ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 380/3955/25

розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_2 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року, постановленої у складі колегії суддів: головуючого - Бруновської Н. В., суддів: Хобор Р. Б., Шавеля Р. М.

І. Обставини справи

1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із серпня 2015 року по день її фактичної виплати 15 грудня 2020 року;

1.2. зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із серпня 2015 року по день її фактичної виплати 15 грудня 2020 року.

2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 28 січня 2026 року позовні вимоги задовольнив.

2.1. Визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ), що полягала в ухиленні від нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрат частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої за весь час затримки виплати за період із серпня 2015 по 15 грудня 2020 року.

2.2. Зобов`язав НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 компенсацію втрати частини доходів за період з серпня 2015 по 15 грудня 2020 року у зв`язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення.

3. Не погоджуючись з указаним судовим рішення, Військова частина НОМЕР_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року залишено без руху з підстави частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом направлення до суду документа про сплату судового збору, а також заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням поважних підстав пропуску строку.

5. 10 березня 2026 року на виконання вказаної ухвали Військова частина НОМЕР_2 через підсистему "Електронний суд" подала документ про сплату судового збору, сплаченому у належному розмірі, а також заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування якої зазначено, що Військова частина НОМЕР_2 базується у Донецькій області та перебуває у режимі постійної бойової готовності із залученням до бойових дій, що не дозволяє здійснювати процесуальні дії у звичайному адміністративному темпі.

6. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 березня 2026 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_2 від 10 березня 2026 року, відмовив у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року.

7. Таке своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що відповідач при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилався на те, що строк пропущено у зв`язку із затримкою фінансування. При цьому скаржник не посилався на існування інших причин пропуску такого строку. Не повідомив суд апеляційної інстанції про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, не надав жодних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення, повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Крім цього, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено фактів, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від нього, та обумовлено наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Представник Військової частини НОМЕР_2 , уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

9. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

10. Верховний Суд ухвалою від 01 липня 2026 року відкрив касаційне провадження за названою скаргою з підстав, передбачених частиною третьою, абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України.

ІІІ. Нормативне врегулювання

11. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

12. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

13. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

14. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

15. Строк на апеляційне оскарження визначений у статті 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

16. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

17. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ІV. Оцінка Верховного Суду

18. Отже, вказаною процесуальною нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження:

якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження;

якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

19. Варто зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

20. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

21. У справі, що розглядається, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року залишено без руху з підстав пункту 1 частини п`ятої статті 296, частини третьої статті 298 КАС України та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом направлення до суду документу зі сплати судового збору та заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням поважних підстав пропуску строку.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа копія вказаної ухвали суду доставлено до електронного кабінету відповідача 06 березня 2026 року о 14:21 год.

Як уже зазначалось, 10 березня 2026 року на виконання вказаної ухвали Військова частина НОМЕР_2 через підсистему "Електронний суд" подала документ про сплату судового збору у належному розмірі (а.с.28) та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування якої зазначено, що Військова частина НОМЕР_2 базується у Донецькій області та перебуває у режимі постійної бойової готовності із залученням до бойових дій, що не дозволяє здійснювати процесуальні дії у звичайному адміністративному темпі.

22. Як висновується з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалено 28 січня 2026 року.

23. Згідно з довідкою про доставку електронного листа рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року доставлено Військовій частині НОМЕР_2 до її електронного кабінету 29 січня 2026 року о 03:05 год (а.с. 75).

24. Отже, останній день, встановленого судом строку є 02 березня 2026 року включно з урахуванням приписів частини шостої статті 120 КАС України, відповідно до якої якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Апеляційну скаргу відповідач подав через підсистему "Електронний суд" саме 02 березня 2026 року. При цьому у заяві на вимогу ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, відповідач сплатив судовий збір у належному розмірі, про що свідчить платіжна інструкції № 2934 від 09 березня 2026 року (а.с. 28).

25. Наведене свідчить, що позивач подав апеляційну скаргу у строк, установлений статтею 295 КАС України, на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

26. Так, стаття 295 КАС України є нормою процесуального закону, яка встановлює строк на апеляційне оскарження рішення (протягом тридцяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення, або з дня вручення відповідного рішення у разі якщо учаснику справи рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення).

27. Водночас суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженнях щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, та, на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, в якій закріплені особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ, передбачений статтею 295 цього Кодексу строк на апеляційне оскарження, не є преклюзивним.

28. У справі ж, що розглядається, відповідач звернувся з апеляційною скаргою у строк, установлений статтею 295 КАС України, на апеляційне оскарження рішення першої інстанції, а тому висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року з підстав пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, є помилковим.

29. Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.