ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 347/689/25

1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення його її опікуном.

2. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилався на те, що його родичка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю першої групи з дитинства внаслідок психічного розладу та згідно з довідкою МСЕК від 27 серпня 2002 року № 045691 потребує постійного стороннього догляду.

3. Заявник вказує, що ОСОБА_2 проживала одна, оскільки її батьки померли, своєї сім`ї та близьких родичів в неї немає.

4. У 2020 році він був змушений забрати ОСОБА_2 до себе додому в с. Брустури Косівського району Івано-Франківської області, де став здійснювати за нею догляд.

5. Відповідно до висновку лікарської комісії НКП «Косівська ЦРЛ» від 06 лютого 2025 року щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом першої чи другої групи внаслідок психічного розладу

№ 100 встановлено, що ОСОБА_2 , 1978 року народження, інвалід першої групи внаслідок психічного розладу, потребує постійного стороннього догляду, оскільки за рівнем здійснення процесу життєдіяльності через душевну хворобу вона обмежена в можливості самообслуговуватись, самостійно пересуватись, спілкуватись в соціумі, контролювати свою поведінку.

6. ОСОБА_1 зазначає, що наразі психічний стан ОСОБА_2 значно погіршився, у зв`язку з чим виникли обґрунтовані підстави вважати, що через хронічну і стійку душевну хворобу вона повністю втратила можливість усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

7. 21 лютого 2025 року виконавчий комітет Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області прийняв рішення

№ 27-2/2025 про затвердження висновку органу опіки та піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , у випадку визнання її недієздатною.

8. Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 травня 2026 року, заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жительку

АДРЕСА_1 , інваліда першої групи недієздатною.

У задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено. До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , обов`язки зі здійснення опіки над нею покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Матеївецької територіальної громади Коломийського району

Івано-Франківської області.

Встановлено строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 , недієздатною - два роки, з дня набрання рішенням законної сили.

9. Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_2 недієздатною, врахував висновок судово-психіатричного експерта від 09 жовтня 2025 року № 359/2025, який підтверджує, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом - важкою розумовою відсталістю, внаслідок чого не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними.

10. Відмовляючи у призначенні заявника опікуном недієздатної, суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає в с. Брустури Косівського району, а ОСОБА_2 зареєстрована в с. Трач Коломийського району Івано-Франківської області. При цьому орган опіки і піклування не з`ясував, хто дбав про неї до звернення заявника до суду. У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 періодично проявляє агресію, але в силу своїх фізичних можливостей він здатний контролювати її дії.

11. Суди вважали, що подання органу опіки та піклування про призначення опікуном ОСОБА_1 належним чином не мотивовано.

12. Апеляційний суд також звернув увагу, що орган опіки та піклування не з`ясував характер взаємовідносин між підопічною та кандидатом в опікуни, не приділив уваги питанню можливості проживання недієздатної особи (з врахуванням характеру її психічного захворювання) разом з ОСОБА_1 , матеріально-побутові умови проживання якого не досліджені, відомості про доходи відсутні.

13. У касаційній скарзіОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Баландіна Ю. Ю., просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про задоволення заяви.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. У червні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Баландіна Ю. Ю., подав касаційну скаргу на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2026 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 травня 2026 року.

15. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи

№ 347/689/25, які у липні 2026 року надійшли до Верховного Суду.

16. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 195/1605/16, від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

17. Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 в судове засідання не викликали і суд першої інстанції не призначив їй захисника.

18. Вказує, що відстань між Матеївецькою територіальною громадою (місце реєстрації ОСОБА_2 ) та Космацькою сільською радою (місце фактичного проживання ОСОБА_2 з 2019 року) становить приблизно 50 кілометрів, що ставить під сумнів можливість здійснення працівниками соціальної служби обов`язків опіки.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Інші процесуальні звернення, які надійшли до Верховного Суду

19. У липні 2026 року Космацька сільська рада Косівського району

Івано-Франківської області надіслала на електронну адресу Верховного Суду заяву, яка не може бути врахована судом, оскільки не скріплена електронним цифровим підписом, що підтверджено довідкою відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та фактично проживає в с. Брустури Косівського району Івано-Франківської області.

21. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в с. Трач Матеївецької територіальної громади, Коломийського району Івано-Франківської області.

22. Відповідно до висновку лікарської комісії КНП «Косівська ЦРЛ» від 06 лютого 2025 року № 100, ОСОБА_2 , 1978 року народження, як особа з інвалідністю першої групи внаслідок психічного розладу, потребує постійного стороннього догляду, оскільки за рівнем обстеження життєдіяльності має обмеження у можливості самообслуговування, здатності до орієнтації, самостійного пересування, спілкування в соціумі, контролю своєї поведінки.

23. Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов від 05 березня 2025 року № 30 складеним старостою с. Брустури, заявник ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та понад 4 роки здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 , яка проживає з ним на одній житловій площі в с. Брустури Косівського району Івано-Франківської області.

24. Рішенням виконавчого комітету Космацької сільської ради від 21 лютого 2025 року № 27-2/2025 затверджено висновок (подання) органу опіки та піклування про те, що в разі визнання ОСОБА_2 недієздатною доцільно призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25. Згідно з висновком судово-психіатричного експерта від 09 жовтня

2025 року № 359/2025 ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом - важкою розумовою відсталістю, не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними.

26. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

27. Згідно з частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

28. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

29. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (пункт 1 частини другої статті 293 ЦПК України).

30. Відповідно до статті 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність набувати своїми діями для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

31. Згідно із частиною першою статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

32. Визнаючи ОСОБА_2 , недієздатною, суд першої інстанції оцінив наявні у справі письмові докази, а також висновок експерта.

33. Рішення суду першої інстанції у цій частині в апеляційному порядку не оскаржувалось, а касаційна скарга не містить заперечень наявності підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною.

34. Відповідно до частини першої статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

35. Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

36. Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

37. Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

38. У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

39. Отже умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною особою є наявність подання органу опіки та піклування.

40. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21, від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23, від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23, від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23.

41. У постанові від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 Верховний Суд вказав, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

42. Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

43. У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

44. Статтею 64 ЦК України визначено випадки, коли фізична особа, не може бути опікуном або піклувальником. Зокрема опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

45. Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).

46. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна (див. Правила опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила опіки та піклування).

47. Відповідно до пункту 3.1 Правил опіки та піклування для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

48. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

49. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 , суди попередніх інстанцій діючи в межах своїх повноважень, оцінили подання органу опіки та піклування на предмет його обґрунтованості та звернули увагу, що визнаючи за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , орган опіки та піклування не встановив та не перевірив:

- інформацію щодо сімейного зв`язку заявника зі ОСОБА_2 та взаємовідносини між підопічною та кандидатом в опікуни;

- наявність інших близьких осіб, які б потенційно могли здійснювати опіку над ОСОБА_2 ;

- склад сім`ї ОСОБА_2 ;

- хто раніше фактично здійснював догляд за ОСОБА_2 , яка є інвалідом з дитинства, та проживала в с. Трач Коломийського району Івано-франківської області;

- можливість проживання недієздатної особи (з врахуванням характеру психічного захворювання) разом із ОСОБА_1 ;

- матеріально-побутових умов проживання у разі призначення

ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 ;

- мотивації ОСОБА_1 бути опікуном ОСОБА_2 .

50. Верховний Суд вважає висновки судів в цій частині належним чином обґрунтованими, зробленими з урахуванням обставин конкретної справи і та такими, що не суперечать нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

51. Доводи касаційної скарги про те, що суди не викликали ОСОБА_2 в судове засідання, не призначили їй адвоката, а орган опіки та піклування Матеївецької територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області не може належним чином виконувати обов`язки опіки, не вплинули на правильність судових рішень в частині вирішення питання щодо призначення опікуна.

52. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що учасники вважали за необхідне здійснити виклик ОСОБА_2 , а сам ОСОБА_1 у своїй заяві та апеляційній скарзі стверджував, що психічний стан ОСОБА_2 значно погіршився.

53. Крім того, наявність оскаржених судових рішень не перешкоджає органу опіки та піклування звернутися до суду з поданням про призначення опікуна ОСОБА_2 , висвітливши у цьому поданні ті питання, які за висновками судів у цій справі залишились недослідженими.

54. Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі

№ 195/1605/16, від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, на які в касаційній скарзі посилається заявник.

55. Інші доводи касаційної скарги, які спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом, підлягають відхиленню з огляду на встановлені статтею 400 ЦПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

56. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

57. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

58. Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині вирішення питання про призначення опікуна недієздатній особі є достатньо вмотивованими.

59. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 2, 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду