ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 494/785/23

1. Описова частина

У травні 2023 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту зі спадкоємців.

Позов обґрунтовано тим, що 04 грудня 2013 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено договір № 812700 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, відповідно до умов якого банк на підставі наданих клієнтом документів відкрив рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України (гривні) на умовах тарифного пакету «Зарплатний».

28 травня 2014 року між банком та ОСОБА_3 укладено додатковий договір № 1 до договору № 812700 від 04 грудня 2013 року, згідно з умов якого останньому надано кредит у розмірі 30 000,00 грн.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків, 17 липня 2020 року АТ «Ощадбанк» звернулося до Березівського районного суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з нього заборгованості (справа № 494/743/20). Проте 29 грудня 2020 року банк отримав ухвалу суду про відмову у відкритті провадження у справі у зв`язку зі смертю

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

У березні 2023 року АТ «Ощадбанк» стало відомо, що до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Мухаір В. Т. із заявами про прийняття спадщини звернулися дружина та син померлого - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, банку стало відомо про наявність спадкового майна.

Враховуючи викладене, АТ «Ощадбанк»на підставі положень 509, 525, 526, 1281, 1282 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), яка станом на 18 липня 2018 року становить 29 465,65 грн, з яких: 29 140,27 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом); 311,39 грн - проценти за користування кредитом; 5,00 грн - комісія; 8,99 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 07 грудня 2023 року позов АТ «Ощадбанк» залишено без задоволення.

Районний суд зазначив, що правовідносини, які виникли між банком та померлим боржником, після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини між кредитодавцем та спадкоємцями боржника, які регулюються положеннями статті 1282 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що АТ «Ощадбанк» не надало належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачі як спадкоємці померлого прийняли спадщину станом на день подання позовної заяви.

Після смерті ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину відповідачам або іншим особам не видавалося. Сам факт подання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заяв про прийняття спадщини не свідчить про те, що вони вже отримали будь-яке спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , а тому і не набули статусу спадкоємців та не мають обов`язку задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Таким чином, позовні вимоги банку до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є передчасними та не підлягають задоволенню.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» задоволено частково. Рішення Березівського районного суду Одеської області від 07 грудня 2023 року змінено, шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, проте виходив із помилкових мотивів.

Апеляційний суд зауважив, що на момент відкриття спадщини спадкоємці проживали разом зі спадкодавцем за однією адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, відповідно до положень статті 1268 ЦК України, вони вважаються такими, що прийняли спадщину 18 січня 2019 року.

Банк є учасником справи - позивачем, який ініціював відповідне судове провадження, що покладає на нього обов`язок добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та виконувати обов`язки, а також зумовлює ризик настання наслідків у разі вчинення чи невчинення процесуальних дій.

АТ «Ощадбанк» мало дізнатися про смерть спадкодавця з 18 липня 2018 року. При цьому банк сам зазначає в апеляційній скарзі, що про цей факт йому стало відомо 29 грудня 2020 року після отримання ухвали Березівського районного суду Одеської області від 06 серпня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі № 494/743/20. Проте позивач не вчинив належних дій та на виконання приписів статті 1281 ЦК України не звернувся з відповідною вимогою до нотаріуса.

Суд апеляційної інстанції констатував, що незалежно від моменту прийняття спадщини відповідачами та часу, коли кредитор дізнався про смерть боржника, пред`явлення позовних вимог 09 травня 2023 року (тобто поза межами шестимісячного строку) суперечить змісту частини третьої статті 1281 ЦК України.

Зі спливом строків, визначених статтею 1281 ЦК України, і непред`явленням кредитором вимог до спадкоємців боржника, такий кредитор позбавляється права вимоги, тобто відповідне цивільне право припиняється, а кредитор втрачає можливість вимагати в суді захисту відповідного права.

Апеляційний суд застосував у тому числі правові висновки, викладені у відповідних постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18 травня 2026 року АТ «Ощадбанк» через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Березівського районного суду Одеської області від 07 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2026 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 10 червня 2026 року про виправлення описки, поновлено АТ «Ощадбанк» строк на касаційне оскарження судових рішень. Відкрито касаційне провадження у справі, витребувано із суду першої інстанції матеріали цивільної справи № 494/785/23.

15 червня 2026 року матеріали цивільної справи № 494/785/23 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2026року справу призначено до судового розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У касаційній скарзі АТ «Ощадбанк» просить скасувати рішення Березівського районного суду Одеської області від 07 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку.

Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявникзазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16, від 13 червня 2018 року у справі № 758/8549/15, від 09 жовтня 2024 року у справі 638/1046/14-ц, у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, від 25 травня 2020 року у справі №390/2041/17, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, від 08 березня 2023 року у справі № 669/446/17, від 31 травня 2023 року у справі № 201/8989/14-ц, від 15 січня 2025 року у справі № 522/13655/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що АТ «Ощадбанк» дізналося про смерть боржника ОСОБА_3 29 грудня 2020 року. Після чого, у межах шестимісячного строку з дня, коли стало відомо про смерть, пред`явило вимогу кредитора до нотаріальної контори - 18 лютого 2021 року.

Суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що звернення АТ «Ощадбанк» із заявою кредитора № 113.20-13/1155/11302/2021-15/Вих від

18 лютого 2021 року до Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одесі не є пред`явленням вимог до спадкоємців кредитора.

Наголошує, що банком підтверджено факт своєчасного звернення із вимогою до спадкоємців ОСОБА_3 , а саме, протягом шести місяців із дня, коли АТ «Ощадбанк» стало відомо про смерть позичальника (частина третя статті 1281 ЦК України).

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до Верховного Суду 18 червня 2026 року,ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Степанишина А. С.,заперечує проти доводів АТ «Ощадбанк», просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Березівського районного суду Одеської області від 07 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

04 грудня 2013 року між ПАТ «Ощадбанк» та померлим ОСОБА_3 укладено договір № 812700 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки (т. 1, а. с. 8).

Згідно з умовами додаткового договору № 1 від 28 травня 2014 року до договору № 812700 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, ОСОБА_3 надано кредит у розмірі 30 000,00 грн (т. 1, а. с. 9-10).

У померлого ОСОБА_3 утворилася заборгованість перед АТ «Ощадбанк», яка згідно з розрахунком заборгованості становить 29 465,65 грн, з яких: 29 140,27 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом); 311,39 грн - проценти за користування кредитом; 5,00 грн - комісія; 8,99 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом (т. 1, а. с. 22-37).

АТ «Ощадбанк» зверталося з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, однак ухвалою Березівського районного суду від 06 серпня 2020 року було відмовлено у відкритті провадження у справі № 494/743/20 у зв`язку зі смертю відповідача (т. 1, а. с. 14).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 38).

18 лютого 2021 року АТ «Ощадбанк» до Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одесі було подано заяву кредитора щодо встановлення кола спадкоємців померлого ОСОБА_3 , яку за належністю (за місцем заведення спадкової справи) було перенаправлено до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Мухаір В. Т.; крім того, представником банку було направлено відповідний адвокатський запит (т. 1, а. с. 15, 17-18).

Зі змісту відповіді приватного нотаріуса Мухаір В. Т. від 23 березня 2021 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу (т. 1, а. с. 19).

АТ «Ощадбанк» направляло запит приватному нотаріусу Березівського районного нотаріального округу Одеської області Мухаір В. Т. щодо надання інформації про видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого (т. 1, а. с. 20), на який було отримано відповідь про те, що станом на 02 грудня 2022 року зазначене свідоцтво не видавалося (т. 1, а. с. 21).

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2023 року витребувано у приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Мухаір В. Т. спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_3 .

З матеріалів спадкової справи № 1/2019 (т. 1, а. с. 123-140) та пояснень представника відповідача встановлено, що свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не отримували.

2. Мотивувальна частина

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга АТ «Ощадбанк» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У частині першій статті 628 ЦК України зазначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтями 509, 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судами встановлено, що 04 грудня 2013 року між ПАТ «Ощадбанк» та померлим ОСОБА_3 укладено договір № 812700 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки. Згідно з умовами додаткового договору № 1 від 28 травня 2014 року до договору № 812700 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, ОСОБА_3 надано кредит у розмірі 30 000,00 грн.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк зазначав, що спадкоємцями ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , у зв`язку з чим просив солідарно стягнути з них заборгованість за кредитним договором на підставі статті 1281 ЦК України.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї..

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 25 грудня 2024 року у справі № 704/102/22 (провадження № 61-1766св24) зазначено, що встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право. Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника. Разом із тим, необхідно враховувати, що оскільки зі смертю боржника зобов`язання щодо повернення позики включаються до складу спадщини, то умови договору позики щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отже, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Відповідно до частин другої, третьої статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Частина четверта статті 1281 ЦК України передбачає, що кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 638/1046/14 (провадження № 14-12цс24) наголосила, що кредитор може пред`явити вимогу до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, відповідно до вимог статті 1281 ЦК України в один із таких способів: (1) безпосередньо спадкоємцю; (2) опосередковано - через нотаріуса за місцем відкриття спадщини (за межами України - через консульську установу). Сплив строків, визначених статтею 1281 ЦК України, має своїм наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, й неможливість вимагати в суді захисту відповідного права. Отже, під час вирішення спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника суди для правильного вирішення справи першочергово повинні встановити, чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, тобто чи вчинив кредитор потрібні дії у матеріальних відносинах.

Судами встановлено та не заперечується банком, що АТ «Ощадбанк» стало відомо про смерть боржника ОСОБА_3 29 грудня 2020 року після отримання ухвали Березівського районного суду Одеської області від 06 серпня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі № 494/743/20.

Відтак перебіг шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 1281 ЦК України для пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців, у спірних правовідносинах розпочався з дня, коли банк отримав ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 06 серпня 2020 року - 29 грудня 2020 року.

Також судами встановлено, що 18 лютого 2021 року АТ «Ощадбанк» подав до Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одесі заяву кредитора щодо встановлення кола спадкоємців померлого ОСОБА_3 , яку за належністю (за місцем заведення спадкової справи) було перенаправлено до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Мухаір В. Т.

Проте, відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку, суд апеляційної інстанції зазначив, що АТ «Ощадбанк» не вчинив належних дій та на виконання приписів статті 1281 ЦК України не звернувся з відповідною вимогою до нотаріуса, при цьому зазначивши, що заява кредитора № 113.20-13/1155/11302/2021-15/Вих не є пред`явленням вимог до спадкоємців кредитора.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони не узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 638/1046/14 (провадження № 14-12цс24) щодо застосування положень статті 1281 ЦК України.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові роз`яснила, що кредитор має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, у строки, встановлені статтею 1281 ЦК України, зокрема, опосередковано - шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Подання кредитором спадкодавця у визначений частинами другою, третьою статті 1281 ЦК України строк заяви, в якій викладено вимогу до спадкоємців боржника, до нотаріуса за місцем відкриття спадщини свідчить про вчинення кредитором належних дій у матеріальних правовідносинах щодо збереження свого права вимоги. У такому випадку подальше звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості зі спадкоємців боржника не зумовлює припинення права вимоги кредитора на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України, оскільки передбачені цією статтею строки кредитором були дотримані шляхом своєчасного звернення до нотаріуса.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами, АТ «Ощадбанк», дізнавшись про смерть боржника ОСОБА_3 29 грудня 2020 року, вже 18 лютого 2021 року (тобто у межах передбаченого частиною третьою статті 1281 ЦК України шестимісячного строку) подало заяву кредитора про вимоги та встановлення кола спадкоємців, яка була направлена за належністю до нотаріуса, в провадженні якого перебуває спадкова справа.

Зміст заяви кредитора № 113.20-13/1155/11302/2021-15/Вих від 18 лютого 2021 року викладено так:

«Станом на дату смерті позичальника, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_2 за ним обліковується заборгованість у розмірі 29 465,65 грн. (Двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень 65 коп.).

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 2 ст. 1281 та ст. 1282 Цивільного кодексу України прошу прийняти заяву АТ «Ощадбанк» як кредитора з вимогою до спадкоємців боржника ОСОБА_3 .

Довести до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту про подання АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до Березівської районної державної контори: вимоги (претензії) про обов`язок спадкодавця».

Отже, подання банком заяви кредитора нотаріусу 18 лютого 2021 року є належним пред`явленням вимоги до спадкоємців у розумінні статті 1281 ЦК України, що свідчить про дотримання кредитором строку звернення з вимогами та збереження за ним права вимоги за кредитним договором.

Зважаючи на характер спірних правовідносин та встановлені судами обставини, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 12, 81, 89, 263, 264 ЦПК України. Зокрема, ухвалюючи судове рішення, суд не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних даних, які мають значення для її правильного вирішення.

Враховуючи викладене, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Під час нового розгляду суду необхідно належним чином перевірити доводи сторін щодо складу й розміру спадкового майна, визначення часток спадкоємців, а також обґрунтованості вимог кредитора в порядку статті 1282 ЦК України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог норм матеріального і процесуального права, проаналізувати всі доводи, заперечення сторін, ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема із розподілу судових витрат.

Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду