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга представника заявника Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - ОСОБА_6 частковому задоволенню, оскільки інші доводи його касаційної скарги, з огляду на суть прийнятого судом першої інстанції рішення, не є предметом цього касаційного розгляду.
При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене і на стадії прийняття апеляційної скарги діяти відповідно до вимог ст. 398
КПК України.
Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд