ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 524/933/25

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавського обласного Комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»), треті особи: Полтавська обласна рада, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про зобов`язання здійснити перерахунок.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого теплопостачання, яке надає ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Отримавши в грудні 2022 року розрахунок вартості житлово-комунальних послуг за листопад 2022 року, позивач дізнався про зміну надавача послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, яким наразі є ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Позивач вказував, що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20 жовтня 2022 року

№ 1508 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води лівобережної частини міста Кременчука від джерел Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідних обов`язків згідно із законодавством України.

З початку опалювального періоду 2022-2023 років ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, що діяли станом на 24 лютого 2022 року, що є порушенням статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».

ОСОБА_1 просив зобов`язати ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснити перерахунок нарахувань за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за опалювальний період 2022/2023, міжопалювальний період 2023, за опалювальний період 2023/2024 за тарифами, які діяли до 24 лютого 2022 року.

Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, у зв`язку з чим у справі немає підстав для покладення на відповідача обов`язку по здійсненню перерахунку вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за опалювальний період 2022-2023 року, міжопалювальний період 2023 року, опалювальний період 2023/2024 та міжопалювальний період 2024 року, відповідно до рівня тарифів, що діяли станом на 24 лютого 2022 року.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

11 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року й ухвалити у справі нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України та підлягають скасуванню. Зміна постачальника відповідних послуг у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» у господарське відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м. Кременчука порівняно з тим розміром, що діяв станом на 24 лютого 2022 року.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі № 917/730/23.

Інші аргументи учасників справи

17 жовтня 2025 року представник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» - Пихтіна Ю. А. подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року - без змін.

Відзив мотивовано тим, що касаційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що застосування у спірних відносинах тарифів, встановлених для іншого суб`єкта господарювання, є втручанням у господарську діяльність ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» і перебиранням судом на себе повноважень уповноваженого органу, до компетенції якого віднесені такі питання.

09 лютого 2026 року представник виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - Власенко Ю. С. подала до Верховного Суду додаткові пояснення, у яких просить касаційну скаргу задовольнити.

Додаткові пояснення мотивовано тим, що 28 січня 2026 року Верховний Суд у справі № 524/2748/24 ухвалив постанову, де вказав таке:

«…поза увагою судів залишилось те, що внаслідок непередбачуваних обставин відбулася зміна постачальника тепла та гарячої води у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» (попередній постачальник) у господарське відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (новий постачальник). Тому саме за таких обставин зміна постачальника у договорі з споживачем не повинна мати наслідком зміну тарифів на теплову енергію та гарячу воду для споживача порівняно з тим розміром, який був при попередньому постачальнику, до встановлення органом місцевого самоврядування іншого тарифу»;

«З урахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що зміна постачальника відповідних послуг у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» у господарське відання позивача не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м. Кременчука порівняно з тим розміром, що існував станом на 24 лютого 2022 року»;

«…тому застосування тарифів на теплопостачання та гарячу воду у розмірі більшому, ніж ті, що діяли для споживача станом на 24 лютого

2022 року, є порушенням прав споживача. За таких обставин суди зробили помилковий висновок про відсутність підстав для перерахунку вартості постачання теплової енергії та гарячої води. Тому оскаржені судові рішення належить скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити».

19 березня 2026 року представник виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - Костик А. О. подала до Верховного Суду додаткові пояснення, у яких просить касаційну скаргу задовольнити.

Додаткові пояснення мотивовано тим, що у Верховному Суді перебували аналогічні справи, у яких було ухвалено постанови на користь споживачів.

25 лютого 2026 року представник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» - Пихтіна Ю. А. подала до Верховного Суду додаткові пояснення, які мотивовано тим, що застосування у спірних відносинах тарифів, встановлених для іншого суб`єкта господарювання, є втручанням у господарську діяльність ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

16 жовтня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволеннюз таких підстав.

Фактичні обставини справи

Суди установили, що ОСОБА_1 є власником квартири

АДРЕСА_1 .

Надавачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у лівобережній частині міста до листопада 2022 року було ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

Рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30 грудня 2012 року № 1867 скориговано ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01 січня 2022 року, які згідно з пунктом 4 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25 жовтня 2021 року № 1421 становили: тариф на послугу з постачання теплової енергії - 1 796,40 грн/Гкал (з ПДВ) або

1 497,00 грн/Гкал (без ПДВ).

Цей тариф застосовувався для побутових споживачів лівобережжя м. Кременчука на момент введення воєнного стану в Україні 24 лютого

2022 року.

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року

№ 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено і діє дотепер.

У зв`язку з неодноразовими ракетними ударами агресора по м. Кременчуку теплогенеруюче обладнання ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» було повністю зруйновано, через що товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.

29 квітня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 502, пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Рішенням Полтавської обласної ради від 22 вересня 2022 року № 473 надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 жовтня

2022 року № 94-Р, Полтавська обласна рада прийняла рішення від 14 жовтня 2022 року № 481 «Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області».

Пунктом 4 вказаного рішення вирішено після затвердження акта приймання-передання передати на баланс, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ».

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20 жовтня 2022 року № 1508 виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно з законодавством визначено відповідача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13 січня 2023 року № 86 внесено зміни до рішення № 1508, який на виконання статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» зобов`язано ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувалися до цих споживачів станом на 24 лютого 2022 року, та здійснити перерахунок вартості плати за комунальні послуги споживачам у м. Кременчуці за період, у якому нарахована ціна за послугу вище ніж станом на 24 лютого 2022 року, шляхом зменшення плати.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31 жовтня 2022 року № 1574 опалювальний період 2022/2023 років для споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався 01 листопада 2022 року.

Таким чином, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює постачання теплової енергії та постачання гарячої води до квартир споживачів лівобережної частини міста Кременчука з 01 листопада 2022 року.

Рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2021 року № 286 установлено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»: тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій відповідно до додатка 1; двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії за категоріями споживачів відповідно до додатка 2; тарифи на послугу з постачання гарячої води за категоріями споживачів відповідно до додатка 3 (пункт 1 рішення); тарифи на транспортування теплової енергії інших ліцензіатів тепловими мережами ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» відповідно до додатка 4 (пункт 2 рішення); структури тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, на послуги з постачання гарячої води за категоріями споживачів наведені у додатках 5-64 (пункт 3 рішення).

У додатках до рішення від 21 жовтня 2021 року № 286 зроблено примітку, що відповідно до положень розділу III Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 років для розрахунків із кінцевими споживачами комунальних послуг (населенням) тарифи, встановлені цим рішенням, застосовувати після завершення опалювального періоду 2021/2022 рр.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).

Тлумачення змісту статті 714 ЦК України свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів споживачу, є видом договору купівлі-продажу (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17), у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 511/1915/20 (провадження № 61-4527сво23)).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина перша статті 632 ЦК України).

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина друга статті 632 ЦК України).

Тлумачення змісту частини другої статті 632 ЦК України свідчить, що в цій нормі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору (стаття 629 ЦК України). У частині другій статті 632 ЦК України допускається наявність винятків, які можуть бути встановлені договором або законом. При цьому в законі або ж договорі обов`язково мають бути визначені як випадки зміни ціни, так і умови такої зміни (постанова Верховного Суду від 19 серпня 2019 року у справі № 395/499/16-ц (провадження № 61-15404св18)).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва (пункт 2 частини першої статті 512 ЦК України).

Верховний Суд зауважує, що внаслідок непередбачуваних обставин відбулася зміна постачальника тепла та гарячої води у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» (попередній постачальник) у господарське відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (новий постачальник). Тому саме за таких обставин зміна постачальника у договорі зі споживачем не повинна мати наслідком зміну тарифів на теплову енергію та гарячу воду для споживача порівняно з тим розміром, який був при попередньому постачальнику, до встановлення органом місцевого самоврядування іншого тарифу.

Аналогічний висновок по суті викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 квітня 2024 року у справі № 917/730/23. Касаційний господарський суд зазначив: «згідно із статтею 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29 липня 2022 року № 2479-IX (набрання чинності 19 серпня 2022 року) протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Також судом апеляційної інстанції враховано наявні в матеріалах справи докази, а саме, роз`яснення Міністерства розвитку громад та територій України від 25 серпня 2022 року, листи зазначеного Міністерства від 18 листопада 2022 року, від

16 лютого 2023 року, адресовані виконавчому комітету Кременчуцької міської ради, відповідно до яких рівень тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що застосовуються виконавцем цих послуг до споживачів, не може перевищувати рівня тарифів на теплову енергію, відповідні комунальні послуги, що застосовувалися до споживачів станом на 24 лютого 2022 року - незалежно від того, яким підприємством (виконавцем) надавалися ці послуги споживачеві раніше.

З урахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що зміна постачальника відповідних послуг у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» у господарське відання позивача не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м. Кременчука порівняно з тим розміром, що існував станом на 24 лютого 2022 року. Тобто судами попередніх інстанцій встановлено, що, у свою чергу, не спростовано доводами Господарства під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій так і касаційної скарги, що частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29 липня 2022 року № 2479-ІХ (зі змінами) встановлено заборону підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію

(її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Таким чином, вказаною нормою права встановлено заборону підвищення тарифів, яка підлягає до застосування суб`єктами господарювання, на яких така заборона розповсюджується, і суди попередніх інстанцій встановили, що вказана норма права застосовується до спірних правовідносин, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази».

У пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) зазначено, що: «Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19 (пункт 6.20)). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Відповідно до звичаїв ділового обороту у кредитних правовідносинах саме банк або інша фінансова установа розраховує заборгованість, маючи для цього необхідні технічні та професійні ресурси. Хоча такі дії кредитор вчиняє на власну користь, їх невчинення зумовлює стан юридичної невизначеності, неможливість припинення боржником зобов`язання виконанням, проведеним належним чином, за відсутності інформації про дійсну суму його заборгованості. Тому боржник може вимагати належного розрахунку заборгованості, а кредитор повинен виконати такий обов`язок (пункт 5 частини першої статті 16 ЦК України) задля задоволення інтересу боржника у юридичній визначеності.».

Задоволення вимоги боржника зобов`язати кредитора перерахувати заборгованість за договором (аналогічно, як і списати якусь її частину, якої стосується спір) може бути способом захисту права боржника на мирне володіння майном. Якщо він не має наміру сплачувати борг, бо не згоден із визначеним кредитором розміром, а кредитор на вимогу боржника суму заборгованості не перераховує та не звертається до суду за її стягненням, то боржник надалі одержуватиме від кредитора вимоги про сплату боргу у розмірі, визначеному кредитором, із яким боржник не погоджується. Це може провокувати останнього помилково, всупереч волі сплатити суму боргу (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21)).

У справі, що переглядається, суди встановили, що рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30 грудня 2021 року № 1867 скориговано для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01 січня 2022 року. Згідно з пунктом 4 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 25 жовтня 2021 року № 1421 «Про встановлення ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів» розмір тарифів становив 1 796,40 грн/Гкал з ПДВ або 1 497,00 грн/Гкал без ПДВ та застосовувався для споживачів лівобережної частини м Кременчука Полтавської області на момент введення воєнного стану на території України 24 лютого 2022 року. Під час опалювального періоду 2021/2022 років постачання теплової енергії та постачання гарячої води здійснювало ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», яке застосовувало тарифи, визначені рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від

30 грудня 2021 року № 1867.

При цьому постачальником теплової енергії та гарячої води на лівобережній частині м. Кременчука Полтавської області з покладанням відповідних обов`язків відповідно до законодавства визначено відповідача (рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 20 жовтня 2022 року № 1508 «Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»). Розмір тарифів, які використовує для розрахунку відповідач, визначені рішенням Полтавської обласної ради від 30 вересня 2022 року № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго».

Водночас суди не звернули уваги, що фактично для споживача збільшилася вартість постачання тепла та гарячої води, оскільки відповідач застосовує тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради від 30 вересня 2022 року № 477.

Поза увагою судів залишилось і те, що внаслідок непередбачуваних обставин відбулася зміна постачальника тепла та гарячої води у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» (попередній постачальник) у господарське відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (новий постачальник). Тому саме за таких обставин зміна постачальника у договорі зі споживачем не повинна мати наслідком зміну тарифів на теплову енергію та гарячу воду для споживача порівняно з тим розміром, який був при попередньому постачальнику, до встановлення органом місцевого самоврядування іншого тарифу.

Тому застосування тарифів на теплопостачання та гарячу воду у розмірі більшому ніж ті, що діяли для споживача ОСОБА_1 станом на

24 лютого 2022 року, є порушенням прав споживача.

За таких обставин суди зробили помилкові висновки про відсутність підстав для перерахунку вартості постачання теплової енергії та гарячої води.

Аналогічного висновку щодо застосування положень ЦК України (статей 512, 629, 632, 714) та Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» до подібних спірних правовідносин Верховний Суд дійшов у постановах від 28 січня 2026 року у справі № 524/2748/24 (провадження № 61-7744св25), від 04 лютого

2026 року у справі № 524/6580/24 (провадження № 61-3246св25), від

04 лютого 2026 року у справі № 524/8237/24 (провадження № 61-7095св25), від 04 лютого 2026 року у справі № 524/13402/24 (провадження

№ 61-8591св25), від04 лютого 2026 року у справі № 524/9547/24 (провадження № 61-8849св25), від 04 лютого 2026 року у справі

№ 524/12722/24(провадження № 61-9002св25), від 04 лютого 2026 року у справі № 524/7590/24 (провадження № 61-11454св25), від04 лютого

2026 року у справі № 524/10635/24 (провадження № 61-13008св25), від

04 лютого 2026 року у справі № 524/11796/24 (провадження № 61-13313св25), від 04 лютого 2026 року у справі № 524/8919/24 (провадження

№ 61-13422св25), від04 лютого 2026 року у справі № 524/12699/24 (провадження № 61-13792св25), від 04 лютого 2026 року у справі

№ 524/9433/24 (провадження № 61-14118св25), від04 лютого 2026 року у справі № 524/1667/24 (провадження № 61-11628св25), від04 лютого

2026 року у справі № 524/953/25 (провадження № 61-11960св25), від

11 лютого 2026 року у справі № 524/8141/23 (провадження № 61-7735св25), від 11 лютого 2026 року у справі № 524/13156/24 (провадження

№ 61-11750св25), від 11 лютого 2026 року у справі № 524/8291/24 (провадження № 61-14106св25), від 11 лютого 2026 року у справі

№ 524/10837/24 (провадження № 61-14269св25), від 18 лютого 2026 року у справі № 524/12074/24(провадження № 61-13699св25), від 18 лютого

2026 року у справі № 524/8503/24(провадження № 61-14048св25), від

18 лютого 2026 року у справі № 524/12898/24 (провадження № 61-14411св25), від 08 квітня 2026 року у справі № 524/11813/24 (провадження № 61-539св26), від 16 квітня 2026 року у справі № 524/12900/24 (провадження

№ 61-2898св26), від 16 квітня 2026 року у справі № 524/14981/24 (провадження № 61-13308св25), від 17 червня 2026 року у справі

№ 524/2747/24 (провадження № 61-10435св25).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові рішення з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року слід скасувати й ухвалити у справі нове судове рішення про задоволення позову.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Заявлений позов стосується прав ОСОБА_1 як споживача комунальних послуг, а тому позивач звільнений від сплати судового збору в силу закону.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення у справі нового судового рішення про задоволення позову, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, в розмірі 1 211,20 грн, за подання апеляційної скарги - в розмірі 1 816,80 грн та за подання касаційної скарги - в розмірі 2 422,40 грн, а всього 5 450,40 грн, слід стягнути з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в дохід держави.

Щодо заявлених клопотань

04 листопада 2025 року представник Полтавської обласної ради - Жолонка О. М. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційне провадження закрити.

Обґрунтовуючи підстави для закриття касаційного провадження, заявник посилалась на те, що у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі № 917/730/23 не було сформовано висновку щодо застосування норм права у спірних правовідносинах. Крім того, висновки у вказаній справі не є подібними. Також вказує, що касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

06 лютого 2026 року представник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» - Сотник І. Л. подала до Верховного Суду клопотання, у якому просить касаційне провадження закрити на підставі пункту 5 частини першої 396 ЦПК України у зв`язку із тим, що наведені заявником правові висновки Верховного Суду у постанові від 04 квітня 2024 року у справі № 917/730/23 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки обставини, встановлені судами у цій справі, не є подібними до обставин, встановлених судами у зазначеній заявником справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Вивчивши заявлені клопотання про закриття касаційного провадження, перевіривши зміст правовідносин у справі, наведеній заявником у касаційній скарзі, з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , а тому у задоволенні клопотань слід відмовити.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду